Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №320/57841/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/57841/24 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії відповідача під час проведення з 01 березня 2024 року індексації його пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», в частині визначення розміру пенсії 17531,18 грн, застосування параметра «Обмеження в індексації з 01.03.2023» у розмірі «-1366,44 грн», обмеження розміру збільшення внаслідок перерахунку пенсії величиною 1397,09 грн та відмови у призначенні пенсії у розмірі 16134,09 грн + 1500 грн.

Також позивач просив зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок, визначивши розмір пенсії за віком 18803,18 грн, загальний розмір пенсії 18897,62 грн та здійснити індексацію з урахуванням установленої законодавством граничної суми збільшення.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідач неправильно визначив розмір пенсії після проведення індексації у 2024 році, оскільки застосував до пенсійної виплати від`ємне значення «обмеження в індексації з 01.03.2023» у сумі 1366,44 грн, хоча відповідне обмеження вже було враховано при проведенні індексації у 2023 році.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2024 року із застосуванням обмеження встановленої індексації з 01 березня 2023 року в розмірі «-1366,44 грн» замість визначення граничної суми нарахування індексації пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести належний перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 березня 2024 року з урахуванням граничної суми нарахування індексації в розмірі 1500 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що перерахунок пенсії позивача проведений відповідно до вимог чинного законодавства.

ГУ ПФУ в м. Києві вказує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 з 01 березня 2023 року пенсію позивача проіндексовано із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,197, при цьому розмір збільшення відповідно до пункту 10 постанови №168 не міг перевищувати 1500 грн.

У подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185, з 01 березня 2024 року проведено черговий автоматизований перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,0796.

Апелянт вважає, що відображення в пенсійній справі параметра «Обмеження в індексації з 01.03.2023» у розмірі «-1366,44 грн» відповідає алгоритму проведення перерахунку та не свідчить про порушення права позивача на пенсійне забезпечення. У зв`язку із цим ПФУ вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повторне застосування обмеження індексації.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів доходить таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії від 28 лютого 2024 року страховий стаж позивача становить 39 років 6 місяців 28 днів.

За результатами проведеного перерахунку з 01 березня 2024 року розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, становив 18803,18 грн, доплата за понаднормовий стаж – 94,44 грн, а загальний розрахований розмір пенсії – 18897,62 грн.

Водночас у протоколі перерахунку зазначено:

«обмеження в індексації з 01.03.2023» – «-1366,44 грн»;

розмір пенсії з надбавками – 17531,18 грн.

09 жовтня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо проведеного перерахунку.

Листом від 31 жовтня 2024 року №42657-42405/Р-02/8-2600/24 відповідач повідомив, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України №168 та №185 з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року відповідно проведено перерахунки пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,197 та 1,0796.

При цьому відповідач послався на те, що пунктом 10 постанови №168 та пунктом 3 постанови №185 передбачено, що розмір збільшення в результаті відповідного перерахунку не може перевищувати 1500 грн.

Не погоджуючись із застосованим відповідачем механізмом обчислення пенсії з 01 березня 2024 року, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року проведення збільшення.

Розмір, умови та порядок такого збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України.

Механізм проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124.

Пунктом 5 Порядку №124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для перерахунку пенсій у 2018 році, на коефіцієнт, визначений відповідно до абзацу першого пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197.

Водночас абзацом другим пункту 10 постанови №168 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1– 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 грн.

Отже, постановою №168 установлено обмеження не загального розміру пенсії та не самого показника середньої заробітної плати, який використовується для обчислення пенсії, а саме розміру збільшення пенсійної виплати в результаті відповідного перерахунку у 2023 році.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» встановлено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,0796.

Відповідно до пункту 3 постанови №185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 і 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 грн.

Отже, постанови №168 та №185 регулюють окремі щорічні етапи індексації пенсій та встановлюють граничний розмір збільшення, який застосовується до результату відповідного перерахунку в конкретному році.

При цьому жодне з наведених нормативних положень не передбачає перетворення частини математично розрахованого у попередньому році збільшення, яка перевищила встановлені 1500 грн та у зв`язку із цим не підлягала виплаті, на постійну від`ємну складову пенсії, яка підлягає повторному відніманню під час проведення наступних щорічних перерахунків.

Такий висновок узгоджується з актуальною практикою Верховного Суду.

Так, у постанові від 24 лютого 2026 року у справі №440/11160/24 Верховний Суд розглянув спір щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV з 01 березня 2024 року, у якому Пенсійним фондом під час індексації за постановою №185 було враховано обмеження індексації, визначене за результатами перерахунку 2023 року відповідно до постанови №168, у сумі 566,01 грн.

Верховний Суд звернув увагу, що постанови №168 та №185 є окремими нормативно-правовими актами, кожен з яких регулює відповідний етап щорічної індексації, а встановлене ними обмеження стосується розміру збільшення пенсії в результаті конкретного перерахунку.

При цьому Верховний Суд наголосив на необхідності розмежування результатів індексації 2023 та 2024 років та дослідження того, чи не призводить механізм, застосований органом Пенсійного фонду, до повторного врахування обмеження попереднього року під час наступного перерахунку. У справі №440/11160/24 судові рішення були скасовані з направленням справи на новий розгляд саме через неповне встановлення обставин і неналежне дослідження механізму розрахунку пенсії.

Колегія суддів ураховує, що процесуальний результат розгляду справи №440/11160/24 полягав у направленні справи на новий розгляд, а тому зазначена постанова не може розглядатися як судове рішення про задоволення аналогічних позовних вимог по суті.

Водночас сформульований Верховним Судом підхід щодо необхідності окремого застосування обмежень, установлених для відповідних щорічних етапів індексації, та належного дослідження фактичного механізму розрахунку є релевантним до спірних правовідносин.

На відміну від справи №440/11160/24, у справі, що переглядається, відповідний механізм розрахунку встановлений судом першої інстанції та підтверджений матеріалами пенсійної справи.

Зокрема, протокол перерахунку від 28 лютого 2024 року містить самостійно визначений розмір пенсії за віком 18803,18 грн, доплату за понаднормовий стаж 94,44 грн, загальний розмір пенсії 18897,62 грн, після чого окремим рядком зазначено «обмеження в індексації з 01.03.2023» «-1366,44 грн», унаслідок чого розмір пенсії з надбавками визначено в сумі 17531,18 грн.

Таким чином, у спірному розрахунку сума 1366,44 грн не лише характеризує результат застосування у 2023 році граничної суми індексаційного збільшення, а фактично використана у 2024 році як від`ємна величина, на яку зменшено сформований у результаті відповідного розрахунку загальний розмір пенсії позивача.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що такий спосіб розрахунку не відповідає змісту постанов №168 та №185.

Пункт 10 постанови №168 надавав відповідачу правові підстави у 2023 році обмежити розмір збільшення пенсії внаслідок проведеного з 01 березня 2023 року перерахунку сумою 1500 грн.

Водночас ця норма не встановлює правового механізму, за яким різниця між математично розрахованим збільшенням і граничною сумою 1500 грн у наступному році набуває характеру від`ємної складової пенсії.

Так само пункт 3 постанови №185 передбачає можливість обмеження 1500 грн саме розміру збільшення внаслідок перерахунку, проведеного з 01 березня 2024 року, а не повторне зменшення результату такого перерахунку на суму невиплаченого збільшення за попередній рік.

Посилання апелянта на правомірність встановлення Кабінетом Міністрів України граничного розміру індексації в сумі 1500 грн не спростовують наведеного висновку.

Дійсно, у постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі №420/25467/23 сформульовано висновок, відповідно до якого положеннями постанови №168 визначено верхню межу індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення). Якщо розрахована сума індексації перевищує 1500 грн, доплата встановлюється у межах цієї граничної суми.

Водночас цей правовий висновок підтверджує саме правомірність обмеження суми підвищення за відповідний рік, а не правомірність повторного віднімання у наступному році різниці, яка не була виплачена внаслідок такого обмеження.

Тому постанова Верховного Суду у справі №420/25467/23 не спростовує, а в частині визначення правової природи граничних 1500 грн узгоджується з висновком суду першої інстанції у цій справі.

Колегія суддів також звертає увагу, що суд першої інстанції не визнав незаконним саме обмеження індексації сумою 1500 грн та не зобов`язав Пенсійний фонд провести індексацію за 2023 чи 2024 рік без такого обмеження.

Навпаки, суд прямо виходив із правомірності положень постанов №168 та №185 щодо неперевищення розміру збільшення пенсії сумою 1500 грн, однак визнав неправомірним застосування при перерахунку 2024 року від`ємного показника «-1366,44 грн» замість визначення належної граничної суми індексації за відповідний період.

Більше того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог позивача про встановлення конкретного розміру пенсії 17531,18 грн протиправним, визначення пенсії за віком саме в сумі 18803,18 грн, загального розміру 18897,62 грн та призначення пенсії за запропонованою позивачем формулою 16134,09 грн + 1500 грн.

Отже, суд першої інстанції не підмінив Пенсійний фонд при здійсненні пенсійного розрахунку, а обрав належний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок відповідно до законодавчо встановленого механізму.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що спірний показник «-1366,44 грн» має виключно технічний характер.

Незалежно від назви відповідного параметра в програмному забезпеченні Пенсійного фонду правове значення має фактичний вплив цього показника на розмір пенсійної виплати.

Матеріалами справи підтверджено, що після визначення загального розміру пенсії 18897,62 грн відповідач застосував значення «-1366,44 грн», унаслідок чого розмір пенсії з надбавками становив 17531,18 грн.

Таким чином, зазначений показник безпосередньо вплинув на розмір пенсії, а тому не може розглядатися як нейтральний технічний запис, який не має правових наслідків для позивача.

За змістом частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести правомірність своїх дій.

ГУ ПФУ в м. Києві не навело нормативного положення, яке б прямо передбачало можливість під час індексації 2024 року віднімати від розрахованої пенсійної виплати різницю між математичним результатом індексації 2023 року та встановленою постановою №168 граничною сумою збільшення 1500 грн.

Саме по собі посилання на пункт 10 постанови №168 такого правового обґрунтування не становить, оскільки цей пункт регулює межу збільшення пенсії за результатами перерахунку 2023 року, а не встановлює від`ємну величину для наступних перерахунків.

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги в сукупності з установленими обставинами справи та наведеним правовим регулюванням, колегія суддів доходить висновку, що вони не спростовують правильності висновку суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції правильно розмежував, з одного боку, правомірне встановлення Кабінетом Міністрів України граничної суми збільшення пенсії внаслідок щорічної індексації у розмірі 1500 грн, а з іншого – не передбачене нормативними актами повторне використання невиплаченої частини збільшення попереднього року як від`ємної величини під час наступного перерахунку.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до статті 317 КАС України могли б бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, колегією суддів не встановлено.

Отже, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволенню не підлягає, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Кучма