Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №580/8501/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8501/25 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення перерахунку розміру його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, а також щодо неоформлення та ненадання до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити відповідний перерахунок грошового забезпечення, підготувати та надати до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зазначенням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2024 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII.

Позивач вважав, що у зв`язку зі збільшенням з 01 січня 2024 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у нього виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії.

На переконання позивача, посадовий оклад та оклад за військовим званням мають визначатися відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на належні тарифні коефіцієнти.

Відмову відповідача у підготовці та направленні відповідної довідки позивач вважав протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, яка набрала чинності 20 травня 2023 року, внесено зміни до пункту 4 постанови №704, якими встановлено фіксовану розрахункову величину для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями у розмірі 1762 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що станом на 01 січня 2024 року постанова №481 була чинною, а тому відповідач не мав правових підстав застосовувати при визначенні складових грошового забезпечення позивача прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2024 року.

З огляду на це суд дійшов висновку про правомірність відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці та направленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки при вирішенні спору перевагу надано положенням підзаконного нормативно-правового акта, які суперечать законодавству вищої юридичної сили.

Апелянт наголошує, що розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням має бути прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2024 року, а не фіксована величина 1762 грн.

Також скаржник посилається на положення статей 43, 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та практику Верховного Суду щодо пріоритетності актів вищої юридичної сили.

Апелянт вважає, що збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб є підставою для зміни розмірів складових грошового забезпечення та, відповідно, виникнення права на оформлення оновленої довідки для перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність установлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про підготовку та направлення до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року.

У зазначеній довідці позивач просив відобразити розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію.

Листом від 04 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про відсутність підстав для оформлення та направлення такої довідки.

Відповідач мотивував свою відмову тим, що після проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від органу Пенсійного фонду України не надходили списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідного рішення про проведення чергового перерахунку пенсій.

Уважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою уповноваженого органу підготувати та направити довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідну дату.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо внаслідок такого перерахунку розміри пенсій є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, уповноважені структурні підрозділи повідомляють орган, що призначає пенсії, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій.

Водночас положення зазначеного Порядку не виключають можливості звернення пенсіонера із заявою про оформлення оновленої довідки у зв`язку з виникненням передбачених законодавством підстав для перерахунку пенсії.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року.

Зазначеною постановою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 постанови №704 у первісній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 внесено зміни до пункту 4 постанови №704, відповідно до яких розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови №103, яким були внесені зазначені зміни до постанови №704, визнано протиправним та скасовано.

Унаслідок цього з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 постанови №704 у редакції, яка передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

Разом із тим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, яка набрала чинності 20 травня 2023 року, пункт 4 постанови №704 викладено в новій редакції.

Зокрема, установлено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, постановою №481 запроваджено фіксовану розрахункову величину для визначення відповідних складових грошового забезпечення.

Водночас Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

Таким чином, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2024 року, є більшим за фіксовану величину 1762 грн, передбачену пунктом 4 постанови №704 у редакції постанови №481.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Зазначене положення закріплює принцип пріоритетності актів вищої юридичної сили та покладає на суд обов`язок під час вирішення спору застосовувати нормативне регулювання, яке відповідає Конституції та законам України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19 наголосила, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Водночас питання застосування пункту 4 постанови №704 у редакції постанови №481 саме до правовідносин щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 сформулювала правовий висновок щодо застосування положень постанови №704 після внесення до неї змін постановою №481.

Верховний Суд виходив із того, що встановлення підзаконним нормативно-правовим актом фіксованої розрахункової величини 1762 грн не може нівелювати механізм визначення грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

З огляду на принцип пріоритетності нормативно-правових актів вищої юридичної сили Верховний Суд дійшов висновку про необхідність застосування до правовідносин щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року пункту 4 постанови №704 у первісній редакції.

Відповідно, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням має застосовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня 2024 року, а не фіксована величина 1762 грн.

При цьому Судова палата відступила від попередніх висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі №420/3824/25, відповідно до яких у період дії постанови №481 посадові оклади та оклади за військовими званнями мали визначатися виходячи з фіксованої величини 1762 грн.

Таким чином, Верховним Судом сформовано новий правовий підхід до застосування положень постанови №704 у редакції постанови №481, який підлягає врахуванню судами під час вирішення аналогічних спорів.

Зазначена правова позиція має визначальне значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки її предметом також є право військового пенсіонера на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, колегія суддів під час апеляційного перегляду справи враховує актуальний висновок Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24.

Застосовуючи наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду до встановлених обставин цієї справи, колегія суддів зазначає таке.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив виключно з того, що станом на 01 січня 2024 року пункт 4 постанови №704 у редакції постанови №481 передбачав використання фіксованої величини 1762 грн.

Проте такий висновок не відповідає актуальній правовій позиції Верховного Суду щодо застосування відповідного нормативного регулювання.

Зокрема, у справі №520/5814/24 Судова палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність застосування при оформленні довідки станом на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідну дату.

Отже, саме по собі набрання чинності постановою №481 не є достатньою правовою підставою для відмови позивачу в оформленні оновленої довідки із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2024 року.

Колегія суддів звертає увагу, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року до 3028 грн впливає на розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення відповідної розрахункової величини на встановлені постановою №704 тарифні коефіцієнти.

Оскільки зазначені складові грошового забезпечення відповідно до статті 43 Закону №2262-XII враховуються при обчисленні пенсії, їх зміна є підставою для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

При цьому до такої довідки мають включатися не лише посадовий оклад та оклад за військовим званням, а й процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія, визначені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, позивач має право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2024 року.

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для оформлення довідки у зв`язку з ненадходженням від органу Пенсійного фонду України відповідних списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Наведені обставини не спростовують права позивача на отримання оновленої довідки у зв`язку зі зміною розміру складових грошового забезпечення.

Порядок №45 та Порядок №3-1 регулюють механізм взаємодії уповноважених органів під час проведення перерахунку пенсій, однак не можуть тлумачитися як такі, що позбавляють пенсіонера права звернутися із заявою про оформлення довідки за наявності передбачених законом підстав для перерахунку пенсії.

Відповідач, отримавши відповідне звернення позивача, був зобов`язаний розглянути його з урахуванням чинного законодавства та належним чином визначити наявність підстав для оформлення оновленої довідки.

Відмова лише з мотивів відсутності списків від органу Пенсійного фонду України та окремого рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку не відповідає змісту спірних правовідносин.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці та направленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року є протиправною.

Водночас належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача підготувати та направити до відповідного органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням усіх передбачених законодавством складових.

При цьому колегія суддів ураховує, що визначення конкретних розмірів складових грошового забезпечення належить до повноважень відповідного уповноваженого органу, який має здійснити їх обчислення відповідно до встановлених тарифних коефіцієнтів та нормативно визначених розмірів додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, суд не підміняє відповідача у здійсненні відповідних розрахунків, а встановлює належний правовий механізм їх проведення та зобов`язує відповідача оформити довідку з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною другою статті 317 КАС України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, чи незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.

Отже, загальний розмір судових витрат зі сплати судового збору становить 3028 грн, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №580/8501/25 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та наданні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до відповідного органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Кучма