Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №620/10550/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №620/10550/25

Суддя: Аліменко Володимир Олександрович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/10550/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 12 січня 2025 року по 15 лютого 2025 року в розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 зазначену додаткову винагороду за період з 12 січня 2025 року по 15 лютого 2025 року в розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 вказану додаткову винагороду за зазначений період.

Позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано та підписано його представником - адвокатом Бондарчуком Віталієм Олександровичем через підсистему «Електронний суд».

На підтвердження повноважень представника до позовної заяви долучено ордер серії АА №1593354.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи зазначене процесуальне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в наданому на підтвердження повноважень представника ордері серії АА №1593354 відсутній підпис адвоката, який видав ордер, у графі «Адвокат».

З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий ордер не є документом, який належним чином посвідчує повноваження адвоката Бондарчука В.О. на представництво інтересів ОСОБА_1 , у тому числі на підписання від його імені позовної заяви.

При цьому суд першої інстанції послався, зокрема, на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про відсутність у адвоката належних повноважень є помилковим, оскільки долучений до позовної заяви ордер серії АА №1593354 підписаний електронним підписом адвоката Бондарчука В.О. у форматі PAdES.

Апелянт наголошує, що відповідно до чинної редакції Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги ордер може бути підписаний адвокатом електронним підписом, а тому відсутність візуального відображення власноручного підпису у графі «Адвокат» не свідчить про відсутність такого підпису та неналежність оформлення ордера.

Крім того, апелянт посилається на те, що ордер був долучений як додаток до позовної заяви, сформованої та поданої адвокатом через підсистему «Електронний суд».

На підтвердження своїх доводів апелянтом також надано протокол перевірки електронного підпису файлу «Ордер.pdf», відповідно до якого результат перевірки підпису є успішним, цілісність даних підтверджено, підписувачем зазначено Бондарчука Віталія Олександровича, а тип контейнера визначено як підписаний PDF-файл (PAdES).

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження, якщо позовну заяву подано представником, а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер є письмовим документом, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Порядок оформлення ордера врегульовано Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо належності оформлення ордера не врахував зміни до зазначеного Положення, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України №162 від 04 серпня 2017 року».

Внаслідок внесення зазначених змін Положенням прямо передбачено можливість підписання ордера адвокатом як власноручно, так і електронним підписом.

Крім того, пункт 12 Положення доповнено підпунктом 12.15, відповідно до якого ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

Таким чином, нормативне регулювання, чинне на момент звернення ОСОБА_1 до суду, передбачало декілька альтернативних способів підписання ордера.

Відтак відсутність візуального відображення власноручного підпису адвоката безпосередньо у графі «Адвокат» сама по собі не є достатньою підставою для висновку про те, що відповідний ордер не підписаний адвокатом.

Колегія суддів ураховує правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 21 травня 2025 року у справі №388/2167/24.

У зазначеній постанові Верховний Суд, проаналізувавши положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про ордер та зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36, виходив із того, що ордер, поданий до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», є належним підтвердженням повноважень адвоката, якщо його засвідчено електронним підписом адвоката, який дозволяє ідентифікувати особу підписувача.

Касаційний адміністративний суд також звернув увагу, що відповідно до підпункту 12.15 пункту 12 Положення ордер вважається підписаним, зокрема, якщо його засвідчено електронним підписом або якщо електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є відповідний ордер.

Отже, у випадку долучення ордера до документа, посвідченого електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного підпису на ордер не вимагається.

Такий підхід відповідає також правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 листопада 2024 року у справі №483/346/24 та постанові від 16 грудня 2024 року у справі №916/4258/23.

Зокрема, Верховний Суд у справі №483/346/24 виходив із того, що за умови підписання електронним підписом процесуального документа, додатком до якого є копія ордера, висновок суду про те, що така копія ордера є непідписаною, є помилковим.

У постанові від 16 грудня 2024 року у справі №916/4258/23 Верховний Суд також звернув увагу на необхідність застосування судами змін, внесених рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36, якими передбачено альтернативні способи підписання ордера.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів установила, що 17 вересня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Бондарчуком В.О. через підсистему «Електронний суд» подано до Чернігівського окружного адміністративного суду позовну заяву до Військової частини НОМЕР_1 .

На підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви долучено ордер серії АА №1593354.

При цьому відповідно до наданого апелянтом протоколу перевірки електронного підпису файл «Ордер.pdf» має електронний підпис.

За результатами перевірки електронного підпису зазначено: «Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено».

Підписувачем документа визначено Бондарчука Віталія Олександровича, вказано його реєстраційні дані та статус адвоката.

Час накладення підпису - 17 вересня 2025 року о 17:02:30.

Тип контейнера визначено як «Підписаний PDF-файл (PAdES)», формат підпису - PAdES-B-LT.

Отже, наявні у справі відомості підтверджують, що долучений адвокатом Бондарчуком В.О. файл ордера був засвідчений його електронним підписом.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що відсутність візуально відображеного власноручного підпису адвоката у графі «Адвокат» свідчить про відсутність належно оформленого ордера, не відповідає нормативному регулюванню, чинному на час подання позовної заяви.

Більше того, у цій справі йдеться не лише про долучення непідписаної копії ордера до процесуального документа, поданого через підсистему «Електронний суд», а про наявність електронного підпису адвоката безпосередньо на самому файлі ордера, що додатково виключає підстави вважати такий ордер непідписаним.

Колегія суддів також не може погодитися з посиланням суду першої інстанції на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18, як на достатню підставу для повернення позовної заяви.

Зазначений правовий висновок сформований за нормативного регулювання, яке діяло до внесення рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 змін до Положення про ордер.

На час подання позовної заяви у цій справі Положення вже прямо передбачало можливість підписання ордера електронним підписом, а також визнавало ордер підписаним у разі засвідчення електронним підписом документа, додатком до якого він є.

Крім того, після внесення відповідних змін Верховним Судом сформовано нові правові висновки щодо застосування Положення в оновленій редакції, у тому числі безпосередньо Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №388/2167/24.

Таким чином, правові висновки, сформовані за попереднього нормативного регулювання, не можуть бути застосовані без урахування подальшої зміни відповідного правового регулювання.

Наведений висновок колегії суддів узгоджується також із практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, сформованою з урахуванням змін, внесених рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Так, у постанові від 17 грудня 2025 року у справі №620/7158/25 Шостий апеляційний адміністративний суд виходив із того, що ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, якщо він містить власноручний («фізичний») підпис, підписаний електронним підписом або є додатком до документа, який підписано електронним підписом. При цьому у випадку, якщо ордер додано до документа, посвідченого електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

Аналогічний підхід застосовано Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06 квітня 2026 року у справі №755/1523/25, в якій суд апеляційної інстанції, застосувавши положення підпункту 12.15 пункту 12 Положення №41 у редакції, чинній після внесення змін рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36, врахував передбачені цим Положенням альтернативні способи підписання ордера адвокатом.

Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 грудня 2025 року у справі №755/13628/25, якою скасовано, зокрема, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року.

У зазначеній справі Верховний Суд наголосив, що суди попередніх інстанцій не врахували зміни, внесені до Положення №41 рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36, відповідно до яких накладення адвокатом окремого власноручного (фізичного) підпису на ордер не вимагається за умови, що ордер доданий до документа, посвідченого електронним підписом, або сам ордер підписаний (засвідчений) електронним підписом.

При цьому Верховний Суд окремо зазначив, що практика, сформована до внесення рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 відповідних змін до Положення №41, не враховує змінених вимог до процедури оформлення та подання ордера.

Отже, застосований судом першої інстанції у цій справі підхід, за якого відсутність візуального відображення власноручного підпису у графі «Адвокат» автоматично розцінена як відсутність у представника належним чином підтверджених повноважень, не відповідає нормативному регулюванню, чинному на час подання позовної заяви, та актуальній судовій практиці.

Колегія суддів наголошує, що повернення позовної заяви є процесуальною дією, наслідком якої є припинення руху поданої особою заяви та необхідність повторного звернення до суду, а тому застосування відповідних положень процесуального закону повинно ґрунтуватися на фактичній наявності визначених законом підстав, а не на надмірно формальному підході до оцінки документа, який підтверджує повноваження представника.

Ураховуючи, що поданий адвокатом Бондарчуком В.О. ордер був засвідчений його електронним підписом, а позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», колегія суддів доходить висновку про належне підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 та підписання від його імені позовної заяви.

Отже, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви з мотивів її підписання особою, яка не має права її підписувати, у цьому випадку не було.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Встановлені під час апеляційного перегляду обставини не дають підстав для застосування зазначеної норми до поданої ОСОБА_1 позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У цій справі суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не врахував чинну на час її подання редакцію Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, не надав належної оцінки способу подання позовної заяви та ордера в електронній формі та дійшов помилкового висновку про відсутність у представника позивача належних повноважень.

Зазначене порушення норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року - скасувати.

Справу №620/10550/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Кучма

Оригінал: reyestr.court.gov.ua