Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №580/9476/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/9476/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати з 01 липня 2021 року пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 та статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії за період з 18 серпня 2022 року відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача надалі щомісячно виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року позовну заяву повернуто в частині позовних вимог за період з 18.08.2022 до 17.02.2025.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку розміру пенсії та її виплати відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 та статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 18.02.2025 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням, апеляційні скарги подали обидві сторони.

Позивачка вважає помилковим обмеження судом періоду захисту її права датою 18.02.2025 та наполягає на тому, що право на отримання пенсії в гарантованому державою розмірі не може бути обмежене шестимісячним строком звернення до адміністративного суду.

Посилається на Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 №4-р(I)/2024, положення статті 268 ЦК України та законодавство у сфері відшкодування ядерної шкоди, стверджуючи, що пенсія по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи є особливою формою відшкодування шкоди здоров`ю.

Крім того, позивачка не погоджується з відмовою суду зобов`язати відповідача виплачувати їй у подальшому щомісячно пенсію в розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком та вважає, що такий спосіб захисту забезпечує повне відновлення її права.

Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

ГУ ПФУ просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Відповідач, зокрема, зазначає, що відповідно до документів пенсійної справи ОСОБА_1 з 12.01.2001 по 01.07.2025 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV, а отже суд першої інстанції безпідставно зобов`язав провести їй перерахунок пенсії за статтею 54 Закону №796-XII починаючи з 18.02.2025.

Також апелянт вказує, що 29.06.2021 Верховною Радою України прийнято Закон №1584-IX, яким частину третю статті 54 Закону №796-XII викладено в новій редакції та встановлено мінімальні розміри пенсії по інвалідності у фіксованих сумах. На думку відповідача, оскільки Закон №1584-IX є чинним та не визнаний неконституційним, підстав для застосування статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР немає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.

Водночас при встановленні обставин, що стосуються виду пенсійного забезпечення позивачки та періоду отримання відповідної пенсії, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що до 01 липня 2025 року включно ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За заявою позивачки №1288 від 02.07.2025 органом Пенсійного фонду проведено перехід з одного виду пенсії на інший.

Рішенням №971190119974 від 09.07.2025 здійснено перерахунок пенсії з датою перерахунку 02.07.2025 та визначено її вид як пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків за статтею 54 Закону №796-XII.

З матеріалів пенсійної справи також установлено, що підставою для призначення відповідного виду пенсії є третя група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, саме з 02 липня 2025 року позивачка є одержувачем пенсії по інвалідності, правове регулювання мінімального розміру якої здійснюється статтею 54 Закону №796-XII.

Зазначена обставина є визначальною для встановлення періоду, за який можливий відповідний перерахунок.

Сам по собі статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та наявність установленої інвалідності не означають, що незалежно від обраного особою виду пенсійного забезпечення пенсія за віком, призначена відповідно до Закону №1058-IV, підлягає обчисленню за правилами статті 54 Закону №796-XII.

Положення статті 54 Закону №796-XII регулюють саме пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, правові підстави для обчислення пенсії ОСОБА_1 за правилами цієї статті виникли лише після її переходу на відповідний вид пенсії, тобто з 02.07.2025.

При цьому позивачка не оскаржує дату такого переходу з одного виду пенсії на інший та не заявляє вимог про визнання протиправним непризначення їй пенсії по інвалідності за статтею 54 Закону №796-XII до 02.07.2025.

Відтак суд першої інстанції помилково поширив дію статті 54 Закону №796-XII на період з 18.02.2025 по 01.07.2025, коли позивачка отримувала інший вид пенсійного забезпечення.

Разом із тим колегія суддів не погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відсутність у позивачки права після переходу на пенсію по інвалідності на її обчислення в розмірі шести мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких установлено зв`язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності — 6 мінімальних пенсій за віком.

Саме вимога щодо III групи та шести мінімальних пенсій відповідає виду пенсії, призначеної ОСОБА_1 .

Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 визнано неконституційним законодавче регулювання, яким Верховна Рада України передала Кабінету Міністрів України повноваження визначати мінімальні розміри таких пенсій.

При цьому Конституційний Суд України зазначив, що у разі неприведення законодавчого регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Законом України від 29.06.2021 №1584-IX частину третю статті 54 Закону №796-XII було викладено у новій редакції, якою мінімальні розміри пенсії по інвалідності визначено у фіксованих грошових сумах.

Проте питання про те, чи є прийняття Закону №1584-IX належним виконанням Рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2021 та чи виключає це можливість застосування гарантованих Законом №230/96-ВР розмірів, уже вирішено Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.

Так, у постанові від 10 грудня 2024 року у справі №240/1121/24 Судова палата дійшла висновку про необхідність застосування до відповідних правовідносин статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР та визнала право особи з інвалідністю III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи на пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Судова палата врахувала також Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 №4-р(I)/2024 та зазначила, що законодавче регулювання повинно забезпечувати реальний, а не формальний рівень соціального захисту осіб, які зазнали шкоди внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За правилами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому доводи апеляційної скарги відповідача про те, що сама лише чинність Закону №1584-IX виключає можливість застосування статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, є необґрунтованими.

Таким чином, після переходу ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності за статтею 54 Закону №796-XII вона має право на її обчислення в розмірі, не меншому ніж шість мінімальних пенсій за віком, оскільки її пенсія призначена як особі з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є обґрунтованими лише в частині дати, з якої суд першої інстанції зобов`язав здійснити перерахунок, але не спростовують самого права позивачки на відповідний розмір пенсії після 02.07.2025.

Колегія суддів відхиляє вимоги позивачки про поширення відповідного перерахунку на період починаючи з 18.08.2022.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 позовну заяву в частині вимог за період з 18.08.2022 до 17.02.2025 було повернуто у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Отже, зазначені позовні вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції по суті при ухваленні рішення від 04.11.2025.

Апеляційний перегляд рішення суду від 04.11.2025 не може бути процесуальним способом перегляду або нівелювання наслідків окремої ухвали від 11.09.2025 про повернення частини позовних вимог.

Крім того, правомірність застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду саме у спорах про перерахунок пенсії за статтею 54 Закону №796-XII була підтверджена Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 21.10.2025 у справі №460/10097/24.

Судова палата зазначила, що у спорах про перерахунок пенсійних виплат, у тому числі пов`язаних із визнанням відповідних положень законодавства неконституційними, застосовується шестимісячний строк, установлений частиною другою статті 122 КАС України.

Так само посилання позивачки на положення статті 268 ЦК України та законодавство про відшкодування ядерної шкоди не змінюють висновку суду, оскільки предметом цього спору є не цивільно-правова вимога про відшкодування шкоди оператором ядерної установки, а публічно-правовий спір із територіальним органом Пенсійного фонду України щодо обчислення пенсійної виплати.

Позовна давність за Цивільним кодексом України та процесуальний строк звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 122 КАС України, є різними правовими інститутами.

Водночас навіть незалежно від питання строку звернення до суду матеріалами пенсійної справи підтверджується, що до 02.07.2025 ОСОБА_1 не була одержувачем пенсії по інвалідності за статтею 54 Закону №796-XII, а отримувала пенсію за віком за Законом №1058-IV.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги позивачки в цій частині немає.

Не заслуговують на задоволення й доводи ОСОБА_1 про необхідність зобов`язання відповідача безстроково здійснювати щомісячну виплату пенсії у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті порушених прав, свобод та інтересів особи від рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Судовому захисту підлягає право, порушення якого вже відбулося або щодо якого наявні достатні підстави вважати порушення неминучим.

На момент розгляду справи відсутні підстави стверджувати, що після виконання судового рішення відповідач у майбутньому не здійснюватиме виплату пенсії відповідно до чинного законодавства.

Крім того, порядок та розміри пенсійного забезпечення можуть бути змінені законодавцем, а суд не може наперед визначати права та обов`язки сторін на невизначений майбутній період незалежно від можливих змін нормативного регулювання чи фактичних обставин.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у цій частині позовних вимог як таких, що заявлені на майбутнє та є передчасними.

Колегія суддів також звертає увагу на певну непослідовність мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

Суд зазначив, що посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджується статус позивачки як особи з інвалідністю II групи безстроково, водночас надалі встановив, що пенсія по інвалідності призначена їй як особі з інвалідністю III групи.

Для вирішення саме цього пенсійного спору визначальними є документи пенсійної справи, на підставі яких здійснено перехід на пенсію по інвалідності та обчислено її розмір.

Згідно з такими документами пенсію за статтею 54 Закону №796-XII призначено виходячи з III групи інвалідності, у зв`язку з чим гарантований мінімальний розмір такої пенсії відповідно до редакції Закону №230/96-ВР становить саме шість мінімальних пенсій за віком.

Зазначена неточність у мотивувальній частині не є підставою для повної відмови в позові, однак додатково свідчить про необхідність зміни рішення в частині встановлених обставин і дати початку перерахунку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

У цій справі суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку щодо наявності у позивачки права на обчислення пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, однак неправильно визначив дату, з якої це право підлягає реалізації, не врахувавши, що до 02.07.2025 ОСОБА_1 отримувала інший вид пенсії.

Тому рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року підлягає зміні в частині визначення початкової дати перерахунку пенсії.

Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в іншій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року змінити в частині визначення дати, з якої Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 .

Абзац резолютивної частини рішення щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії викласти в такій редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 02 липня 2025 року відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум».

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про здійснення такого перерахунку та виплати за період з 18 лютого 2025 року по 01 липня 2025 року — відмовити.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Кучма