Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №580/9476/25
Суддя: Аліменко Володимир Олександрович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/9476/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
18 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила, зокрема, визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати їй пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 18 серпня 2022 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачці подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження таких обставин.
На виконання вимог указаної ухвали позивачка подала заяву, в якій фактично наполягала на відсутності пропуску строку звернення до суду, посилаючись на особливу правову природу пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, положення цивільного законодавства щодо відшкодування шкоди, а також на те, що про порушення своїх прав вона дізналася після отримання відповіді органу Пенсійного фонду на заяву про перерахунок пенсії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто в частині позовних вимог за період з 18.08.2022 по 17.02.2025.
Суд першої інстанції виходив із того, що з адміністративним позовом позивачка звернулася 18.08.2025, а тому позовні вимоги за період, що передує 18.02.2025, заявлені за межами встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Водночас вимоги за період починаючи з 18.02.2025 суд визнав заявленими в межах установленого законом строку.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в оскарженій частині та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду позовних вимог за період з 18.08.2022 по 17.02.2025.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, зокрема, що суд першої інстанції неправильно визначив момент, з якого має обчислюватися строк звернення до суду, оскільки із заявою про перерахунок пенсії вона звернулася до відповідача у липні 2025 року, а про відмову в здійсненні такого перерахунку дізналася лише у серпні 2025 року.
Крім того, апелянтка наголошує на особливій правовій природі пенсійних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як форми відшкодування шкоди, завданої здоров`ю, посилаючись на рішення Конституційного Суду України, зокрема від 03.04.2024 №4-р(I)/2024, а також положення статті 268 Цивільного кодексу України.
На думку апелянтки, на вимоги про виплату належних їй сум пенсії шестимісячний строк звернення до адміністративного суду не поширюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується не лише з моментом фактичної обізнаності особи про порушення її права, а й із моментом, коли така особа повинна була дізнатися про відповідне порушення.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку або якщо підстави, зазначені нею у такій заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху, а особі надається строк для звернення із заявою про поновлення строку або зазначення інших підстав для його поновлення.
Якщо заяву не буде подано у визначений судом строк або наведені підстави будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду, колегія суддів враховує характер спірних правовідносин.
Предметом спору є перерахунок та виплата основної пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Закон №796-XII спеціального строку звернення до адміністративного суду за захистом права на відповідний перерахунок пенсії не встановлює.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2025 у справі №460/8956/24, предметом якої також була вимога про перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, зазначив, що Закон №796-XII не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати, а тому застосуванню підлягає строк, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
При цьому Верховний Суд виходив із раніше сформованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 висновку, відповідно до якого пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому її розмір відомий особі, яка щомісячно її отримує.
Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду за наявності у неї об`єктивної можливості знати про стан своїх прав та розмір отримуваних виплат.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що застосування до спірних правовідносин рішень Конституційного Суду України виключає можливість застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Питання застосування статті 122 КАС України саме у спорах про перерахунок пенсії за статтею 54 Закону №796-XII у зв`язку з визнанням неконституційними положень законодавства було предметом спеціального розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №460/10097/24.
Постановою від 21.10.2025 Судова палата погодилася з раніше сформованими висновками Верховного Суду у справах №460/17904/23 та №460/8956/24 та зазначила, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат, у тому числі тих, які пов`язані з визнанням відповідної норми закону неконституційною, застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
Судова палата окремо наголосила, що ані КАС України, ані будь-який інший закон не містять спеціальних положень, які б установлювали особливі правила обчислення строку звернення до адміністративного суду у справах, правовідносини в яких регулювалися нормами закону, надалі визнаними Конституційним Судом України неконституційними.
Таким чином, саме по собі посилання позивачки на рішення Конституційного Суду України не є підставою для незастосування встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Колегія суддів також не приймає посилання апелянтки на положення статті 268 Цивільного кодексу України та особливу правову природу соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Незалежно від соціальної та компенсаційної природи відповідних виплат предметом цього спору є реалізація позивачкою права на пенсійне забезпечення в системі публічно-правових відносин та правомірність дій територіального органу Пенсійного фонду України.
Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність та встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду є різними за своєю правовою природою інститутами.
Положення статті 268 ЦК України визначають випадки незастосування позовної давності до відповідних цивільно-правових вимог, однак не встановлюють винятку із процесуального строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Отже, кваліфікація гарантованих Законом №796-XII соціальних виплат як таких, що мають компенсаційну спрямованість, сама по собі не перетворює заявлену до органу Пенсійного фонду вимогу про перерахунок пенсії на цивільно-правову вимогу про відшкодування шкоди та не усуває застосування процесуальних приписів КАС України.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Судової палати Верховного Суду у справі №460/10097/24, яка сформована саме стосовно вимог про виплату пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком за статтею 54 Закону №796-XII.
Тому посилання апелянтки на рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 №4-р(I)/2024 не змінює правил обчислення строку звернення до адміністративного суду.
Необґрунтованими є також твердження апелянтки про те, що перебіг строку звернення до суду необхідно обчислювати з моменту отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на її заяву.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою щодо здійснення відповідного перерахунку пенсії позивачка звернулася до органу Пенсійного фонду лише у липні 2025 року, тоді як здійснення перерахунку в судовому порядку вимагає починаючи з 18.08.2022.
Отримання відповіді органу Пенсійного фонду після такого звернення свідчить про час, коли позивачка почала вчиняти активні дії з метою реалізації свого права, однак за встановлених обставин не змінює моменту, коли вона повинна була дізнатися про розмір фактично одержуваної пенсії.
Аналогічну ситуацію безпосередньо дослідила Судова палата Верховного Суду у справі №460/10097/24. У тій справі позивачка звернулася до органу ПФУ щодо перерахунку пенсії більш ніж через три роки після виникнення, на її думку, права на такий перерахунок. Верховний Суд зазначив, що таке звернення не може вважатися вчиненим без зайвого зволікання та в розумний строк, а отримання подальшої відповіді ПФУ не змінює правил обчислення строку звернення до суду.
Отже, подання позивачкою заяви до відповідача в липні 2025 року не може мати наслідком штучне перенесення початку перебігу процесуального строку щодо виплат, право на перерахунок яких вона пов`язує з обставинами, що виникли значно раніше.
Посилання апелянтки на триваючий характер порушення також не свідчить про можливість звернення до суду без обмеження будь-яким строком щодо всього минулого періоду.
Щомісячне отримання пенсійної виплати надає пенсіонеру об`єктивну можливість знати її фактичний розмір.
Саме тому Верховний Суд у справі №460/8956/24, предметом якої була тотожна за правовою природою вимога про виплату шести мінімальних пенсій за віком за статтею 54 Закону №796-XII, погодився з поверненням позову в частині вимог, заявлених поза шестимісячним строком.
Судова палата у справі №460/10097/24 не відступила від цього підходу, а навпаки, підтвердила його правильність.
Апелянтка посилається також на правові висновки Верховного Суду, якими, на її думку, підтверджується необхідність розмежування строку звернення до суду та періоду, за який підлягають виплаті належні особі суми пенсії.
Колегія суддів ураховує зазначені доводи, однак вони не змінюють результату вирішення процесуального питання у цій справі.
Правовий висновок щодо безпосередньо цієї категорії спорів сформований Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.10.2025 у справі №460/10097/24.
Більше того, справу №460/10097/24 було передано на розгляд Судової палати саме з метою вирішення питання про наявність підстав для відступу від висновків, викладених у постановах від 29.03.2024 у справі №460/17904/23 та від 22.01.2025 у справі №460/8956/24.
За результатами розгляду Судова палата не відступила від таких висновків, а погодилася з тим, що в спорах щодо перерахунку пенсійних виплат, пов`язаних із визнанням норми закону неконституційною, застосовується шестимісячний строк, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
При цьому Судова палата окремо відмежувала справи про перерахунок пенсії від правовідносин щодо поновлення виплати раніше призначеної та нарахованої пенсії, наголосивши на відмінності їх фактичних і правових обставин.
Отже, наведена апелянткою практика не дає підстав для незастосування до спірних правовідносин частини другої статті 122 КАС України.
Матеріалами справи підтверджено, що до адміністративного суду позивачка звернулася 18 серпня 2025 року.
Відповідно шестимісячний строк, установлений частиною другою статті 122 КАС України, охоплює вимоги починаючи з 18 лютого 2025 року.
Тому суд першої інстанції правильно розмежував позовні вимоги та повернув позов лише в частині вимог за період з 18.08.2022 по 17.02.2025, залишивши для подальшого розгляду вимоги починаючи з 18.02.2025.
Колегія суддів також враховує, що суд першої інстанції не повернув відповідну частину позову без надання позивачці можливості обґрунтувати поважність причин пропуску строку.
Ухвалою від 25.08.2025 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачці подати заяву про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження.
Однак обставин об`єктивного та непереборного характеру, які фактично перешкоджали позивачці звернутися до адміністративного суду в межах установленого законом строку, не наведено.
Саме по собі переконання особи в тому, що процесуальний строк до спірних правовідносин не застосовується, не є поважною причиною його пропуску.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведене судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали посилання на пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, тоді як позовні вимоги стосуються пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, має характер очевидної описки та не вплинуло на правильність вирішення судом процесуального питання щодо строку звернення до суду.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав установленими, невідповідність висновків суду обставинам справи або неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таких підстав за результатами апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За змістом статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про пропуск ОСОБА_1 шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог за період з 18.08.2022 по 17.02.2025 та відсутність поважних причин для його поновлення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Т.Р. Вівдиченко
А.Ю. Кучма
Оригінал: reyestr.court.gov.ua