Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №320/62214/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/62214/25 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року (головуючий суддя в 1-й інстанції – Білоноженко М.А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №15/10593/с від 11.08.2025 року , виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №15/10593/с від 11.08.2025 року , виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з розрахунку 80% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 складено та направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії позивача оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення №15/10593/с від 11.08.2025, виданої станом на 01.01.2023 року.

Водночас, відповідач вищезазначену довідку до уваги не прийняв та перерахунок пенсії з 01.02.2023 року не здійснив.

Така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що зумовило його звернутися до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 , пенсії з 01 лютого 2023 року, на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки №15/10593/с від 11.08.2025 про розмір грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення №15/10593/с від 11.08.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням, відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Законодавцем визначено правові підстави правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.

Оскільки Кабінетом Міністрів України, після визнання протиправними та нечинними п.п.1, 2 постанови №103, не прийнято нової постанови, яка б регулювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала розміри, порядок проведених виплат, як це було визначено постановою Кабінету Міністрів України №103, то у Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії по довідці виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.08.2025 року №15/10593/с станом на 01.01.2023.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 07 жовтня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2026 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено оновлену довідку для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок з урахуванням наданої оновленої довідки без обмеження максимальним розміром.

Однак, листом від 03.10.2025 № 45547-46286/С-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі, зокрема, оновленої довідки Управління державної охорони України, виданої станом на 01.01.2023 року.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися, отже, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Таким чином, пункт 4 Постанови №704 після внесення до нього відповідних змін визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови №704 внесені відповідні зміни.

Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Слід зазначити, що застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року по справі №320/22360/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення позивача за посадою старший інспектор Головної інспекції Міністерства оборони України від 11 серпня 2025 року № 15/10593/с станом на 01.01.2023.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки. Проте, відповідач листом повідомив позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для врахування наданої позивачем довідки та проведення перерахунку пенсії.

У той же час, суд враховує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 30.01.2017 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №120/648/22-а, від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21, від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та від 17.12.2019 № 160/8324/19.

Отже, подання позивачем до пенсійного органу заяви про перерахунок пенсії з оновленої довідки про розмір грошового забезпечення є самостійною підставою для здійснення перерахунку його пенсії.

Відтак, з огляду на вищевикладені фактичні обставини справи, суд констатує, що ГУ ПФУ в м. Києві протиправно ухиляється від проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 серпня 2025 року № 15/10593/с станом на 01.01.2023, про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, а тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

З врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення №15/10593/с від 11.08.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року № 320/62214/25 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року № 320/62214/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 28 жовтня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Епель

О.В. Карпушова