Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №640/6963/22
Суддя: Беспалов Олександр Олександрович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/6963/22 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Ю., Оксененка О. М., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у місті Києві форми "Р" №32240415 від 20.01.2022 року, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Дорсервіс».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку додану вартість за вересень 2021 року, поданої ТОВ «Торгова компанія «Дорсервіс» за результатами якої складено акт перевірки від 19.11.2021 № 86012/Ж5/26-15-04-15-18/31245569.
Проведеною перевіркою встановлено, в ході камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за вересень 2021 року було встановлено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на суму ПДВ 7770076 грн., у тому числі за рахунок податкової накладної, зареєстрованої постачальником в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації на суму 75333,33 грн.
Перевіркою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Кодексу, що привезло до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за вересень 2021 року на суму ПДВ 75 333 грн.
В зв`язку із чим, відповідач прийшов до висновку про неправомірність формування позивачем в декларації з ПДВ за вересень 2021 року податкового кредиту на суму 75 333 грн.
20 січня 2022 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №32240415, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 75 333,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 7 533,00 грн.
Незгода позивача із таким податковим повідомленням-рішенням, зумовила його звернення із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі – ПК України).
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган неправомірно встановив порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, оскільки станом на дату реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та, відповідно, відображення позивачем у податковій декларації з ПДВ у вересні 2021 року не закінчився строк 1095 календарних днів із дати складення вказаної накладної, а відтак позивач мав право на включення таких сум до податкового кредиту за відповідний період.
Поряд із цим, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Як вбачається із змісту акту перевірки підставою для зменшення податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2021 року слугувало те, що такий сформовано на підставі податкової накладної, яка була зареєстрована постачальником з порушенням граничних термінів її реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до пункту 201.1, абзаців 1, 2, 5 і 6 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Саме податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
При цьому, в силу приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (що визначає загальний порядок формування платником податкового кредиту) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів (положення норм Кодексу станом на час виникнення правовідносин) з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
З аналізу пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України слідує, що у разі реєстрації продавцем товару/послуги податкової накладної із порушенням граничних строків її реєстрації покупець не позбавляється права на податковий кредит, проте, може скористатись таким правом лише у тому звітному податковому періоді, в якому відповідна податкова накладна була зареєстрована. При цьому обставини подання чи неподання скарги на постачальника відповідно до вимог абзацу двадцять четвертого пункту 201.10 статті 201 ПК України не впливають на період, за який можуть бути враховані відповідні суми ПДВ.
Поряд із цим, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.
Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.
При цьому пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
З акта камеральної перевірки вбачається, що в ході перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за вересень 2021 року було встановлено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на суму ПДВ 7770076 грн., у тому числі за рахунок податкової накладної, зареєстрованої постачальником в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації на суму 75333,33 грн, що є порушенням п. 198.6 ст. 198 Кодексу.
Враховуючи наведені вище норми права встановлені відповідачем обставини щодо завищення суми податкового кредиту, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Відтак, при зменшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, однак із невірним визначенням підстав для такого. задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити в мотивувальній частині.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року змінити в мотивувальній частині.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя О. М. Оксененко
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 28.10.2026)
Оригінал: reyestr.court.gov.ua