Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №620/14523/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №620/14523/24

Суддя: Епель Оксана Володимирівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Справа № 620/14523/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 ,

Військової частини НОМЕР_2 ,

про визнання протиправною бездіяльність та

зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , (далі – Відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі – Відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати мені додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 грн за період з 03.08.2023 до 24.08.2024 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені щомісячну додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за період, з 03.08.2023 до 24.08.2024, в розрахунку 100 000 грн (сто тисяч гривень) на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розмірі пропорційно часу участі у таких заходах, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач у період з 03.08.2023 по 24.08.2024 брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів). Зазначене, на його переконання, дає право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період, з 14.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 21.05.2024, з 01.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 03.07.2024, з 05.07.2024 по 21.07.2024, з 23.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 22.08.2024, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду, передбачену пунктом 1.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період, з 14.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 21.05.2024, з 01.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 03.07.2024, з 05.07.2024 по 21.07.2024, з 23.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 22.08.2024, в розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що Військовою частиною НОМЕР_3 командиру Військової частини НОМЕР_1 направлялись довідки про виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), а також довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), які містять посилання на бойові накази, журнали бойових дій, рапорти т.в.о. командира військової частини, форма і зміст довідок відповідають додатку № 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/а/29, проте Військовою частиною НОМЕР_1 відповідні виплати Позивачу здійснені не були.

Зазначаючи про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», суд врахував приписи окремого доручення Міністра оборони України № 912/а/29.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач – Військова частина НОМЕР_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю в цій частині. В іншій частині рішення суду – залишити без змін.

Апелянт стверджує, що Позивачу виплачено належні йому суми грошового забезпечення та додаткової винагороди в повному обсязі за період з 03.08.2023 до 24.08.2024 із розрахунку 30 000/100 000 гривень пропорційно часу участі у відповідних діях і заходах згідно наданих довідок військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 омбр) на підставі яких здійснювалося нарахування додаткової винагороди, а також затверджених наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно – господарської діяльності).

Представник Військової частини НОМЕР_1 зазначає, що ОСОБА_2 у спірний період не брав безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (це не стосується періодів, які було виплачено, а саме: з 22.05.2024 по 31.05.2024, з 04.07.2024 по 04.07.2024, з 22.07.2024 по 22.07.2024), що є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн.

Водночас, Апелянт зазначає, що факт перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій сам по собі ще не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченої Постановою №168. Ключовою передумовою для виникнення права на отримання такої додаткової винагороди є факт виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а від 30.09.2025 - призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. Позивач ознайомлений зі змістом апеляційної скарги та ухвал про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до судового розгляду, втім у строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не находив.

6. 04.10.2025 від Військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про заміну сторони спору правонаступником у якій вона просить допустити у справі № 620/14523/24 заміну військової частини НОМЕР_3 , що вибула, на її правонаступника – військову частину НОМЕР_2 . Заява мотивована тим, що 26.09.2025 на виконання директиви командира військової частини Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.10.2025 НОМЕР_5 від 21.06.2025 № Д-38/ДСК військові частини НОМЕР_3 та НОМЕР_2 переформовано у військову частину НОМЕР_2 , з анулюванням умовного найменування військової частини « НОМЕР_3 » та ідентифікаційного коду « НОМЕР_6 ».

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2026 заява про заміну сторони правонаступником була задоволена. Здійснено заміну співвідповідача у справі № 620/14523/24 – Військову частину НОМЕР_3 на правонаступника – Військову частину НОМЕР_2 .

8. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з наступних підстав.

9. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 14.08.2023 №226, солдат ОСОБА_1 прибув у відрядження з Військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби до місця дислокації Військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 23.08.2024 №236, солдат ОСОБА_1 вибув з відрядження з Військової частини НОМЕР_3 до Військової частини НОМЕР_1 .

Військовою частиною НОМЕР_3 командиру Військової частини НОМЕР_1 направлялись довідки №4805 від 10.09.2023 (за період з 14.08.2023 по 31.08.2023), №5375 від 17.10.2023 (за період з 01.09.2023 по 30.09.2023), №6112 від 09.11.2023 (за період з 01.10.2023 по 31.10.2023), №6595 від 09.12.2023 (за період з 01.11.2023 по 30.11.2023), №16 від 01.01.2024 (за період з 01.12.2023 по 31.12.2023), №671 від 04.02.2024 (за період з 01.01.2024 по 31.01.2024), №1393 від 04.03.2024 (за період з 01.02.2024 по 29.02.2024), №2142 від 01.04.2024 (за період з 01.03.2024 по 31.03.2024), №2720 від 02.05.2024 (за період з 01.04.2024 по 30.04.2024), № 3236 від 01.06.2024 (за період з 01.05.2024 по 21.05.2024) та № 3237 від 01.06.2024 (за період з 22.05.2024 по 31.05.2024), №3945 від 03.07.2024 (за період з 01.06.2024 по 30.06.2024), № 3944 від 03.07.2024 (за період з 01.07.2024 по 03.07.2024, з 05.07.2024 по 21.07.2024, з 23.07.2024 по 31.07.2024) та №5277 від 02.09.2024 (за період з 01.08.2024 по 22.08.2024) про виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), у складі Військової частини НОМЕР_3 ОУВ «СОЛЕДАР» в районі АДРЕСА_1 .

Також в матеріалах справи наявні довідки № 3944 від 03.07.2024 (за червень 2024 року), № 4641 від 02.08.2024 (за липень 2024 року), № 5276 від 02.09.2024 (за серпень 2024 року) про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконання бойових (спеціальних) завдань, а саме у районах ведення воєнних (бойових) дій в м. Вовчанськ, Чугуївському районі Харківської області в складі ТГр «Вовчанськ», яка веде бойові (спеціальні) дії на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань Військовою частиною НОМЕР_3 (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, з яких вбачається, що період участі Позивача у таких діях, з 04.07.2024 по 04.07.2024, з 22.07.2024 по 22.07.2024.

З матеріалів справи вбачається, що за період, з 22.05.2024 по 31.05.2024, та з 04.07.2024 по 04.07.2024, 22.07.2024 по 22.07.2024 Позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Позивач, вважаючи порушеним своє право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, звернувся до суду з цим позовом.

10. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі ст. 1-1 Закону № 2011-XII законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із останніми змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно пункту 1-1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окреме доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29.

У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року по 31 січня 2023 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 5 цієї директиви Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 07 березня 2022 року № 248/1217).

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» до пункту 1 внесено зміни, зокрема: слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,», «співробітникам Служби судової охорони,» виключено та після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,».

Крім того, наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №177/39233 (який застосовується з 01 лютого 2023 року) внесено зміни до Порядку № 260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

За пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Надалі пункт 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 викладено у новій редакції згідно Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023, який застосовується з 01 червня 2023 року:

« 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту)».

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до складу сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території), здійснення повноважень яких ведуться воєнні (бойові) дії, та виконують бойові (спеціальні) завдання виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 30000 гривень.

Згідно з пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

11. Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, розмір додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, збільшується до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що у період з 01 лютого 2023 року порядок та умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України були визначені Постановою № 168 (зі змінами) та розділом XXXIV Порядку № 260. Застосування судом першої інстанції приписів рішення Міністра оборони України у формі окремого доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29 є помилковим, оскільки воно діяло у період з 01 червня 2022 року по 31 січня 2023 року, а відтак не врегульовувало правовідносини у спірний період.

З 01 лютого 2023 року, у зв`язку з набранням чинності наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44, порядок виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, зазнав змін. Новий порядок передбачив диференційований підхід до визначення розміру додаткової винагороди залежно від характеру, умов та місця виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань.

Зокрема, було встановлено такі розміри додаткової винагороди:

100 000,00 грн - військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів ;

50 000,00 грн - військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно;

30 000,00 грн - військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

У порівнянні з переліком бойових (спеціальних) завдань, визначеним окремими рішеннями Міністра оборони України, наказ Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 певною мірою розширив перелік завдань, виконання яких є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. Водночас за виконання окремих завдань розмір додаткової винагороди було зменшено до 30 000,00 грн, а формулювання деяких завдань зазнали змін та уточнень.

Разом із тим перелік документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або відповідних заходах, у своїй основі залишився незмінним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2026 року у справі № 400/6668/24.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Військовою частиною НОМЕР_3 командиру Військової частини НОМЕР_1 направлялись довідки від 01.06.2024 № 3237, № 3944 від 03.07.2024 (за червень 2024 року), № 4641 від 02.08.2024 (за липень 2024 року), № 5276 від 02.09.2024 (за серпень 2024 року) про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконання бойових (спеціальних) завдань, а саме у районах ведення воєнних (бойових) дій в м. Вовчанськ, Чугуївському районі Харківської області в складі ТГр «Вовчанськ», яка веде бойові (спеціальні) дії на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань Військовою частиною НОМЕР_3 (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, з яких вбачається, що період участі Позивача у таких діях, з 04.07.2024 по 04.07.2024, з 22.07.2024 по 22.07.2024.

З матеріалів справи вбачається, що за цей період з 22.05.2024 по 31.05.2024, з 04.07.2024 по 04.07.2024, 22.07.2024 по 22.07.2024, Позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Отже, право Позивача у цій частині не порушено, а відтак суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині. Рішення суду у цій частині не оскаржується, а відтак не належить до предмету апеляційного перегляду.

Щодо періодів з 14.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 21.05.2024, з 01.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 03.07.2024, з 05.07.2024 по 21.07.2024, з 23.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 22.08.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Військовою частиною НОМЕР_3 командиру Військової частини НОМЕР_1 направлялись довідки №4805 від 10.09.2023 (за період з 14.08.2023 по 31.08.2023), №5375 від 17.10.2023 (за період з 01.09.2023 по 30.09.2023), №6112 від 09.11.2023 (за період з 01.10.2023 по 31.10.2023), №6595 від 09.12.2023 (за період з 01.11.2023 по 30.11.2023), №16 від 01.01.2024 (за період з 01.12.2023 по 31.12.2023), №671 від 04.02.2024 (за період з 01.01.2024 по 31.01.2024), №1393 від 04.03.2024 (за період з 01.02.2024 по 29.02.2024), №2142 від 01.04.2024 (за період з 01.03.2024 по 31.03.2024), №2720 від 02.05.2024 (за період з 01.04.2024 по 30.04.2024), № 3236 від 01.06.2024 (за період з 01.05.2024 по 21.05.2024), №3945 від 03.07.2024 (за період з 01.06.2024 по 30.06.2024), № 3944 від 03.07.2024 (за період з 01.07.2024 по 03.07.2024, з 05.07.2024 по 21.07.2024, з 23.07.2024 по 31.07.2024) та №5277 від 02.09.2024 (за період з 01.08.2024 по 22.08.2024).

Згідно змісту зазначених довідок, Позивач виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання саме бойових (спеціальних) завдань), у складі Військової частини НОМЕР_3 , а саме: у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил).

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260, виконання завдань у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління відносяться саме до бойових (спеціальних) завдань, а не безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Окрім того, у зазначених вище довідках також констатовано, що обставини виконання Позивачем зазначених бойових (спеціальних) завдань підтверджено телеграмою КСВ ЗСУ № 762/2455/дск від 27.07.2023 та бойовими розпорядженнями /т.1 а.с.107- 123/.

Як правильно акцентував увагу суд першої інстанції, зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення зафіксованих у ній фактів, зокрема: фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах або виконання ним бойових (спеціальних) завдань.

Відтак, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають вимогам законодавства, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив факти, викладені у цій довідці.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.04.2024 у справі № 560/3153/23 звернув увагу, що за зміст довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку.

Колегія суддів зазначає, що коректність відомостей, зазначених у вказаних вище довідках, учасниками справи не заперечується.

Апеляційний суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 20 серпня 2026 року у справі № 420/4049/24, щодо необхідності з`ясування судом питання, чи належали встановлені бойові (спеціальні) завдання до тих, підтвердження виконання яких відповідно до Порядку №36 та Наказу №726 є підставою для виплати спірної додаткової винагороди.

Відтак, оскільки виконання завдань у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління відносяться саме до бойових (спеціальних) завдань згідно з пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260, за які виплачується винагорода у розмірі 30000 грн, судова колегія приходить до висновку, що Відповідач, здійснивши виплату Позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання ним бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, діяв у відповідності до приписів пункту 1-1 Постанови № 168 та розділу XXXIV Порядку № 260.

Аналізуючи всі доводи Апелянта, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає задоволенню, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року – скасуванню в частині, а у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

12. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Правові підстави для стягнення з Позивача на користь Відповідача судових витрат зі сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги відсутні, оскільки на користь суб`єкта владних повноважень стягуються виключно судові, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в силу приписів ч. 2 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити повністю.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії– скасувати, та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову в цій частин – відмовити повністю.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua