Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №320/46053/23
Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/46053/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №320/46053/23 (головуючий суддя в І-й інстанції - Жук Р.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстейт Трейдінг» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці від 28.06.2023 № UА101070/2023/000056/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA101070/2023/000299.
В обґрунтування позову зазначив, що для митного оформлення імпортованого товару подано відповідачу митну декларації № 23UA101070005879U0, на підтвердження заявленої митної вартості товару - документи відповідно до переліку, визначеному ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Проте відповідачем протиправно визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів, за ціною договорів щодо подібних (аналогічних) товарів та необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці від 28.06.2023 № UА101070/2023/000056/1 про коригування митної вартості товарів.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101070/2023/000299.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Житомирської митниці на користь ТОВ «Інтерстейт Трейдінг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 8368 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
За наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості, оскільки документи, надані для митного оформлення, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Відомості про витрати транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.
За наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом.
Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року витребувано справу із суду першої інстанції, яка надійшла 16 листопада 2025 року.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, строк розгляду справи продовжено.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Також позивачем надано заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн за наслідками апеляційного розгляду справи (а.с.70-74)
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_1
24 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року справу прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д., строк розгляду справи продовжено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерстейт Трейдинг» (ідентифікаційний код 41859998) зареєстровано в якості юридичної особи 10.01.2018.
20.03.2023 між ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» та HTG High Technology Glass Polska Sp. z o.o. укладено Контракт № 21/03/2023, предметом якого є постачання на адресу ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» листового скла (флоат скла) (п. 1), умовами поставки визначено DAP або FCA (Місце завантаження INCOTERMS 2010) (п. 2), а також 1 00 % передоплата (п. 3). Спосіб доставки - самовивіз автомобільним транспортом.
21.03.2023 між ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» та HTG High Technology Glass Polska Sp. z o.o. підписано додаток № 1 до контракту, відповідно до якого вартість товару - FLOAT CLEAR 4мм 3210x2250 становить 3,50 Євро/м2.
12.04.2023 між ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» та HTG High Technology Glass Polska Sp. z o.o. підписано додаток № 2 до контракту, відповідно до якого вартість скла FLOAT CLEAR 4мм 3210x2250 становить 3,50 Євро/м2, а скла LOW-E 1.1 4,00 мм 3210x2250 - 4,50 Євро/м2.
12.05.2023 HTG High Technology Glass Polska Sp. z o.o. для TOB «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» виставлено проформу інвойс № 003/000403/2023 на загальну суму 9 930,94 Євро на товари: скло LOW-E 1.1 4,00 мм 3210x2250 в кількості 2 145,08 м2, вартістю 4,50 Євро/м2, загальною вартістю 9 652,86 Євро та скло FLOAT CLEAR 4мм 3210x2250 в кількості 79,45 м2, вартістю 3,50 Євро/ м2, загальною вартістю 278,08 Євро.
26.06.2023 ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» на користь HTG High Technology Glass Polska Sp. z o.o. внесено передоплату за проформами інвойсами № 003/000403/2023 та № 003/000488/2023 на суму 19 861,88 Євро.
26.06.2023 HTG High Technology Glass Polska Sp. z o.o. для TOB «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» виставлено інвойс № FZ/00009/6/2023 на товари: скло LOW-E 1.1 4,00 мм 3210x2250 в кількості 2 145,08 м2, вартістю 4,50 Євро/м2, загальною вартістю 9 652,86 Євро та скло FLOAT CLEAR 4мм 3210x2250 в кількості 79,45 м2, вартістю 3,50 Євро/ м2, загальною вартістю 278,08 Євро, загальною вартістю 9 930,94 Євро.
28.06.2023 товари: скло LOW-E 1.1 4,00 мм 321.0x2250 в кількості 2 145,08 м2, вартістю 4,50 Євро/м2, загальною вартістю 9 652,86 Євро та скло FLOAT CLEAR 4мм 3210x2250 в кількості 79,45 м2, вартістю 3,50 Євро/ м2, загальною вартістю 278,08 Євро, загальною вартістю 9 930,94 Євро, переміщені на підставі інвойсу № FZ/00009/6/2023 (проформа інвойс № 003/000403/2023), заявлено до митного оформлення в Житомирську митницю за МД № 23UA101070005879U0 (Рішення про коригування митної вартості № UA101070/2023/000056/1, що оскаржується).
Друга партія товару скло LOW-E 1.1 4,00 мм 3210x2250 в кількості 2 145,08 м2, вартістю 4,50 Євро/м2 та скло FLOAT CLEAR 4мм 3210x2250 в кількості 79,45 м2, вартістю 3,50 Євро/ м2, загальною вартістю 9 930,94 Євро, переміщена на підставі інвойсу № FZ/00008/6/2023 (проформа інвойс № 003/000488/2023), також заявлена до митного оформлення в Житомирську митницю 28.06.2023 за МД № 23UA101070005880U3 (Рішення про коригування митної вартості №UA101070/2023/000057/l).
Разом із МД № 23UA101070005879U0, в тому числі для підтвердження заявлені' митної вартості та транспортних витрат надано: Інвойс № FZ/00009/6/2023; CMR n 26.06.2023//2; сертифікати FRZ0400Z, BG002036 та CRZ0400BL; контракт № 21/03/2023 від 20.03.2023 та додаток № 2 до нього; проформа інвойс від 12.05.2023 № 003/000403/2023 на суму 9 930,94 Євро; квитанція SWIFT до проформ інвойсів N° 003/000403/2023 та № 003/000488/2023 на суму 19 861,88 Євро; довідка про транспортні витрати № 2606/1 та калькуляція транспортних витрат № 6 від 18.05.2023, оскільки перевезення здійснювалось власним автотранспортом ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ»; експортна декларація № 23PL311050Е0014925; декларація митної вартості.
28.06.2023 щодо товару, заявленого за МД № 23UA101070005879U0, Житомирською митницею винесено Рішення про коригування митної вартості № UA101070/2023/000056/1 та картку відмови № UA101070/2023/000299.
28.06.2023 товар оформлено за МД № 23UA101070005900U4 відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, тобто зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпеченням сплат- різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.
В подальшому, у зв`язку з оскарженням рішень Житомирської митниці, та з урахуванням вже отриманих заперечень митниці в інших справах, за зверненням ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» продавцем - компанією HTG High Technology Glass Polska Sp. z o.o. надіслано лист від 11.09.2023 № 21/03/2023-1, яким підтверджено факт укладання контракту та умови поставки, повідомлено, що за адресою 17-220 Planta 88, Narewka знаходяться площі компанії з яких відбувається відвантаження, а також зазначено, що послуги з навантаження включено у ціну товару. Лист компанії HTG High Technology Glass Polska Sp. z o.o. від 11.09.2023 № 21/03/2023-1.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що подані позивачем до митного оформлення документи у сукупності є достатніми та підтверджують визначення ним митної вартості за першим основним методом.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
На підставі частини першої статті 51 Митного кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно зі статтею 57 Митного кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті, письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Верховний Суд в постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16 виснував, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з пи тань державної митної справи.
Разом з тим митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Зазначене також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Як свідчать матеріали справи при проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, відповідачем встановлено розбіжності.
Так, у рішенні від 28.06.2023 № UА101070/2023/000056/1, митний орган як підстави для коригування митної вартості товару зазначив: «за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічного товару (UA101070/2023/000300 від 17.01.2023, UA1010 70/2023/000733 від 01.02.2023) Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Поставка товару здійснюється відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 N° 21/03/2023. З поданих до митного оформленню документів, а також автотранспортної накладної (CMR) вбачається, що транспортування товару здійснювалось покупцем самостійно.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N° 599, при заповненні графи 20 якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу подається калькуляцію транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу
Оригінал: reyestr.court.gov.ua