Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №620/4527/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4527/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року (головуючий суддя в 1-й інстанції – Соломко І.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнання протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), щодо не включення до довідки про військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 позивачу, який брав участь у бойових діях за грудень 2022 року, періоду - 22 днів участі у бойових діях протягом грудня 2022 року, а також за січень 2023 року, періоду 6 днів участі у бойових діях протягом січня 2023 року;

- зобов`язання НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), видати позивачу довідку про безпосередню участь у бойових діях з вказівкою про 31 день такої участі за період з 01 грудня по 31 грудня 2022 року, та про 11 днів такої участі за період з 01 по 11 січня 2023 року.

В обґрунтування позову зазначив, що у період з 30.09.2022 по 12.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на території Донецької області.

30.09.2022 позивача направлено у службове відрядження з ділянки 9 в підпорядкування начальника з прикордонного загону ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності угрупування, з 30.09.2022.

В подальшому, підрозділ, де проходив службу позивач, передано у підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

В такому підпорядкуванні підрозділ перебував до завершення виконання бойових завдань - до 12.01.2023, а 13.01.2023 позивач прибув зі службового відрядження.

У період з 30.09.2022 по 12.01.2023 перебував у службовому відрядженні з метою виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності угрупування.

Відповідно до довідки № 08/615 від 03.03.2025 в період з 03.10.2022 по 11.01.2023 приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території Донецької області.

Проте, відповідачем протиправно не нарахована у повному обсязі додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ №168.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) щодо не включення до довідки про військовослужбовця Військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , який брав участь у бойових діях за грудень 2022 року, періоду - 22 днів участі у бойових діях протягом грудня 2022 року, а також за січень 2023 року , періоду 6 днів участі у бойових діях протягом січня 2023 року.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), видати позивачу довідку ОСОБА_1 про безпосередню участь у бойових діях з вказівкою про 31 день такої участі за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 року, та про 11 днів такої участі за період з 01.01.2023 по 11.01.2023.

Не погодившись з рішенням, відповідач - Військова частина НОМЕР_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

На виконання наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 09 грудня 2022 року №628-АГ, який був чинний на січень 2023 року було направлено довідку про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_3 , які брали участь у бойових діях або заходах за січень 2023 року у складі ВЧ НОМЕР_1 , в якій зазначено позивача.

Отже, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 01 жовтня 2025 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. «б» п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. «б» п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Штульмана І.В.

24 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року справу №620/4527/25 прийнято до провадження судді Компанієць І.Д., строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону № 65-ОС від 05.03.2022, ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а згодом на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії -оператора першого відділення інспекторів першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип С).

30.09.2022 позивача направлено у службове відрядження з ділянки НОМЕР_5 прикордонного загону в підпорядкування начальника НОМЕР_6 прикордонного загону ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності угрупування, з 30.09.2022 (підтверджується витягом з наказу №317-ВВ від 24 вересня 2022 року).

В подальшому, підрозділ, де проходив службу позивач, передано у підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). В такому підпорядкуванні підрозділ перебував до завершення виконання бойових завдань - до 12.01.2023.

13.01.2023 позивач прибув зі службового відрядження, що підтверджується наказом №18-ВВ від 14.01.2023.

Отже, у період з 30.09.2022 по 12.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні з метою виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності у групування.

Вищевказане підтверджується також довідкою №08/615 від 03.03.2025, де вказано, що позивач в період з 03.10.2022 по 11.01.2023 приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області в районах н.п. Богородичне, Тетянівка, Пришиб, Краматорськ.

За весь період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року, В/Ч НОМЕР_3 повинна була виплачувати додаткову грошову винагороду у розмірі збільшеному до 100 000 грн. Однак, вказана сума не була нарахована у повному обсязі за виконання бойових завдань у період з 01.12. 2022 по 31.12. 2022, та з 01.01.2023 по 11.01. 2023.

В той час, за грудень 2022 року - січень 2023 року, щомісячна додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн складалась з двох частин: 30000,00 грн та 70000,00 грн. Одна і друга частина виплачувалась на підставі окремих наказів - один наказ стосувався 30000,00 грн, інший відповідно 70000,00 грн. Спору стосовно нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за грудень та січень 2023 року немає, вказані кошти нараховані позивачу у повному обсязі.

Так, згідно наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №894-ОС від 24.12.2022 та додатку № 1 до нього, позивачу виплачено 30000,00 грн. додаткової винагороди за грудень 2022 року.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №126-ОС від 06.02.2023 та додатку № 3 до нього, позивачу виплачено 18 387,10 грн. додаткової винагороди за січень 2023 року.

Натомість, згідно наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №22-ОС від 10.01.2023 та додатку № 2 до нього, позивачу виплачено 20322,58 грн. додаткової винагороди за грудень 2022 року, замість 70000,00 грн.

Як вбачається із Додатку № 2 до вищевказаного наказу, 20322,58 грн. це сума нарахована за 9 днів участі у бойових діях чи заходах у період грудня 2022 року, хоча фактично позивач приймав участь у цих діях впродовж повного місяця грудня 2022 року, тобто 31 день.

Згідно наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №149-ОС від 13.02.2023 року та додатку № 3 до нього, позивачу виплачено 11290,32 грн. додаткової винагороди за січень 2023 року, замість 24838,70 грн. (пропорційно від 70000,00 грн. за 11 днів бойових дій.

Як вбачається із Додатку № 3 до вищевказаного наказу, 11290,32 грн. це сума нарахована за 5 днів участі у бойових діях чи заходах у період січня 2023 року, хоча фактично позивач приймав участь у цих діях впродовж з 01 по 11 січня 2023 року, тобто 11 днів. Таким чином, за грудень 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду за безпосередню участь в бойових діях та заходах за грудень 2022 року - за 9 днів, замість 31 дня, а за січень - за 5 днів, замість 11 днів.

Як вже було зазначено, позивач у спірний період грудня 2022 року - січня 2023, являвся військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) та відповідно був на фінансовому забезпеченні останнього.

Разом з тим, оскільки в спірний період позивач перебував у відрядженні на території Донецької області, де виконував бойові завдання та брав безпосередню участі у відбитті збройної агресії Російської Федерації, та перебував в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін), згідно внутрішніх наказів, зокрема наказу №628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 року, дані до ВЧ НОМЕР_3 для виплати додаткової винагороди, а саме про кількість днів безпосередньої участі в бойових діях та заходах, надавались саме відповідачем - ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін).

Таким чином, відомості про кількість днів участі військовослужбовців відрядженого підрозділу, відображені в наказах начальника НОМЕР_4 прикордонного загону про виплату додаткової винагороди за грудень 2022 року - 9 днів, та за січень 2023 року - 5 днів, саме з довідок, які представлялись (надавались) НОМЕР_2 прикордонним загоном на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача та наявності підстав для їх задоволення.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі – Закон №661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168).

Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до п. 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).

Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється також за ті дні, коли у районі ведення бойових дій (районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, районі воєнних конфліктів та проведення інших заходів в умовах особливого періоду) військовослужбовці беруть участь у здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км); веденні морського бою.

Аналіз вищезазначених положень Інструкції дає підстави для висновку, що участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії буде вважатися безпосередньою за умови, зокрема, вогневого контакту з противником, в тому числі, за умови вогневих уражень противником території, на якій здійснюються бойові дії та на якій перебуває військовослужбовець.

Пунктом 3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях.

До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях.

Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.

Згідно з п. 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).

Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди. (Пункт 5 розділу IV Інструкції).

Відповідно до п. 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.

На підставі п. 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Аналіз вищеназваних нормативно-правових актів свідчить, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (вогневий контакт з противником, вогневі ураження противником території, на якій здійснюються бойові дії, розвідка на території противника).

У той же час Наказом Адміністрації Держприкордонслужби України № 628/0/081-22АГ від 09.12.2022 «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168», що застосовувався з 01.12.2022 по 31.01.2023, внесено зміни до встановлених Кабінетом Міністрів України підстав виплати збільшеної додаткової винагороди.

Так, у п. 2 цього наказу визначено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій: 1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; 2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; 3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження); 4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; 5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями; 7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

Так, з матеріалів справи встановлено, що згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_3 від 03.03.2025 № 08/615 ОСОБА_1 в період з 03.10.2022 по 11.01.2023 приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області в районах н.п. Богородичне, Тетянівка, Пришиб, Краматорськ.

Також, судом враховується, що начальник зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип С) НОМЕР_4 прикордонного загону рапортом від 03.01.2023 Р.20, клопотав перед Начальником НОМЕР_2 Прикордонного загону полковником ОСОБА_3 , про те, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, наказу АДПСУ 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_4 прикордонного загону, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії про виплату у розмірі 70000 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022 року, зокрема майстру – сержанту ОСОБА_1 за період проходження служби з 01.12.2022 по 31.12.2022 – 31 доба (а.с. 68).

Як слідує з витягу з довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_3 , які брали участь у бойових діях за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_1 (додаток 2 до наказу АДПСУ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ) майстер – сержант ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022, 31.12.2022. Зазначені дні позначені позначкою «*», яка відповідно до примітки, вказаної у цій довідці означає, що вищевказані дні є періодом безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу АДПСУ від 09.12.2022 року № 628/0/81-22-АГ за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

При цьому, з вищевказаного витягу з довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_3 , які брали участь у бойових діях за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_1 також слідує, що періодом безпосередньої участі позивача у бойових діях є 01.12.2022-31.12.2022.

Зазначені дні (01.12.2022-31.12.2022) позначені позначкою «#», яка відповідно до примітки, вказаної у цій довідці означає, що військовослужбовці приймали безпосередньо участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій передбачених пунктом 1 наказу АДПСУ від 09.12.2022 року № 628/0/81-22-АГ у період здійснення зазначених заходів у грудні 2022 року (а.с. 69).

Отже, начальник зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип С) НОМЕР_4 прикордонного загону на виконання вимог пункту 3 розділу IV Інструкції рапортом від 03.01.2023 Р.20 встановив період залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Окрім того, матеріалами справи також підтверджується, що начальник зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип С) НОМЕР_4 прикордонного загону рапортом, клопотав перед Начальником НОМЕР_2 Прикордонного загону полковником ОСОБА_3 , про те, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, наказу АДПСУ 09.12.2022 № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_4 прикордонного загону, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії про виплату у розмірі 70000 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2023 року, зокрема майстру – сержанту ОСОБА_1 за період проходження служби з 01.01.2023 по 12.01.2023 – 12 діб (а.с. 68).

З витягу з довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_3 , які брали участь у бойових діях за січень 2023 року у складі військової частини НОМЕР_1 (додаток 2 до наказу АДПСУ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ) майстер – сержант ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях 02.01.2023, 03.01.2023, 06.01.2023, 07.01.2023, 09.01.2023. Зазначені дні позначені позначкою «*», яка відповідно до примітки, вказаної у цій довідці означає, що вищевказані дні є періодом безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу АДПСУ від 09.12.2022 року № 628/0/81-22-АГ за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

У той же час, з вищевказаного витягу з довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_3 , які брали участь у бойових діях за січень 2023 року у складі військової частини НОМЕР_1 також слідує, що періодом безпосередньої участі майстра – сержанта ОСОБА_1 у бойових діях є 01.01.2023 - 11.01.2023.

Так, суд звертає увагу, що зазначені дні (01.01.2023 - 11.01.2023) позначені позначкою «#», яка відповідно до примітки, вказаної у цій довідці означає, що військовослужбовці приймали безпосередньо участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій передбачених пунктом 1 наказу АДПСУ від 09.12.2022 року № 628/0/81-22-АГ у період здійснення зазначених заходів у січні 2023 року (а.с. 70 звор. сторона).

Вказані докази спростовують доводи військової частини про не підтвердження позивачем своєї безпосередньої участі в бойових діях та відповідних заходах у спірні періоди.

Порушення порядку оформлення документів, рапортів та іншої інформації військовою частиною щодо безпосередньої участі військовослужбовця в бойових діях та відповідних заходах не може свідчити про відсутність права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди.

Відсутність позивача в списках на виплату підвищеної додаткової винагороди не впливає на наявність у нього права на отримання додаткової винагороди в збільшеному розмірі, адже невиконання військовою частиною формальних процедур не може позбавити військовослужбовця реалізації його права на виплату винагороди, оскільки в іншому випадку на нього буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання встановленого Держприкордонслужби порядку.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, за обставинами цієї справи відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили, що позивач у спірні періоди часу не приймав безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів, що унеможливлює отримання ним додаткової винагороди відповідно до постанови №168 у розмірі 100 тис. грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі №620/4527/25 - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі №620/4527/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 28 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

М.І. Кобаль