Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №320/54765/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/54765/24 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року (головуючий суддя в 1-й інстанції – Перепелиця А.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.09.2024 №262140013697 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України періоди моєї роботи з 04.07.1990 р. по 01.08.1990 р., з 18.06.1992р. по 15.11.1992р., з 17.03.1997р. по 08.11.2012р. - в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, починаючи з 02.09.2024 - з дня подачі заяви про нарахування пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В обґрунтування позову зазначив про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки загальний стаж роботи за професію станом на 30.06.2024 становив 32 роки 03 місяці 17 днів, а передбачений Списком №2 стаж, згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 - 16 років 01 місяць 17 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці та відповідними довідками.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.09.2024 №262140013697 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Не погодившись з рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком рішенням №262140013697від 09.09.2024 відповідно до ст. 114 Закону №1058, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії не набув достатнього страхового та пільгового стажу встановленого ст. 114 Закону 1058.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 30 квітня 2026 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. «б» п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. «б» п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Штульмана І.В.

18 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року справу №580/10205/25 прийнято до провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Баглійським РВ у м. Дніпродзержинськ ГУ ДМС в Дніпропетровській області.

Позивач 02.09.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності, розглянувши заяву позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення від 09.09.2024 №262140013697 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказане рішення обґрунтовано відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

В рішенні зазначено, що за доданими документами:

- до страхового стажу не зараховано час навчання згідно з дипломом НОМЕР_2 від 29.06.1993, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження строкової військової служби;

- пільговий стаж за Списком №2 відсутній, оскільки не надано довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії (додаток 5 до Порядку №637), що підтверджує право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Додаткового зазначено, що зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 20.09.1993 по 10.03.1994 та з 11.03.1994 по 20.05.1996 згідно довідки від 27.11.2019 №1364 можливо після здійснення перевірки первинних документів, оскільки дані довідки (працював в цеху №7) не відповідають інформації, наявній в особовій картці заявника за формою Т-2 (направлений в цех №12).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у трудовій книжці позивача та його персональних відомостях, як застрахованої особи містяться відповідні записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, тому відповідач протиправно не зарахував періоди роботи в ПАТ «Дніпровський меткомбінат» до пільгового стажу позивача.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавче регулювання права громадян на соціальний захист закріплено у статті 46 Конституції України, відповідно до якої кожен громадянин має право на соціальний захист, що охоплює право на забезпечення у випадках повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від особи причин, а також у старості та в інших випадках, визначених законом.

Зазначене право гарантується системою загальнообов`язкового державного соціального страхування, яка фінансується за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також коштів бюджету та інших джерел соціального забезпечення. Крім того, реалізація цього права забезпечується створенням мережі державних, комунальних і приватних закладів, призначених для догляду за непрацездатними особами.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ( далі- Закон № 1058).

Законом № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень свідчить, що право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

При цьому підтвердження пільгового стажу відбувається за записами в трудовій книжці, а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Судами встановлено, що позивачу не зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи за Списком №2 з 04.07.1990 по 01.08.1990, з 18.06.1992 по 15.11.1992 та з 17.03.1997 по 08.11.2012.

Підставами відмови зазначено відсутність довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії (додаток 5 до Порядку №637), що підтверджує право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Проте, позивачем на підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №2 до пенсійного органу надано документи: трудову книжку НОМЕР_3 ; довідки форми ОК-5; постанов «Про атестацію робочих місць за умовами праці» з додатком від 20.10.1994 №813, від 25.12.2001 №1269, від 29.12.2006, від 27.08.2012 №445, листи Головного державного експерта області з умов праці від 26.10.1999 №14/1-121, від 27.12.2000 №14/1-261, від 29.11.2011 №003/07-1-406; архівну довідку від 24.06.2024 №Ш-21/2-09/957, видану архівним управлінням Кам`янської міської ради Дніпропетровської області; довідку про підтвердження наявного трудового стажу від 24.07.2020 №023-3030, №023-3031.

Трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_3 свідчить, що з 04.07.1990 по 01.08.1990, з 18.06.1992 по 15.11.1992, з 17.03.1997 по 08.11.2012 позивач працював в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» (ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»), а саме:

- з 04.07.1990 по 01.08.1990 виконував роботу за професією «вогнетривник, зайнятий на гарячих ділянках робіт», цеху ремонту металургійних печей, що передбачено розділом III підрозділом 2а код КП: - Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою ДКСМ СРСР від 22.08.1956 №1173;

- з 18.06.1992 по 15.11.1992 виконував роботу за професією «розливник сталі» в мартенівському цеху, що передбачено розділом III підрозділом 2 код КП:1030200а-17627 Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10;

- з 17.03.1997 по 31.10.1998 виконував роботу на посаді «майстер монтажної дільниці з ремонту устаткування основних цехів комбінату» в цеху ремонту металургійного устаткування, що передбачено розділом III підрозділом 2 код КП:20402006-23362 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, від 04.07.2017 №479;

- з 01.11.1998 по 03.04.2005 виконував роботу на посаді «майстер монтажної дільниці №2 з ремонту устаткування основних цехів комбінату» в цеху ремонту металургійного устаткування, що передбачено розділом III підрозділами 1, 2, 3 код КП: 20401006-23362 Списку №2 виробництв, робіт, професій посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, від 04.07.2017 №479;

- з 04.04.2005 по 01.01.2002 виконував роботу на посаді «старший майстер монтажної дільниці №2 з ремонту устаткування основних цехів комбінату» в цеху ремонта металургійного устаткування, що передбачено розділом III підрозділами 1, 2, 3 код КП: 2040100б-23362 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, від 04.07.2017 №479;

- з 02.01.2009 по 02.08.2002 виконував роботу на посаді «старший майстер з ремонту устаткування монтажної дільниці №2» в цеху ремонту металургійного устаткування №2, що передбачено розділом III підрозділом 2 код КП:2336204 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, від 04.07.2917 №479;

- з 03.08.2009 по 08.11.2012 виконував роботу на посаді « 1 старший майстер з ремонту устаткування комплексної дільниці №2» в цеху ремонту металургійного устаткування №2, що передбачено розділом III підрозділом 2 код КП:-2336204 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, від 04.07.2917 №479.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) у розділі «Відомості по спеціальному стажу» містяться відомості, що позивач має спеціальний стаж на підприємствах з кодом ЄДРПОУ, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає ПАТ «Дніпровський меткомбінат» з кодом підстави обліку спецстажу - ЗП3013Б1, що визначає: Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 №442 і за результатами атестації робочих місць з посиланням на відповідні накази про атестацію робочого місця, кількість днів в особливих умовах праці, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2).

Отже, записи в трудовій книжці та дані в індивідуальних відомостях застрахованої особи, вказують на те, що позивач у спірний період працював повний робочий день в особливо шкідливих і особливо важких умовах за посадах, віднесених до Списку №2, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці позивача та його персональних відомостях, як застрахованої особи містяться відповідні записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, відповідач протиправно не зарахував періоди роботи в ПАТ «Дніпровський меткомбінат» до пільгового стажу.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.09.2024 №262140013697 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року № 320/54765/24 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року № 320/54765/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 28 жовтня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

М.І. Кобаль