Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №580/6608/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/6608/24 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Клим Агро» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Клим Агро» (далі – позивач/ТОВ «Буд Клим Агро») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – відповідач/апелянт/ГУ ДПС у Черкаській області) про:

- визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2023 року № 0034390403.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки прийняте за результатами камеральної перевірки, проведеної з порушенням вимог податкового законодавства, та за відсутності належних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган вийшов за межі предмета такої перевірки, визначеного статтями 75, 76 ПК України, оскільки встановлення обставин, які впливали на можливість своєчасного виконання платником податкового обов`язку, потребувало дослідження документів та відомостей, що не належать до предмета камеральної перевірки. Крім того, позивач посилається на дію мораторію на застосування штрафних санкцій, установленого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період карантину, а також на особливості виконання податкових обов`язків під час воєнного стану, передбачені пунктом 69 цього підрозділу. Законодавчі зміни, внесені Законом України № 2260-IX, не можуть бути підставою для застосування відповідальності за порушення, допущені до набрання ним чинності, а суперечливість правового регулювання строків реєстрації податкових накладних у період дії карантину та воєнного стану повинна тлумачитися на користь платника податків. Податкові накладні від 05 липня 2022 року № 42, від 07 липня 2022 року № 45, від 12 липня 2022 року № 46 та від 15 липня 2022 року № 47 направлені на реєстрацію в ЄРПН 31 липня 2022 року за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», тобто в межах установленого законодавством строку, однак фактично зареєстровані контролюючим органом 01 серпня 2022 року. При цьому обмеження часу приймання електронних документів податковими органами, встановлене підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, не змінює визначених законом граничних строків виконання платником податкового обов`язку та не може бути підставою для притягнення його до відповідальності. Несвоєчасна реєстрація інших податкових накладних була зумовлена незалежними від нього обставинами, а саме зупиненням контролюючими органами реєстрації податкових накладних його контрагентів - ТОВ «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво», які надалі були зареєстровані у вересні та грудні 2022 року на виконання судових рішень. Внаслідок зазначених обставин позивач був позбавлений можливості сформувати належний реєстраційний ліміт ПДВ на суму 344 660, 00 грн, необхідний для своєчасної реєстрації власних податкових накладних, що свідчить про відсутність його вини у порушенні встановлених строків. Крім того, позивач вважав, що контролюючий орган безпідставно застосував штрафні санкції в розмірах, визначених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, не врахувавши положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, якими на період дії воєнного стану встановлено збільшені строки реєстрації податкових накладних та зменшені розміри штрафів за їх порушення. Зазначені положення як такі, що пом`якшують відповідальність платника податків, підлягають застосуванню до спірних правовідносин. З огляду на викладене позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій, у зв`язку із чим просить визнати протиправними дії щодо проведення камеральної перевірки та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2023 року № 0034390403.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позов ТОВ «Буд Клим Агро» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 18 квітня 2023 року № 0034390403.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Черкаській області на користь ТОВ «Буд Клим Агро» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 498, 40 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, якими встановлено збільшені строки реєстрації податкових накладних та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення, набрали чинності 08 лютого 2023 року та не мають зворотної дії в часі, а тому не поширюються на спірні правовідносини, оскільки відповідні податкові накладні були складені та зареєстровані до зазначеної дати. Водночас суд установив, що податкові накладні від 05.07.2022 № 42, від 07.07.2022 № 45, від 12.07.2022 № 46 та від 15.07.2022 № 47 направлені позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 липня 2022 року за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», що підтверджується відповідними скріншотами, однак фактично зареєстровані контролюючим органом 01 серпня 2022 року. Оскільки протягом операційного дня позивач не отримав квитанцій про прийняття або неприйняття зазначених податкових накладних, суд дійшов висновку, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України вони вважаються зареєстрованими датою їх надсилання, а тому підстави для застосування штрафних санкцій за порушення строків їх реєстрації відсутні. Крім того, суд урахував, що несвоєчасна реєстрація інших податкових накладних була зумовлена незалежними від позивача обставинами, а саме зупиненням контролюючими органами реєстрації податкових накладних його контрагентів — ТОВ «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво», складених у період з 08 червня до 12 липня 2022 року на загальну суму ПДВ 344 660,00 грн, які надалі були зареєстровані у вересні та грудні 2022 року на виконання судових рішень. На переконання суду, зазначені обставини призвели до штучного зменшення показника ?НаклОтр у системі електронного адміністрування ПДВ, що позбавило позивача необхідного реєстраційного ліміту та унеможливило своєчасну реєстрацію власних податкових накладних. Ураховуючи, що позивач вчинив залежні від нього дії для виконання податкового обов`язку, а порушення строків реєстрації відбулося з причин, на які він не міг вплинути, суд дійшов висновку про відсутність вини товариства у вчиненні податкового правопорушення та, відповідно, протиправність застосування до нього штрафних санкцій. Разом із тим суд відхилив доводи позивача щодо протиправності проведення камеральної перевірки, зазначивши, що відповідно до статей 75, 76 ПК України перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних належить до предмета камеральної перевірки, а тому контролюючий орган діяв у межах наданих йому повноважень. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2023 року № 0034390403, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Черкаській області просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації в ЄРПН 21 податкової накладної, складеної протягом лютого-вересня 2022 року, на загальну суму ПДВ 2 705 226, 68 грн, чим порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Апелянт наголосив, що обов`язок платника податків щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та відповідальність за його невиконання були прямо передбачені податковим законодавством і не припиняли своєї дії у зв`язку із запровадженням воєнного стану, а тому підстави стверджувати про існування правової невизначеності відсутні. Зокрема, положеннями підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у період з 01 лютого до 31 травня 2022 року, за умови їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року, тоді як позивач помилково поширює дію зазначеної норми на податкові накладні, складені у червні 2022 року. Крім того, апелянт зазначив, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до яких припинено застосування мораторію на штрафні санкції, встановленого на період карантину та воєнного стану, з урахуванням передбачених законом обставин, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому граничні строки реєстрації спірних податкових накладних припадали на період після 27 травня 2022 року. Також скаржник вважає безпідставними посилання позивача на положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, запроваджені Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX, оскільки зазначені норми набрали чинності 08 лютого 2023 року та не поширюються на порушення строків реєстрації податкових накладних, які припадають на період до цієї дати. Позивачем не надано належних документів, які б підтверджували наявність обставин непереборної сили, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, або спростовували встановлені перевіркою порушення. Зокрема, такі документи не були подані разом із запереченнями на акт камеральної перевірки від 15 березня 2023 року. За наведених обставин ГУ ДПС у Черкаській області вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2023 року № 0034390403, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 566 555,13 грн, прийняте на підставі та в межах повноважень, визначених податковим законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Буд Клим Агро» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Доводи апелянта щодо незастосування до спірних правовідносин положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України вже були предметом оцінки суду першої інстанції, який погодився з відповідною позицією контролюючого органу, а тому такі доводи не спростовують висновків суду щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Наголошує, що застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних можливе лише за наявності відповідних правових підстав та з урахуванням обставин, які впливали на можливість своєчасного виконання платником податкового обов`язку. Зокрема, податкові накладні від 17 лютого 2022 року № 6, від 21 лютого 2022 року № 7 та від 23 лютого 2022 року № 8 підлягали реєстрації до 15 березня 2022 року, однак у зв`язку із запровадженням воєнного стану роботу ЄРПН було припинено, що унеможливило їх своєчасну реєстрацію. При цьому, на переконання позивача, законодавчими змінами, внесеними Законом України № 2260-IX, не було забезпечено достатнього перехідного періоду для виконання податкових обов`язків, строк виконання яких настав до початку повномасштабного вторгнення, що створило правову невизначеність та призвело до покладення на платників податків надмірного майнового тягаря. Крім того, позивач стверджує, що податкові накладні від 05 липня 2022 року № 42, від 07 липня 2022 року № 45, від 12 липня 2022 року № 46 та від 15 липня 2022 року № 47 були направлені на реєстрацію 31 липня 2022 року в межах операційного дня за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», що підтверджується відповідними скріншотами. Оскільки протягом цього дня квитанції про прийняття або неприйняття зазначених накладних не надходили, позивач вважає їх зареєстрованими датою надсилання відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України та наголошує на відсутності підстав для застосування штрафних санкцій. Стосовно інших податкових накладних позивач зазначає, що порушення строків їх реєстрації було зумовлено відсутністю необхідного реєстраційного ліміту ПДВ унаслідок неправомірного зупинення контролюючими органами реєстрації податкових накладних його контрагентів - ТОВ «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво», які надалі були зареєстровані на виконання судових рішень у вересні та грудні 2022 року на загальну суму ПДВ 344 660, 00 грн. Зазначені обставини свідчать про відсутність його вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, оскільки порушення податкового обов`язку стало наслідком незалежних від нього обставин. Контролюючим органом не спростовано встановлених судом першої інстанції обставин та не доведено правомірності застосування штрафних санкцій. Також суд не вправі підміняти контролюючий орган та самостійно визначати інший розмір штрафних санкцій замість установленого оскаржуваним рішенням, у зв`язку із чим вважає обґрунтованим скасування податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ «Буд Клим Агро» (код ЄДРПОУ 39765602) є платником податку на додану вартість.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статей 75, 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Буд Клим Агро» з питань дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15 березня 2023 року № 2414/23-00-04-03-04/39765602 «Про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних».

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Буд Клим Агро» вимог пункту 201.10 статті 201 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що полягало в несвоєчасній реєстрації в ЄРПН 21 податкової накладної, складеної в період з 17 лютого до 08 вересня 2022 року, на загальну суму податку на додану вартість 2 705 226, 68 грн.

За результатами перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію трьох податкових накладних, складених у лютому 2022 року, а саме: № 6 від 17 лютого 2022 року та № 7 від 21 лютого 2022 року, зареєстрованих в ЄРПН 16 вересня 2022 року, а також № 8 від 23 лютого 2022 року, зареєстрованої 19 вересня 2022 року. Граничним строком реєстрації зазначених накладних визначено 15 липня 2022 року, у зв`язку із чим кількість днів прострочення реєстрації податкових накладних № 6 та № 7 становила 63 календарні дні, а податкової накладної № 8 - 66 календарних днів. Загальна сума штрафних санкцій за порушення строків реєстрації цих накладних згідно з розрахунком становила 18 845, 18 грн.

Щодо податкових накладних, складених у червні 2022 року, перевіркою встановлено, що податкова накладна № 37 від 09 червня 2022 року зареєстрована в ЄРПН 11 липня 2022 року при граничному строку реєстрації 30 червня 2022 року, тобто із затримкою на 11 календарних днів, а податкова накладна № 41 від 22 червня 2022 року зареєстрована 19 липня 2022 року при граничному строку реєстрації 15 липня 2022 року, тобто із затримкою на 4 календарні дні. За несвоєчасну реєстрацію зазначених накладних визначено штрафні санкції в розмірі 42 699, 29 грн за кожною, загалом 85 398, 58 грн.

Стосовно податкових накладних, складених у липні 2022 року, перевіркою встановлено, що податкові накладні № 42 від 05 липня 2022 року, № 45 від 07 липня 2022 року, № 46 від 12 липня 2022 року та № 47 від 15 липня 2022 року зареєстровані в ЄРПН 01 серпня 2022 року при граничному строку реєстрації 31 липня 2022 року, тобто із затримкою на один календарний день кожна.

Водночас податкова накладна № 43 від 07 липня 2022 року та податкова накладна № 48 від 15 липня 2022 року зареєстровані в ЄРПН 03 серпня 2022 року при граничному строку реєстрації 31 липня 2022 року, тобто із затримкою на 3 календарні дні.

Крім того, податкова накладна № 57 від 07 липня 2022 року зареєстрована в ЄРПН 15 вересня 2022 року при граничному строку реєстрації 31 липня 2022 року, тобто із затримкою на 46 календарних днів, а податкова накладна № 58 від 28 липня 2022 року зареєстрована 15 вересня 2022 року при граничному строку реєстрації 15 серпня 2022 року, тобто із затримкою на 31 календарний день.

Загальна сума штрафних санкцій за порушення строків реєстрації восьми податкових накладних, складених у липні 2022 року, відповідно до розрахунку становила 192 287, 10 грн.

Щодо податкових накладних, складених у серпні 2022 року, перевіркою встановлено, що податкові накладні № 59, № 60 та № 61 від 02 серпня 2022 року, а також податкова накладна № 62 від 15 серпня 2022 року зареєстровані в ЄРПН 15 вересня 2022 року при граничному строку реєстрації 31 серпня 2022 року, тобто із затримкою на 15 календарних днів кожна.

Податкова накладна № 101 від 15 серпня 2022 року зареєстрована в ЄРПН 14 грудня 2022 року при граничному строку реєстрації 31 серпня 2022 року, тобто із затримкою на 105 календарних днів.

Загальна сума штрафних санкцій за порушення строків реєстрації п`яти податкових накладних, складених у серпні 2022 року, згідно з розрахунком становила 183 166, 67 грн.

Стосовно податкових накладних, складених у вересні 2022 року, встановлено, що податкові накладні № 73 та № 74 від 08 вересня 2022 року зареєстровані в ЄРПН 03 жовтня 2022 року при граничному строку реєстрації 30 вересня 2022 року, тобто із затримкою на 3 календарні дні кожна.

Податкова накладна № 94 від 06 вересня 2022 року зареєстрована в ЄРПН 18 листопада 2022 року при граничному строку реєстрації 30 вересня 2022 року, тобто із затримкою на 49 календарних днів.

Загальна сума штрафних санкцій за порушення строків реєстрації трьох податкових накладних, складених у вересні 2022 року, відповідно до розрахунку становила 86 857, 63 грн.

За результатами встановлених порушень контролюючим органом здійснено розрахунок штрафних санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України із застосуванням ставок 10, 30 та 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної у відповідних податкових накладних, залежно від тривалості порушення граничних строків їх реєстрації.

Акт камеральної перевірки від 15 березня 2023 року № 2414/23-00-04-03-04/39765602 вручено ТОВ «Буд Клим Агро» 21 березня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1800109628182.

31 березня 2023 року до ГУ ДПС у Черкаській області надійшли заперечення ТОВ «Буд Клим Агро» на акт камеральної перевірки, в яких порушено питання щодо застосування положень податкового законодавства про звільнення від фінансової відповідальності в період дії карантину та воєнного стану.

На підставі акта камеральної перевірки від 15 березня 2023 року № 2414/23-00-04-03-04/39765602 ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2023 року № 0034390403, яким до ТОВ «Буд Клим Агро» застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН у загальному розмірі 566 555, 13 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Буд Клим Агро» звернулося до суду з цим позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Оскільки оскаржуване рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, з ним погодились сторони, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН, зокрема для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН у вигляді штрафу, розмір якого залежить від тривалості прострочення та становить від 10 до 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної у відповідній податковій накладній або розрахунку коригування.

Таким чином, своєчасна реєстрація податкових накладних у ЄРПН є встановленим законом обов`язком платника податку, невиконання якого за загальним правилом тягне застосування передбачених податковим законодавством штрафних санкцій.

Водночас при вирішенні питання про правомірність застосування таких санкцій необхідно враховувати не лише формальне порушення граничного строку реєстрації податкової накладної, а й особливості правового регулювання відповідних правовідносин у період дії воєнного стану, а також обставини, за яких відбулося порушення.

Насамперед колегія суддів враховує, що спірні податкові накладні були складені протягом лютого - вересня 2022 року, тобто в період дії воєнного стану, коли законодавцем було встановлено спеціальні правила виконання платниками податків своїх обов`язків.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69, яким визначено особливості справляння податків і зборів на період дії воєнного стану.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до підпунктів 69.1 та 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Зокрема, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції Закону № 2260-IX було передбачено звільнення від відповідальності платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний строк виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності зазначеним Законом, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Водночас для платників податків, які не мали можливості своєчасно виконати відповідний податковий обов`язок, законодавством передбачено звільнення від відповідальності за умови підтвердження такої неможливості та подальшого виконання податкових обов`язків у визначені законом строки.

Отже, запроваджені законодавцем особливості виконання податкових обов`язків у період воєнного стану не передбачали безумовного звільнення всіх платників податків від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, а пов`язували таке звільнення з дотриманням установлених законом умов.

Крім того, відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції Закону № 2260-IX у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період дії воєнного стану та/або карантину не застосовуються.

Таким чином, починаючи з 27 травня 2022 року законодавець відновив застосування відповідальності за порушення податкового законодавства з урахуванням спеціальних підстав звільнення від такої відповідальності.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23 та в постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що дія карантину та воєнного стану виключала можливість застосування до нього штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних.

Щодо доводів про необхідність застосування зменшених розмірів штрафних санкцій, установлених пунктами 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, колегія суддів зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12 січня 2023 року № 2876-IX, який набрав чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування встановлено збільшені граничні строки реєстрації податкових накладних та зменшені розміри штрафних санкцій за порушення цих строків.

Водночас зазначені положення не мають зворотної дії в часі та не поширюються на правовідносини, що були завершені до набрання ними чинності.

У постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23 Верховний Суд у складі судової палати дійшов висновку, що положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України утворюють окремий правовий механізм визначення строків реєстрації податкових накладних і відповідальності за їх порушення, який застосовується до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом № 2876-IX, та не поширюється на правопорушення, які були завершені до 08 лютого 2023 року.

При цьому Верховний Суд зазначив, що пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким передбачено застосування штрафних санкцій у розмірах, чинних на день прийняття рішення щодо їх застосування, не змінює часових меж дії пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

З матеріалів справи слідує, що всі податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких до позивача застосовано штрафні санкції, були складені та зареєстровані протягом 2022 року, тобто до набрання чинності Законом № 2876-IX.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Разом із тим правильність цього висновку не свідчить про правомірність застосування штрафних санкцій за всіма податковими накладними, оскільки питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності потребує оцінки фактичних обставин їх реєстрації.

Насамперед окремої оцінки потребують обставини реєстрації податкових накладних № 42 від 05 липня 2022 року, № 45 від 07 липня 2022 року, № 46 від 12 липня 2022 року та № 47 від 15 липня 2022 року, оскільки зазначені податкові накладні були направлені позивачем на реєстрацію в ЄРПН 31 липня 2022 року за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», а саме: податкова накладна № 47 - о 18 год 38 хв, № 46 - о 18 год 42 хв, № 45 - о 18 год 48 хв та № 42 - о 18 год 56 хв.

На підтвердження наведених обставин позивачем надано скріншоти відповідного програмного забезпечення.

Водночас згідно з квитанціями № 1 зазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН 01 серпня 2022 року.

Відповідно до абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Механізм реєстрації податкових накладних у ЄРПН визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 08 год 00 хв до 20 год 00 хв. Якщо граничний строк реєстрації податкових накладних припадає на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Поряд із цим підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що тимчасово, на період дії воєнного стану, надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 год 00 хв до 18 год 00 хв.

Водночас зазначена норма встановлювала особливості роботи контролюючих органів щодо приймання електронних документів, однак не змінювала передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України граничних строків виконання платником податку обов`язку щодо реєстрації податкових накладних.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 14 грудня 2023 року у справі № 260/5659/22 та від 15 серпня 2024 року у справі № 160/20076/23.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що законодавче обмеження часу приймання електронних документів контролюючим органом не може скорочувати встановлені для платника податків строки виконання податкового обов`язку. У разі своєчасного надсилання платником податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний забезпечити її прийняття та реєстрацію з урахуванням установлених законом особливостей своєї роботи.

З огляду на наведене факт надсилання податкових накладних після 18 години, але до завершення операційного дня, передбаченого Порядком № 1246, не свідчить про порушення платником граничного строку їх реєстрації.

Колегія суддів також враховує, що 31 липня 2022 року припадало на неділю та одночасно було останнім днем встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України строку реєстрації податкових накладних, складених з 1 по 15 липня 2022 року.

Отже, відповідно до пункту 3 Порядку № 1246 зазначений день вважався операційним для цілей реєстрації таких податкових накладних.

При цьому обставина фактичної реєстрації податкових накладних 01 серпня 2022 року не свідчить про порушення платником податкового законодавства, оскільки необхідно розмежовувати дії платника щодо надсилання податкових накладних та дії контролюючого органу щодо їх прийняття і внесення відповідних відомостей до ЄРПН.

У постанові від 22 листопада 2021 року у справі № 160/10558/19 Верховний Суд зазначив, що роздруківки та інші відомості з програмного забезпечення «M.E.Doc» можуть бути належними доказами своєчасного надсилання податкових накладних на реєстрацію, а їх неприйняття виключно з формальних підстав, без оцінки змісту таких доказів, є необґрунтованим.

З огляду на зазначені правові висновки, а також встановлені судом першої інстанції обставини своєчасного надсилання позивачем податкових накладних № 42, № 45, № 46 та № 47 і відсутності квитанцій про їх прийняття або неприйняття протягом відповідного операційного дня, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію.

При цьому контролюючим органом в апеляційній скарзі не наведено конкретних обставин, які б спростовували встановлені судом першої інстанції факти надсилання зазначених податкових накладних 31 липня 2022 року, та не обґрунтовано, чому відомості програмного забезпечення «M.E.Doc», оцінені судом у сукупності з іншими доказами, не можуть підтверджувати виконання платником відповідного обов`язку.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо протиправності застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних № 42, № 45, № 46 та № 47 є обґрунтованим.

Водночас колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію решти 17 податкових накладних з мотивів відсутності вини позивача внаслідок зупинення контролюючими органами реєстрації податкових накладних його контрагентів.

Так, відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку, обчислену за встановленою цим пунктом формулою.

Однією зі складових зазначеної формули є показник ?НаклОтр, який відображає загальну суму податку за отриманими платником податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН.

Відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість зараховуються, зокрема, кошти з його поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру реєстраційного ліміту.

Отже, можливість реєстрації податкових накладних дійсно залежить від наявності у платника відповідної суми реєстраційного ліміту, яка може формуватися як за рахунок податкових накладних, отриманих від контрагентів, так і шляхом поповнення електронного рахунку.

Податкові накладні контрагентів позивача - ТОВ «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво», складені в період з 08 червня до 12 липня 2022 року на загальну суму ПДВ 344 660, 00 грн, були зареєстровані в ЄРПН у вересні та грудні 2022 року на виконання судових рішень.

На підставі зазначених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що зупинення реєстрації цих податкових накладних призвело до зменшення показника ?НаклОтр та позбавило позивача можливості своєчасно зареєструвати власні податкові накладні.

Проте колегія суддів вважає такий висновок передчасним і недостатньо обґрунтованим.

Сам факт зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів, навіть якщо надалі такі накладні зареєстровані на виконання судових рішень, не свідчить про об`єктивну неможливість виконання платником власного податкового обов`язку.

У цьому контексті колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 0440/5579/18, предметом розгляду якої було питання застосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних унаслідок недостатності реєстраційного ліміту, спричиненої зупиненням реєстрації податкових накладних постачальника. Верховний Суд дійшов висновку, що недостатність реєстраційного ліміту внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних контрагента не є самостійною підставою для звільнення платника від відповідальності за порушення строків реєстрації власних податкових накладних, якщо ним не вживалися залежні від нього заходи для своєчасного виконання відповідного обов`язку.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 24 вересня 2026 року у справі № 240/19247/25, у якій зазначено, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій платника податків та його контрагентів, а тому платник, здійснюючи господарську діяльність, повинен враховувати ризики недостатності реєстраційного ліміту та вживати передбачених законодавством заходів для забезпечення своєчасної реєстрації податкових накладних.

При цьому Верховний Суд наголосив, що порушення порядку реєстрації податкових накладних контрагентами платника не належить до передбачених податковим законодавством самостійних підстав звільнення останнього від відповідальності.

Таким чином, для висновку про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій недостатньо встановити лише факт зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів та подальшого збільшення реєстраційного ліміту після їх реєстрації.

Необхідно також встановити, чи існувала безпосередня залежність між зазначеними обставинами та неможливістю своєчасної реєстрації конкретних податкових накладних позивача, а також чи вжив останній усіх залежних від нього заходів для виконання свого податкового обов`язку.

Водночас із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції не вбачається, що судом було встановлено фактичний розмір реєстраційного ліміту позивача станом на кожну з граничних дат реєстрації спірних податкових накладних, розмір його недостатності та конкретні обставини, які унеможливлювали своєчасну реєстрацію відповідних накладних.

Також суд не встановив, чи здійснювало товариство спроби своєчасного направлення таких податкових накладних на реєстрацію, чи отримувало від контролюючого органу квитанції про їх неприйняття у зв`язку з недостатністю реєстраційного ліміту, а також чи вживало заходів для поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Крім того, судом не наведено належного обґрунтування того, яким чином зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів на загальну суму ПДВ 344 660, 00 грн безпосередньо вплинуло на неможливість реєстрації всіх податкових накладних позивача, визначених в акті перевірки.

У цьому контексті колегія суддів враховує, що спірні податкові накладні складені протягом різних податкових періодів - з лютого до вересня 2022 року, а строки їх фактичної реєстрації припадали на липень - грудень 2022 року.

При цьому частина податкових накладних позивача була складена ще у лютому 2022 року, тобто до складання податкових накладних контрагентів, реєстрацію яких було зупинено.

Наведена обставина свідчить, що зупинення у червні - липні 2022 року реєстрації податкових накладних ТОВ «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво» саме собою не може пояснювати невиконання позивачем податкових обов`язків, які виникли раніше.

Не доводить зазначена обставина автоматично й неможливості реєстрації податкових накладних, складених у серпні-вересні 2022 року, оскільки необхідно враховувати рух реєстраційного ліміту, здійснені господарські операції, суми податку та наявність інших законодавчо передбачених способів забезпечення реєстрації.

Отже, встановлення факту зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів не звільняло суд першої інстанції від обов`язку з`ясувати обставини виконання позивачем власного податкового обов`язку.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас зазначене правило не звільняє платника податків від необхідності підтвердити належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу звільнення від відповідальності, зокрема об`єктивну неможливість своєчасного виконання податкового обов`язку.

При цьому відповідно до положень статей 109, 112 ПК вирішення питання про застосування відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних необхідно оцінити причини порушення та з`ясувати, чи вчиняв платник усі залежні від нього дії, необхідні для своєчасного виконання податкового обов`язку.

Проте в розглядуваній справі висновок суду першої інстанції щодо відсутності вини позивача стосовно решти податкових накладних ґрунтується переважно на встановленні обставин зупинення реєстрації податкових накладних його контрагентів без належної оцінки можливості виконання позивачем власного податкового обов`язку.

Відтак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені обставини є достатньою підставою для звільнення ТОВ «Буд Клим Агро» від відповідальності за порушення строків реєстрації всіх податкових накладних, зазначених в акті перевірки.

Окремо колегія суддів оцінює доводи позивача про неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних № 6 від 17 лютого 2022 року, № 7 від 21 лютого 2022 року та № 8 від 23 лютого 2022 року внаслідок припинення роботи ЄРПН після запровадження воєнного стану.

За результатами камеральної перевірки встановлено, що зазначені податкові накладні зареєстровані відповідно 16 та 19 вересня 2022 року.

Водночас відповідно до спеціальних положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для платників, які мали можливість виконувати податкові обов`язки, передбачалося звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних за умови їх реєстрації до 15 липня 2022 року.

Оскільки податкові накладні № 6, № 7 та № 8 були зареєстровані після зазначеної дати, обставина припинення роботи ЄРПН на початку повномасштабного вторгнення не свідчить про наявність безумовних підстав для звільнення від відповідальності за їх подальшу несвоєчасну реєстрацію.

При цьому доказового підтвердження об`єктивної неможливості виконання позивачем відповідного податкового обов`язку протягом установленого законодавством перехідного періоду судом першої інстанції не наведено.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23 наголосив, що звільнення від відповідальності за спеціальними правилами воєнного стану пов`язане з об`єктивною неможливістю виконання податкового обов`язку, а не лише з фактом запровадження воєнного стану або загальними ускладненнями здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене посилання позивача на припинення роботи ЄРПН на початку воєнного стану не спростовує встановленого контролюючим органом порушення строків реєстрації зазначених податкових накладних за відсутності належного підтвердження неможливості їх реєстрації у визначений законодавством строк.

Щодо посилань апелянта на відсутність у позивача документів, які підтверджують наявність форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України вчинення діяння внаслідок обставин непереборної сили є підставою для звільнення від фінансової відповідальності.

Водночас запровадження воєнного стану не підтверджує наявності обставин непереборної сили, які безпосередньо унеможливили виконання конкретним платником відповідного податкового обов`язку.

Для застосування зазначеної підстави необхідним є встановлення причинного зв`язку між відповідними обставинами та невиконанням або несвоєчасним виконанням податкового обов`язку.

При цьому відсутність сертифіката торгово-промислової палати не виключає можливості застосування спеціальних положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, однак обставини, які підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, повинні бути доведені належними доказами.

За встановлених обставин підстав для висновку про звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію інших 17 податкових накладних колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши факт своєчасного надсилання позивачем на реєстрацію чотирьох податкових накладних, правильно дійшов висновку про протиправність застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію.

Водночас, поширивши цей висновок на всі податкові накладні, зазначені в акті камеральної перевірки, з мотивів недостатності реєстраційного ліміту внаслідок зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів позивача, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.

Колегія суддів також ураховує, що відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2023 року № 0034390403 за порушення строків реєстрації податкових накладних № 42, № 45, № 46 та № 47 застосовано штрафні санкції у розмірі відповідно 1 125, 86 грн, 5 833, 33 грн, 2 730, 01 грн та 3 333, 33 грн, що загалом становить 13 022, 53 грн.

Відтак неправомірно застосовані штрафні санкції за зазначеними чотирма податковими накладними можуть бути виокремлені із загальної суми штрафу, визначеної оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Щодо доводів позивача про відсутність у суду повноважень самостійно змінювати розмір застосованих контролюючим органом штрафних санкцій, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, процесуальне законодавство прямо передбачає можливість скасування індивідуального акта в окремій частині за умови, що така частина може бути відокремлена від інших положень відповідного акта.

У цьому випадку йдеться не про самостійне визначення судом нового розміру штрафних санкцій чи зміну їх правової кваліфікації, а про перевірку правомірності застосування штрафів за конкретними податковими накладними, розмір яких окремо визначений контролюючим органом у розрахунку до податкового повідомлення-рішення.

При цьому суд не змінює встановлених податковим органом ставок штрафу та не здійснює нового розрахунку податкових зобов`язань, а лише визнає протиправним застосування конкретних штрафних санкцій у тій частині, в якій відсутні правові підстави для притягнення платника до відповідальності.

Тому часткове скасування податкового повідомлення-рішення в розмірі 13 022, 53 грн за умови можливості достовірного виокремлення цієї суми із загального розрахунку не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

У зв`язку з цим, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 18 квітня 2023 року № 0034390403 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до ТОВ «Буд Клим Агро» штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 42 від 05 липня 2022 року, № 45 від 07 липня 2022 року, № 46 від 12 липня 2022 року та № 47 від 15 липня 2022 року на загальну суму 13 022, 53 грн.

В іншій частині, а саме щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації решти 17 податкових накладних, підстав для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним не встановлено.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини своєчасного надсилання на реєстрацію чотирьох податкових накладних та обґрунтовано визнав відсутність підстав для застосування штрафних санкцій у відповідній частині, однак помилково зазначив про відсутність відповідальності на всі податкові накладні, зазначені в акті перевірки, без належного встановлення обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання позивачем податкового обов`язку.

З огляду на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів відповідно до статті 317 КАС України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Черкаській області, скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2023 року № 0034390403 та ухвалення в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 13 022, 53 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи слідує, що за подання позовної заяви ТОВ «Буд Клим Агро» сплачено судовий збір у розмірі 8 498, 40 грн.

Загальна сума штрафних санкцій, застосованих до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18 квітня 2023 року № 0034390403, становить 566 555,13 грн, з яких за результатами апеляційного перегляду протиправними визнано штрафні санкції в розмірі 13 022,53 грн, що становить 2,30 % від загальної суми оскаржуваних штрафних санкцій.

Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та положень частини третьої статті 139 КАС України, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Черкаській області підлягають витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 195, 46 грн (8 498, 40 грн х 2,30 %).

У зв`язку зі зміною результату вирішення спору рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні шляхом зменшення суми судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, з 8 498, 40 грн до 195, 46 грн.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі № 580/6608/24 скасувати щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 квітня 2023 року № 0034390403 в частині штрафних санкцій у розмірі 13 022, 53 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Клим Агро» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 квітня 2023 року № 0034390403 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Клим Агро» штрафних санкцій у розмірі 13 022, 53 грн (тринадцять тисяч двадцять дві гривні 53 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в частині розподілу судових витрат змінити, зменшивши суму судового збору, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Клим Агро», з 8 498, 40 грн до 195, 46 грн (сто дев`яносто п`ять гривень 46 копійок).

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.