Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №320/56007/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/56007/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі», про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі», у якому просив:

- зобов`язати Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація експертів будівельної галузі» належним чином (де-факто і де-юре) видати ОСОБА_1 кваліфікаційний сертифікат експерта з технічного обстеження будівель і споруд відповідно до поданої позивачем заяви на проходження процедури професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, початком дії сертифіката визначити з дати набранням законної сили рішення суду у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач порушив право позивача на отримання кваліфікаційного сертифіката як об`єкта приватної власності та не забезпечила реалізацію його майнового права, що також не було вирішено судами цивільної юрисдикції.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було надано оцінки тому, чи має позивач право на отримання сертифікату будівельного експерта саме тієї категорії, яка була заявлена під час складання у 2017 році.

Як зазначає скаржник, жодного документа щодо відмови або/та отримання ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифікату з моменту складання 31.03.2027 іспиту Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація експертів будівельної галузі» не було надано ні до суду, ні позивачу.

Враховуючи, що відповідач протягом тривалого часу не видав зазначений документ позивачу у спосіб, передбачений Законом України «Про архітектурну діяльність», чим фактично порушив право на отримання кваліфікаційного сертифіката як об`єкта приватної власності та не забезпечила реалізацію його майнового права, що також не було вирішено судами цивільної юрисдикції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що позивач не міг не бути обізнаний про чинний порядок видачи кваліфікаційного сертифікату, оскільки ця норма серед інших, наведена в судових рішеннях по справі 640/6896/20.

До того ж, відповідач вказує про те, що до моменту подання позовної заяви позивачу було видано кваліфікаційний сертифікат експерта з технічного обстеження будівель і споруд шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що вказує про безпідставність позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач зауважує, що наявність судових спорів між позивачем та відповідачем є наслідком триваючої протиправної бездіяльності та зловживань з боку відповідача, який не виконує свої прямі обов`язки.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» із заявою про надання роз`яснень щодо порядку отримання кваліфікаційного сертифіката експерта з технічного обстеження будівель і споруд.

Позивачу було роз`яснено положення чинного законодавства та процедуру отримання кваліфікаційного сертифіката, зокрема обов`язковість дотримання кваліфікаційних характеристик професій, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.01.2014 № 26. Відповідно до вказаних вимог, право здійснювати роботи з об`єктами будівництва класу наслідків (відповідальності) СС2 має експерт будівельний І категорії, для чого необхідним є стаж роботи за спеціальністю експерта будівельного ІІ категорії не менше двох років.

Так, на момент подання заяви про проходження професійної атестації позивач не підтвердив наявності відповідного стажу, у зв`язку з чим йому було визначено проходження процедури атестації в кілька етапів - спочатку для отримання права здійснювати обстеження об`єктів класу наслідків СС1, а надалі, після набуття необхідного стажу, - права на обстеження об`єктів класу СС2.

24 лютого 2017 року позивач складав іспит, який тривав 90 хвилин, за його результатами він надав 26 правильних та 36 неправильних відповідей.

Перед складанням іспиту ОСОБА_1 було під розпис поінформовано про порядок проведення атестації, у тому числі про право оскаржити рішення екзаменаційної комісії.

Рішення комісії позивач не оскаржив, натомість у той же день подав заяву про повторне складання іспиту. З другої спроби позивач успішно склав іспит, уклав договір страхування професійної відповідальності експерта будівельного ІІ категорії щодо об`єктів будівництва класу наслідків СС1 та сплатив відповідний страховий внесок.

Враховуючи положення Регламенту Атестаційної архітектурно-будівельної комісії, згідно з яким кваліфікаційний сертифікат видається виключно особисто виконавцю або його уповноваженій особі за довіреністю, а видача сертифіката іншим особам чи його надсилання поштою не допускається, кваліфікаційний сертифікат АЕ № 004615 на ім`я ОСОБА_1 зберігається в Атестаційній архітектурно-будівельній комісії та може бути отриманий ним особисто або через уповноважену особу у робочий час (з 9:00 до 18:00, крім вихідних та святкових днів).

Вказані обставини додатково підтверджено листом від 23.12.2019 № 153/2-26.

Позивач вважає, що Всеукраїнська громадська організація «Асоціація експертів будівельної галузі» не виконала зобов`язання щодо видачі ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката експерта з технічного обстеження будівель і споруд, незважаючи на те, що позивач 31.03.2017 успішно склав іспит за результатами проходження процедури професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури.

Вважаючи вказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірний сертифікат позивача перебуває в Атестаційній комісії Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі», яка, відповідно до наказу Мінрегіону №326 від 25.11.2014, наділена делегованими повноваженнями щодо проведення професійної атестації та видачі сертифікатів, тому відсутні ознаки бездіяльності чи протиправних дій відповідача, які б порушували права чи інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XІV (далі по тексту - Закон №687-XІV) архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

У силу вимог статті 16-1 Закону №687-XІV в Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності.

Неприбуткові добровільні об`єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, яка здійснюється шляхом внесення інформації про таку організацію до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов`язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, визначає порядок реєстрації таких організацій.

Контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.

Статтею 17 Закону №687-XІV встановлено, що відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень/припиняє виконувати делеговані їй повноваження з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, про делегування таких повноважень/припинення виконання делегованих повноважень.

До професійної атестації допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.

Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву про допуск до проведення професійної атестації у паперовій формі або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, до якої додаються: 1) копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті); 2) засвідчені в установленому порядку копії документів: про освіту; про трудову діяльність та стаж; про підвищення кваліфікації протягом останніх п`яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації; стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення.

Крім того, громадяни можуть подавати інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань та кваліфікацію.

Розгляд заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів здійснюється протягом десяти робочих днів з дня їх отримання.

У разі якщо за результатами розгляду заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів виявлено невідповідність виконавця кваліфікаційним вимогам та/або недостовірну інформацію, приймається рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації з обґрунтуванням причин відмови.

За відсутності підстав для відмови в допуску до проведення професійної атестації приймається рішення про проведення іспиту для підтвердження професійної спеціалізації, рівня кваліфікації та знань.

Підставою для відмови у видачі кваліфікаційного сертифіката за результатами іспиту є непідтвердження професійної спеціалізації, рівня кваліфікації та знань.

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Видача кваліфікаційного сертифіката здійснюється на підставі прийнятого рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на виконання відповідних видів робіт з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.

Строк проведення іспиту та прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі за результатами складання іспиту не може перевищувати одного місяця з дня отримання заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів.

Рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката виготовляються з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та доводяться до відома громадян, які подали заяву про допуск до проведення професійної атестації, шляхом оприлюднення відповідного рішення на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та через електронний кабінет користувача цієї системи (у разі його наявності), та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою. Рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації за зверненням громадян, які подали заяву про допуск до проведення професійної атестації, надається у паперовій формі.

Рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації та відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржене до апеляційної комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, або саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності (у разі набуття нею делегованих повноважень) та/або в судовому порядку. Порядок створення апеляційної комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, та саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та розгляду нею скарг визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку професійної атестації.

Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п`ять років, не обмежується. Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

До виконавців робіт, які пройшли професійну атестацію відповідно до цієї статті, прирівнюються особи, які отримали сертифікати за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», та включені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Органи з сертифікації персоналу протягом трьох робочих днів з дня видачі відповідних сертифікатів направляють в електронній формі перелік осіб, які отримали такі сертифікати, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, не пізніше наступного робочого для з дня отримання переліку осіб, які отримали сертифікати в органах з сертифікації персоналу, вносить відповідні відомості до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

З аналізу вищевикладених норм вбачається чіткий порядок видачі кваліфікаційного сертифіката у сфері будівництва.

У силу вимог пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 №850) (далі по тексу - Положення) Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено, що Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом реєстрацію саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності та внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, прийняття рішень про делегування саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності повноважень щодо проведення професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, визначення офіційного видання, в якому публікуються такі рішення

У силу вимог пункту 20 Положення Мінрегіон проводить у межах повноважень, передбачених законом архітектурно-містобудівні конкурси, професійну атестацію виконавців робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №554 (далі по тексту - Порядок №554) цей Порядок визначає процедуру проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Пунктом 23 Порядку №554 Мінрегіон може делегувати повноваження щодо проведення професійної атестації саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності відповідно до закону.

Процедура делегування Мінрегіоном повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності врегульована Порядком делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності, затвердженого наказом Мінрегіону від 13.10.2014 №282, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1369/26146 (далі по тексту - Порядок делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності).

У відповідності до абзацу другого пункту 1.1 розділу І Порядку делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності обсяг повноважень, що делегуються, визначається наказом Мінрегіону.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності Мінрегіоном повноваження делегуються за напрямом діяльності відповідної саморегулівної організації Мінрегіоном повноваження делегуються за напрямом діяльності відповідної саморегулівної організації.

Наказом Мінрегіону від 25.11.2014 № 326 «Про обсяг повноважень, що делегуються саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності» визначено, що Мінрегіоном делегуються саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності повноваження щодо професійної атестації архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів технічного нагляду та експертів.

Як свідчать матеріали справи, за результатами проходження позивачем професійної атестації прийнято рішення про видачу йому кваліфікаційного сертифіката.

На даний час, сертифікат позивача перебуває в Атестаційній комісії Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі», яка, відповідно до наказу Мінрегіону №326 від 25.11.2014, наділена делегованими повноваженнями щодо проведення професійної атестації та видачі сертифікатів.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» та Порядку проведення професійної атестації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №554, видача кваліфікаційного сертифіката здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а сам сертифікат підлягає видачі заявникові.

З огляду на вказане, позивач має реальну можливість отримати виданий йому сертифікат у встановленому порядку, тому відсутні ознаки бездіяльності чи протиправних дій відповідача, які б порушували права чи інтереси позивача.

До того ж судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року, у справі №640/6896/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, за участю третьої особи: Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі», позов про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишено без задоволення.

Під час розгляду даної справи було встановлено, що повноваження щодо професійної атестації експертів делеговані Всеукраїнській громадській організації «Асоціація експертів будівельної галузі» наказами Мінрегіону від 16.06.2015 №138, від 20.09.2017 №249, від 19.12.2018 №358.

Саме ця організація через Атестаційну комісію прийняла рішення від 25.05.2017 №67 про видачу ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката експерта №АЕ004615 (категорія - експерт будівельний ІІ категорії, спеціалізація - технічне обстеження будівель і споруд (СС1)).

Враховуючи, що позивач не набрав необхідної кількості балів для отримання сертифіката на право проведення обстеження об`єктів класу наслідків СС2, однак склав іспит на рівні, достатньому для підтвердження кваліфікаційного рівня експерта для об`єктів класу СС1.

При цьому, як зазначено в листі Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» від 23.12.2019 №153/2-26 кваліфікаційний сертифікат АЕ №004615 ОСОБА_2 на руки не отримував, оригінал зберігається у Атестаційній архітектурно-будівельній комісії, ОСОБА_1 має можливість у будь-який час (з 9 до 18 години, крім вихідних і святкових днів) отримати сертифікат особисто або через уповноважену особу.

Тобто, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують наявність рішення про видачу сертифіката та можливість його отримання позивачем у будь-який час у робочі дні.

У силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Посилання скаржника на необхідність витребовування судом апеляційної інстанції доказів, зокрема матеріалів щодо проходження ОСОБА_1 процедури професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, колегія суддів оцінює критично, враховуючи, що згідно пункту 4 частини першої статті 306 КАС України суд пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи.

Враховуючи, що у матеріалах справи наявні усі необхідні докази для правильного вирішення справи, а апелянтом належним чином не обгрунтовано необхідності витребовування саме нових доказів у справі, без яких розгляд даної справи не можливий, відтак підстави для задоволення вказаного клопотання - відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду 22 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко