Окрема думка від 28 жовтня 2026 р. у справі №400/7788/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

О К Р Е М А Д У М К А

судді П`ятого апеляційного адміністративного суду Казанчук Г.П.

29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7788/25

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2026 року, ухвалену за результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 , 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

28 жовтня 2026 року П`ятим апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів: головуючого судді Єщенка О.В., суддів Градовського Ю.М. та Казанчук Г.П. ухвалена постанова, якою апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області – залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року – скасовано в частині позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2025.

В цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволені.

Визнано протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 31.01.2025 включно.

Зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 31.01.2025 включно, виходячи з фіксованої величини 3930,65 грн щомісячно в загальній сумі 275145,50 грн, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року – залишено без змін.

На підставі частини 3 статті 34 КАС України вважаю за необхідне висловити окрему думку стосовно постанови суду апеляційної інстанції.

СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

1. Ключове питання полягає в тому, чи можуть одночасно бути задоволені взаємовиключні позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 31.01.2025 та про зобов`язання 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошове забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023.

Вважаю, що не можуть, оскільки такий висновок випливає зі змісту Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078).

2. Також спірним, на мою думку, є визначення різниці грошового забезпечення між березнем та лютим 2018 року, на яку був збільшений розмір грошового забезпечення.

Вважаю, що для обрахунку різниці слід брати лише постійні складові грошового забезпечення.

Висновок постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2026 року про невідповідність рішення суду першої інстанції в частині визначення індексації-різниці у сталій величині 3930,65 грн лише до 29.01.2020 призводить до фактичного подвійного збільшення грошового забезпечення позивача, як за рахунок нарахування індексації-різниці, так і за рахунок збільшення грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік.

Тобто, виконуючи вказану постанову суду, позивачу буде нараховане і збільшене грошове забезпечення, і одночасно, незважаючи на таке збільшення, буде нараховуватись індексація-різниця.

Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, вважаю, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

За правовою позицією колегії суддів, оскільки протягом спірного в межах даної справи періоду Уряд не здійснював чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, висновки суду першої інстанції, що з 29.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.01.2023 розмір щомісячної індексації-різниці підлягає зменшенню на розмір збільшення грошового забезпечення позивача з 29.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.01.2023 є помилковими.

При цьому, зауважую, що норми Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 не містять посилання на необхідність прийняття рішення Урядом щодо підвищення грошового забезпечення, а міститься лише визначення нарахування індексації до підвищення/зростання доходу.

Більш того, відсутність відповідного рішення Уряду не стало підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині здійснення перерахунку грошового зобов`язання.

Вважаю невірним неврахування колегією суддів факту збільшення грошового забезпечення з 30.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, що і було підтверджено у цій постанові, з огляду на те, що до 29.01.2020 посадовий оклад позивача обраховувався шляхом множення 1762 грн на тарифний коефіцієнт. А з 30.01.2020 року змінена база обрахунку посадового окладу та установлено, що розмір посадового окладу обраховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481 гривня.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року встановлено у розмірі 2684 гривні.

Отже, об`єктивно розмір посадового окладу позивача з 30.01.2020 року збільшений, що відповідно призвело до збільшення грошового забезпечення.

Щодо “індексації-різниці”, то слід зазначити, що Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” (який діяв в період спірних правовідносин) і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті ідеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Зазначаю, що системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер лише до факту підвищення тарифної ставки. А сам факт відсутності нормативного акта Уряду, з огляду на установлення факту збільшення розміру грошового забезпечення, не може легалізувати виплату індексації-різниці після збільшення розміру грошового забезпечення.

При цьому звертаю увагу, що у позовній заяві у цій справі позивач стверджував, що він одночасно у період з 29.01.2020 до 06.08.2020 року має право на виплату індексації-різниці і водночас стверджує про зростання/збільшення його грошового забезпечення саме з 29.01.2020. Тобто протягом цього періоду позивачем заявлені взаємовиключні вимоги.

Зазначаю, що не можуть одночасно існувати два різні висновки в судовому рішенні, у яких встановлені взаємовиключні юридичні факти щодо однієї і тієї ж особи (неможливість існування двох взаємовиключних судових рішень). Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 09.11.2022 у справі №205/7254/18, від 25.01.2024 у справі №500/2239/22.

Тобто, з 30.01.2020 року, з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 слід обраховувати наявність індексації-різниці, з урахуванням зростання розміру грошового забезпечення, враховуючи величину приросту індексу споживчих цін.

Судом апеляційної інстанції, незважаючи на наявність взаємовиключних вимог, були задоволені позовні вимоги позивача щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 31.01.2025. Вважаю, що у задоволенні позовних вимог щодо індексації-різниці у розмірі 3930,65 грн за період з 30.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.01.2025 слід відмовити.

Позиція апеляційного суду внутрішньо суперечлива. Якщо застосування нового обрахунку розміру грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб призводить до збільшення посадового окладу та збільшення інших складових грошового забезпечення, обрахунок яких безпосередньо залежить від розміру посадового окладу, то відповідно нарахування індексації-різниці у розмірі 3930,65 грн припиняється.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Стосовно другого питання, а саме щодо обрахунку наявності різниці між розміром грошового забезпечення до його збільшення і після нього (різниця між березнем та лютим 2018 року), зазначаю таке.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року № 745/32197 (далі – Порядок № 260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

При цьому, як неодноразово наголошував Верховний Суд, до обох цих сум включаються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078).

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі – КАС ВС) від 12.06.2024 року у справі №380/9974/23 Верховний Суд виснував, що під час видачі на виконання рішення суду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, суб`єкт владних повноважень, уповноважений здійснити видачу такої довідки, зобов`язаний враховувати, що такі складові грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби та премія, не є складовими грошового забезпечення військовослужбовця, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України, оскільки останні не є постійними, а тому їх розміри визначаються розпорядчим актом Міністра оборони України в залежності від певних обставин, зокрема виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік.

Вказаний висновок КАС ВС у частині того, що такий вид додаткових виплат, як премія, не є постійним, є застосовним і в цій справі, а тому премія не може братися до уваги при обрахунку зростання розміру грошового забезпечення через зростання посадового окладу.

У розділі XVI “Преміювання” Порядку №260 визначено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

А у пункті 3 розділу XVI “Преміювання” Порядку №260 вказано, що виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Тобто, премія у розмірі 6480 грн, виплачена у лютому 2018 року, є розміром додаткового виду грошового забезпечення за січень 2018 року.

Отже, розмір постійних складових грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року складав 1589,63 грн (посадовий оклад 720,00 + оклад за спеціальне звання 65,00 грн + надбавка за вислугу років 274,75 + надбавка за ОВЗ 529,88).

У березні 2018 року, після підвищення посадового окладу, розмір грошового забезпечення позивача складав 6474,88 грн (посадовий оклад 3080,00 + оклад за спеціальне звання 1020,00 грн + надбавка за вислугу років 1845,00 + надбавка за ОВЗ 529,88).

Зазначаю, що розмір підвищення доходу позивача з урахуванням лише постійних складових грошового забезпечення становив 4885,25 грн (6474,88 грн – 1589,63 грн), тобто цей розмір перевищував суму можливої індексації (4463,15 грн).

Таким чином, оскільки у березні 2018 року мало місце підвищення посадового окладу позивача, внаслідок якого підвищення його грошового забезпечення перевищило суму індексації, що склалася у березні 2018 року, відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення доходу позивачу не нараховувалася, а право на отримання індексації-різниці у нього не виникло.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2025 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку індексацію є необґрунтованими, у зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягало скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

На підставі викладеного вважаю, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2026 року помилково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 та залишена без задоволення апеляційна скарга 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Миколаївській області та, відповідно, помилково частково скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року.

Суддя Г.П. Казанчук