Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №420/287/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/287/26

Суддя першої інстанції: Скупінська О.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 15.04.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

05.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2016 по 28.02.2018;

зобов`язання нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2016 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця січень 2008, з урахуванням виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.05.2025, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

зобов`язання здійснити йому перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.05.2025, виходячи з фіксованої величини 4463,15грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період проходження військової служби, відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, протиправно не виплачувалась позивачу індексація грошового забезпечення в період з 25.05.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008. Також, позивач зазначає, що йому протиправно не нараховувалася та не виплачувалась фіксована індексація відповідно до приписів абз.3,4, 6 п.5 Порядку №1078 у період служби 01.03.2018 по 27.05.2025 у розмірі 4463,15грн. щомісячно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , суми індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2016 по 28.02.2018 у належному розмірі та без застосування базового місяця січень 2008; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2016 по 28.02.2018 у належному (повному) розмірі та встановити базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення - січень 2008; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 в загальній сумі 126342,78грн., відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та однією з основних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. При цьому, січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 25.05.2016 по 28.02.2018, оскільки за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 до 28.02.2018 для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008. Разом з тим, суд також дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації різниці грошового забезпечення відповідно до приписів абз.4, 5, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 2216,54грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, оскільки його грошовий дохід у березні 2018 збільшився на 2246,61грн., а сума можливої індексації становить 4463,15грн. Суд визначив до виплати загальну суму у розмірі 126342,78грн., обчислену за спірний період, який нараховує 57. Разом з тим, суд відмовив у задоволенні позову в частині вимог за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, зазначаючи, що п.3 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Стосовно періоду з 01.01.2024 по 27.05.2025 суд вказав, починаючи з січня по липень 2024 індексація військовослужбовців не проводилася, оскільки не було перевищення порогу індексації 103%. При цьому, у період з серпня 2024 по грудень 2024 військова частина нараховувала та виплачувала позивач індексацію. Разом з тим, з січня 2025 по травень 2025 індекс споживчих цін також не перевищував 103%, а відтак в цей період індексація грошового забезпечення позивача відповідачем правомірно не проводилася.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач, як і в позові, наголошує, що має право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01.01.2023 по 27.05.2025 у розмірі 4463,15грн. щомісячно, оскільки у вказаний період не відбулось підвищення тарифних ставок (окладів). При цьому, зауважує, що при вирішенні справи, суд першої інстанції помилково ототожнив підстави для нарахування індексації-різниці та поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.05.2025.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 25.05.2016 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується записами з військового квитка серії НОМЕР_2 від 07.06.2023. /а.с.23/

Відповідно до витягу з наказу командира військово частини НОМЕР_3 НГ України від 27.05.2025 №151 ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за контрактом із військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, з 27.05.2025 зарахований до списків особового складу та всі види забезпечення. /а.с.22/

Сторонами не заперечується, що позивачу не нараховувалась та не виплачувалась поточна та фіксована індексація грошового забезпечення: за період з 25.05.2016 по 28.02.2018 – індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008; у період з 01.03.2018 по 27.05.2025 - фіксована індексація грошового забезпечення відповідно до вимог абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011 XII (надалі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно ч.3 вищезазначеної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №1282-ХІІ.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також, Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6 ст.5 Закону України №1282-Х1І).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, що визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п.4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Крім того, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 (у редакції від 15.12.2015 на момент виникнення спору) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

В редакції від 24.02.2016, 24.11.2016, 24.10.2017 п. 5 Порядку №1078 є аналогічним.

В редакції 15.03.2018 п.5 викладено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, аналізуючи вищезазначене, місяць у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Відповідно до змісту п.5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Тож, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць.

Окрім того, відповідно до п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01.03.2018.

Також, із системного аналізу абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що ним врегульовано виплату індексації-різниці, право на яку виникає у особи в тому випадку, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

При цьому, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Тому, враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлено нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.п.5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Тому, з огляду на вимоги абз.4 п.5 Порядку № 1078, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.

В свою чергу, у випадку, коли відповідна умова наявна, розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Так, з особистих карток нарахованого позивачу грошового забезпечення за 2018 вбачається, що у лютому 2018 грошове забезпечення склало 5685,26грн., у березні 2018 – 7931,87грн. /а.с.67/

Отже, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 склав 2246,61грн. (7931,87грн. - 5685,26грн.).

Враховуючи розмір прожиткового мінімуму у березні 2018 (1762грн.), величину приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення у березні 2023, з моменту підвищення посадового окладу у січні 2008 (253,3%), встановлено, що розмір можливої індексації в березні 2018 складає 4463,15грн. (1762грн. х 253,3%).

На підставі зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на отримання щомісячної індексації-різниці, починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2022, виходячи з фіксованої величини у розмірі 2216,54грн. щомісячно (4463,15грн.- 2246,61грн.), про що вірно зазначено судом першої інстанції.

При цьому, слід врахувати, що п.3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX зупинено на 2023 дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином, з 01.01.2023 зупинено дію ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

З цих підстав грошове забезпечення позивача у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 не підлягало індексації, шо свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Далі, враховуючи, що з 01.01.2024 на законодавчому рівні не відбулось підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, колегія суддів вважає, що позивачу підлягає нарахуванню та виплата щомісячна індексації у розмірі 2216,54грн. за період з 01.01.2024 по 26.05.2025 (з урахуванням обставин того, що з 27.05.2025 його зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 НГУ).

Вказані обставини залишено поза увагою суду першої інстанції, чим обмежено законне право позивача на отримання фіксованої величини індексації грошового забезпечення та мало наслідком невірний обрахунок загальної суми, що підлягає до виплати, у зв`язку з чим слід зазначити наступне.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №360/1086/23 для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевіряти обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розраховувати їх і, відповідно, у судовому рішенні указувати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Таким чином, сума до виплати з боку військової частини НОМЕР_1 за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 (58міс.), з 01.01.2024 по 26.05.2025 (16міс. 26дн.) у загальному cтановить 165945,36грн. (164023,96грн. (74міс.х2216,54грн.) + 1921,4грн.(2216,54грн./30дн.)х26дн.)).

Крім того, слушними є доводи апеляційної скарги стосовно того, що правовідносини за період з 01.01.2024 по 26.05.2025 судом першої інстанції помилково розглянуто з урахуванням п.1-1 Порядку №1078, оскільки стосуються нарахування поточної індексації грошового забезпечення, що не є спірним питанням у даній справі.

Підсумовуючи наведене, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача правових підстав на отримання індексації-різниці у період з 01.01.2024 по 26.05.2025, що, як наслідок, вплинуло на загальну суму, яка підлягає до виплати на виконання вказаного судового рішення, в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року скасувати в частині вирішення позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 26.05.2025 року.

Ухвалити в цій частині постанову, якою визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 26.05.2025 року відповідно до норм абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 26.05.2025 року відповідно до норм абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у розмірі 2216,54грн. щомісячно, у сумі 165945,36грн.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Крусян

Суддя: С.В. Дегтярьова

Суддя: О.В. Яковлєв