Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №727/12390/26
Суддя: Одовічен Я. В.
Справа № 727/12390/26
Провадження № 2/727/3976/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
Головуючого-судді: Одовічен Я.В.
За участю секретаря: Берник Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Посилався на те, що 13.11.2025 року ОСОБА_1 уклала із АТ «Акцент банк» кредитний договір ABH0CT155101763039028902 про надання кредиту в розмірі 5000 гривень строком на 12 місяців (тобто до 12.11.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно.
Банк свій обов`язок виконав повністю, надав ОСОБА_1 кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 кредитного договору ліміт цього договору: 5000 гривень на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 12.11.2026 року, терміном на 12 місяців.
Згідно до п. 6 Кредитного договору, сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 85.00 річних.
Відповідно до п. 11 заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн. ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може
перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, у ОСОБА_1 станом на 03.09.2026 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 5192 грн. 31 коп., в тому числі: 3757 грн. 48 коп. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1221 грн.61 коп. – загальний залишок заборгованості за процентами; 213 грн. 22 коп. – загальний залишок заборгованості за пенею.
Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2025 року у сумі 5192 грн. 31 коп. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 17.09.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, а також шляхом публікації оголошення на веб-сайті судової влади, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомила.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 04.07.2020 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, у якій наявні особисті дані відповідача (а.с.15).
13.11.2025 року ОСОБА_1 підписала заяву на надання послуг «Швидка готівка» № ABH0CT155101763039028902. Заява ОСОБА_1 підписана шляхом накладення електронного підпису (а.с.7-8).
Згідно умов заяви «Швидка готівка» ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2026 року, вид кредиту – кредит на споживчі потреби, тип кредиту – кредит строковий, мета отримання кредиту – придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту – 5000 гривень, строком на 12 місяців, з 13.11.2025 року по 12.11.2026 року, процентна ставка фіксована – 85% на рік.
Пунктом 9 заяви «Швидка готівка» ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2025 року передбачено, що платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169157016546107.
У заяві про надання послуги «Швидка готівка» ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2026 року зазначено, що до укладання цієї угоди ОСОБА_1 ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі у відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір.
Із дослідженого судом кредитного договору ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2026 року встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронні довірчі послуги».
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як було встановлено судом, кредитний договір ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2025 року укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою електронного підпису, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного уписьмовій формі.
Із копії вказаного договору видно, що ОСОБА_1 , як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши відповідачу свої персональні дані.
Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.
На підтвердження обставини надання кредитних коштів ОСОБА_1 позивачем надано копію меморіального ордеру №TR.50855362.50716.6873 від 13.11.2025 року. Відповідно до вказаного меморіального ордеру 13.11.2025 року АТ «Акцент банк» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 5000 гривень, призначення платежу: видача кредиту згідно договору ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2025 року (а.с.10).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2025 року, станом на 03.09.2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 5192 грн. 31 коп., в тому числі: 3757 грн. 48 коп. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1221 грн. 61 коп. – загальний залишок заборгованості за процентами; 213 грн. 22 коп. – загальний залишок заборгованості за пенею (а.с.9зв.).
Відповідно до виписки по кредиту ОСОБА_1 за період 13.11.2025 року по 03.09.2026 року, сума заборгованості на кінець періоду становить 5192 грн. 31 коп. (а.с.11-12).
Згідно ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.
Судом встановлено, що АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.
Як вбачається з дослідженого судом розрахунку, в ОСОБА_1 станом на 03.09.2026 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 5192 грн. 31 коп., в тому числі: 3757 грн. 48 коп. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1221 грн.61 коп. – загальний залишок заборгованості за процентами; 213 грн. 22 коп. – загальний залишок заборгованості за пенею.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)(ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне:
Судом установлено, що згідно п.12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн. ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2025 року заборгованість за пенею становить 213 грн. 22 коп. (а.с.9зв.).
Однак, суд звертає увагу на те, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За змістом ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23).
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
У договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, тощо;
У встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника неустойку за час прострочення повернення позики під час дії в Україні воєнного стану.
Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати пеню у розмірі 213 грн. 22 коп. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а отже у задовленні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Таким чином заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2025 року становить 12690 грн. 69 коп., з яких: 3757 грн. 48 коп. – заборгованість по тілу кредиту; 1221 грн. 62 коп. – заборгованість за процентами.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов АТ «Акцент-Банк» є обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ), останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080), яке розташоване в м.Дніпро вул.Батумська, 11 заборгованість за договором ABH0CT155101763039028902 від 13.11.2025 року у розмірі 4979 грн. 09 коп.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь АТ «Акцент-Банк» понесені судові витрати у розмірі 2555 грн. 90 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення буде виготовлено та складено 29.10.2026 року.
Суддя Одовічен Я.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua