Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №727/15175/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/15175/26

Провадження № 2-о/727/458/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

при секретарі судового засідання: Лепчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці із заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_1 звертається до суду з метою встановлення факту смерті її матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Березівка, Великописарівського району, Сумської області, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь, Донецької області, Україна.

Зазначає, що факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть виданим окупаційною владою.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як доньки та матері, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №96.

28 серпня 1993 року заявник уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1747.

27 серпня 2002 року шлюб з ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис № 167.

25 вересня 2004 року заявник уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис № 610.

Зазначає, що на даний момент не має жодних офіційних документів про смерть ОСОБА_2 , крім фотографії свідоцтва про смерть, виданого окупаційною владою, щоб могла в подальшому звернутись до державних органів про проведення державної реєстрації смерті, оскільки, документи, що підтверджують смерть видані на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження.

Встановлення факту смерті матері для заявника має юридичне значення, оскільки, надає право для проведення державної реєстрації смерті на території України, яка контролюється державними органами, та отримання Свідоцтва про смерть встановленого зразку.

На підставі вищевикладеного просить суд встановити факт смерті, громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Березівка, Великописарівського району, Сумської області, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь, Донецької області, Україна.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2026 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, від заявника надійшла заява про розгляд справи в її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звертається до суду з метою встановлення факту смерті її матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Березівка, Великописарівського району, Сумської області, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь, Донецької області, Україна.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як доньки та матері, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №96.

28 серпня 1993 року заявник уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1747.

27 серпня 2002 року шлюб з ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис № 167.

25 вересня 2004 року заявник уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис № 610.

Звертаючись до суду з даною заявою заявник вказувала, що на даний момент не має жодних офіційних документів про смерть ОСОБА_2 , крім фотографії свідоцтва про смерть, виданого окупаційною владою, копію якої долучила до матеріалів даної справи.

За змістом ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Заявник зазначала, що окрім копії свідоцтва про смерть, що видана органами окупаційної влади, інших доказів, які б підтверджували факт смерті матері немає.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» розширено перелік територій, щодо яких поширює свою дію стаття 317 ЦПК. На даний час до них відносяться території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окуповані території України, визначені такими відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи, що Указом Президента України воєнний стан встановлено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України, тому даний спрощений порядок розповсюджується на встановлення юридичних фактів, що відбулись на всій території України (як мінімум - до закінчення воєнного стану). Але в основному такий спосіб стосується зони воєнних дій та тимчасово окупованих територій, оскільки на таких територіях не функціонують відповідні органи, які можуть зафіксувати факт смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців);заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Такий висновок викладено у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі № 753/8033/22.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 квітня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Правова оцінка документів, поданих заявником на підтвердження факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України в порядку ст.317 ЦПК.

Також, з правового висновку сформованого Верховним Судом у постанові від 12.05.2021 року у справі № 220/1582/20 щодо використання в процесі доказування документів, виданих (посвідчених) на непідконтрольних територіях вбачається, що встановлення факту народження або смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням інформації яка міститься у документах, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.

Крім того, у постанові від 20.12.2018 року у справі № 707/1607/16-ц Верховний Суд дійшов висновку про те, що посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов`язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці тощо. Розгляд судових справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України повинен відбуватися за загальними правилами здійснення цивільного судочинства з врахуванням окремих винятків, їй притаманних, а отже, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Отже, долучений заявником до заяви документ, виданий органом самопроголошеного утворення, розташованого на окупованій території України, має оцінюватися в сукупності з іншими доказами, які можуть підтвердити відповідний факт про встановлення якого просить заявник, проте сам по собі такий документ не може оцінюватись судом як належний, допустимий та достовірний доказ, при цьому заявником інших доказів до заяви не долучено.

Крім того, з системного аналізу положень ст. 317 ЦПК України вбачається, що в даній категорії справ доказуванню підлягають також обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин, натомість доказів на підтвердження обставин смерті ОСОБА_2 заявником не надано.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про неможливість встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Березівка, Великописарівського району, Сумської області, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь, Донецької області, Україна, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273,317-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя П.С. Гавалешко