Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №727/12395/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12395/26

Провадження № 3/727/1810/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 749249 від 30.08.2026 року, 30.08.2026 року близько 22:30 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме: у м. Чернівці на просп. Незалежності, 86А біля 4 під`їзду, висловлювалася нецензурною лайкою, чіплялася до ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Її захисник – адвокат Хованець А.І. – подав до суду клопотання від 22.09.2026 року про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 вину не визнає та громадського порядку не порушувала, а матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів вчинення нею інкримінованого правопорушення: до протоколу не долучено відеозаписів, фотоматеріалів чи інших об`єктивних даних, а письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перевірені судом шляхом допиту зазначених осіб як свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Водночас ця вимога закону спрямована на забезпечення права особи на захист і не може бути перешкодою для ухвалення рішення, яке не погіршує її становища. Враховуючи, що ОСОБА_1 скористалася правом на професійну правничу допомогу, її позицію щодо обставин справи викладено захисником у письмовому клопотанні, а за результатами розгляду суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання захисника, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян, а суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини та хуліганським мотивом, тобто прагненням особи продемонструвати неповагу до суспільства та загальноприйнятих норм поведінки. Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 173 КУпАП необхідно встановити не лише сам факт конфлікту чи певної поведінки особи, а й конкретні дії, які вона вчинила, їх публічний характер, порушення ними громадського порядку і спокою громадян, а також вину особи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено лише протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , відібрані працівником поліції.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому фіксується обвинувачення особи у вчиненні правопорушення. Він не має наперед встановленої сили і повинен підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами, оскільки сам факт його складення не звільняє посадову особу від обов`язку доведення обставин, викладених у ньому.

Письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримані працівником поліції поза судовим засіданням. Зазначені особи в суді не допитувалися, а тому їх пояснення не були перевірені в умовах безпосереднього дослідження доказів, а особа, яка притягається до відповідальності, була позбавлена можливості їх спростувати. Інших доказів, зокрема відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, фотоматеріалів чи пояснень сторонніх осіб, які б об`єктивно підтверджували, що дії ОСОБА_1 мали публічний характер і порушили громадський порядок та спокій громадян, матеріали справи не містять. Сама ОСОБА_1 через захисника свою вину заперечує.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, зокрема на презумпції невинуватості.

Європейський суд з прав людини, практику якого суди відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовують як джерело права, у рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03) зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не наділений функцією обвинувачення і не може самостійно відшукувати докази винуватості особи, оскільки це порушувало б принцип безсторонності суду. Обов`язок доведення вини покладається на орган, посадова особа якого склала протокол.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони не є достатніми для того, щоб поза розумним сумнівом встановити вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин клопотання захисника підлягає задоволенню, а провадження у справі – закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки провадження у справі закривається, підстави для стягнення судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 173, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Танасійчук Н.М.