Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №716/790/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/790/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

з участю секретаря судового засідання Гандзюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в особі свого адвоката Данищука В.В., звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , загальною площею 54,20 кв.м., житловою площею 44,70 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13.05.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання, витребувані докази, задоволено клопотання про виклик свідків.

Відповідачі відзив на позов не подали.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02.06.2026 року підготовче провадження закрито, призначено розгляд справи.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17.08.2026 року прийнято рішення про повернення до стадії підготовчого провадження, залучено в якості співвідповідача - Кадубовецьку сільську раду Чернівецького району Чернівецької області.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09.09.2026 року підготовче провадження закрито, призначено розгляд справи.

Позивачка та її представник адвокат Данищук В.В. в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, будь яких заяв до суду не подали, відзив не подали.

Представник співвідповідача Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.

Заслухавши представника позивачки, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кіцмань Чернівецького району Чернівецької області помер ОСОБА_3 , про що Центром надання адміністративних послуг Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області вчинено актовий №99 від 09.12.2024 року (а.с.8).

За загальними правилами про спадкування (ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини (ст.ст.1220, 1221 ЦК України).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 .

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст.1223 ЦК України).

Заповіт на випадок смерті ОСОБА_3 відсутній.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, діти спадкодавця, той з подружжя, який пережив спадкодавця, його батьки мають право на спадкування за законом у першу чергу.

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 30.12.1983 (а.с.9).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

03.01.2025, тобто у строк, визначений ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що нотаріусом заведено спадкову справу №2/2025, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.01.2025 (а.с.21).

Таким чином, позивачка є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , і є такою, що прийняла спадщину.

Іншими спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є діти ОСОБА_3 , ОСОБА_2 – відповідачі у справі.

Спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 протягом строку, визначеного ч.1 ст.1270 України до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька не зверталися.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтвердили, що діти позивачки та її померлого чоловіка ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ще до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України у 2022 році виїхали для проживання за межі України і на момент смерті батька разом з ним не проживали.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 і такою, що прийняла спадщину, адже інші спадкоємці першої черги за законом — діти спадкодавця — ОСОБА_3 , ОСОБА_2 спадщину після смерті батька не прийняли ані в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, ані в порядку ч.1 ст.1269 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

17.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Водночас, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2026 року, приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Малітовською Т.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на нерухоме майно на ім`я померлого.

З матеріалів справи, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 не зареєстроване.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважаються набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений інструкцією, яка була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та втратила чинність згідно наказу Держжитлокомунгоспу N 56 від 13 грудня 1995 року.

Згідно з п.4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

За даними Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, домоволодіння АДРЕСА_1 належало ОСОБА_3 (а.с.23).Вказане підтверджується будівельним паспортом, Витягом з рішення №5/28 про дозвіл на будівництво.

Пленум Верховного Суду України у п.9 своєї постанови від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснив, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. Вказаною інструкцією обов`язковою була реєстрація права власності на житлові будинки в органах БТІ лише у містах і селищах міського типу, однак не у сільській місцевості.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 43 Постанови КМУ від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: - документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; - виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Згідно технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 , вказане домоволодіння складається з житлового будинку під літ.«А» (1969 рік побудови), загальною площею 54,20 м.кв., житловою площею 44,70 м.кв., з господарськими будівлями та спорудами, а саме: ганку під літ. «А-а», літньої кухні під літ.«Б», підвалу під літ. «Б-пд», входу у підвал під літ. «Б-вх.пд», гаражу під літ. «В», сараю під літ. «Г», «Д», вбиральні під літ. «Е», криниці під літ. «К», хвіртки-воріт №1, огорожі під №2, ями вигрібної під №3 (а.с.13-17).

Таким чином, досліджені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 побудоване ОСОБА_3 відповідно до діючого на час його будівництва законодавства та належним чином було зареєстровано органом місцевого самоврядування в погосподарській книзі №04-164-1 сторінка 41 (а.с.18).

Згідно з листом №10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Аналогічну правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 13 червня 2012 р. у справі № 6-54цс12, яка є обов`язковою для врахування судами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, встановивши під час розгляду справи, що спадкодавець ОСОБА_3 був власником домоволодіння АДРЕСА_1 , але за відсутності на його ім`я правовстановлюючого документу на вказане домоволодіння, спадкодавиця ОСОБА_1 – позивачка по справі, не може отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку, що право позивачки порушене та підлягає судовому захисту шляхом визнання за спадкоємицею ОСОБА_1 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка – ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 328, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268, 1296 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що в плані під літ.«А» загальною площею 54,20 м.кв., житловою площею 44,70 м.кв., з господарськими будівлями та спорудами, а саме: ганку під літ. «А-а», літньої кухні під літ.«Б», підвалу під літ. «Б-пд», входу у підвал під літ. «Б-вх.пд», гаражу під літ. «В», сараю під літ. «Г», «Д», вбиральні під літ. «Е», криниці під літ. «К», хвіртки-воріт №1, огорожі під №2, ями вигрібної під №3, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська