Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №646/10937/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення законодавства про державну таємницю

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №646/10937/26

Суддя: Білінська О. В.

Справа № 646/10937/26

Провадження № 3/646/2130/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Білінська О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 17/7/4/5-2711 відносно ОСОБА_1 , за п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, складений старшим оперуповноваженим в ОВС 5 сектору 4 відділу 7 управління ДВКР СБ України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 17/7/4/5-2711 від 01.09.2026 року, ОСОБА_1 , працівник режимно-секретного органу в/ч НОМЕР_1 , який, згідно з обов`язками, зобов`язаний забезпечувати виконання заходів щодо захисту інформації з обмеженим доступом, створення умов для правильної організації режиму секретності, ведення діловодства, організовувати та контролювати виконання особовим складом вимог законодавства з питань охорони державної таємниці, проводить діяльність, пов`язану з державною таємницею, виконує вимоги режиму секретності в установі, відповідно до вимог статей 18, 21, 28 Закону України «Про державну таємницю» , та, згідно з вимогами п. 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 № 939, допустив порушення своїх обов`язків та вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці. Так, громадянин України ОСОБА_1 , 31.08.2026 року, приблизно о 16.00, залишив режимне приміщення режимносекретного органу в/ч НОМЕР_1 , тимчасове місце дислокації якого знаходиться в АДРЕСА_2 , не закрив двері режимного приміщення на замки, ключ від замка лишив в замку, чим порушив п. 116 Порядку (Громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов`язаний: користуватися секретними документами та виробами так, щоб виключити можливість ознайомлення з ними інших осіб, у тому числі допущених до подібних робіт, документів та виробів, якщо на даний час вони не мають прямого стосунку до роботи з ними;) надавши можливість іншим особам можливість ознайомлення з секретними документами. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог п. 116 та Постанови КМ України №939 та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого п.6. ч.1 ст. 212-2 КУпАП.

ОСОБА_1 , про час дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, до суду надав пояснення, в яких провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав, що займає посаду начальника групи секретного документального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , в його прямі функціональні обов`язки не входить відповідальність за режимне приміщення, зазначене у протоколі. Крім того, матеріали справи не містять доказів вчинення правопорушення, особа, яка склала протокол, пояснення у ОСОБА_1 не відбирала, свідки не залучались.

Суд, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 245 вказаного кодексу, завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП настає у разі вчинення порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Так, матеріали справи містять лише протокол про адміністративне правопорушення та реєстр на відправку кореспонденції.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного порушення матеріали справи не містять.

Так, у суду відсутні докази зайняття ОСОБА_1 посади працівника режимно-секретного органу та підтвердження покладених на нього, у встановленому законом порядку, конкретних посадових обов`язків.

У постанові від 26.04.2018 по справі № 338/1/17 Верховним Судом зроблено висновок, згідно із яким саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів у справі, не може бути беззаперечним доказом вини, адже у протоколі викладаються фактичні обставини вчинення правопорушення, які повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи.

Відповідно до п.1,12 розділу 2 Інструкції про порядок оформлення в Службі безпеки України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Центрального управління Служби безпеки України № 173 від 22.03.2017, у випадку виявлення факту вчинення адміністративного правопорушення уповноважені посадові особи складають протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) із зазначенням у ньому відомостей відповідно до частини першої статті 256 КУпАП та збирають докази (стаття 251 КУпАП).

До примірника протоколу про адміністративне правопорушення, що надсилається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді), органів Державної прикордонної служби України або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, додаються інші документи про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, рішення про заборону в`їзду, а також інші матеріали, необхідні для вирішення справи).

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінки наявності вини особи, виходячи з критерію доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини») та підхід до стандартів доказування, яке має випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Коробов проти України»), суд констатує відсутність у матеріалах справи достатніх доказів для встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України» зазначив, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Так, тягар доказування покладено виключно на суб`єкт владних повноважень, обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд. Наслідком недотримання цієї вимоги є повернення протоколу до відповідного органу для належного оформлення. Суд, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, не наділений повноваженнями витребування додаткових доказів за власною ініціативою.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У порушення вимог ст.251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вище наведене, суд приходить до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 , тому адміністративне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. п.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя: О.В. Білінська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua