Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №420/3636/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №420/3636/26

Суддя: Димерлій О.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3636/26

Перша інстанція: суддя Кузьменко Н.А.,

повний текст судового рішення

складено 02.09.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Терлецького Д.С., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі №420/3636/26 про повернення без розгляду заяви, поданої в порядку приписів ст.382 КАС України

У С Т А Н О В И В:

28.08.2026 ОСОБА_1 в порядку приписів ст.382 КАС України звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю.

В обґрунтування означеного звернення позивач зазначає, що відповідачем не виконується рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №420/3636/26, яке набрало законної сили.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі №420/3636/26 повернуто без розгляду заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/3636/26.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вказав, що наразі триває процедура судового контролю щодо виконання рішення суду. Поряд з цим, позивач повторно звертається до суду із заявою у порядку статті 382 КАС України. крім того, під час розгляду даної справи надавалась оцінка саме діям Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО91004 від 29.12.2025, станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат. Рішення суду від 25.05.2026 не містить жодних висновків з приводу порядку виплати пенсії, як і не містить висновків щодо виплати пенсії без її обмеження, а тому між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виник новий спір.

Не погодившись із ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі №420/3636/26 позивачем до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на невідповідність висновків суду першої інстанції обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви щодо встановлення судового контролю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №420/3636/26 вирішено питання стосовно виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром. Однак, після проведення відповідного перерахунку відповідачем визначено пенсію в розмірі 40121грн. 13коп., який обмежено максимальним розміром та застосовано понижуючі коефіцієнти. На думку скаржника, у спірних правовідносинах нового спору між сторонами не виникло. Також, ОСОБА_1 відмічає, що досліджувана в даному випадку заява є зверненням у межах триваючого судового контролю за виконанням рішення суду, а не новим зверненням, як помилково вважає суд першої інстанції. Така заява не є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

У свою чергу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до апеляційного адміністративного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує, що наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. На думку органу Пенсійного фонду, судом першої інстанції оскаржувану ухвалу прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції установлено наступне.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №420/3636/26 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО91004 від 29.12.2025, станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО91004 від 29.12.2025, станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити з 01.09.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.09.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №420/3636/26 набрало законної сили.

Уважаючи, що відповідачем не виконується вищеназваний судовий акт позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 у справі №420/3636/26 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 420/3636/26 задоволено частково.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №420/3636/26.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у строк до 10.08.2026 звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 420/3636/26.

03.08.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського окружного адміністративного суду скеровано звіт про виконання судового рішення у справі №420/3636/26.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №420/3636/26 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.08.2026 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 420/3636/26 в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі № 420/3636/26 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати суду звіт про виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали про встановлення нового строку для подання звіту.

Означене судове рішення було надіслано в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та доставлено адресату 31.08.2026 до 17 години, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, кінцевою датою для подання відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення є 30.11.2026, а тому ініційована позивачем процедура судового контролю наразі триває.

Уважаючи, що відповідачем рішення суду в справі №420/3636/26 не виконується Рябов С.Є. 28.08.2026 скерував до Одеського окружного адміністративного суду заяву в порядку приписів ст.382 КАС України.

Здійснюючи апеляційний перегляд ініційованого позивачем процесуального питання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як зазначено в рішенні в Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Процесуальні питання стосовно подання, розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, прийняття звіту та ухвалення відповідного судового рішення за наслідком вирішення такого питання визначено статтям 382 – 382-3 КАС України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав та свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень визначено статтею 382 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною нормою КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме, у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника.

У досліджуваній ситуації, приймаючи оскаржувану ухвалу щодо повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку приписів ст.382 КАС України, окружний адміністративний суд, з посиланням на положення ч.2 ст.167 КАС України, вказав, що таке звернення є очевидно безпідставним та необґрунтованим.

Переглядаючи справу в призмі висновку суду першої інстанції, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного судового акту, колегія зазначає таке.

Згідно із статтею 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення наведено у статті 167 КАС України.

Відповідно до ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Варто зазначити, що під змістом питання, яке має бути розглянуто судом, прохання заявника та підставами заяви (клопотання, заперечення) розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

У контексті наведеного колегія суддів відмічає, що заява, клопотання або заперечення повинні містити максимально чітко і зрозуміло сформовані підстави для звернення до суду.

Отже, письмова заява, клопотання, заперечення пред`являється шляхом подання заяви, форма і зміст якої має відповідати вимогам, установленим у статтях 166, 167 КАС України.

З цього випливає, що текст заяви має бути викладено у такий спосіб, що дозволяє визначити (зрозуміти) суть заяви та вирішити питання, які ініційовані заявником.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 КАС України).

За наслідком дослідження поданої ОСОБА_1 до суду першої інстанції заяви від 25.08.2026 апеляційний адміністративний суд вказує, що таке звернення не є очевидно безпідставним та необґрунтованим, як неправильно вказав окружний адміністративний суд.

Застосування судом першої інстанції частини другої статті 167 КАС України як підстави для повернення заяви є помилковим, оскільки повернення процесуального документа без розгляду є виключним заходом, який застосовується лише у випадку неможливості його розгляду або істотних порушень вимог до форми і змісту. Таким чином, застосування частини другої статті 167 КАС України можливе лише за наявності формальних перешкод для розгляду заяви, а не з мотивів оцінки її змісту.

Оцінка обґрунтованості доводів заяви повинна здійснюватися судом виключно під час її розгляду по суті, із постановленням відповідної ухвали про задоволення або відмову.

Скерування позивачем у триваючій процедурі судового контролю за виконанням судового рішення ще одного звернення жодним чином не перешкоджало суду першої інстанції розглянути його під час надання оцінки звіту органу Пенсійного фонду щодо виконання судового рішення, а тим більше не є автоматичним свідченням щодо його очевидної безпідставності та необґрунтованості.

Є неправильним висновок суду першої інстанції, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №420/3636/26 не містить жодних висновків з приводу порядку виплати пенсії, як і не містить висновків щодо виплати пенсії без її обмеження, адже мотивувальна та резолютивна частини відповідного судового акту свідчать про протилежне.

У даному випадку, суд першої інстанції фактично підмінив розгляд заяви по суті її формальним поверненням, що призвело до порушення права заявника на ефективний судовий захист.

Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позивачеві заяви без розгляду не відповідають вимогам процесуального закону, є помилковими та такими, що зроблені внаслідок надто формального тлумачення законодавчих норм.

Стосовно вимог апеляційної скарги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, апеляційний адміністративний суд зауважує, що в даній ситуації предметом оскарження є ухвала про повернення без розгляду заяви (ч.2 ст.167 КАС України), а не ухвала щодо вирішення питання в межах судового контролю за виконанням судового рішення (ст.382-1 – 382-3 КАС України).

За наведених підстав, у досліджуваній ситуації апеляційний адміністративний суд процесуально не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо подання органом Пенсійного фонду звіту про виконання судового рішення та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Отже, норми положення пункту 3 частини першої статті 294 КАС України передбачають можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

При цьому, можливість оскарження зазначеної ухвали суду першої інстанції вказаною нормою КАС України не поставлена у залежність від того, на підставі якої конкретно норми цього Кодексу відбулося повернення відповідної заяви.

Подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2026 у справі №400/7724/24, від 19.01.2023 у справі №813/719/16 і від 31.08.2023 у справі №580/1370/23.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, з огляду на порушення Одеським окружним адміністративним судом норм процесуального права (ч.2 ст.167 КАС України), колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали від 02.09.2026 про повернення без розгляду заяви, поданої в порядку приписів ст.382 КАС України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167, 292, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі №420/3636/26 про повернення без розгляду заяви, поданої в порядку приписів ст.382 КАС України - скасувати.

Справу №420/3636/26 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

У задоволені решти вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

СуддіД.С. Терлецький Н.В. Вербицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua