Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №420/38509/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38509/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

29.12.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Єщенка О.В.,

суддів – Градовського Ю.М.,

– Казанчук Г.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 13.04.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 13.04.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/12047/22;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 13.04.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 13.04.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/12047/22;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 15.11.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.06.2020 року виплаченої 15.11.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №420/10377/23;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 15.11.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.06.2020 року виплаченої 15.11.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №420/10377/23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 13.04.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 13.04.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/12047/22.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 13.04.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 13.04.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/12047/22.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 15.11.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.06.2020 року виплаченої 15.11.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №420/10377/23.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 15.11.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.06.2020 року виплаченої 15.11.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №420/10377/23.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 13.04.2023 та 15.11.2023 на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/12047/22 та від 27.07.2023 року у справі №420/10377/23 є протиправною.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що у випадку нарахування доходів за рішенням суду право на компенсацію виникає тільки при несвоєчасному виконанні рішення суду (поза межами місячного строку), що не має місця в контексті даного спору. Апелянт зазначає, що рішення суду по справі №420/12047/22, яке набрало законної сили 28 березня 2023 року, було виконане 13 квітня 2023 року, а рішення №420/10377/23, яке набрало законної сили 31 жовтня 2023 року було виконане 15 листопада 2023 року, тобто менше ніж за місяць. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що оскільки відповідач встиг протягом місяця виконати вказані рішення Одеського окружного адміністративного суду, то затримки виплати доходів, нарахованих за рішенням суду не відбулось, отже і право на отримання компенсації за затримку не виникло.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 з 06.05.1999 року по 03.06.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2020 року №224-ОС позивача з 03.06.2020 року було звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/12047/22 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування березня 2015 року, квітня 2017 року та вересня 2017 року, як місяців, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року. Зобов`язано Військову частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

13.04.2023 року відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/12047/22 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених коштів у сумі 65694,36 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №420/10377/23 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.06.2020 року включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4389,89 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4389,89 грн. за період з 01.03.2018 року по 03.06.2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.

15.11.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №420/10377/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4389,89 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 03.06.2020 року у загальній сумі 93267,77 грн., із одночасним утриманням військового збору 1,5% та податку на доходи фізичних осіб 18%, що підтверджується банківською випискою.

Компенсація втрати частини грошових доходів не виплачена.

11.09.2024 року з метою виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати позивачем направлено відповідачу заяву.

Відповідач відповідь не надав.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 159 від 21.02.2021 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок № 159).

Згідно із п.1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до п.п.2, 4 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Пунктом 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 11.07.2017 № 21-2003а16, постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17 та від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.

Положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.

Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Як вбачається з матеріалів справи, фактична виплата позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/12047/22 позивачу відбулася лише 13.04.2023 року, тобто з порушенням строків її виплати. Фактична виплата позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №420/10377/23 позивачу відбулася лише 15.11.2023 року, тобто з порушенням строків її виплати.

Щодо посилань апелянта на відсутність підстав для застосування у межах спірних правовідносин Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», оскільки нарахування грошового забезпечення було здійснено на виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

У постановах від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі №640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24 січня 2025 року у справі № 380/1607/24, зазначивши, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядком №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

У зазначеній справі Верховний Суд не погодився із позицією суду апеляційної інстанції, що відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 21 червня 2018 року й що саме з цієї дати останній має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати індексації, вказавши на те, що моментом неправомірної невиплати відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення, що встановлено судовими рішеннями у справі №380/1815/22, є саме 01 січня 2016 року.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові від 04 вересня 2025 року по справі № 420/16557/24, в якій Верховний Суд вказав на те, що суди не врахували момент/період неправомірної невиплати відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення, встановлений рішенням суду у справі № 420/10392/23, а також проігнорували факт, що невиплата індексації грошового забезпечення позивачу тривала з 01 грудня 2015 року, а не з 29 листопада 2023 року (дати набрання законної сили відповідним судовим рішенням).

З огляду на наведені висновки Верховного Суду, посилання апелянта на те, що нарахування грошового забезпечення було здійснено на виконання судового рішення як на підставу для невиплати компенсації втрати частини доходів за відповідний період є неспроможними.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: Г.П. Казанчук