Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №420/41347/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №420/41347/25

Суддя: Градовський Ю.М.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41347/25

Перша інстанція: суддя Кузьменко Н.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 24.02.2022р. по 31.12.2022р. грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 за період з 24.02.2021р. по 31.12.2022р. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000грн. щомісячно за період 24.02.2022р.-15.05.2022р. та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у м.Маріуполь за період 24.02.2022р.-15.05.2022р., з урахуванням проведених виплат;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за 2022 рік грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022р. на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб»;

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 1.01.2023р. по 19.05.2023р. грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 за період з 1.01.2023р. по 19.05.2023р. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за 2024 рік грошової допомоги для оздоровлення та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік;

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо незарахування періоду з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. до вислуги років ОСОБА_1 та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 зарахувати ОСОБА_1 період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. до вислуги років;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. грошового забезпечення з урахуванням усіх його складових та індексації та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. грошове забезпечення з урахуванням усіх його складових та індексації;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 18.06.2025р. по 9.10.2025р. грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 18.06.2025р. по 9.10.2025р. грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за 55 календарних днів невикористаної відпустки за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. компенсацію за 55 календарних днів невикористаної відпустки;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за 2025 рік грошової допомоги для оздоровлення та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік, виходячи з грошового забезпечення, визначеного з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704;

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за 24 повні календарні місяці виходячи з грошового забезпечення, визначеного без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби за повні 43 календарні місяці, виходячи з грошового забезпечення, визначеного з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 та з 24.02.2022р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією проти України, перебуваючи в м.Маріуполь.

У період з 16.05.2022р. по 10.04.2023р. позивач перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Відповідачем у період з лютого по травень 2022 року було виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000грн.. Крім того, після звільнення з військової служби та проведення розрахунків позивач дізнався, що під час його перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, йому не було сплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік.

У серпні 2023р. позивач призначено на посаду стрільця першого стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.

З 16.10.2023р. ОСОБА_1 виведений у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 у зв`язку з тривалим лікуванням.

З 9.03.2024р. виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 була припинена на підставі наказу від 15.03.2024р. №37/НОд у зв`язку з самовільним залишенням Позивачем військової частини. З 17.04.2024р. ОСОБА_1 , перебуваючи у розпорядженні ВЧ НОМЕР_1 обліковувався як такий, хто самовільно залишив військову частину. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2025р., залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4.08.2025р. у справі №420/6941/25: визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 15 березня 2024р. №37/Н Од «Про результати службового розслідування за фактом СЗЧ (без зброї) військовослужбовця ОСОБА_1 », визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_1 №39-РС в частині обліковування солдата ОСОБА_1 , колишнього стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 ВЧ НОМЕР_1 ВЧ НОМЕР_3 , який знаходиться у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 як такий, що перебуває на тривалому лікуванні, як такого, що самовільно залишив військову частину. Проте виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 не відновилась.

9.10.2025р. позивача було звільнено з військової служби, за станом здоров`я.

Позивач вважає, що дії ВЧ НОМЕР_1 з приводу проведення його розрахунку при звільненні є протиправними, оскільки грошове забезпечення нараховано та виплачено не в повному обсязі.

Посилаючись на вказані обставини, просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 24.02.2022р. по 31.12.2022р. грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 за період з 24.02.2021р. по 31.12.2022р. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000грн. щомісячно за період 24.02.2022р.-15.05.2022р. та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у м.Маріуполь за період 24.02.2022р.-15.05.2022р., з урахуванням проведених виплат.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за 2022 рік грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022р. на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб».

Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 1.01.2023р. по 19.05.2023р. грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 за період з 1.01.2023р. по 19.05.2023р. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за 2024 рік грошової допомоги для оздоровлення та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік.

Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо не зарахування періоду з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. до вислуги років ОСОБА_1 та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 зарахувати ОСОБА_1 період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. до вислуги років.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. грошового забезпечення з урахуванням усіх його складових та індексації та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. грошове забезпечення з урахуванням усіх його складових та індексації.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 18.06.2025р. по 9.10.2025р. грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 18.06.2025р. по 9.10.2025р. грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за 55 календарних днів невикористаної відпустки за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. компенсацію за 55 календарних днів невикористаної відпустки.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за 2025 рік грошової допомоги для оздоровлення та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік, виходячи з грошового забезпечення, визначеного з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704.

Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за 24 повні календарні місяці виходячи з грошового забезпечення, визначеного без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби за повні 43 календарні місяці, виходячи з грошового забезпечення, визначеного з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням проведених виплат.

В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1.10.2026р. витребувано від сторін додаткові докази по справі.

5.10.2026р. ВЧ НОМЕР_1 надала до суду додаткові пояснення та витребувані докази.

6.10.2026р. ОСОБА_1 надав до суду додаткові пояснення та витребувані докази.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги та часткового скасування рішення суду, із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з дати початку проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією – 24.02.2022р. і по 19.05.2023р. (дату, до набрання чинності Постановою КМУ «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» від 12.05.2023р. №481) позивач має право на визначення розміру його грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р. та 1.01.2023р. відповідно на тарифні коефіцієнти, визначені Постановою №704.

При цьому, суд зазначив, що з 19.06.2025р. (дати, наступної за датою набрання рішенням суду у справі №320/29450/24 законної сили) відповідач мав нараховувати та виплачувати позивачу грошове забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2025), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704.

Щодо невиплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2024 роки суд вказав, що у разі звільнення військовослужбовця, який мав право на відповідну допомогу, проте не реалізував його, виплата вказаної допомоги включається у розрахунок при звільненні. Так, у наказі від 9.10.2025р. №342 зазначено про право ОСОБА_1 на щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки, однак виплати допомоги на оздоровлення за 2022 та 2024 роки не було.

Щодо виплати у неналежному розмірі додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період з 24.02.2022р. по 15.05.2022р., то суд виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000грн. на місяць пропорційно дням участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи у м.Маріуполь, відповідно до Постанови №168 за період з 24.02.2022р. по 15.05.2022р. відповідно до наявної довідки від 24.09.2025р. №1553/12807.

Щодо виплати грошового забезпечення позивачу у період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р., то суд вказав, що наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 15.03.2024р. №37/НОд призупинено ОСОБА_1 з 9.03.2024р. по час повернення виплати грошового забезпечення з утриманням щомісячної премії відповідно до особистого внеску в загальні результати служби додаткової винагороди.

Скасований зокрема й наказ, яким призупинено виплату Позивачу грошового забезпечення з 9.03.2024р., а тому підстав ненараховувати та невиплачувати грошове забезпечення ОСОБА_1 з цього моменту (9.03.2024р.) не було.

Таким чином, відповідач безпідставно до розрахунку при звільненні ОСОБА_1 не включив його грошове забезпечення за період 9.03.2024р. по 9.10.2025р..

Суд також вказав, що з огляду на безпідставне виключення відповідачем часового проміжку з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. з періоду військової служби, за цей час позивач має право на відпустку, яке не було реалізоване виключно через безпідставне призупинення військової служби ОСОБА_1 ..

З огляду на те, що ОСОБА_1 вже отримав компенсацію за 5 календарних днів невикористаної відпустки за 2024 рік він має право на виплату відповідної компенсації ще за 25 календарних днів відпустки за 2024 рік та 30 календарних днів – за 2025 рік з огляду на звільнення Позивача з військової служби за станом здоров`я.

Одночасно з виплатою компенсації за 30 календарних днів відпустки за 2025 рік ОСОБА_1 має бути виплачена й грошова допомога на оздоровлення.

Щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби суд виснував, що хоча у період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. позивач фактично військову службу не проходив, проте і не міг бути звільненим, юридично призупинення військової служби ОСОБА_1 також не відбулося.

З огляду на це ОСОБА_1 має право на доплату грошової допомоги при звільненні за ще 19 місяців служби виходячи з грошового забезпечення, розмір якого визначено з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1.01.2025р..

Проте, з таким висновком суду першої інстанції щодо перерахунку грошового забезпечення за період, починаючи з 18.06.2025р. з урахування прожиткового мінімуму станом на січня календарного року не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду частково скасовує та приймає в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією з 24.02.2022р. у ВЧ НОМЕР_2 .

У ході захисту територіальної цілісності України від повномасштабної збройної агресії з боку російських окупаційних військ особовий склад ВЧ НОМЕР_2 , включаючи позивача, опинився у повному оточенні ворожих сил у м.Маріуполь Донецької області та 16.05.2022р. разом з іншими оборонцями АДРЕСА_1 , які на той час знаходились на території МК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за наказом командування ОСОБА_1 здався у полон та був звільнений з полону лише 10.04.2023р..

29.05.2023р. позивач завершив попередню реабілітацію у медичному центрі НГУ «Нові Санжари».

З 31.05.2023р. – перебував у відпустці за станом здоров`я, яка завершилась 29.06.2023р.. Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 №213 від 1.08.2023р. позивача призначено на посаду стрільця першого стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.

З 16.10.2023р. ОСОБА_1 виведений у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 у зв`язку з тривалим лікуванням.

З 9.03.2024р. виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 була припинена на підставі наказу від 15.03.2024р. №37/НОд у зв`язку з самовільним залишенням позивачем військової частини.

З 17.04.2024р. ОСОБА_1 , перебуваючи у розпорядженні ВЧ НОМЕР_1 обліковувався як такий, що самовільно залишив військову частину.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2025р. по справі №420/6941/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4.08.2025р., визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_2 від 15.03.2024р. №37/Н Од «Про результати службового розслідування за фактом СЗЧ (без зброї) військовослужбовця ОСОБА_1 », визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_1 №39-РС в частині обліковування солдата ОСОБА_1 , колишнього стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 ВЧ НОМЕР_1 ВЧ НОМЕР_3 , який знаходиться у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 як такий, що перебуває на тривалому лікуванні, як такого, що самовільно залишив військову частину.

Проте виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 не відновили.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 9.10.2025р. №342 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) від 25.08.2025 № 280-РС у відставку відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я, визнано таким, що 9.10.2025р. вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного об`єднання « 19-й армійський корпус», які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для зарахування на військовий облік.

30.10.2025р. позивачу виплачено в якості розрахунку при звільненні: 1) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2022 рік – 25 днів, за 2023 рік – 20 днів, за 2024 рік – 5 днів; 2) допомогу у зв`язку зі звільненням з військової служби за 24 місяці у розмір 56 034,84 грн

Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо виплати грошового забезпечення при звільненні у повному обсязі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до ч.ч.2,3,4 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30.08.2017р. КМУ прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1.03.2018р..

Відповідно до п.4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.

Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови №704).

Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

21.02.2018р. КМУ прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), якою внесені зміни до Постанови №704, зокрема, п.4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (п.6 Постанови №103).

Постанова №103 набула чинності 24.02.2018р..

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови КМУ №704.

З огляду на це, колегія суддів вважає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020р. (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020р. у справі №826/6453/18) положень п.4 Постанови №704 в редакції до 24.02.2018р., тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення у відповідний рік).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016р. №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022р. у справі №400/6214/21.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.02.2022р. по 19.05.2023р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є протиправними.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що для відновлення порушених прав наявна необхідність зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017р., з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно із ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2018р. встановлено на рівні 1 762грн..

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2022р. – 2 481грн..

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2023р. – 2 684грн..

Вказане свідчить, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262 у 2022 та 2023 роках є більшим ніж в 2018 році.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апелянта щодо відсутності підстав для застосування розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня календарного року, є помилковими, а відповідні дії відповідача порушують соціальні права позивача на отримання грошового забезпечення в розмірі встановленому законом.

Також підлягає виплаті позивачу грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, гарантована п.1 ст.10-1 Закону №2011-XII у розмірі місячного грошового забезпечення, яка носить обов`язковий характер. Вона має бути розрахована із переглянутого в цій справі місячного грошового забезпечення, до складу якого мають бути враховані посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (у нових/збільшених розмірах, переглянутих на виконання рішення суду у цій справі), та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував за займаною посадою.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних в цій частині.

Що стосується вимог про нарахування та виплату додаткової винагороди згідно із Постановою №168 у розмірі до 100 000грн. за період з 24.02.2022р. по 15.05.2022р., то судова колегія виходить з наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022р.) Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до п.4 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з п.6 Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав Постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. №168 (далі – Постанова №168), якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операції Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з 24.02.2022р. до 15.05.2022р. ОСОБА_1 отримував додаткову винагорода із розрахунку 30 000грн. на підставі Постанови №168, що підтверджується розрахунком ВЧ НОМЕР_1 від 08/2023, доданого до листа ВЧ НОМЕР_1 від 11.11.2025р. за №1553/16563.

З метою дослідження обставин щодо підстав невиплати спірної додаткової винагороди ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1.10.2026р. витребувано від ВЧ НОМЕР_1 витяги в частині, що стосуються ОСОБА_1 , з:

- журналу ведення оперативної обстановки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.02.2022р. №909;

- журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3 №313/нкп/2309/т від 19.03.2022р.;

- журналу бойових дій КУОС №313/нкп/2310/т від 1.04.2022р.;

- журналу бойових дій КУОС №313/нкп/2311/т від 8.04.2022р.;

- журналу бойових дій КУОС №313/нкп/2312/т від 18.04.2022р.;

- журналу бойових дій КУОС №313/нкп/2313/т від 7.05.2022р.;

- наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №79/дск від 21.02.2022р..

5.10.2026р. на виконання вказаних вимог ухвали, ВЧ НОМЕР_1 подала додаткові пояснення, в яких зазначила, що в запитуваних витягах відсутні згадки про позивача.

А також зазначено, що відповідно до діючого в спірний період законодавства, одним із документів, який підтверджує участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), за виконання яких передбачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах є рапорт командира підрозділу військовослужбовця.

Саме командир підрозділу знає коли, скільки часу, де та які завдання виконують підлеглі йому військовослужбовці.

Однак командир підрозділу, в якому проходив службу позивач, в спірний період не подавав такий рапорт по військовослужбовцям свого підрозділу.

Надаючи оцінку вказаному, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно із довідкою ВЧ НОМЕР_1 за №1553/12807 від 24.09.2025р. ОСОБА_1 у період з 24.02.2022р. по 16.05.2022р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в місті Маріуполь.

Підставою для видачі вказаної довідки визначено: журнал ведення оперативної обстановки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.02.2022р. №909; журнал бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3 №313/нкп/2309/т від 19.03.2022р.; журналу бойових дій КУОС №313/нкп/2310/т від 1.04.2022р.; журнал бойових дій КУОС №313/нкп/2311/т від 8.04.2022р.; журнал бойових дій КУОС №313/нкп/2312/т від 18.04.2022р.; журнал бойових дій КУОС №313/нкп/2313/т від 7.05.2022р.; наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №79/дск від 21.02.2022р..

Отже, враховуючи те, що позивач з 24.02.2022р. по 15.05.2022р. проходив військову службу, перебуваючи в місті Маріуполь, брав учать у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та в подальшому з 16.05.2022р. перебував у полоні, то судова колегія вважає, що з урахуванням відповідних обставин наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 від 28.02.2022р. у збільшеному розмірі до 100 000грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у м.Маріуполь за період 24.02.2022р.-15.05.2022р..

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Що стосується вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р., то судова колегія виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, що згідно із Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 15.03.2024р. за №37/НОд за грубе порушення військової дисципліни на солдата ОСОБА_1 :

- накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана»;

- призупинено з 09.03.2024 по час повернення виплату грошового забезпечення з утриманням щомісячної премії відповідно до його особистого внеску в загальні результати служби, додаткової винагороди, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;

- позбавлено премії за березень 2024 року.

Також згідно із пунктом 36 витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 за №39-РС від 17.04.2024р. на підставі підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України солдата ОСОБА_1 , колишнього стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 ВЧ НОМЕР_1 ВЧ НОМЕР_3 , який знаходиться у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 як такий, що перебуває на тривалому лікуванні, ОБЛІКОВУВАТИ як такого, що самовільно залишив військову частину.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2025р. по справі №420/6941/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4.08.2025р., визнано протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_2 від 15.03.2024р. №37/Н Од «Про результати службового розслідування за фактом СЗЧ (без зброї) військовослужбовця ОСОБА_1 »; визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 17.03.2024р. №39-РС в частині обліковування солдата ОСОБА_1 , колишнього стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 ВЧ НОМЕР_1 ВЧ НОМЕР_3 , який знаходиться у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 як такий, що перебуває на тривалому лікуванні, як такого, що самовільно залишив військову частину.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Отже, рішення суду, яким скасовано накази про результати службового розслідування та зупинення виплати грошового забезпечення, а також про облікування за військовою частиною, відмінною від якої позивач проходив військову службу, набрали законної сили 4.08.2025р., у зв`язку із чим виплата грошового забезпечення мала відновитися саме із цієї дати.

Натомість, в апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_2 зазначає, що підставою подальшої невиплати грошового забезпечення за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. був наказ командира ВЧ НОМЕР_2 від 21.12.2023р. за №653, яким було вирішено призупинити виплату грошового забезпечення за 12.12.2023р. солдату ОСОБА_1 до надання висновку лікарняного закладу (ВЛК), який більше чотирьох місяців безперервно перебуває на лікуванні в лікарняних закладах.

Відтак, оскільки цей наказ є чинним та не скасованим, то невиплата грошового забезпечення позивачу відбувалась саме на цій підставі.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія виходить з наступного.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1.10.2026р. витребувано від ВЧ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 додаткові пояснення та відповідні докази на їх підтвердження стосовно перебування ОСОБА_1 на військовій службі у період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р..

Витребувано від ОСОБА_1 додаткові пояснення та докази на їх підтвердження щодо здійснення повідомлення ВЧ НОМЕР_2 про висновок лікарняного закладу (ВЛК) за період, після 12.12.2023р..

Витребувано від ВЧ НОМЕР_1 додаткові пояснення та докази на їх підтвердження щодо надходження висновку лікарняного закладу (ВЛК) до ВЧ НОМЕР_2 стосовно ОСОБА_1 за період, після 12.12.2023р..

5.10.2026р. та 6.10.2026р. до суду надійшли додаткові пояснення від сторін з приводу витребуваної інформації.

Із наданих пояснень встановлено, що згідно із листом ВЧ НОМЕР_2 , направленим на ім`я позивача, за №1557/2991 від 27.06.2024р., 6.03.2024р. Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України за допомогою системи електронного документообігу (СЄДО) вих. №545/4/1274 від 6.03.2024р. о 16.19год. надіслав лист (вх.№1354 від 6.03.2024р.,) в якому повідомив, що військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 потребує звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.

Крім того, свідоцтво про хворобу за №7656 від 19.04.2024р. було направлено ОСОБА_1 26.04.2024р. разом із рапортом про звільнення з військової служби через ІНФОРМАЦІЯ_5 (вих.№1206/1348 від 26.04.2024р.).

Разом з тим, із листа ВЧ НОМЕР_2 за №1557/2991 від 27.06.2024р. вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із рапортом про звільнення за станом здоров`я вх.№К-5982 від 21.06.2024р. та отримав відповідь, що для розгляду рапорту та прийняття рішення йому необхідно з`явитись до тимчасової місця дислокації ВЧ НОМЕР_4 та подати необхідні документи в паперовому вигляді до групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_2 згідно чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що дія наказу ВЧ НОМЕР_2 від 21.12.2023р. за №653 про призупинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 12.12.2023р. була вичерпана з моменту надходження 6.03.2024р. до військової частини висновку ВЛК, оформленого Довідкою від 6.03.2024р. за №5477, якою визначено, зокрема, що позивач потребує звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.

Натомість, ВЧ НОМЕР_2 було проведено службове розслідування та прийнято наказ командира ВЧ НОМЕР_2 від 15.03.2024р. №37/Н Од «Про результати службового розслідування за фактом СЗЧ (без зброї) військовослужбовця ОСОБА_1 » та наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 17.03.2024р. №39-РС в частині обліковування солдата ОСОБА_1 , колишнього стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 ВЧ НОМЕР_1 ВЧ НОМЕР_3 , який знаходиться у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 як такий, що перебуває на тривалому лікуванні, як такого, що самовільно залишив військову частин, які в подальшому скасовані рішенням суду у справі №420/6941/25.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку, що підстави для невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. були відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пп.2 п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Отже, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов`язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відтак, виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. повинна відбуватись із урахуванням індексації.

Що стосується вимог про зарахування період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. до вислуги років ОСОБА_1 , то судова колегія зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п`ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення.

Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

За весь час безпідставного призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюється недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Як вже зазначалось вище, наказ командира ВЧ НОМЕР_2 за №37/НОд від 15.03.2024р., яким ОСОБА_1 визнано таким, що самовільно залишив частину скасовано.

Згідно із листом Начальника організаційно-методичного відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони за №11/4-22182ВИХ-25 11/4-33051-25 від 13.03.2025р. за результатами опрацювання масиву даних Реєстру кримінальні провадження, в яких містяться дані про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до кримінальної відповідальності як підозрюваного, не встановлені.

Отже, апеляційний суд вважає, що підстави для не включення відповідачем до вислуги років ОСОБА_1 періоду з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується позовних вимог з приводу нарахування та виплати компенсації за невикористані дні відпусток за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. з 55 календарних днів, одноразової грошової допомоги у разі звільнення за повні 43 календарні місяці служби а також щодо виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2024 та 2025 роки, то відповідні вимоги є похідними з огляду на задоволення вимог про нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. та включення періоду з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. до вислуги років ОСОБА_1 ..

Натомість, що стосується вимог позивача в частині нарахування і виплати грошового забезпечення за період з 18.06.2025р. по 9.10.2025р., матеріальної допомоги для оздоровлення за 2025 рік, а також одноразової грошової допомоги у разі звільнення, виходячи з грошового забезпечення, визначеного з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням проведених виплат, то судова колегія вважає вказані вимоги передчасними, оскільки фактично виплата цього грошового забезпечення не відбулась.

Колегія суддів наголошує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи, однак суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

У даному випадку, судом встановлено факт невиплати грошового забезпечення за період з 9.03.2024р. по 9.10.2025р. та його конкретних одноразових складових, а тому встановити порушення прав позивача в частині виплати вказаного грошового забезпечення із застосуванням невірної бази для обрахунку на момент вирішення цієї справи не можливо.

У зв`язку із зазначеним, судова колегія вважає, що відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вказані обставини не дослідив, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 18.06.2025р. по 9.10.2025р., матеріальної допомоги для оздоровлення за 2025 рік та одноразової допомоги у разі звільнення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026р. скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.06.2025р. по 9.10.2025р., матеріальної допомоги для оздоровлення за 2025 рік та одноразової допомоги у разі звільнення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua