Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №509/4311/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 509/4311/25

Перша інстанція: суддя Бочаров А.І.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 серпня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі - УПП в Одеській області), у якому просила суд:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5356392 від 31.07.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.;

- справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що у липні 2025р. рядовим поліції УПП в Одеській області Стефанишиним М.П., було винесено постанову серії ЕНА №5356392, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн..

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA CEE'D, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась зі швидкістю 73 км/год в межах населеного пункту, де дозволена максимальна швидкість руху до 50 км/год, чим перевищила максимально дозволену швидкість руху на 23 км/год.

Позивачка не погоджується з обставинами, викладеними у постанові, та зазначає, що дійсно у вказаний день керувала транспортним засобом KIA CEE'D, державний номерний знак НОМЕР_1 , однак зі швидкістю близько 65-69 км/год. та під час їзди використовувала функцію автоматичного обмеження швидкості на рівні 69 км/год, яка є однією із функцій даної моделі транспортного засобу.

Зупинившись на вимогу працівника патрульної поліції ОСОБА_1 надала посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, після чого, працівник поліції відійшов, а через деякий час повернувся із вже складеною постановою, у зв`язку із чим, належний розгляд справи про адміністративне правопорушення не проводився та їй не було забезпечено можливості повною мірою реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП.

Посилаючись на вказане просила позов задовольнити.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 серпня 2026р. позов - задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5356392 від 31.07.2025р., винесену рядовим поліції УПП в Одеській області Стефанишиним М.П. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн..

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на сплату судового збору, у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням УПП в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що основний доказ, яким відповідач обґрунтовує факт руху транспортного засобу зі швидкістю 73 км/год, надано без належним чином засвідченого перекладу державною мовою.

Крім того, матеріали справи містять не усунуті суперечності щодо часу відповідної фіксації правопорушення та конкретного місця його вчинення.

Надані відповідачем схематичні матеріали дороги не дають можливості однозначно співвіднести точку здійснення конкретного вимірювання з певною точкою відповідної схеми та достовірно встановити знаходження транспортного засобу у момент фіксації саме у зоні дії обмеження швидкості 50 км/год.

Крім того, прилад TruCam під час здійснення вимірювання використовувався працівником поліції у ручному режимі.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.07.2025р. рядовим поліції УПП в Одеській області Стефанишиним М.П. винесено постанову серії ЕНА №5356392, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн..

В постанові зазначено, що 31.07.2025р. о 9год. 48хв. 45сек. у с. Прилиманське, дорога Краснофлотська, 156, позивачка, керуючи автомобілем KIA CEE'D, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась зі швидкістю 73 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год та перевищила максимально дозволену швидкість руху на 23 км/год.

Як технічні засоби, якими зафіксовано обставини правопорушення, у постанові зазначено ТС001062, ПВР 471527.

На підтвердження факту руху транспортного засобу зі швидкістю 73 км/год відповідачем до матеріалів справи надано фото- та відеоматеріали, отримані із засобу вимірювальної техніки TruCam ТС001062.

Позивачка, не погоджуючись із вищевказаною постановою УПП в Одеській області та вважаючи її протиправною, звернулася до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваної постанови УПП в Одеській області, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує її незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 2.07.2015р. №580-VIII (надалі Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В силу положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 7.11.2015р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст.80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.1,2,3,5,6,8,10,11 ст.121, ст.121-1, 121-2, ч.1,2 ст.121-3, ч.1,2,34,6,7 ст.122, ч.1 ст.123, ст.124-1, 125, ч.1,2,4 ст.126, ч.1,2,3 ст.127, ст.128 - 129, ч.1 ст.132-1, ч.3,6,8,9,10,11 ст.133-1, ч.1,2,3 ст.140, ч.6,8 ст.152-1 КУпАП поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, що позивачка 31.07.2025р. о 9год. 48хв. 45сек. у с. Прилиманське, дорога Краснофлотська, 156, рухалась зі швидкістю 73 км/год в населеному пункті, де дозволяється рухатись зі швидкістю не більше 50 км/год, тобто перевищила встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год, чим порушила п. 12.4 ПДР.

Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Положення ст.251 КУпАП України закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 40 Закону №580-VIII визначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

В даному випадку перевищення швидкості зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam TC001062.

Судова колегія зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Згідно технічних характеристик, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCam LTI» 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку в автоматичному режимі, тому його покази можливо розцінювати, як беззаперечний доказ по справі.

Втім, прилад TruCam LT1 20/20 № TC001062 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 8.02.2016р. №193.

Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam» отримав сертифікат відповідності.

Згідно експертного висновку, виданого ДПП НП України від 18.09.2024р. ТОВ «ДОЛЯ І КО. ЛТД» та чинного протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування, в лазерному вимірювачі швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС001062 правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п.5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 (у режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IEC10116:2019, із довжиною ключа 128 біт).

Сертифікатом №UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012р. затверджено тип вимірювальної техніки LTI 20/20.

Можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказуючи правомірність винесеної постанови, УПП в Одеській області надало суду зокрема диск з відеозаписом та фото з приладу TruCam LTI 20/20 серійний №TC001062.

На відеозаписі зафіксовано рух автомобіля KIA CEE'D, номерний знак НОМЕР_1 , швидкість руху (73 км/год), а також відображено місце вчинення правопорушення – «Н33».

Отже, на підставі викладеного, доводи позивачки з приводу того, що користування приладом у ручному режимі є порушенням ч. 1 ст. 40 Закону № 580-VIII - безпідставні.

При цьому, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про недопустимість фотознімків з цього приладу з огляду на те, що інформація на них викладена не українською мовою, оскільки наведені докази містять дату, час заміру швидкості, марку на номер автомобіля, та місце розташування приладу, які дають змогу чітко ідентифікувати порушника та обставини правопорушення.

Разом з тим, слід зазначити, що позивачко під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не заявлялося клопотання про надання їй перекладача, у зв`язку з наявністю у відеозаписі з приладу TruCam іноземних слів.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що належний розгляд справи про адміністративне правопорушення не проводився та їй не було забезпечено можливості повною мірою реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП.

Проте, з відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського вбачається, що позивачці було оголошено права, передбачені законом, але жодних заяв/клопотань про їх реалізацію з її сторони до працівника поліції не надходило.

Щодо посилання ОСОБА_1 у запереченні на відзив до позовної заяви на те, що в оскаржуваній постанові місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено: с. Прилиманське, дорога Краснофлотська, 156., разом з тим TruCam позначає це місце як «Loc: H33», судова колегія зазначає, що на стор.2 абз.5 позовної заяви, позивачкою визнано місце вчинення правопорушення, а саме: «Так, дійсно 31.07.2025р. о 9:48 годині ранку, позивачка рухалась у селі Прилиманському, дорога Краснофлотська 156 на ТЗ KIA CEE’D НОМЕР_1 , який належить її чоловікові ОСОБА_3 , проте зі швидкістю близько 65-69 км/год…».

Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення заперечень про місце його вчинення зі сторони ОСОБА_1 до працівника національної поліції не надходило, що вбачається з відеозапису з нагрудної боді-камери;

Разом з тим, порівняльний аналіз стоп-кадру з приладу TruCam LTI 20/20 серійний №TC001062 та відеозапису з нагрудної боді-камери працівника УПП в Одеській області підтверджує, що екіпаж патрульної поліції з приладом TruCam був розташований біля АЗС «Petromol» та вимірював швидкість ТЗ, що рухались в напрямку м. Одеси.

Отже, на підставі викладеного, судова колегія констатує, що місце вчинення правопорушення відповідає ділянці дороги зображеній на відеозаписі та позначеній «Н33».

Вказане, зокрема підтверджується наказом Департаменту Патрульної поліції від 29.11.2024р. №2668, яким визначено перелік ділянок автодоріг держави, на яких територіальні (відокремлені) підрозділи Департаменту патрульної поліції здійснюють контроль швидкісного режиму за допомогою лазерних вимірювачів швидкості TruCam, де п.218 визначено: індекс автодороги «Н33», назва автодороги – Одеса-Білгород-Дністровський-Монаші-/М-15/ Під`їзд до порту Чорноморськ, 8-14км.

Стосовно твердження позивачки про те, що швидкість ТЗ, яким вона керувала становила не більше 69 км/год, судова колегія зазначає, що відеозапис з нагрудної боді-камери працівника Національної поліції, який вівся під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки, підтверджує факт визнання ОСОБА_1 перевищення швидкості, оскільки вона при отримання копії постанови повідомила інспектора: «про отримання нею водійського посвідчення менше року тому, а він вже накладає на неї стягнення за перевищення швидкості лише на 3 км/год».

Проте, дане твердження є хибним, адже відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, отже в даному випадку позивачка перевищила максимально дозволену швидкість саме на 23км/год.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , адже УПП в Одеській області у спірних правовідносинах діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позову.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України – задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 серпня 2026р. – скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук