Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №420/38280/25
Суддя: Крусян А.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38280/25
Суддя першої інстанції: Харченко Ю.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м. Одеса
Повний текст судового рішення складений: 30.04.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
12.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнати протиправною бездіяльність щодо обчислення та виплати йому грошової допомоги для оздоровлення за 2016 - 2019р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р. без врахування індексації грошового забезпечення; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату йому грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2019р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р. з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №420/3787/20, від 18.03.2022 у справі №420/27088/21, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплатити йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159; зобов`язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання судових рішень у справах №420/3787/20 та №420/27088/21 відповідач здійснив виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із визначенням базового місяця – січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 22.03.2019 з урахуванням фіксованої індексації-різниці. На думку позивача, під час обрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2016 - 2019р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р. має включатися індексація грошового забезпечення. Оскільки під час проходження служби, відповідач протиправно не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, та виплатив її лише на виконання судових рішень у справах №420/3787/20 та №420/27088/21, тому вважає, що має право на перерахунок складових грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2019р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р. без врахування індексації грошового забезпечення; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2019р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р. з урахуванням індексації грошового забезпечення та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2019р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р. здійснено відповідачем без врахування індексації грошового забезпечення, що призвело до їх виплати в неповному обсязі.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2019 №70 позивач виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення.
На виконання судових рішень у справах №420/3787/20 та №420/27088/21 військова частина НОМЕР_1 здійснила виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із визначенням базового місяця – січень 2008 року у розмірі 62606,15грн., за період з 01.03.2018 по 22.03.2019 з урахуванням фіксованої індексації-різниці у розмірі 43978,01грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо обчислення та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016 - 2019р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р. без врахування індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга обґрунтована виключено доводами в частині задоволених позовних вимог, то в іншій частині перегляд рішення суду першої інстанції не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі – Закон України №2011-XII).
Частинами 1-3 ст.9 Закону України №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №1282-ХІІ.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №240/10130/19 сформував правовий висновок про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Таким чином, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 26.02.2021 у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
З матеріалів справи вбачається, що під час проходження позивачем служби у військовій частині НОМЕР_1 , йому були нараховані та виплачені одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р.
При цьому, на виконання судових рішень у справах №420/27088/21 та №420/27088/21 військова частина НОМЕР_1 здійснила виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із визначенням базового місяця – січень 2008 року у розмірі 62606,15грн., за період з 01.03.2018 по 22.03.2019 – фіксовану індексацію-різницю у розмірі 43978,01грн.
Тобто, вказаними судовими рішеннями відновлено порушене відповідачем право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року та фіксованої індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 22.03.2019.
Таким чином, оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, у відповідача відсутні правові підстави для її не включення при обрахунку виплачених позивачу грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019р.р, що свідчить про наявність з боку відповідача допущення протиправної бездіяльності.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на військову частину НОМЕР_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
СуддіС.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua