Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №420/34893/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34893/25

перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

повний текст судового рішення

складено 14.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 420/34893/25 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня від 24.06.2025 № 13008186/2738509426 про відмову в реєстрації податкової накладної та рішення ДПС України від 14.07.2025 № 28838/2738509426/2 за результатами розгляду скарги, зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 7 від 13.05.2025 в ЄРПН датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня від 24.06.2025 № 13008187/2738509426 про відмову в реєстрації податкової накладної та рішення ДПС України від 14.07.2025 № 28843/2738509426/2 за результатами розгляду скарги, зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 8 від 13.05.2025 в ЄРПН датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня від 24.06.2025 № 13008188/2738509426 про відмову в реєстрації податкової накладної та рішення ДПС України від 14.07.2025 № 28816/2738509426/2 за результатами розгляду скарги, зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 11 від 13.05.2025 в ЄРПН датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня від 24.06.2025 № 13008189/2738509426 про відмову в реєстрації податкової накладної та рішення ДПС України від 14.07.2025 № 28847/2738509426/2 за результатами розгляду скарги, зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 12 від 13.05.2025 в ЄРПН датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що за фактом поставки товару ТОВ ФІРМА «ВІСЛА» вона склала податкові накладні № 7, № 8, № 11, № 12 від 13.05.2025, реєстрацію яких в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зупинено з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивач направила до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів на підтвердження реальності здійснення операцій, однак комісія відповідача-1 прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

На думку позивача, вона надала контролюючому органу повний перелік документів, який розкриває всі аспекти господарських операцій з контрагентом, а тому рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 24.06.2025 № 13008186/2738509426, № 13008187/2738509426, № 13008188/2738509426, № 13008189/2738509426 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 7 від 13.05.2025, № 8 від 13.05.2025, № 11 від 13.05.2025, № 12 від 13.05.2025 відповідно, поданих ФОП ОСОБА_1 .

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ФОП ОСОБА_1 № 7 від 13.05.2025, № 8 від 13.05.2025, № 11 від 13.05.2025, № 12 від 13.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

У решті позову відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 12112 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про їх реєстрацію, що поставило платника податку у стан невизначеності.

Суд зазначив, що контролюючий орган будь-якої оцінки наданим позивачем поясненням і документам не надав, а в рішеннях комісії не зазначено, які саме з поданих документів складені або оформлені з порушенням законодавства та у чому полягають такі порушення.

Наведені відповідачем у відзиві недоліки документів суд до уваги не взяв, оскільки такі відомості комісія мала зазначити безпосередньо у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних.

Належним способом захисту порушеного права суд визнав зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.

Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування рішень ДПС України за результатами розгляду скарг, суд виходив з того, що такі рішення не створюють для позивача самостійних правових наслідків.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належно оформленими первинними документами покладається виключно на платника податку, а підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій.

Апелянт вказує, що надані позивачем документи не містять обов`язкових реквізитів: рахунок на оплату № 60 від 26.03.2025 не містить юридичної адреси, коду ЄДРПОУ та розрахункового рахунку покупця, підпису та печатки постачальника; видаткова накладна № 102 від 13.05.2025 не містить коду ЄДРПОУ та розрахункового рахунку покупця; у видаткових накладних не зазначено дату та номер довіреності, за якою отримано товар.

Крім того, на думку апелянта, позивач не надав договір поставки № 27/01 від 27.01.2025, на який є посилання у рахунку та видатковій накладній, товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не надано маршрутних та дорожніх листів, а також документів щодо наявності трудових ресурсів.

Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, вважаючи, що шляхом заповнення графи «Додаткова інформація» податковий орган не ставить платника у стан невизначеності, а також на постанови Верховного Суду, за якими формальні недоліки рішення контролюючого органу не є самостійною підставою для його скасування, а наявність первинних документів сама по собі не підтверджує реальність господарської операції.

Апелянт також вважає, що суд першої інстанції безпідставно розширив предмет доказування, оскільки судовій перевірці підлягають лише ті документи, які подавались платником на розгляд комісії, а перелік документів, визначений пунктом 5 Порядку № 520, є орієнтовним.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, а ухвалою від 07 липня 2026 року – повернуто апелянту.

16 липня 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області повторно звернулося з апеляційною скаргою, яку ухвалою від 27 липня 2026 року залишено без руху, а ухвалою від 14 вересня 2026 року повернуто апелянту.

17 вересня 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області втретє подало апеляційну скаргу, додавши платіжну інструкцію № 2532 від 27.07.2026 про сплату судового збору у розмірі 14534,40 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року поновлено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та зупинено дію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про розгляд справи за участі його представника та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 29.03.2004 та платником податку на додану вартість з 05.04.2004.

ФОП ОСОБА_1 здійснила постачання ТОВ ФІРМА «ВІСЛА» товару (розчинники «Уайт-спірит», 646, 647 в ПЕТ-тарі, код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00) згідно з видатковими накладними від 13.05.2025 № 99, № 98, № 102, № 103 на загальну суму 126500,40 грн. з ПДВ.

Поставлений товар оплачено покупцем у повному обсязі 14.05.2025, 15.05.2025, 16.05.2025 та 20.05.2025.

За фактом поставки позивач склала податкові накладні № 7 від 13.05.2025 та № 8 від 13.05.2025 на суму по 33390,00 грн., у тому числі ПДВ по 5565,00 грн., № 11 від 13.05.2025 на суму 30354,00 грн., у тому числі ПДВ 5059,00 грн., № 12 від 13.05.2025 на суму 29366,40 грн., у тому числі ПДВ 4894,40 грн., та направила їх на реєстрацію в ЄРПН.

Квитанціями від 22.05.2025 (податкові накладні № 8 та № 11), від 23.05.2025 (податкова накладна № 7) та від 26.05.2025 (податкова накладна № 12) реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено з таких підстав: «Обсяг постачання товару/послуги 3814, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=4.3343%, "Рпоточ"=…».

У квитанціях зазначено показник «Рпоточ» = 50356.4 (податкові накладні № 7 та № 11), 49183.4 (податкова накладна № 8), 51513.2 (податкова накладна № 12).

У квитанціях платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, із наведенням загального переліку документів, визначеного пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

20.06.2025 позивач направила до контролюючого органу повідомлення № 9 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних № 7, № 8, № 11, № 12 від 13.05.2025, в якому зазначила, що податкові накладні складено за фактом реалізації товару ТОВ ФІРМА «ВІСЛА» за видатковими накладними від 13.05.2025, та додала до повідомлення 12 додатків.

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 24.06.2025 № 13008186/2738509426, № 13008187/2738509426, № 13008188/2738509426, № 13008189/2738509426 відмовлено в реєстрації податкових накладних № 7, № 8, № 11, № 12 від 13.05.2025 відповідно у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» кожного з рішень зазначено: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Позивач оскаржила зазначені рішення в адміністративному порядку.

Рішеннями ДПС України від 14.07.2025 № 28838/2738509426/2, № 28843/2738509426/2, № 28816/2738509426/2, № 28847/2738509426/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня – без змін.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень ДПС України за результатами розгляду скарг сторонами не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 308 КАС України в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі – Порядок № 1165, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної встановлено, що відображена в ній операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної, складеної платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної зупиняється.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165) визначено, що ризиковою є операція, у якій обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, поданій для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, за відсутності такого товару/послуги у врахованій таблиці даних платника податку.

У постановах від 03.06.2021 у справі № 822/2095/18, від 24.06.2021 у справі № 140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації.

Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності зупинення реєстрації податкових накладних, так і законності та обґрунтованості рішень комісії про відмову в їх реєстрації.

Як встановлено матеріалами справи, реєстрацію податкових накладних № 7, № 8, № 11, № 12 від 13.05.2025 зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій у зв`язку з перевищенням обсягу постачання товару за кодом 3814 над величиною залишку.

Колегія суддів звертає увагу, що посилання у квитанціях на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій не розкриває змісту та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкових накладних.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Водночас у квитанціях зазначено лише показники «D»=4.3343% та «Рпоточ» без будь-якого пояснення, що це за показники, та без розрахунку, з якого б вбачалось, що обсяг постачання товару, зазначеного у спірних податкових накладних, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу його придбання, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання.

Також у квитанціях платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів шляхом відтворення загального переліку, наведеного у пункті 5 Порядку № 520, без визначення того, які саме документи необхідно надати та чого мають стосуватися пояснення платника з урахуванням критерію, за яким зупинено реєстрацію.

Верховний Суд у постановах від 16.04.2019 у справі № 826/10649/17, від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18, від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 01.10.2026 у справі № 440/11422/25 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції надати пояснення та копії документів є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165.

Умови такої пропозиції дають підстави платнику податку самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання контролюючого органу на їх недостатність чи неповноту.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення, може включати договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункові документи та/або банківські виписки, документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Перелік документів, визначений пунктом 5 Порядку № 520, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі зазначені в ньому документи.

Цей перелік є загальним і повинен диференціюватися залежно від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ.

Тому посилання апелянта на орієнтовний характер переліку, визначеного пунктом 5 Порядку № 520, не підтверджує правомірності оскаржуваних рішень, а навпаки свідчить про те, що за відсутності конкретизованої вимоги контролюючого органу саме платник податку визначає, які документи підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів (далі – Повідомлення); або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні Повідомлення та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, відмова в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання (часткового надання) документів можлива лише після направлення платнику податку Повідомлення та ненадання ним додаткових документів, а відмова з підстав надання документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, потребує встановлення комісією конкретних порушень у конкретних документах.

Матеріали справи не містять доказів того, що комісія направляла позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, і апелянт на такі обставини не посилається.

Оскаржувані рішення прийнято 24.06.2025, тобто на підставі пояснень і документів, поданих позивачем разом із повідомленням № 9 від 20.06.2025, з єдиної підстави – надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» комісія відтворила один з абзаців пункту 5 Порядку № 520, не вказавши жодного конкретного документа з числа наданих позивачем, його реквізитів, а також того, які саме норми законодавства порушено при його складанні.

Колегія суддів зауважує, що така підстава для відмови у реєстрації податкової накладної, як «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства», повинна бути конкретизована шляхом зазначення конкретних документів, які надавались платником, та шляхом вказівки, які саме норми законодавства були порушені при їх складанні.

Оскаржувані рішення таких відомостей не містять і не містять мотивів неврахування наданих позивачем пояснень і документів.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість.

В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, оскільки у зазначеній справі відмову в реєстрації податкових накладних прийнято після направлення платнику податку Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень і документів, у якому було конкретизовано відсутні документи, тоді як у цій справі Повідомлення позивачу не направлялося, а рішення комісії жодного конкретного документа не містять.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апелянта про те, що недостатня деталізація мотивувальної частини рішення контролюючого органу не є самостійною підставою для його скасування.

Вимога щодо зазначення в рішенні конкретних документів прямо передбачена формою рішення (додаток 1 до Порядку № 520), а обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень є одним із критеріїв, на відповідність яким адміністративний суд перевіряє такі рішення згідно з частиною другою статті 2 КАС України.

Крім того, за відсутності в рішенні конкретних підстав відмови платник податку позбавлений можливості усунути недоліки документів або спростувати висновки комісії, зокрема в процедурі адміністративного оскарження.

Недоліки документів позивача (відсутність окремих реквізитів у рахунку на оплату та видатковій накладній, ненадання договору поставки, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, відсутність маршрутних і дорожніх листів та документів щодо трудових ресурсів) уперше наведено відповідачем у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі доводи не можуть бути покладені в основу висновку про правомірність оскаржуваних рішень, оскільки комісія регіонального рівня ці обставини підставою відмови не зазначала, а суб`єкт владних повноважень не може в ході судового розгляду обґрунтовувати своє рішення мотивами, які не були в ньому наведені.

До того ж, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» код ЄДРПОУ та розрахунковий рахунок покупця, реквізити довіреності, печатка не віднесені до обов`язкових реквізитів первинного документа, а апелянт не зазначає, яким чином відсутність цих відомостей спростовує інформацію про обсяг і вартість поставленого товару, зазначену в податкових накладних.

Колегія суддів також звертає увагу, що згадані в апеляційній скарзі рахунок на оплату № 60 від 26.03.2025 та договір поставки № 27/01 від 27.01.2025 за датами не відповідають встановленим обставинам спірних операцій, оплата за якими здійснювалась на підставі рахунків від 06.05.2025, а апелянт не пояснює, яке відношення ці документи мають до податкових накладних № 7, № 8, № 11, № 12 від 13.05.2025.

Вимога щодо надання маршрутних і дорожніх листів, штатного розпису у квитанціях про зупинення реєстрації не висувалась, а тому їх ненадання не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.

Доводи апелянта про те, що підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарської операції, а наявність первинних документів сама по собі не підтверджує її реальність, колегія суддів не приймає, оскільки ні оскаржувані рішення, ні апеляційна скарга не містять жодних обставин, які б ставили під сумнів реальність поставки позивачем товару ТОВ ФІРМА «ВІСЛА» та її оплати покупцем.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2026 у справі № 440/11422/25 зазначив, що процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки, а комісія регіонального рівня, оцінюючи достатність документів, поданих платником податків, діє виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

При цьому відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Посилання апелянта на безпідставне розширення судом першої інстанції предмета доказування та дослідження документів, які не подавались на розгляд комісії, колегія суддів відхиляє, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на змісті квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, рішень комісії та повідомлення позивача № 9 від 20.06.2025, а апелянт не зазначає жодного документа, який був би досліджений судом, але не подавався контролюючому органу.

Посилання апелянта на постанови суду апеляційної інстанції колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання апелянта на частину сьому статті 42 Господарського процесуального кодексу України стосується порядку надсилання учасникам справи копій процесуальних документів і на вирішення цього спору не впливає.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішень комісії від 24.06.2025 № 13008186/2738509426, № 13008187/2738509426, № 13008188/2738509426, № 13008189/2738509426 та наявність підстав для їх скасування.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 7, № 8, № 11, № 12 від 13.05.2025 датою їх подання на реєстрацію.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної, а датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні.

Такий спосіб захисту порушеного права є ефективним, не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.04.2023 у справі № 500/1836/22, від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20, від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22, від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23, від 11.04.2024 у справі № 500/4244/22.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо протиправності рішень комісії та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні.

Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції – без змін.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 420/34893/25 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко