Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №632/1538/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1538/26

провадження № 2/632/1257/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 жовтня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Библіва С.В., за участі секретаря Кузьменко М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2026 року позивач звернувся до Златопільського міськрайонного суду Харківської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на його утримання, як повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати звернення до суду на період його навчання у Харківському національному університеті міського господарства імені О.М.Бекетова з плановим закінченням строку навчання 30.06.2028 року.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач у справі та третя особа є його батьками. Сам він вже досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 , але продовжує навчання у Харківському національному університеті міського господарства. Як студент, він потребував утримання від батьків не період здобуття вищої освіти, тому за позовом матері ОСОБА_3 за рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28.10.2024 року у справі № 632/1549/24 (провадження № 2/632/737/24) з відповідача ОСОБА_2 на її користь стягнуті аліменти на його (позивача у цій справі) утримання, як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача до закінчення навчання 30.06.2028 року, або припинення навчання з інших підстав. Склалося так, що мати вказані аліменти отримувала особисто і не всі кошти витрачала на нього, а того, що вона йому виділяла було недостатньо для студентського проживання, навчання, харчування. Вважає, що вся сума аліментів має належати йому особисто, а не матері відповідно до положень ст.179 СК України.

Вказане спонукало позивача звернутися до суду з цим позовом та просити стягнути аліменти саме на його користь, а стягнення аліментів за рішенням суду від 28.10.2024 року на користь матері – припинити.

Ухвалою судді від 03.08.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначенням першого судового засідання на 30.09.2026 року, яке було відкладено на 28.10.2026 року.

У судове засідання позивач не прибув, надавши судові заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, до судового засідання не прибув, заяви про відкладення розгляду, як і відзиву на позов, судові не надав.

Третя особа до суду також не прибула з невідомих судові причин, письмових пояснень судові не надала.

Підстав для відкладення розгляду справі відповідно до ст. 223 ЦПК України немає, а з урахуванням положень ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалось.

Вирішено розгляд справи здійснювався в порядку ст.ст.280-281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив факти та відповідні правовідносини.

Щодо суті позову судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином відповідача та третьої особи, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області (актовий запис №10 від 05.09.2006 року)(а.с.9).

Позивач навчається на 2 курсі денної форми навчання Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, термін навчання - 4 років до 30.06.2028 року, що підтверджується довідкою з місця навчання №159 від 08.07.2026 року (а.с.22).

За рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28.10.2024 року у справі № 632/1549/24 (провадження № 2/632/737/24) з відповідача ОСОБА_2 на її користь стягнуті аліменти на його (позивача у цій справі) утримання, як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача до закінчення навчання 30.06.2028 року, або припинення навчання з інших підстав (а.с.14-15). На підставі вказаного рішення судом було видано 09.12.2024 року виконавчий лист, за яким 21.01.2025 року було відкрито виконавче провадження № 76892914 (а.с.16-19).

Як зазначено вище, отримувачем аліментів є третя особа у цій справі, яка за твердженням позивача, не всі отримані від відповідача аліментні кошти спрямовує на задоволення його студентських та соціально-побутових потреб. Відповідачем та третьої особою дані твердження позивача не спростовані.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Зокрема, зазначено , що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Зазначене закріплює право самої повнолітньої дитини звернутися до суду з певним позовом та особисто отримувати аліментні кошти на своє утримання, оскільки правова природа цих коштів — це цільове утримання саме дитини, її особистий позов має пріоритет після досягнення повноліття. Повнолітня дитина є повністю дієздатною особою і має пріоритетне право самостійно розпоряджатися коштами, які виділяються на її утримання та навчання.

Суд погоджується, що позивача потребує витрат на його забезпечення під час навчання, участь у яких повинні брати і відповідач, як батько, і третя особа, як мати. Судом також встановлюється можливість відповідача надавати матеріальну допомогу позивачу, що відповідачем не спростовано, але він у добровільному порядку цього не робить. Даних про власний дохід позивача суд не має.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Оцінюючи наявні докази, суд виходить з того, що позивач не підтвердив заявлений розмір своїх вимог до відповідача, а саме не надав конкретних пояснень та доказів для стягнення саме 1/4 частки від доходу відповідача (конкретні витрати, які були понесені або плануються до понесення саме для забезпечення навчання) при тому всьому, що у позивача є ще мати працездатного віку. Відповідач же у свою чергу не довів, що позивач під час навчання, окрім оплати вартості навчання, не потребує інших витрат, пов`язаних із таким навчанням (придбання їжі, одежі, канцелярського приладдя, меблів, засобів електронного навчання тощо).

Визначаючи розмір аліментів, які будуть стягуватися із відповідача, суд визначає їх розмір у вигляді 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, що відповідає наданим суду доказам, які були досліджені судом, та принципу об`єктивності цивільного процесу.

Згідно із ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1ст.182 СК України).

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Згідно з ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Щодо вимоги позивача про припинення стягнення аліментів за попереднім рішенням суду на користь матері, суд має зазначити, що мати є третьою особою і за такої процесуальної ситуації необхідно ухвалити рішення про задоволення позову дитини в цій частині, оскільки вона є абсолютно законною та процесуально правильною. Вона дозволяє суду вирішити ситуацію одним судовим актом, уникаючи подвійного стягнення коштів з платника за один і той самий період.

Відповідно до ч.2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, крім зазначених у самій нормі, ще й з інших причин.

Правовідносини щодо утримання повнолітнього сина тепер врегульовані новим рішенням, попереднє рішення втрачає свою актуальність, а його подальше виконання призведе до безпідставного подвійного стягнення з відповідача.

На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги суд задовольняє, хоча і частково, то з відповідача на користь держави повинен бути стягнутий судовий збір за розгляд справи у суді в розмірі 1331,20 грн.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 81, 141, 223, 227, 258, 280, 282, 284, 289, 352, 354, ст. 182, ст. 199-200 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на його утримання, як повнолітнього сина, що продовжує навчання, на час його навчання у Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви 17.07.2026 року та до закінчення навчання 30.06.2028 року або припинення навчання з інших підстав.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , призначених рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 жовтня 2024 року у справі № 632/1549/24 (провадження № 2/632/737/24), на підставі виконавчого листа № 632/1549/24, виданого 09.12.2024 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області, припинити з дня подачі позову дитиною 17.07.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді в розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , взятий на облік як ВПО: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована: АДРЕСА_1 , взята на облік як ВПО: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 28.10.2026 року.

Суддя: С. В. Библів