Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №633/524/20
Суддя: Попова В. О.
Суддя ОСОБА_1
Справа № 633/524/20
Провадження № 1-кп/644/414/26
26.10.2026
В И Р О К
іменем України
26 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника – адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12020220760000109 від 02.07.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України,
в с т а н о в и в:
У невстановлений в ході досудового розслідування час обвинувачений ОСОБА_5 , не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на вирощування наркотичних засобів, передбаченого Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», а також постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», перебуваючи на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що рослини конопель є наркомісними, обіг яких обмедений, діючи умисно, на присадибній ділянці, яка має ґрунтову поверхню, а саме вздовж огородження у вигляді шиферу, незаконно вирощував шляхом культивації рослини роду конопель в кількості 24 рослини без мети збуту.
На підставі ухвали слідчого судді Печенізького районного суду Харківської області від 17.08.2020 з 10 години 22 хвилин по 11 годину 26 хвилину 18.08.2020, проведено обшук за місцем перебування обвинуваченого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де було виявлено та вилучено вищевказані кущі рослин, які згідно висновку судового дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 13/1/2576СЕ-20 від 09.09.2020, являються рослинами роду Коноплі, які містять психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, які ОСОБА_5 незаконно вирощував на території домоволодіння за вищевказаною адресою без мети збуту для особистого вживання.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 категорично не визнав свою вину ні в посіві, ні в вирощуванні рослин роду конопель і показав, що до виявлених працівниками поліції під час проведення обшуку кущів коноплі він ніякого відношення не має. Зазначив, що він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , квартира є його власністю . Будинок та надвірні споруди в АДРЕСА_2 належать з 2008 року його сину, який мешкає в м. Суми. В даному будинку ніхто не проживає. Він влітку та восени періодично приїжджає до вказаного домоволодіння як на дачу. Внаслідок вкрай похилого віку та поганого стану здоров`я господарювати на городі він фізично неспроможний. По мірі сил він знищує бур`яни, щоб потім спалити. Зазначив, що прилегла до надвірних споруд земельна ділянка - на два господаря, проте жодного розмежування або паркану не має. Ділянка, на якій були вилучені працівниками поліції рослини коноплі, не була огороджена. Вважає, що частина рослин коноплі, які були виявлені під час обшуку, росли на земельній ділянці поза межами домоволодіння. У лікаря-нарколога на обліку він не перебуває. Судимостей він не має і до кримінальної відповідальності притягається вперше. Зазначив, що він ніколи не висіював, не висаджував та не обробляв рослини коноплі. Просив суд ухвалити виправдовувальний вирок.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини у вирощуванні рослин роду конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин, його винуватість в обсязі та при обставинах встановлених судом підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: поясненнями свідків та зібраними в ході досудового розслідування документами.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показав, що влітку 2020 року перебував в смт. Печеніги та дізнався про те, що на АДРЕСА_2 мешкає ОСОБА_7 , який на території свого домоволодіння вирощує рослини конопель. Проходячи повз будинку 17 він бачив рослини коноплі, про що повідомив органи поліції.
Свідок ОСОБА_8 показав, що на АДРЕСА_2 . Печеніги проживає чоловік на ім`я ОСОБА_9 , який за місцем свого мешкання вирощує рослини конопель. Також він доповнив, що проходячи поблизу будинку АДРЕСА_2 , помітив як ОСОБА_9 дав одному з чоловіків пакунок, на вигляд було схоже, що в ньому знаходились якісь рослини.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що дійсно 18.08.2020 він був присутній в якості понятого під час обшуку на території земельної ділянки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним під час обшуку перебував ще один понятий, спеціаліст-агроном, слідчий та спеціаліст, а також обвинувачений. Ствердив, що на земельній ділянці, якою користується обвинувачений ОСОБА_5 та яка була об`єктом обшуку, дійсно в хаотичному порядку росла конопля, частина з рослин - на території, прилеглій безпосередньо до житлового будинку, інші - на території земельної ділянки. Працівниками поліції було вилучено рослини коноплі в кількості 76 штук, вилучено їх та упаковано , наклеєні бірки, які дійсно засвідчені його підписом та підписом іншого понятого.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дав суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що за освітою є агрономом. 18.08.2020 він був запрошений в якості спеціаліста-агронома під час обшуку на території земельної ділянки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , якою користується обвинувачений ОСОБА_5 . Ствердив, що під час обшуку було виявлено рослини коноплі. Зазначив, що, ураховуючи зріст рослин коноплі, їхній зовнішній вигляд, частина з рослин коноплі не піддавалися будь-якому винищенню. Зазначив, що дані рослини коноплі було вилучено на місці працівниками поліції та упаковано, засвідчено відповідними підписами.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показала, що є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_5 , їй належить житловий будинок та присадибна земельна ділянка біля нього за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначила, що їй відомо про обставини виявлення працівниками поліції рослин коноплі у серпні місяці 2020 року на території земельної ділянки, якою користується обвинувачений, але подробиці їй не відомі.
Оцінюючи зазначені покази свідків з точки зору їх належності та допустимості, суд вважає, що вказаним критеріям вони відповідають при тому, що в цілому вони є логічними, послідовними та такими, які взаємоузгоджуються між собою та з іншими наявними по справі документами, а саме:
-протоколом прийнятої заяви про вчинення кримінального правопорушення- проступку від 01.07.2020, що складено зі слів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який просить прийняти міри до чоловіка на ім`я « ОСОБА_9 », який за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , незаконно вирощує рослини коноплі, (а.с.11,т.2).
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220760000109 від 02.07.2020 про те, що розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, (а.с.2, т.2).
-протоколом обшуку від 18.08.2020, зі змісту якого вбачається, що об`єктом обшуку є земельна ділянка на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , якою користується обвинувачений ОСОБА_5 . У ході проведення обшуку виявлено, що садова ділянка огороджена частково, при огляді садової ділянки було виявлено з правого боку від входу на ділянці та біля паркану 76 рослин, які були класифіковані агрономом Коробковим як конопля звичайна (канабіс) з ознаками сільськогосподарської обробки. Рослини класифіковані агрономом як «папа» і «мама». Після цього виявлені та вилучені 76 рослин конопель було упаковано у паперовий згорток, скріплено биркою із підписами понятих та слідчого, (а.с. 34-36, т.2).
Згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України №13/1/2576СЕ-20 від 09.09.2020 надані на дослідження рослини є рослинами які містять психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей - рослини роду Коноплі, (а.с. 45-48, т.2).
Надаючи оцінку протоколу обшуку від 18.08.2020, проведеного за місцем проживання на території земельної ділянки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , якою користується обвинувачений ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ч. 3 ст.104 КПК України, описова частина протоколу повинна містити відомості про послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи.
Як вбачається із вказаного протоколу обшуку від 18.08.2020, при його складенні в описовій частині не зазначено відомості про послідовність дій та отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, а саме, зазначивши, що « на частково огородженій садовій ділянці було виявлено з правого боку від входу та біля паркану» 76 рослин коноплі. Разом з тим не зазначено, де саме вилучалися рослини коноплі, як і не зазначено, яка кількість рослин коноплі під час обшуку вилучена вздовж огородження у вигляді шиферу та прилеглої до надвірних споруд земельної ділянки , їх не оглянуто, не зазначено розмір кожної такої рослини та її конкретне місце зростання.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається , що
-00:17:32 працівниками поліції в ході обшуку констатовано, що присадибна ділянка частково огороджена, паркану не має;
-00:24:15 вздовж огородження у вигляді шиферу виявлено більше 10 кущів конопель, декілька з них були від 60 см до 1 м та мали відповідні зрізи.
При цьому в ході проведення обшуку один працівник поліції виривав рослини конопель, а другий - викопував. Підрахунок рослин вголос при цьому ніким не здійснювався, не зазначалося місце їх розташування і зростання. Після чого рослини конопель відносили неподалік та складали на землю. Працівники поліції ходили по всьому городу, за надвірними спорудами і в бур`янах. Фрагмент з вже зірваними рослинами не весь час перебував в фокусі камери.
-00:31:11 працівниками поліції розпочато підрахунок вилучених рослин конопель, які складені на землю.
Суд зазначає, що кримінальна відповідальність за ст. 310 КК України настає не за сам факт вирощування, а за вирощування конкретно визначеної кількості рослин конопель.
З дослідженого відеозапису судом встановлено, що саме рослини конопель виявлені під час обшуку вздовж огородження у вигляді шиферу (24 рослини) оброблялися, зростали за відсутності інших бур`янів, не пригнічені останніми, деякі з них мали характерні зрізи, що свідчить про свідоме залишення обвинуваченим рослин коноплі з метою доведення рослин до стадії дозрівання.
Оцінивши в сукупності досліджені по справі докази та даючи їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що вказана кваліфікація дій обвинуваченого, не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду, та дії ОСОБА_5 , які кваліфіковано за ч.2 ст.310 КК України, необхідно перекваліфікувати на ч.1 ст.310 КК України, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 91 КПК України мета вчинення кримінального правопорушення є однією з обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів.
Приписами статті 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до пункту 23 Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29 червня 1990 року, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №366/3050/16-к, згідно із ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, та за умови, що такі дії особи охоплюються обсягом висунутого їй обвинувачення.
Отже, при наявності іншого складу кримінального правопорушення, на підставі статті 337 КПК України, суд має право вийти за межі пред`явленого обвинувачення та перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_5 з частини 2 статті 310 КК України на частину 1 статті 310 КК України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
Такі висновки знайшли своє підтвердження і у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов висновку, що в судовому засіданні не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, що не дає суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України.
У судовому засіданні дослідженими доказами не встановлено факту того, що обвинувачений ОСОБА_5 вчиняв дії, спрямовані на вирощування саме 76 рослин конопель.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
У постанові від 13.12.2023 Верховний Суд у справі № 539/2555/19 (провадження № 51-5930км23) виснує, що проростання конопель на території домогосподарства саме по собі не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 310 КК, так як склад злочину утворюють активні умисні дії, які виражаються в посіві або вирощуванні цих рослин.
Стороною обвинувачення суду не надано будь-яких інших переконливих доказів того, що обвинувачений незаконно здійснював догляд за рослинами конопель в кількості саме 76 штук. При цьому факт виявлення в ході обшуку рослин конопель в кількості 76 штук в даному випадку ні самі по собі, ні в сукупності з іншими доказами не доводить того, що ОСОБА_5 їх посіяв чи вирощував, адже ознак рихлення, прополювання, букетування, прорідження, поливу, підживлення тощо орган досудового розслідування не встановив і під час судового розгляду таких доказів сторона обвинувачення не надала.
Аналізуючи у сукупності докази, надані сторонами кримінального провадження, суд зазначає, що сторона обвинувачення не довела в рамках стандарту доведення наявність умислу ОСОБА_5 на вирощування конопель у кількості саме 76 штук, не довела, що обвинувачений здійснював будь-які дії щодо догляду та вирощування конопель у кількості вказаній стороною обвинувачення і що зростання цих конопель охоплювалося умислом обвинуваченого. Переважна більшість вилучених рослин, вирощування яких інкримінується обвинуваченому , вилучалися працівниками поліції під час обшуку не тільки на прилеглій до надвірних споруд земельній ділянці, а по всій земельній ділянці, яка не була огороджена, що виключає будь-який догляд обвинуваченим ОСОБА_5 за ними.
Надаючи оцінку доводам обвинуваченого в частині невизнання ним своєї причетності ні до посіву, ні до вирощування конопель, суд зазначає наступне.
З дослідженого в судовому засіданні протоколу обшуку та відеозапису вбачається, що саме рослини конопель виявлені під час обшуку вздовж огородження у вигляді шиферу (24 рослини) оброблялися, зростали за відсутності інших бур`янів, не пригнічені останніми, деякі з них мали характерні зрізи, що свідчить про свідоме залишення рослин коноплі з метою її дозрівання. Хоч рослини коноплі в зазначеній кількості і не висаджувались з дотриманням технічних вимог щодо висаджування рядками, проте не були знищені обвинуваченим, тому суд дійшов висновку що рослини конопель не висаджувалися, проте їх не було знищено, а їх розмір (від 60 см до 1 м) свідчить про умисне збереження обвинуваченим рослин коноплі в кількості 24 рослини. Крім того, свідок ОСОБА_12 , який 18 серпня 2020 року був запрошений в якості спеціаліста-агронома під час обшуку на території земельної ділянки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , якою користується обвинувачений ОСОБА_5 , щодо виявлених під час обшуку вздовж огородження у вигляді шиферу рослин конопель (24 рослини) суду показав, що виявлені рослини коноплі, ураховуючи їхній зріст (від 60 см. до 1 м. 60 см.) та зовнішній вигляд, не піддавалися жодному механічному знищенню та деякі з них мають відповідні зрізи.
Тому суд вважає доведеною під час судового розгляду об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст.310 КК України, оскільки для доведення вирощування конопель не є важливим, були посаджені ці рослини обвинуваченим чи кимось іншим або ж вони є дикорослими (самосів), а тому зазначені доводи обвинуваченого та його захисника в цій частині є безпідставними.
До такого висновку, зокрема дійшов і Верховний Суд у постанові від 13.11.2019 року у справі № 141/1201/16-к (Провадження № 51-3757км19).
Оскільки, суд на основі повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів наданих стороною обвинувачення дійшов висновку, про недоведеність «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України, а тому аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає, що дії обвинуваченого слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 310 КК України, як незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин, що покращує становище обвинуваченого.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, суд оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за частиною 1 статті 310 КК України як незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин.
Водночас згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання за ч. 1 ст.310 КК України суд керується вимогами статтей 65-67 КК України та бере до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є особою вкрай похилого віку, одружений .
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 310 КК України у 2020 році, тобто на момент ухвалення судового рішення закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Верховний Суд у своїй постанові від 09 квітня 2019 року (справа N 760/18016/15-к, провадження N 51- 846 км 18) зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особу може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу. Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до ст.49 КК України. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в діях особи складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та ч. 5 ст. 74 вказаного Кодексу.
Частино п`ятою статті 74 КК України визначено, що особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З огляду на зазначене, у даному кримінальному провадженні дійсно закінчився строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 310 КК України вчиненого у 2020, а тому з врахуванням положення ч.5 ст.74 КК України та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження слід закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.310 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Тому, за вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинуваченому слід призначити покарання та звільнити його від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.
Враховуючи наведене вище, значний проміжок часу який минув з дня вчинення правопорушення, особу та поведінку обвинуваченого, який є особою вкрай похилого віку, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, пенсіонер, суд з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, дійшов висновку, що покарання необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень в майбутньому слід призначити в межах санкції ч. 1 ст.310 КК України у виді штрафу.
Суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 310 КК України, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і таким, що не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів необхідно вирішити з урахуванням положень ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.310 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Процесуальні витрати в розмірі 980 грн 70 копійок віднести за рахунок держави.
Речові докази - рослини роду коноплі кількістю 76 (сімдесят шість) штук, які виявлено та вилучено під час проведення обшуку від 18.08.2020, які зберігаються в камері схову ВРЗ УМЗ ГУНП В Харківській області (квитанція №13524 від 05.10.2020) - після набрання вироком законної сили знищити.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua