Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №644/1747/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/1747/26

Провадження № 2/644/2645/26

27.10.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

26 травня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У позові ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 96084880000(26202966475112) від 08.01.2020 року у розмірі 63781,04 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь сплачену суму судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 08.01.2020 між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 96084880000(26202966475112), за яким відповідачу було надано кредит в розмірі 30000,00 грн. на строк до 05.02.2022 р. включно. За умовами Договору, Кредитодавець зобов`язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов`язався повернути Кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору. Відповідно до Договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 55.00 % річних.

Відповідач отримав кошти у позику, однак свої зобов`язання за договором не виконав, в зв`язку із чим за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 63781,04 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 35408,32 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28372,72 грн.

Також позивач зазначає, що 25.01.2021 було укладено договір № 198 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96084880000(26202966475112).

26.01.2021 було укладено договір № 04/26/01/2021/1 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96084880000(26202966475112).

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96084880000(26202966475112).

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 96084880000(26202966475112).

На підставі наведеного, просить стягнути суму заборгованості з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечував проти розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідачу на останню відому адресу реєстрації місця проживання, яка зазначена в позовній заяві та підтверджена інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова, були направлені копії ухвал про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, а також судові повістки про виклик в судове засідання. Відомості про дату та час судового засідання знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріального районного суду м. Харкова. Крім того, відповідач була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на веб – сайті Судової влади України.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи, що відповідач викликалася в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, суд вважає, що вона була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач з запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не зверталася, заяв, клопотань та заперечень суду не надала.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з’явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає доцільним продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №96084880000, відповідно до умов якого позичальнику було відкрито картковий рахунок зі встановленим на ньому кредитним лімітом. Сторонами було погоджено такі умови кредитування: ліміт кредитування в розмірі 30000,00 грн., строк дії ліміту 05.02.2022 року, процентна ставка на суму кредиту 55% річних. Також були погоджені інші умови кредитування, загальна вартість кредиту, Паспорт споживчого кредиту, Анкету-заяву про надання кредиту. Всі зазначені документи були підписані відповідачкою власноруч.

Також підписавши кредитний договір, Клієнт підтвердив, що повідомлений про усі умови споживчого кредитування в АТ «УКРСИББАНК» та орієнтовну вартість Кредиту, надана інформація Клієнту є повною, необхідною, доступною, достовірно та своєчасною.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з банківської виписки по рахунку Акцiонерного товариства «УКРСИББАНК» за період за 08.01.2020 -25.01.2021 ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у виді встановленого кредитного ліміту, користувалася ними, частково здійснювала погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України закріплено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В подальшому, 25.01.2021 було укладено договір № 198 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96084880000(26202966475112).

26.01.2021 було укладено договір № 04/26/01/2021/1 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96084880000(26202966475112).

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96084880000(26202966475112).

Набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 підтверджуєтся наданими до матеріалів справи копіями відповідних, зазначених вище договорів, доказів оплати за договорами, реєстрами боржників, права за якими відступались.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право вимоги до ОСОБА_1 згідно зазначеного укладеного договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку із зміною кредитора.

Як встановлено судом відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, тому має заборгованість, яка становить 63781,04 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 35408,32 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28372,72 грн.

Розмір заявленої позивачем заборгованості у сумі 63781,04 грн. підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та відповідає умовам вказаного договору, тобто є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості.

Відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду

Крім того, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

На підтвердження вказаного позивач надав: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, укладений 01.07.2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги; витяг з акту про надання юридичної допомоги.

Суд дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, вважає, що судові витрати в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з положень статей 137, 141 ЦПК України, статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Таким чином, суд зобов`язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

З позовної заяви вбачається, що вона подана представником позивача через систему «Електронний суд». Провадження по цивільній справі відкрито в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Представник позивача, в тому числі адвокати Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» не приймали безпосередню участь в судовому засіданні, вказана цивільна справа не є складною.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, заявлених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених статтями 137 та 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн. є неспівмірною, зокрема, із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та сам розмір є явно завищеним. Зазначена категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, додатки до позовної заяви, також є наперед визначеними та не потребують великих зусиль для його зібрання.

Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) заборгованість за договором № 96084880000(26202966475112) від 08.01.2020 року у розмірі 63781,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., а всього 5662,40 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 27.10.2026 року.

Суддя С.В. Шевченко