Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №400/9355/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9355/26

Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,

повний текст судового рішення

складено 01.09.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Казанчук Г.П.

суддів: Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів від 14.10.2025 №69-РС, від 08.04.2025 29 - РС ВОС - 766216А, наказу про переміщення в іншу частину,

УСТАНОВИВ :

28.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 №69-РС від 14.10.2025 року про присвоєння ОСОБА_1 військової спеціальності «стрілок-зенітник» ВОС-1049416А;

- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2025 року 29-РС ВОС -766216А про присвоєння ОСОБА_1 професії лаборанта;

- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 про відправлення, переміщення ОСОБА_1 в іншу частину для продовження військової служби у зв`язку незакінченим лікуванням.

Одночасно з позовом, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Зазначене клопотання, позивач обґрунтував тим, що пропуск строку звернення до суду зумовлено об`єктивними причинами, а саме зі стійкою хворобою та погіршенням самопочуття, неможливість адекватно реагувати на зовнішні обставини. Знаходячись у військовій частини позивач не мав доступу до оргтехніки, і не міг підготовити документи, що на його погляд є об`єктивною перешкодою на пропуск процесуального строку. У позивач не було досвіду в судових справах та відсутність юридичної обізнаності. Також, позивачу не було відомо, що з цими питаннями можливо звертатися до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №400/9355/26 та призначено судове засідання по справі №400/9355/26 на 01.09.2026 о 14:00 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів. При цьому, клопотання про поновлення строку звернення до суду судом під час відкриття провадження не розглянуто.

У судовому засіданні 01.09.2026 року винесено ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу №69-РС від 14.10.2025 про присвоєння ОСОБА_1 військової спеціальності "стрілок-зенітник" ВОС -1049416 А, наказу №29-РС ВОС-766215А від 08.04.2025 про присвоєння ОСОБА_1 професії лаборанта та наказу про відправлення, переміщення ОСОБА_1 в іншу частину для продовження військової служби у зв`язку з закінченням лікування, залишено без розгляду.

Злишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строки звернення до суду для оскарження відповідних наказів, а наведенні позивачем у клопотанні причини пропуску строку суд не визнав поважними

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів ознайомлення позивача з оскаржуваними наказами.

Також апелянт зазначає, що відповідачем не було дотримано пункт 83 Положення №1153/2008 при винесені оскаржуваних наказів.

Крім того апелянт зазначає, що ніякого певного часу проходження служби за цими посадами не було і ця інформація не відповідає дійсності. Апелянт ні однієї хвилини не проходив фактично і не фактично службу за посадами «стрілок-зенітник» та «лаборанта», відповідно вищезазначених наказів, а також не проходив ні одного дня БЗПВ та Тактико-спеціальної підготовки згідно Військової навчально методичної документації та методики на ці спеціальності. У позовній заяві про це детально описано. Але надана інформація, про справжній стан справ відверто проігнорована судом першої інстанції.

30 вересня 2026 року від Військової частини НОМЕР_1 через систему « Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає , що у позовній заяві та апеляційній скарзі Позивач оскаржує абстрактний «наказ про відправлення, переміщення в іншу частину для продовження військової служби у зв`язку з закінченням лікування», не зазначаючи ані дати, ані номера такого документа. Суд першої інстанції цілком правомірно з`ясував, що такий наказ Військовою частиною НОМЕР_1 не видавався. Позивач з урахуванням наказу Командувача Повітряних Сил ЗСУ від 26.12.2025 № 162-РС перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , а на цей час самовільно залишив військову частину (СЗЧ) та обліковується за Військовою частиною НОМЕР_1 . Невжиття судом першої інстанції заходів щодо витребування наказу Командувача Повітряних Сил ЗСУ від 17.11.2025 № 147-РС за клопотанням Позивача від 31.08.2026 є цілком обґрунтованим, оскільки встановлення судом обставин пропуску строку звернення до суду без поважних причин є самостійною та першочерговою підставою для залишення позову без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України) і виключає необхідність вчинення інших процесуальних дій щодо збирання доказів по суті позову.

19 жовтня 2026 від апелянта через систему « Електронний суд» надійшли Додаткові пояснення у справі, у яких ОСОБА_1 зазначає, що він ні одного дня не виконував обов`язки згідно спеціальностям, які зазначені в наказах та перебуванню на відповідній посаді. Ні одного дня, згідно так званого кадрового статусу він не був реально ні лаборантом, ні стрільцем -зенітником, а також водієм. Апелянт був різноробочим, виконував щоденно роботи на зруйнованому складі та деякий час проходив службу у підрозділі «Паливно-мастильних матеріалів».

Також 19 жовтня 2026 від апелянта через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії письмових документів, які підтверджують фактичне несення військової служби ОСОБА_1 на посадах водія взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , ВОС -790037А; лаборанта складу авіаційного пального роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ВОС -766216А; стрільця-зенітника зенітного ракетного відділення зенітного артилерійського взводу 141 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , ВОС -104916А.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2026 року відкрито апеляційне провадження, витребувано адміністративну справу та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанці дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до абзацом 1 частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частини 3 статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У пункті 8 частини 1 статті 240 КАС України закріплено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України військова служба є публічної службою.

Так, згідно матеріалів даної справи, суд першої інстнації, установивши, що позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду, не вирішивши це питання на стадії відкриття провадження у даній справі, зобов`язаний був залишити позовну заяву без руху, відхиливши доводи у клопотанні, надавши можливість позивачу звернутись із заявою про поновлення строку звернення до суду. Вказаних процесуальних дій, судом першої інстанції вжито не було.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні передумови для залишення без розгляду позовної заяви, без залишення позову без руху, що відповідно має своїм наслідком скасування оскаржуваної у цій справі ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За таких обставин, оскільки позивач оскаржує накази про призначення його на посади військової служби, а також переміщення по службі, ця справа є спором щодо проходження особою військової служби, а тому до позовних вимог застосовується строк звернення до суду в один місяць.

Пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої-третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, подання позовної заяви за межами вказаних строків, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, є підставою для повернення або залишення без розгляду позовної заяви.

Як убачається з матеріалів справи, на етапі відкриття провадження у справі у суду першої інстанції не виникло сумнівів щодо дотримання позивачем строку звернення до суду. Більш того, клопотання про поновлення строку звернення до суду взагалі не було вирішено на стадії відкриття провадження у справ.

Питання про залишення позову без розгляду ініціював відповідач, заявивши відповідне клопотання у тексті відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду першої інстанції 25.08.2026.

У контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що як до, так і після відкриття провадження застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску строку звернення, якщо таку заяву подано.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

У подібний спосіб законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, указані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі №640/5645/19 дійшов висновку, що статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись правом подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Правила процесуального закону (частини третя і четверта статті 123 КАС України) щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, необхідно застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Тотожні висновки щодо застосування статті 123 КАС України у подібних правовідносинах Верховний Суд викладав у постановах від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19; від 25.05.2023 у справі № 620/3811/22 та від 26.12.2025 у справі №240/32727/22.

У постанові від 10.11.2022 у справі №320/11921/20 Верховний Суд зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Верховний Суд у постанові від 24.09.2026 - № 308/9455/24 виснував, що положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску.

У постанові від 10.11.2022 у справі №320/11921/20 Верховний Суд зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Водночас положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску.

У постанові від 26.12.2025 року у справі №240/32727/25 Верховний Суд також підтримав висновок про те, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

Отже, колегія суддів звертає увагу на передчасність висновків суду про залишення позову без розгляду, оскільки з підстав пропуску строку звернення до суду не було постановлено ухвали про залишення позову без руху. Не було надано строк на подачу заяви про поновлення строку звернення до суду.

При цьому, колегією суддів не надається оцінка наявності чи відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду, оскільки такий висновок має зробити суд першої інстанції, дотримавшись процедури прийняття ухвали про залишення позову без розгляду чи прийняття в результаті розгляду заяви про поновлення строку звернення до суду, іншого процесуального рішення.

Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

У постанові від 18.03.2026 у справі № 320/40240/24 Верховний Суд зазначив, що положення частини тринадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами частини третьої статті 123 КАС України, яка, при її лінгвістичному аналізі, указує на обов`язок суду оцінити доводи позивача про пропуск ним строку на звернення із позовом до суду, якщо такий факт був виявлений судом після відкриття провадження у справи. З цього випливає, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України, має залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою у ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11.02.2021р. у справі №140/2046/19, від 10.06.2020р. у справі №620/1715/19, від 23.09.2020р. у справі №640/5645/19, від 3.12.2020р. у справі №817/660/18, від 17.03.2021р. у справі №160/3092/20, від 18.03.2021р. у справі №640/23204/19, від 20.04.2021р. у справі №640/17351/19, від 14.07.2022р. у справі №380/10649/21, від 9.06.2022р. у справі №160/15960/20, від 5.05.2022р. у справі №420/6134/21, від 14.11.2023р. у справі №500/4169/22 та судова колегія не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог ст.123 КАС України під час розгляду цієї справи.

Таким чином, судом першої інстанції не було дотримано процедури, які передують залишенню без розгляду позовної заяви, що відповідно має своїм наслідком скасування оскаржуваної у цій справі ухвали.

Щодо клопотання про витребування доказів, колегія суддів зазначає, що оскільки колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції процедури залишення позовної заяви без розгляду, а клопотання стосується витребування доказів для вирішення справи по суті, клопотання не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду, порушенні норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 123, 169, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року скасувати.

Справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає згідно ст. 272, 328 КАС України.

Головуюча суддя: Г.П. Казанчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: О.В. Єщенко