Додаткове рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №420/6656/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6656/26

перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

повний текст судового рішення

складено 11.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Рабзі Олександра Юхимовича про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі № 420/6656/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії №155250038470 від 15.01.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 18.05.1984 по 04.06.1987, з 01.04.1993 по 31.05.1996, з 01.06.1996 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.01.2026 про призначення пенсії за віком й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №155250038470 від 15.01.2026 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 18.05.1984 по 04.06.1987, з 01.04.1993 по 31.05.1996, з 01.06.1996 по 31.12.2003 та період відпустки по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, а також повторно розглянути заяву позивачки від 07.01.2026 про призначення пенсії за віком і прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі № 420/6656/26 – без змін.

23 вересня 2026 року судом отримано заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Рабзі Олександра Юхимовича від 21.09.2026 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 7000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачка повідомила суд про те, що її судові витрати складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, однак, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд питання про розподіл цих витрат не вирішив.

Постанова суду надійшла до електронного кабінету представника позивачки 14.09.2026 о 20 год. 39 хв., а тому відповідно до частини шостої статті 251 КАС України вважається врученою 15.09.2026.

Розмір гонорару визначено договором про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.02.2026 у фіксованій сумі, у зв`язку з чим, на думку заявника, з посиланням на постанову Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, детальний опис робіт не потрібен, а розмір гонорару обґрунтовується складністю справи, обсягом зібраних документів та кількістю складених процесуальних документів.

Також заявник посилається на постанову Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 та постанову Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, вказуючи, що зменшення витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно за клопотанням іншої сторони, а суд не вправі вирішувати це питання з власної ініціативи.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Рабзі Олександра Юхимовича про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2026 між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правовий центр «ІНТЕЛЕКТ» в особі керуючого партнера Рабзі Олександра Юхимовича укладено договір про надання правової (правничої) допомоги б/н (далі – Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з пунктом 4.1.2 Договору за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 7000 гривень.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що при розрахунку вартості правової допомоги враховується час, витрачений адвокатським об`єднанням, його партнерами та співробітниками.

Сторонами Договору 18.09.2026 складено акт здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до якого правова допомога ОСОБА_1 у П`ятому апеляційному адміністративному суді у справі № 420/6656/26 вартістю 7000 грн включала: попередню консультацію та аналіз справи, вивчення актуальної судової практики, написання відзиву, збір необхідного пакету документів та його подачу до П`ятого апеляційного адміністративного суду, консультування з приводу виконання рішення, підготовку та подачу заяви про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відомостей про час, витрачений адвокатом на виконання кожного з наведених видів робіт, акт не містить.

Відзив на апеляційну скаргу подано представником позивачки – адвокатом Рабзі Олександром Юхимовичем 10.07.2026 через підсистему «Електронний суд», у ньому зазначено, що судові витрати позивачки на правничу допомогу визначені у розмірі 7000 грн, а докази понесення цих витрат будуть надані після ухвалення рішення у справі, та викладено прохання стягнути вказані витрати з відповідача.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано копії Договору, акта від 18.09.2026 та докази направлення заяви іншим учасникам справи.

Відповідачем до суду подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши та проаналізувавши заяву та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

За правилами пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Колегія суддів враховує те, що позивачка завчасно, у відзиві на апеляційну скаргу, до ухвалення постанови у справі, заявила про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, та про подання доказів на їх підтвердження після ухвалення рішення.

Постанову у справі ухвалено 14.09.2026 в порядку письмового провадження, у той же день о 20 год. 39 хв. її надіслано до електронного кабінету представника позивачки, а тому відповідно до частини шостої статті 251 КАС України вона вважається врученою 15.09.2026.

З урахуванням положень статті 120 КАС України останній день п`ятиденного строку припав на вихідний день (суботу 19.09.2026), а відтак останнім днем строку є перший після нього робочий день – 21.09.2026, яким і датовано заяву про ухвалення додаткового рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заяву та докази на підтвердження розміру витрат подано з дотриманням строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України, а тому вона підлягає розгляду по суті.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Отримавши позитивне вирішення спору на свою користь під адвокатським супроводом, особа не позбавлена права виплатити на користь адвоката будь-які суми, що визнає за необхідне та можливе для себе, однак безумовно компенсувати їх в повному обсязі за рахунок суб`єкта владних повноважень, як відповідача, не на користь якого ухвалене рішення, суд не зобов`язаний.

Водночас, обов`язком суду є перевірка співмірності та неминучості таких витрат для особи.

Аналізуючи зміст акта від 18.09.2026, колегія суддів зауважує, що такі види робіт (послуг), як попередня консультація та аналіз справи, вивчення актуальної судової практики, збір необхідного пакету документів та його подача до суду, з огляду на розгляд справи в порядку письмового провадження та розгляд справи в апеляційному суді, охоплюються такою послугою, як підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.

Консультування з приводу виконання рішення не пов`язане з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а тому витрати на таку послугу не підлягають розподілу між сторонами в порядку статті 139 КАС України.

При цьому, незважаючи на умови пункту 4.3 Договору щодо врахування витраченого часу, ні акт, ні заява не містять відомостей про час, витрачений адвокатом на виконання кожного з видів робіт.

Колегія суддів бере до уваги, що справа віднесена до категорії справ незначної складності, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а в суді апеляційної інстанції – в порядку письмового провадження, тобто без участі сторін та їх представників у судовому засіданні.

Предметом спору було зарахування до страхового стажу періодів роботи за записами трудової книжки, щодо якого існує усталена судова практика Верховного Суду, а складних фактичних та правових питань справа не містила.

Фактично правнича допомога в суді апеляційної інстанції полягала у підготовці та поданні відзиву на апеляційну скаргу, а також заяви про ухвалення додаткового рішення, що є нескладними процесуальними документами та не потребували значного часу на їх підготовку. При цьому, відзив за своїм змістом дублює позовну заяву.

Оцінюючи характер правничої допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченого адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значення справи для позивачки, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявлених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу з 7000 грн до 2000 грн, яка відповідає встановленим процесуальним законом критеріям, є розумною, співмірною, а витрати – реальними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2000 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 243, 250, 252, 311, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Рабзі Олександра Юхимовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко