Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №420/12098/26
Суддя: Казанчук Г.П.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12098/26
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,
повний текст судового рішення
складено 01.07.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої-судді – Казанчук Г.П.
суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у справі № 420/12098/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВИКЛАД ОБСТАВИН :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному розмірі за період 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. січень 2008 року в сумі 83625,21 грн. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному розмірі за період з 01.03.2018 р. по 01.01.2023 р. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 у фіксованій величині - 4463,15 грн. в місяць;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 р. по 01.01.2023 р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.03.2018 р. по 01.01.2023 р. березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (фіксовану суму індексації у розмірі 4463,15 грн., у загальній сумі 258862,70 грн. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплат індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., з 01.03.2018 р. по 01.01.2023 р. по день її фактичної виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу з 28.08.2012 р. по 24.07.2025 р. у військовій частині НОМЕР_1 . У період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. відповідач протиправно не нараховував та не виплачував індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення січень 2008 року, оскільки останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців перед оскаржуваним періодом відбулося з 1 січня 2008 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294. Розмір невиплаченої індексації за вказаний період складає 83625,21 грн. Крім того, в період з 01.03.2018 р. по 01.01.2023 р. позивачу в порушення норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 не виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення на загальну суму 258862,70 грн. Виплата індексації грошового забезпечення повинна бути здійснена відповідачем із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44. Окрім цього, внаслідок несвоєчасної виплати індексації-різниці відповідач зобов`язаний виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, в сумі 83625 грн. 21 коп., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 29.01.2020 р. із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 3388 грн. 74 коп. за період з 01.03.2018 р. по 29.01.2020 р. у загальному розмірі 77722 грн. 39 коп. відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.
В решті позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посадові оклади військовослужбовців з січня 2008 року до 01 березня 2018 року не підвищувалися, а тому при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з 20.12.2016 по 28.02.2018 підлягає застосуванню січень 2008 року як місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін.
Щодо індексації-різниці суд першої інстанції, виходячи з довідки військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2026 р. № 103, розмір грошового забезпечення позивача становив у лютому 2018 року - 11184,40 грн., у березні 2018 року - 12258,81 грн., тобто розмір підвищення доходу – 1074,41 грн, і дійшов висновку про наявність у позивача права на індексацію-різницю у розмірі 3388,74 грн на місяць (4463,15 грн – 1074,41 грн).
При цьому суд першої інстанції зазначив, що у січні 2020 році посадовий оклад позивача збільшився, згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 р. по справі № 420/1103/26, що в свою чергу є підставою для припинення нарахування й виплати індексації-різниці, як це вказано в п.108 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 р. № 400/3826/21.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що з метою виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №1013 Міністерством оборони України було прийнято наказ від 27.01.2016 №44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», яким з 01.01.2016 значно підвищився розмір грошового забезпечення військовослужбовців, а тому обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення позивача має здійснюватися з січня 2016 року.
Апелянт вказує, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах виділених коштів установ та організацій, що передбачені на ці цілі та механізм не передбачає нарахування виплати індексації працівникам за попередні періоди.
Крім того, апелянт зазначає, що нарахування суми індексації, належить до дискреційних повноважень фінансово-економічного органу військової частини НОМЕР_1
Також апелянт зауважив, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати, натомість у даній справі відсутній факт нарахування та виплата індексації.
Рух справи в апеляційній інстанції:
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, витребувано адміністративну справу та призначено розгляд справи за правилами письмового провадження.
Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -
УСТАНОВИВ:
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 28.08.2012 р. по 24.07.2025 р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2025 р. № 211 майора ОСОБА_1 з 24 липня 2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця за 2016-2025 роки позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та індексація-різниця за період з 01.03.2018 по 01.01.2023 не нараховувалася та не виплачувалася.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі – Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення), у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки (стаття 4 Закону №1282-XII).
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація доходів населення належить до державних соціальних гарантій, які відповідно до статті 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок №1078).
Пунктами 2, 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, у межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковим для всіх роботодавців незалежно від форми власності.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 16 вересня 2020 року у справі №815/2590/18.
Щодо індексації грошового забезпечення за період з 20.12.2016 по 28.02.2018.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, до Порядку №1078 внесені зміни, внаслідок яких з цієї дати діють єдині правила проведення індексації незалежно від дати прийняття, переведення чи виходу працівника на роботу, а замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», тобто місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).
Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 у редакції постанови №1013 для новоприйнятих працівників та працівників, яких переведено на іншу роботу, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Пунктом 1 постанови №1013 передбачено підвищення з 01 грудня 2015 року посадових окладів працівників окремих галузей бюджетної сфери, проте норми цієї постанови не встановлювали підвищення посадових окладів військовослужбовцям.
Пункт 3 постанови №1013 передбачав необхідність вжиття заходів саме для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів, а підвищення грошового забезпечення за рахунок премій не є підвищенням тарифних ставок (окладів) у розумінні пункту 5 Порядку №1078.
Тому січень 2016 року не став для військовослужбовців місяцем підвищення тарифних ставок (окладів), з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 58 постанови від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21 та у пункті 62 постанови від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22.
Схеми посадових окладів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, застосовувалися з 01 січня 2008 року, а наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося лише з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №704.
Отже, при нарахуванні індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, є січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21.
Доводи апелянта про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2016 на підставі наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 №44 колегія суддів відхиляє, оскільки цим наказом визначалися особливості виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії, а посадові оклади військовослужбовців не підвищувалися.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність бездіяльності відповідача та наявність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін.
Щодо індексації-різниці за період з 01.03.2018, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, пункт 5 Порядку №1078 викладено в новій редакції.
Відповідно до абзаців першого – п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у цій редакції у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати, а у разі підвищення тарифної ставки (окладу) у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної індексації та індексації-різниці, суми яких можуть нараховуватися як одночасно, так і окремо одна від одної.
Закон №1282-XII і Порядок №1078 поняття «фіксованої» суми індексації не містять, проте з 01 грудня 2015 року в абзацах третьому – шостому пункту 5 Порядку №1078 по суті йдеться про індексацію-різницю, право на яку виникає тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення доходу менший за суму можливої індексації, що склалась у цьому місяці.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума такої індексації нараховується, то вона виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів), а до неї надалі додається поточна індексація.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
З 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а тому з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалась у березні 2018 року.
Для правильного застосування абзаців третього – шостого пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року, при цьому в обидві суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру, у тому місяці, за який вони були нараховані.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків.
Якщо розмір підвищення доходу (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації (Б), це є підставою для нарахування й виплати індексації-різниці, розмір якої визначається як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А), до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Такий правовий підхід викладено у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 06 липня 2023 року у справі №560/6682/22.
При цьому у постанові від 29 грудня 2025 року у справі №560/12915/23 Верховний Суд наголосив на обов`язку суду визначити конкретний розмір індексації-різниці.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснювалося з лютого 2008 року, тобто з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, і до березня 2018 року підвищення посадових окладів військовослужбовців не відбувалося.
При кожному наступному перевищенні порогу індексації приріст індексу споживчих цін обчислюється наростаючим підсумком як добуток індексів, що перевищили поріг, за вирахуванням 100 відсотків.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з лютого 2008 року по березень 2018 року поріг індексації перевищувався 38 разів, а саме: у 2008 році – 9 разів, у 2009 році – 5 разів, у 2010 році – 4 рази, у 2011 році – 3 рази, у 2014 році – 8 разів, у 2015 році – 8 разів, у 2016 році – 1 раз, тоді як у 2012, 2013, 2017 роках та у січні – березні 2018 року поріг індексації не перевищувався.
Відтак величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у березні 2018 року становила 253,30 відсотка.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на березень 2018 року відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» становив 1762 грн.
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення військовослужбовця в березні 2018 року складала 4463,15 грн (1762 грн Ч 253,30% / 100%).
Водночас, визначаючи розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року, суд першої інстанції виходив із сум 11184,40 грн та 12258,81 грн, які згідно з довідкою.
Колегія суддів зазначає, що розмір підвищення доходу визначається виходячи з нарахованого грошового забезпечення, складові якого не мають разового характеру.
Згідно з довідкою відповідача грошове забезпечення позивача від 12.05.2025 №104 у лютому 2018 року складалося з окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за таємність, премії та щомісячної додаткової грошової винагороди, розмір яких у сумі становив 10887,76 грн, а не як помилково вказано у рішенні суду першої інстанції 11184,40 грн.
У березні 2018 року згідно довідки про грошове забезпечення позивача від 12.05.2025 №105 грошове забезпечення позивача, до складу якого увійшли оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за таємність та премія, становило 12258,81 грн.
Отже, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) становив 1371,05 грн (12258,81 грн – 11184,40 грн), а не як помилково обраховано судом першої інстанції 1074,41 грн.
Оскільки розмір підвищення доходу позивача (1371,05 грн) не перевищив суму можливої індексації, що склалась у березні 2018 року (4463,15 грн), позивач відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 має право на отримання щомісячної індексації-різниці у розмірі 3092,10 грн (4463,15 грн – 1371,05 грн), а не 3388,74 грн, як помилково визначив суд першої інстанції.
Щодо періоду, за який позивачу належить індексація-різниця, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з огляду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року по справі 420/1103/26, у січні 2020 року посадовий оклад позивача мав зазнати збільшення, а тому розрахований період до факту підвищення грошового забезпечення, є вірним.
Позивач не оскаржував рішення суду першої інстанції в частині періоду за який слід стягнути індексацію-різницю та у кількості періодів (22 місяці).
Таким чином, позивач має право на індексацію-різницю у розмірі 3092,10 грн на місяць за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2020, тобто за 22 місяців, що становить 68026,20 грн (3092,10 грн Ч 22).
Посилання апелянта на обмеженість фінансових ресурсів та особливий період колегія суддів відхиляє, оскільки реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні, і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17).
Повноваження відповідача щодо виплати індексації-різниці не є дискреційними, а роз`яснення міністерств, на які посилається апелянт, не є нормативно-правовими актами і не можуть змінювати правила, встановлені Законом №1282-XII та Порядком №1078.
Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Отже, доводи апеляційної скарги стосовно позовних вимог про зобов`язання нарахувати компенсацію втрати частини доходів відхиляються апеляційним судом, з огляду на те, що в частині цих позовних вимог відмовлено у задоволенні.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1-2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Згідно з частиною четвертою статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив наявність у позивача права на індексацію грошового забезпечення за період з 20.12.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року та права на індексацію-різницю з 01.03.2018, проте неправильно визначив розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року, внаслідок чого помилково визначив розмір індексації-різниці, а тому п`ятий абзац резолютивної частини рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині суми індексації-різниці.
Підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у справі № 420/12098/26 змінити, виклавши п`ятий абзац резолютивної частину рішення сулу в такій редакції:
«Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 3092,10 гривень за період з 01.03.2018 р. по 29.01.2020 р. у загальному розмірі 68026,20 гривень відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.»
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя Г.П. Казанчук
Суддя Ю.М. Градовський
Суддя О.В. Єщенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua