Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №160/25300/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/25300/25

Головуючий суддя І інстанції – Голобутовський Р.З.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 в адміністративній справі №160/25300/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення №829/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2025 №912430159842, щодо відмови у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 24.01.2025 перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення №829/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31.07.2025 №912430159842, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.08.2025 перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що період роботи після 01.01.2004 року зараховується до страхового стажу при обчисленні пенсії в порядку і на умовах передбачених Законом № 1058, саме на загальних умовах в одинарному розмірі.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком по Списку №2 з 14.03.2016 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

24.07.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.

31.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №829/03-16 від 31.07.2025 №912430159842 про відмову в перерахунку пенсії за віком. В обґрунтування відмови у перерахунку пенсії, відповідачем-2 зазначено наступне, що відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 (який діяв до 01.01.2004) до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги. Для обчислення розміру пенсії (визначення коефіцієнта страхового стажу) страховий стаж до 01.01.2004 зараховується за даними трудової книжки з урахуванням пільгового обчислення ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 01.01.2004 - відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за даними персоніфікованого обліку, пропорційно до сплачених страхових внесків.

В рішенні зазначено, що розглянувши документи електронної пенсійної справи, до стажу зараховані періоди роботи з 26.10.1992 по 31.12.2003 в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на вказане, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в зарахуванні в подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Вважаючи такі висновки відповідача протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділена правом на зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами частин 1-3 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я» від 28.10.2002 № 385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я містить, зокрема, протитуберкульозний диспансер, туберкульозна лікарня, заклад з надання психіатричної допомоги, спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.

Як видно з матеріалів справи, відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 14.09.1982 позивач у спірний період з 01.01.2004 по 06.05.2020 працювала на посаді молодшої медичної сестри в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.

Відповідно до довідки №38 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР 16.05.2025, позивач працювала повний робочий день, зокрема:

- з 16.01.2003 по 02.08.2016 згідно Списку №2 підрозділу 24в-в розділу ХХІV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003;

- з 03.08.2016 по 06.05.2020 згідно Списку №2 розділу ХХІV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.

В довідці №38 від 16.05.2025 зазначено, що стаж роботи в лікарні подвоюється на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також зазначено, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» працівники наркологічних диспансерів мають право на обчислення стажу у подвійному розмірі.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Отже, матеріалами справи підтверджено і не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивач працював у закладі з надання психіатричної допомоги.

Таким чином, з огляду на вказані обставини справ та приписи законодавства, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що за правилами ст.60 Закону №1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV вищевказані періоди роботи підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

При цьому, що стосується посилань відповідача на те, що оскільки з 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058, яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивач, з 01.01.2004 відсутні законні підстави для обчислення стажу позивача в подвійному розмірі, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує та не зупиняє її дію.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 року по справі № 689/872/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Що стосується посилань апелянта на те, що оскільки відповідач був уповноважений на розгляд конкретної заяви позивача від 24.07.2025, то територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений по розгляду питання щодо перерахунку і виплати пенсії в даному випадку може бути визначено лише Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Інші доводи відповідача, що викладені в апеляційній скарзі до уваги колегією суддів не приймаються, тому як не мають правового значення для вирішення справи, в тому числі з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari.» (заява №49684.99 від 27.09.2001) (п.30), у якому ЄСПЛ відзначив, що: незважаючи на те, що §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 в адміністративній справі №160/25300/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва