Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №215/6484/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 215/6484/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року (суддя Петросян К.Є.) в адміністративній справі №215/6484/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради в особі начальника Номеровської Тетяни Миколаївни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

встановити наявність компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради в особі начальника Номеровської Тетяни Миколаївни при отриманні заяви від 05.03.2026 С-142-П створювати штучні перешкоди для внесення пропозиції про розгляд заяви на засіданні виконкому Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати організувати роботу, щоб задовольнити потребу в наданні соціальних послуг на професійній основі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено позов про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача, вирішення якого, з урахуванням його суб`єктного складу, перебуває поза межами юрисдикції адміністративних судів.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а позов направити до суду за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивачка посилається на те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спір у цій справі, оскільки цей спір стосується управлінської діяльності відповідача.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

Згідно пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір – спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Отже, суд першої інстанції в цілому правильно зазначив те, що компетенційний спір може існувати лише між суб`єктами владних повноважень.

В той же час, суд першої інстанції не звернув увагу на зміст заявленого позову, який стосувався результатів розгляду відповідачем звернення позивача від 05.03.2026 року С-142-П; не визначив предмет спору між сторонами та дійшов необгрунтованого висновку про те, що переданий на вирішення суду спір є компетенційним спором.

Із заявленого позову можливо дійти висновку про те, що позивачка не лише просила встановити компетенцію відповідача щодо розгляду її заяви від 05.03.2026, а і не погоджувалася з порядком та результатами її розгляду, внаслідок чого просила зобов`язати відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обгрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 серпня 2026 року в адміністративній справі №215/6484/26 – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров