Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №629/3814/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3814/26

Номер провадження 2/629/1678/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання -Лукаренко А.Р., розглянувши у м. Лозова Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу №629/3814/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача - адвокат Усенко Михайло Ігорович, представник відповідача - адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (надалі -ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»), в інтересах якого діє представник -адвокат Усенко М.І., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 100239228 від 09.02.2024 року станом на 02.03.2026 року у загальному розмірі 21 371,96 грн, з яких: 5 175,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту (основний борг / тіло кредиту); 15 176,96 грн - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 020,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту. Також, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 лютого 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» (далі-Первісний кредитор) та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора (miloan.ua / tengo.ua) в електронній формі було укладено Договір про споживчий кредит № 100239228. За умовами Договору кредитодавець надає позичальникові кредит у сумі 6 000,00 грн зі сплатою процентів за користування коштами. Договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав повністю, перерахувавши кошти на банківську платіжну картку відповідача. Надалі 29 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ/Т, за яким до позивача перейшло право вимоги за Договором про споживчий кредит № 100239228 від 09.02.2024 року. Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення коштів та наявність заборгованості, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано час для подання заяв по суті та задоволено клопотання позивача про витребування доказів у банку-емітента АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначила про відсутність належних та допустимих доказів зарахування коштів. Зазначила, що виписка з рахунку є внутрішнім документом позивача і не підтверджує фактичне отримання 6 000,00 грн відповідачем. Крім того, звернула увагу на необґрунтованість та незаконність нарахування процентів, оскільки застосована Позивачем ставка (2,30 % на день) порушує вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 року щодо гранично

допустимого розміру процентних ставок. Щодо умов про нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 1 020,00 грн (17 % від суми кредиту) вказала, що вони є незаконними та нікчемними, оскільки надання кредиту є обов`язком кредитора, а не окремою супутньою послугою. Додала про неспівмірність та надмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, зважаючи на незначну складність справи та типовий характер поданих процесуальних документів.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення , у яких вказав, що електронний кредитний договір укладено у суворій відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», факт перерахування коштів підтверджено платіжним дорученням № 82482816 від 09.02.2024 року, розрахунок процентів проведено в межах визначеного договором 105-денного строку кредитування (до 23.06.2024 року) із дотриманням тимчасових обмежень Закону № 3498-IX, а витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн підтверджені належними первинними документами АО «АПОЛОГЕТ».

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе відповідно до ст. 279 ЦПК України розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

09 лютого 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 100239228 у формі електронного документа за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (miloan.ua / tengo.ua).

Підписання Договору з боку позичальника здійснено за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 185297, надісланим 09.02.2024 року о 22:30 на фінансовий номер телефону відповідача ( НОМЕР_1 ).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом розміщення її у мережі Інтернет.

Укладення договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора відповідно до ст.ст. 205, 207 ЦК України та статей 10, 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

За умовами Договору відповідачу було надано кредит у сумі 6 000,00 грн на загальний строк кредитування 105 днів (з 09.02.2024 по 23.06.2024 року включно), який складався з пільгового періоду (15 днів за зниженою процентною ставкою 2,10 % на день) та поточного періоду (за стандартною процентною ставкою 2,30 % на день).

Факт виконання Первісним кредитором зобов`язання щодо надання кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн на банківську платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 підтверджується платіжним дорученням № 82482816 від 09.02.2024 року, анкетою-заявою на кредит № 100239228, довідкою про ідентифікацію та випискою з особового рахунку.

За час дії Договору відповідач здійснила часткові платежі: 24.02.2024 року: сплачено 600,00 грн у рахунок процентів та 600,00 грн у рахунок тіла кредиту, а також 600,00 грн комісії за пролонгацію на 3 дні; 28.03.2024 року: сплачено 250,00 грн у рахунок процентів та 225,00 грн у рахунок тіла кредиту; 28.04.2024 року: сплачено 100,00 грн комісії за пролонгацію на 15 днів.

Всі суми сплачені відповідачем за тілом кредиту та процентами враховані позивачем та не заявлені до стягнення в позові.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено за пролонгації 700,00 грн (600,00 + 100,00) комісії.

29 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ/Т.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників (запис № 554) та Актів прийому-передачі до позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 100239228 від 09.02.2024 року.

Відповідно до ст. ст.512, 514, 1077–1079 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за договором факторингу.

Перехід права вимоги до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку, договором відступлення, платіжною інструкцією про сплату фінансування та витягом з реєстру боржників.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам сторін, суд виходить з такого.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за Договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати кредит позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту, суд виходить з такого.

Позивач просить стягнути з відповідача комісію за надання кредиту у розмірі 1 020,00 грн (17 % від суми кредиту відповідно до п. 1.5.1 Договору).

Вирішуючи правомірність даної вимоги, суд керується приписами Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування» та усталеною судовою практикою Верховного Суду.

Так, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 , а також викладеного в інших постановах Верховного Суду, положення договору про споживчий кредит щодо обов`язку споживача сплачувати комісію/плату за обслуговування кредиту чи за надання кредиту, які не є платою за окремі додаткові чи супутні послуги, обрані споживачем, є нікчемними на підставі статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Надання кредиту є обов`язком кредитодавця за договором, а не окремою супутньою послугою, наданою споживачеві, а тому встановлення комісії за надання кредиту суперечить вищезазначеним імперативним нормам закону.

За таких обставин умова Кредитного договору про нарахування комісії за надання кредиту є нікчемною, а вимога Позивача про стягнення комісії у розмірі 1 020,00 грн є незаконною, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Таким чином, сплачені відповідачем у якості комісії за пролонгацію кошти у загальному розмірі 700,00 грн (600,00 грн від 24.02.2024 р. + 100,00 грн від 28.04.2024 р.) отримані кредитором за нікчемною умовою договору без належної правової підстави.

Беручи до уваги вищезазначене, за приписами ст.ст. 216, 524, 536, 1054 ЦК України грошові кошти сплачені у якості комісії за пролонгацію підлягають зарахуванню в рахунок погашення дійсного основного зобов`язання відповідача -основного боргу (тіла кредиту).

Так, щодо стягнення основного боргу (тіла кредиту), суд вказує наступне.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн та часткове повернення 825,00 грн їх підтверджується платіжним дорученням № 82482816 від 09.02.2024 р., випискою по рахунку, розрахунком заборгованості, а також інформацією витребуваною в АТ КБ “ПРИВАТБАНК”.

Як вбачається з матеріалів справи, залишок неповерненого основного боргу (тіла кредиту) становить 5 175,00 грн.

Відповідач належним чином зобов`язання не виконала, доказів повного погашення суми боргу суду не надала.

Відтак, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 475,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог за тілом кредиту в сумі 700,00 грн слід відмовити у зв`язку з його фактичним погашенням за рахунок зарахування сплачених комісій.

Стосовно стягнення заборгованості за процентами, слід вказати таке.

Позивач заявив до стягнення прострочену заборгованість за процентами у сумі 15 176,96 грн.

Аналізуючи заперечення відповідача щодо порушення вимог Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 року («Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»), суд зазначає таке.

Законом № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки 1 % на день.

Водночас у п. 17 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону № 3498-IX) установлено тимчасовий адаптаційний період, а саме протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом (з 24.12.2023 по 22.04.2024) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 % на день; протягом наступних 120 днів - не більше 1,5 % на день.

Оскільки Договір про споживчий кредит № 100239228 укладено 09 лютого 2024 року, тобто у перший 120-денний період, встановлені Договором процентні ставки (2,10 % на день у пільговий період та 2,30 % на день у стандартний період) не перевищували гранично допустиму норму 2,5 % на день і повністю відповідали чинному законодавству.

Оцінюючи часові межі нарахування процентів, суд застосовує імперативну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-44цс21), згідно з якою право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за договірною ставкою припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Як встановлено судом з розрахунку заборгованості, нарахування процентів у сумі 15 176,96 грн здійснювалося позивачем виключно в межах визначеного договором 105-денного строку кредитування (з 09.02.2024 по 23.06.2024 року), після чого нарахування процентів було остаточно припинено.

За таких обставин вимога про стягнення процентів за користування кредитом за строк дії Договору у розмірі 15 176,96 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги долучені сторонами докази та викладене в заявах по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають частковому задоволенню, а саме на 91,951978 % (19 651,96 / 21 371,96 * 100%). У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 1 020,00 грн комісії та 700,00 грн надлишково заявленого тіла кредиту слід відмовити.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позову в електронній формі сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 19585 від 27.03.2026 р., при сплаті застосувано понижуючий коефіцієнт 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» задоволено частково - у сумі 19 651,96 грн від ціни позову 21 371,96 грн, що становить точну математичну пропорцію 91,951978 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі: 2 662,40 грн * 91,951978% = 2 448, 13 грн. Інша частина витрат зі сплати судового збору в сумі 214, 27 грн (2 662,40 грн - 2 448, 13 грн) залишається за позивачем.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги наступне.

Позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, а саме Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., укладений між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та АО «АПОЛОГЕТ»; Акт наданих послуг № Д/20530 від 09.03.2026 р.; деталізований опис наданих послуг та ордер на надання правничої допомоги.

Представник відповідача у відзиві заперечувала проти розміру витрат на

правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність із складністю справи та ціною позову.

Оцінюючи клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2025 року у справі № 275/150/22. Оскільки сторона відповідача подала заперечення щодо співмірності витрат, суд має законні підстави для їх перевірки та розподілу.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких належать витрати на професійну правничу допомогу відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 91,951978 % (19 651,96 грн від 21 371,96 грн), з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позову в сумі: 8 000,00 грн * 91,951978% = 7 356, 16 грн.

Крім того, перевіривши докази, наявні в матеріалах справи, дослідивши обсяг робіт адвоката та заперечення відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати в сумі 6000, 00 грн. Решта витрат на правничу допомогу в сумі 2000, 00 грн (8 000,00 грн - 6000, 00 грн) залишається за позивачем.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням ст.ст. 205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1054, 1077 ЦК України, положень Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 12, 13, 76–81, 133, 137, 141, 247, 258–265, 273, 274–279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 100239228 від 09.02.2024 року станом на 02.03.2026 року у загальному розмірі 20 351,96 грн (двадцять тисяч триста п`ятдесят одна гривня 96 копійок), з яких: 5 175,00 грн -заборгованість за сумою кредиту (основний борг / тіло кредиту); 15 176,96 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» сплачений судовий збір у розмірі пропорційному задоволеній частині вимог -2 448, 13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.

Іншу частину судових витрат залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної

скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, індекс 79029, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. О. Каращук