Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: транспорту та перевезення пасажирів
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №280/1602/26
Суддя: Щербак А.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
28 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/1602/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року (суддя Татаринов Д.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 20 січня 2026 року № ОПШ 020855 про застосування адміністративно-господарського штрафу;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 03 лютого 2026 року № ОПШ 020895 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Зазначено, що суд не врахував, що дійсно індивідуальна контрольна книжка водія при проведенні рейдової перевірки була відсутня, проте був наявний інший альтернативний документ, а саме графік змінності водіїв. Оскільки транспортний засіб має вагу до 3,5 тон включно, при проведенні рейдової перевірки водій мав при собі графік змінності водіїв колісних транспортних засобів на грудень 2025 року, який інспектор не запитував при проведенні рейдової перевірки.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 30555330) зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з 13 вересня 1999 року. Основним видом економічної діяльності позивача є: Виробництво м`яса (10.11).
На підставі направлення на рейдову перевірку Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на підставі направлення на перевірку №ОНР 000731 від 08 грудня 2025 року, від 15 грудня 2025 року № ОНР № 000732 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на ділянці Південе Шосе – Каліброва, м. Запоріжжя.
Під час проведення перевірки 11 грудня 2025 року на ділянці Південе Шосе – Каліброва, м. Запоріжжя. зупинений транспортний засіб марки ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який належить ОСОБА_2 .
Відповідно до договору позички транспортного засобу від 01 жовтня 2025 року ОСОБА_2 передала ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» у строкове безоплатне користування транспортний засіб марки ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Договір укладений строком на 12 місяців.
За результатами перевірки уповноваженими особами Відділу складений акт від 11 грудня 2025 року № ОАР 020893 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про виявлення порушення: статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом МТУ №363 від 14 жовтня 1997 року під час надання послуг з перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленою товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж чим порушено статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Акт від 11 грудня 2025 року № ОАР 020893 підписаний посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки Худолій М.В. та водієм Операйлом. І.М. В акті водій надав пояснення про причини порушення, в яких вказав, що видаткові накладні були, оскільки товар ваговий, товарно-транспортна накладна видається по прийманню товару, тому не надається.
Повідомленням № 110469/29.2/24-25 від 25 грудня 2025 року викликано ОСОБА_2 для розгляду справи на 20 січня 2026 року о 10:00.
До Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області надійшла заява від Яцкової Наталі Сергіївни (вх. №1707/0/22-26 від 14 січня 2026 року), та договір, в якому між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ «Запорізька агропромислова компанія укладено договір позички транспортного засобу від 01 жовтня 2025 року (транспортний засіб марки ГАЗ, модель 330214, номерний знак НОМЕР_1 ).
Повідомленням № 6197/29.2/24-25 від 26 січня 2026 року викликано ТОВ «ЗАПОРІЗЬКУ АГРОПРОМИСЛОВУ КОМПАНІЮ» для розгляду справи на 03 лютого 2026 року о 10:00.
Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 06 лютого 2026 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 020895 якою накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн. за порушення вимог статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На підставі направлення на рейдову перевірку Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на підставі направлення на перевірку від 15 грудня 2025 року, від 16 грудня 2025 року співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на ділянці Скворцова - Південе Шосе, м. Запоріжжя.
Під час проведення перевірки 16 грудня 2025 року на ділянці Південе Скворцова - Південе Шосе, м. Запоріжжя, зупинений транспортний засіб марки ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який належить ОСОБА_2 .
За результатами перевірки складений акт від 16 грудня 2025 року № ОАР 020827 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про виявлення порушення: стаття 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункт 6.1 Положення про робочий час і відпочинок водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Наказом МТЗУ 340 від 07 червня 2010 року, під час перевезень вантажів транспортним засобом з повною масою до 3,5 т, перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною книжкою, чим порушено статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Акт від 16 грудня 2025 року № ОАР 020827 підписаний посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки Волковим С.Ю. та водієм Операйлом. І.М. В акті водій надав пояснення про причини порушення та вказав, що директор ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» возить по своїх магазинах, всі документи були в наявності, індивідуальна контрольна книжка водія замовлена у місті Дніпрі.
Повідомленням № 110478/29.2/24-25 від 25 грудня 2025 року було викликано ТОВ «ЗАПОРІЗЬКУ АГРОПРОМИСЛОВУ КОМПАНІЮ» для розгляду справи на 20 січня 2026 року о 10:00
На розгляд справи скаржник надав заяву про закриття справи та графік змінності водіїв колісних транспортних засобів на грудень 2025 року.
Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 20 січня 2026 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 020855 якою накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн. за порушення вимог статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацами 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Заходи досудового урегулювання спору приймались шляхом подання скарги на постанову від 20 січня 2026 року № ОПШ 020855.
Вважаючи прийняті відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених постанов було доведено.
Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини 14, 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону № 2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до абзацу 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до розділу І Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 № 363:
- перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;
- товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Як встановив суд першої інстанції з рахунку – фактури № СФ-0000211 (свинина в шкурі в півтушках) слідує, що постачальником є позивач, в той час одержувачем, товару який перевозився, є ФОП ОСОБА_3 .
Суд дійшов вірного висновку, що здійснення послуги перевезення для власних потреб перебуває поза межами розумного сумніву, а у спірних правовідносинах ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» виступало автомобільним перевізником, а отже, є спеціальним суб`єктом відповідальності за статті 60 Закону № 2344-III.
Відповідно до статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/ чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Відповідно до статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Суд вірно зазначив, що положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.
З урахуванням положень 48 Закону № 2344-III товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством є обов`язковим для водія.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39, 48.
Як встановлено судом відповідно до Акту від 11 грудня 2025 року водієм ОСОБА_4 надано пояснення, відповідно до яких вказано про існування накладних, та їх видачу після прийому товару.
Уповноваженим особам відповідача, згідно поданих до суду матеріалів перевірки, водієм надано накладну № 157 на суму 61 277 грн. та рахунок – фактуру № СФ – 0000211 від 10 грудня 2025 року на суму 100 100,00 грн.
Суд вірно зазначив, що у накладній № 127, на яку у позові посилається представник позивача як документ на товар, відсутні відомості про дату її складення, про транспортний засіб, ПІБ водія, відомості про автомобільного перевізника, печатку підприємства, відомості про осіб, якими така накладна підписана, що виключає можливість ідентифікації накладної № 127 як документу на товар на суму 61 277,00 грн., що свідчить про недотримання позивачем статті 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Суд вірно взяв до уваги, що у наданих водієм ОСОБА_4 поясненнях вказано про існування видаткових – накладних на товар що ним перевозиться, які уповноваженим особам надані бути не можуть у зв`язку із одержанням після поставлення товару.
Суд дійшов вірного висновку, що оскільки, при використанні в межах господарської діяльності автомобіля водій не мав при собі документи на товар, уповноваженими особами відповідача під час перевірки правомірно виявлено порушення позивачем статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363.
Постанова від 03 лютого 2026 року № ОПШ 020895 про застосування адміністративно-господарського штрафу є актом індивідуальної дії, яка прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає.
Щодо індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі – Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тон включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Перевіркою було встановлено, що автомобіль не обладнаний тахографом, а тому водій повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, а перевізник повинен був забезпечити означеними документам - вказані документи відсутні.
Як встановив суд першої інстанції, у поясненнях до Акту № ОАР 020827 водій ОСОБА_1 вказує про відсутність у нього індивідуальної контрольної книжки водія під час проведення рейдової перевірки. Жодної інформації щодо наявності у нього графіку змінності водія під час проведення перевірки або з приводу відмову уповноваженими особами відповідача прийняти такий графік, у поясненнях до Акту водієм не вказано.
Інформації щодо надання контролюючому органу графіку змінності водія під час проведення рейдової перевірки 16 грудня 2025 року, з урахуванням наданих до суду матеріалів перевірки, матеріали справи не містять.
Суд вірно врахував відсутність доказів, що водій під час проведення перевірки надав уповноваженим особам вищезазначений графік.
Суд дійшов вірного висновку, що огляду на те, що водій ОСОБА_1 повинен був мати хоч один із вищезазначених документів та надати його уповноваженим особам саме під час проведення рейдової перевірки, однак не надав, на думку суду, відповідач дійшов правомірного висновку про порушення позивачем вимог статей 34, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а вимога про скасування постанови від 20 січня 2026 року № ОПШ 020855 задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 28 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua