Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №627/465/26 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/465/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську в Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», представник позивача - Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 8994070 від 22.11.2019 року, в сумі: 15015 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 22.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 8994070, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням. П. 7.1. Кредитного договору №8994070 від 22.11.2019 визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, тому станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15015 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 7505 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 0 грн., заборгованість по штрафах/пені становить - 2500 грн.

05.03.2020 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 48-МЛ від 05.03.2020. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №8994070 від 22.11.2019 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

17.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка не заперечує факт укладення Кредитного договору №8994070 від 22.11.2019 та отримання кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн, що підтверджується Платіжним дорученням № 3864394 від 22.11.2019, доданим самим Позивачем. Водночас відповідачка категорично заперечує стягнення 7 515,00 грн відсотків, 2 500,00 грн штрафу/пені та 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу як незаконних, необґрунтованих та таких, що суперечать нормам чинного законодавства і практиці Верховного Суду.

Відповідачка зазначає, що ключовий факт, підтверджений власними доказами Позивача: відповідно до Графіка платежів (Додаток № 1 до Договору) єдиний платіж за Договором складав 5 015,00 грн (5 000,00 грн тіла кредиту + 15 грн договірних процентів = 0,50 грн/день ? 30 днів). Заявлені 7515,00 грн «відсотків» перевищують договірні у 501 раз та є нарахуваннями поза межами строку дії Договору або прихованими штрафними санкціями. Загальна сума додаткових нарахувань (10 015,00 грн) вдвічі перевищує суму виданого кредиту (5 000 грн) та порушує засади справедливості, добросовісності і розумності, закріплені у ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідач не заперечує, що кредитний договір укладено шляхом використання одноразового ідентифікатора, проте зазначає що суд зобов`язаний оцінити надійність методу його формування, ідентичність особи, яка ним користувалася, та відсутність змін після формування. Відповідач зазначає, що позивач жодних неналежних підтверджень цих обставин не надав.

Відповідач зазначає, що платіжне доручення № 3864394 від 22.11.2019 є єдиним документом, що підтверджує перерахування 5 000,00 грн. Відповідачка звертає увагу суду на таку обставину: у полі «Призначення платежу» цього доручення зазначено «кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно до договору 8894070», тоді як Кредитний договір має номер 8994070 (різниця - перестановка цифр на другій та третій позиціях). Ця розбіжність є юридично значимою: вона ставить під сумнів, чи стосується зазначений платіж саме Кредитного договору № 8994070, за яким пред?явлено позов.

Посилаючи на правову позицію ВС, відповідач зазначає на конкретні вади розрахунку Позивача: відсутня розбивка відсотків (7 515,00 грн) на суми у межах строку Договору (до 22.12.2019) і після; щоденні суми нарахувань у Додатку № 7 становлять 5-160+ грн/день - у 10-320 разів більше за договірну ставку 0,50 грн/день, що свідчить про нарахування штрафних санкцій під виглядом відсотків; відсутні первинні банківські документи незалежного банку; не зазначено конкретну норму закону або пункт Договору для нарахувань після 22.12.2019. Відповідно до ст. ст. 76, 79,81, 89 ЦПК України така сукупність доказів, на думку відповідачки, є недостатньою для задоволення позовних вимог.

На думку відповідача, основна частина заявленої до стягнення суми складається не із фактично отриманого кредиту, а із процентів та інших нарахувань. Для доведення обґрунтованості цих вимог Позивач зобов`язаний був надати суду докази того: - який строк кредитування визначено Договором і коли він закінчився (встановлено з матеріалів самого Позивача: 22.12.2019); за який саме календарний період здійснено нарахування кожного виду сум; - чи не здійснювалося нарахування договірних процентів після 22.12.2019; - на підставі яких конкретних норм закону або пунктів Договору провадилися нарахування після 22.12.2019; - яким є алгоритм формування підсумкової суми 7 515,00 грн. Матеріали позову не містять відповіді на жодне з цих питань. Сам лише підсумковий розрахунок у вигляді виписки не розкриває алгоритму формування суми і не дає суду можливості перевірити правомірність нарахувань. Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України недоведеність хоча б однієї складової розрахунку виключає можливість покладення його в основу судового рішення.

У відзиві зазначено, що строк Договору 22.12.2019 підтверджений трьома власними документами позивача. Витяг з реєстру боржників (Додаток N? 12): «Дата закінчення договору: 22.12.2019». Претензія від 01.04.2026 (Додаток N? 13): « терміном повернення кредиту до 22.12.2019». Графік платежів (Додаток N? 1): єдиний платіж на 22.12.2019 - 5 015 грн (5 000 + 15 грн процентів). Договірні проценти за 30 днів = 15 грн. Заявлено 7 515 грн - перевищення у 501 раз. Після 22.12.2019 Позивач мав право лише на 3 % річних та індекс інфляції (ч. 2 ст. 625 ЦПК України)

Відповідач вважає, що щоденні нарахування свідчать про приховану пеню та зазначає: «Відомості про щоденне нарахування» (Додаток N? 7) показують суми від 5 до 160+ грн/день - у 10-320 разів більше за договірну ставку 0,50 грн/день. Прогресивне зростання сум відповідає нарахуванню пені (штрафу), а не процентів. Позивач фактично намагається стягнути штрафні санкції під виглядом відсотків, обходячи спеціальну однорічну позовну давність (ст. 258 ЦК України) та обмеження ст. 18 Закону «Про споживче кредитування».

Також відповідач вважає, що нарахування в сумі 2500,00 грн були незаконними зазначаючи наступне. Сплив спеціальної однорічної позовної давності (ст. 258 ЦК України). Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність тривалістю один рік з дня порушення зобов?язання (ст. 261 ЦК України). Прострочення - 3 23.12.2019, строк сплив 23.12.2020 - до 24.02.2022 (дати введення воєнного стану). Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Закон N? 2120-IX), що продовжує строки позовної давності за ст. ст. 257-259 ЦК на час воєнного стану, не застосовується до вже спливлого строку. Велика Палата Верховного. Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 підтвердила: зі спливом позовної давності до основної вимоги спливає і позовна давність до додаткової (ст. 266 ЦК України). На підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України Відповідачка заявляє про застосування спеціальної позовної давності. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України це є самостійною підставою для відмови у цій частині позову.

Відповідачка зазначає про обов?язкове списання неустойки за час воєнного стану. Посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Закон №2120-IХ від 15.03.2022), відповідач зазначає, що: у період воєнного стану позичальник-споживач звільняється від неустойки; неустойка, нарахована включно з 24.02.2022, підлягає обов?язковому списанню кредитодавцем. Норма є імперативною. Позивач не довів, яку саме частину з 2 500 грн нараховано до 24.02.2022, а яку - після.

Також відповідач вважає, що порушено ЗУ «Про споживче кредитування». Стаття 18 Закону №1734-VIII (ред. 2019): загальна сума неустойки за споживчим кредитом не може перевищувати подвійного розміру суми кредиту. Якщо 7 515,00 грн «відсотків» є фактично заявлені проценти за своїми економічними наслідками призводять до покладення на споживача надмірного фінансового тягаря, що підлягає перевірці судом на відповідність принципам добросовісності, розумності та вимогам Закону України «Про споживче кредитування». (на що вказує аналіз щоденних нарахувань), сукупна сума штрафних нарахувань (10 015,00 грн) перевищує законний ліміт (10 000,00 грн = 2 х 5 000,00 грн).

У відзиві зазначено, що позивач не надав відповідачці доказів переходу прав вимоги після 05.03.2020.

Також відповідач заперечує проти стягнення з неї правової допомоги у розмірі 8000,00 грн.

На підставі викладеного відповідач просить розглянути справу за відсутності відповідачки та її представника на підставі наявних у справі матеріалів і цього відзиву, оскільки правова позиція Відповідачки викладена у повному обсязі, усі наявні докази подані до суду, а її особиста участь у судовому засіданні не є необхідною. Просить суд прийняти цей відзив та долучити його до матеріалів цивільної справи. Застосувати спеціальну однорічну позовну давність, передбачену пунктом 1 частини другої статті 258 та частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України, та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій (пені) у розмірі 2 500,00 грн у зв?язку зі спливом строку позовної давності. У разі ненадання Позивачем документів, необхідних для підтвердження заявлених позовних вимог, а саме:

• детального розрахунку процентів у сумі 7 515,00 грн із зазначенням періодів нарахування, правової підстави, розміру процентної ставки за кожний період та підтвердженням припинення нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування;

• пояснень щодо розбіжності номера кредитного договору, зазначеного у платіжному документі (№ 8894070), та номера кредитного договору, який є предметом спору (№ 8994070), разом із належними доказами того, що відповідний платіж стосується саме кредитного договору 8994070,просити суд оцінити зазначені обставини відповідно до статей 81 та 89 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про доведеність позовних вимог, належність, допустимість, достовірність та достатність поданих Позивачем доказів. У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором просить відмовити повністю у зв?язку з недоведеністю заявлених позовних вимог, недоведеністю правомірності та розміру нарахованої заборгованості, а також з урахуванням наслідків, передбачених частиною другою статті 516 Цивільного кодексу України, та принципів добросовісності, розумності й справедливості, закріплених статтями 3, 13 та 509 Цивільного кодексу України. 6. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову:

• визначити розмір процентів виключно в межах строку кредитування відповідно до умов кредитного договору та правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі N? 444/9519/12, або застосувати наслідки, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України;

• відмовити у стягненні штрафних санкцій (пені) у зв?язку зі спливом спеціальної позовної давності та з урахуванням положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України або, у разі наявності правових підстав, зменшити їх розмір відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України;

• перевірити відповідність загального розміру відповідальності вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та застосувати встановлені законом обмеження;

• Відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх до розумного та співмірного розміру відповідно до статей 137 та 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц. У разі подання Позивачем після отримання цього відзиву нових доказів, пояснень або інших процесуальних документів, які не були подані разом із позовною заявою, надати Відповідачці можливість ознайомитися з ними та подати письмові заперечення у строки та порядку, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України. Судові витрати розподілити відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

22.09.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача в яких зазначено наступне. ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено кредитний договір. Так, ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору №8994070 від 22.11.2019 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір №8994070 від 22.11.2019 року є укладеним в електронній формі. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір №8994070 від 22.11.2019. Відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.

Тобто, підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору. Отже, Відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується і Позивачем.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Отже виходячи із вищезазначеного, варто зауважити, що всі документи знаходяться в особистому кабінеті Позичальника з якими він був ознайомлений на момент укладення договору, погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами Договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Отже, Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Заявник здійснює заповнення заявки на отримання кредиту на сайті, обов`язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Фінансової установи здійснює реєстрацію заявника на сайті Товариства та формує Особистий кабінет, де споживач має змогу ознайомитися з договором, поточним станом заборгованості, оплатити кредит тощо.

На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Фінансової установи здійснює реєстрацію заявника на сайті Товариства та формує Особистий кабінет, де споживач має змогу ознайомитися з договором, поточним станом заборгованості, оплатити кредит тощо. Додатково здійснюється верифікація банківської карти клієнта, що дає змогу встановити власника банківської карти та особу, яка заповнює заявку, як одну і ту саму особу. Це можливо за допомогою застосунку «ДІЯ», або через банк-емітента. Товариство інформує заявника про прийняте рішення про реєстрацію на сайті та щодо можливості видачі кредиту чи про відмову у видачі шляхом надсилання смс повідомлення на телефонний номер, зазначений в заявці, та шляхом надсилання електронного листа на адресу електронної пошти, зазначену у заявці. Смс-повідомлення містить код підтвердження, який клієнт має ввести у спеціальне поле на сайті для того, щоб завершити реєстрацію на генерацію особистого кабінету, а також щоб підтвердити умови отримання кредиту (суму кредиту, процентну ставку, строк) в своєму особистому кабінеті.

Представник позивача зазначає, що аналізуючи вищевикладене, у відповідності до умов укладених договорів, підписання Позичальника, відтвореним здійснювалось електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні Кредитних договорів.

Щодо припинення нарахування будь-яких платежів передбачених кредитним договором після спливу строку кредитування, позивач зазначає, що умови чітко прописані у кредитному договорі №8994070 від 22.11.2019 року, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору.

Щодо доказів видачі грошових коштів та отримання їх Відповідачем відповідно до Кредитного договор, позивач зазнача насупне.

На підтвердження надання відповідачу кредиту позивач подав копію платіжного доручення № 3664394 від 22.11.2019 року, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 на Кредит рах. № НОМЕР_1 , кредитні кошти в сумі 5000 грн. 00 коп., у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 Договору.

Зазначає, що у полі «Призначення платежу» платіжного доручення №3664394 від 22.11.2019 р. вказана коректна інформація щодо номеру Кредитного договору , тобто не 8894070 як зазначено Відповідачем, а як і має бути 8994070.

Щодо строків позовної давності позивач посиаючись на норми чинного законодавства зазначає, що скільки останнім днем нарахувань за кредитом є 20.02.2020 року, право Кредитора на стягнення повної суми заборгованості виникло наступного дня - 21.02.2020 року (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Саме з цієї дати розпочався перебіг спеціальної однорічної позовної давності. Однак, вже 02.04.2020 року набрав чинності Закон України № 540-IX, яким було внесено зміни до ЦК України та продовжено строки позовної давності на період дії карантину. Таким чином, з моменту початку перебігу позовної давності (21.02.2020) до моменту її законодавчого продовження (02.04.2020) минуло лише 42 днів із передбачених законом 1 року (365 днів). Починаючи з 02.04.2020 року, перебіг строку позовної давності був продовжений через дію карантину (який тривав до 30.06.2023). Водночас, ще до завершення карантину, з 17.03.2022 року набрав чинності Закон № 2120-IX, який закріпив продовження строків на період дії воєнного стану. Відтак, ці два режими («карантинний» та «воєнний») наклалися один на одний, створивши безперервний період, протягом якого строк позовної давності фактично не спливав. Як було зазначено вище, скасування мораторію та відновлення звичайного порядку обчислення строків відбулося 04.09.2025 року з набранням чинності Законом №4434-IX. Оскільки до запровадження карантинних змін з однорічного строку минуло лише 49 днів, у Позивача залишився нерозтрачений залишок строку позовної давності тривалістю понад 10 місяців (323 дні). Цей залишок почав свій відлік з моменту скасування мораторію - з 04.09.2025 року. (04.09.2025 + 323 дні) приходимо до беззаперечного висновку, що кінцевий строк позовної давності за цим Кредитним договором спливає лише у липні 2026 року. Таким чином, спеціальний строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за пені/штрафів з ОСОБА_1 за Кредитним договором слід відраховувати до липня 2026 року, а отже його не було пропущено.

Щодо розрахунку заборгованості за кредитом позивач зазначає, що Станом на 20.02.2020р., після всіх нарахувань та погашень, сума боргу становила 15015,00 грн, що складалось з наступного: 5000.00 грн - тіло; 0.00 грн - комісія за надання кредиту; 15,00 грн +7500,00 грн = 7515.00 грн. - проценти; 2500,00 грн.- (нараховано пені відповідно до п. 4.1. Кредитного договору). Також звертає увагу, що нарахування пені за Кредитним договором здійснювалось у період з 23.12.2019р. по 16.01.2020 р. а розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022р. Таким чином, на думку сторони позивача, нарахування та стягнення пені за періоди з 23.12.2019р. по 16.01.2020 р. є повністю правомірними та підлягають стягненню .

Щодо належності та допустимості документів, доданих до позову, позивач зазначає що ними надані всі докази відповідно до вимог, які передбачені законодавством, тому подання оригіналів документів є необов`язковим, оскільки в обов`язковому порядку вони судом не витребовувалися.

Також позивач вважає, що розмір витрат на правову допомогу у сумі 8 000 грн є обґрунтованим та підтвердженим договором №0107 від 01.07.2025, ордером, актом № Д/22898 та детальним описом наданих послуг.

Відтак, просить прийняти додаткові пояснення до розгляду. Позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал».

02.10.2026 до суду надійшли заперечення відповідача на додаткаові пояснення відповідача в яких зазначено наступне.

Відповідач зазначає, що в додаткових поясненнях позивач фактично розкрив структуру нарахованих процентів: 15,00 грн за первісний 30-денний період та 7 500,00 грн за наступні 60 днів за ставкою 2,5% на день. Саме законність і правова природа другого нарахування є центральним питанням цього спору.

Щодо правової природи процентів у розмірі 7 515,00 грн та щодо розрахунку процентів та застосування ставки 2,5% на день складається з таких нарахувань: У додаткових поясненнях Позивач зазначив, що сума процентів у розмірі 7 515,00 грн за первісний період кредитування - 0,01% на день від суми кредиту 5 000,00 грн протягом 30 днів, що становить 15,00 грн; за наступні 60 днів - 2,5% на день від суми кредиту 5 000,00 грн, що становить 7 500,00.

Отже, Позивач застосував після закінчення первісного строку кредитування ставку, яка у 250 разів перевищує ставку 0,01% на день, застосовану протягом первісного періоду. У простому річному перерахунку ставка 2,5% на день становить 912,5% річних.

Сам по собі арифметичний розрахунок 7 500,00 грн - 5 000,00 грн ? 2,5% ? 60 днів - не підтверджує правомірності такого нарахування. Для стягнення відповідної суми Позивач повинен довести не лише математичну правильність розрахунку, а й те, що застосування цієї ставки протягом зазначеного періоду передбачено договором, відповідає законодавству та не суперечить правовій природі відповідного платежу.

З матеріалів справи вбачається, що первісний строк кредитування становив 30 календарних днів - з 22.11.2019 до 22.12.2019. У зв?язку з цим суду необхідно встановити, чи є сума 7 500,00 грн платою за користування кредитом протягом погодженого сторонами строку, чи вона нарахована саме внаслідок неповернення кредиту після 22.12.2019. Відповідачка звертає увагу, що посилання на пункт 2.2.3 договору саме по собі не звільняє Позивача від обов?язку довести правову природу платежу та відповідність застосування ставки законодавству. Наявність у договорі положення про іншу ставку на наступний період потребує оцінки з урахуванням змісту всього договору, первісного строку кредитування та фактичних обставин нарахування. Якщо суд встановить, що 7 500,00 грн за своєю суттю є процентами за користування кредитом, необхідно перевірити, чи допускає закон застосування такої договірної ставки після Застосування цієї ставки протягом 60 днів призвело до нарахування 7500,00 грн. процентів на суму кредиту 5000,00 грн.

Відповідач зазначає, що позивач просить стягнути 2 500,00 грн пені, нарахованої за період із 23.12.2019 до 16.01.2020 за ставкою 2 % на день від суми кредиту 5 000,00 грн. За розрахунком позивача, пеня становить 100,00 грн за день, а за 25 днів - 2 500,00 грн, тобто 50% від суми отриманого кредиту. Правомірність такого нарахування необхідно перевіряти з урахуванням спеціальних вимог законодавства про споживче кредитування, чинного в період виникнення відповідних правовідносин. Частина друга статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає, що пеня за невиконання зобов?язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу. Ця норма також встановлює граничний сукупний розмір неустойки та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення зобов?язань за договором про споживчий кредит.

Отже, умова пункту 4.1 договору не може застосовуватися всупереч імперативним законодавчим обмеженням. Сам факт погодження сторонами ставки 2% на день не звільняє Позивача від обов?язку довести відповідність нарахованої пені встановленим законом межам.

Також відповідач зазначає, що визнання нею факту отримання 5000,00 грн не звільняє позивача від обов`язку довести правильність визначення інших складових заборгованості.

Також відповідач вважає, що суду необхідно перевірити належність переходу прав вимоги та оцінити відповідні документи разом з іншими доказами.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач просить відмовити у її стягненні, або зменшити витрати до їх розумного та співмірного розміру.

На підставі викладеного відповідач просить суд: Перевірити правову підставу, період і правильність нарахування 7 515,00 грн процентів, зокрема застосування ставки 2,5% на день протягом 60 днів після закінчення первісного строку кредитування. Надати оцінку пункту 2.2.3 кредитного договору N? 8994070 від 22.11.2019 з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», вимог законодавства про споживче кредитування та правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12. У разі встановлення відсутності належної правової підстави для нарахування 7 500,00 грн за ставкою 2,5% на день, несправедливості відповідної договірної умови або її невідповідності імперативним вимогам закону - відмовити у стягненні цієї суми. В іншому разі визначити суму процентів виключно в розмірі, законність і правильність якого доведені Позивачем. Перевірити відповідність заявленої пені в сумі 2 500,00 грн вимогам частини другої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, застосовній до спірних правовідносин, зокрема обмеженням подвійною обліковою ставкою Національного банку України та 15 % суми простроченого платежу; відмовити у стягненні пені в частині, що перевищує встановлені законом межі. У разі встановлення правових підстав для стягнення пені розглянути питання про зменшення її розміру відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи, співвідношення пені з основною сумою боргу та принципів справедливості й розумності. Перевірити належність доказів переходу права вимоги до Позивача за кредитним договором N? 8994070 від 22.11.2019, а також оцінити наслідки відсутності належних доказів повідомлення Відповідачки про заміну кредитора з урахуванням частини другої статті 516 Цивільного кодексу України. Перевірити заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн на предмет їх фактичності, необхідності та співмірності відповідно до статей 137 та 141 Цивільного процесуального кодексу України. У разі недоведення заявлених витрат або їх неспівмірності - відмовити у стягненні відповідної частини витрат або зменшити їх до розумного та співмірного розміру. У задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у частині стягнення 7 515,00 грн процентів, 2 500,00 грн пені та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу - відмовити повністю або в частині, законність і обгрунтованість якої не доведені Позивачем. У частині основної суми кредиту в розмірі 5000,00 грн вирішити питання відповідно до визнання Відповідачкою факту отримання коштів та меж заявлених позовних вимог. Розглянути справу за відсутності Відповідачки та її представника на підставі наявних у матеріалах справи доказів і письмових пояснень. Судові витрати розподілити відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у додаткових поясненнях просив розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином у відзиві та запереченнях просить розглянути справу за її відсутності та відсутності її представника на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 22.11.2019 ОСОБА_1 було подано Анкету-заяву на кредит № 8994070, в якій відповідач вказав свої особисті дані та погодив умови кредитування. В Анкеті-заяві також детально відображений процес оформлення та розгляду вказаної анкети-заяви.

22.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8994070, за умовами якого позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. 1.2. Сума кредиту становить 5000.00 гри. у валюті: Українські гривні. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 22.11.2019. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 22.12.2019. 1.5. Сукупна вартість кредиту складає 15.00 грн. в грошовому виразі та 4.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово; 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 15.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору. 1.7. Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із пунктом 3.3.2. Договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6 та п. 2.4. цього договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті Товаритва miloan.ua.

Додатком № 1 до договору є графік розрахунків, згідно з яким визначена сума кредиту (5000,00 грн), проценти за користування кредитом (15,00 грн), комісія за надання кредиту (0,00 грн), загальна вартість кредиту (5015,00 грн).

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаною генеральним директором ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W41268». Одноразовий ідентифікатор було відправлено 22.11.2019 о 17:52:2019 на номер телефону НОМЕР_2 .

Факт перерахування коштів кредитодавцем ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №3664394 від 22.11.2019 на суму 5000,00 грн, призначення платежу - кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно з договором №8994070, тобто номер договору в платіжному дорученні зазначений вірно.

Також факт зарахування кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 12.11.2026 на виконання ухвали про витребування доказів, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 на яку в період 22.11.2019-29.11.2019 було зараховано кошти в сумі 5000 грн.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, складеного ТОВ «Мілоан», відповідачу було надано кредит у розмірі 5000,00 грн. З 23.12.2019 по 20.02.2020 відсотки нараховувалися за стандартною процентною ставкою. Відповідачем погашення заборгованості не здійснювалося.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №8994070 від 22.11.2019 станом на 14.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором не погашена та становить 15015,00 грн., з них: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5000 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями становить - 0 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить - 7515 гривень; - заборгованість по штрафам/пені становить - 2500 гривень; - строкова заборгованість за комісіями становить - 0,00 гривень: - строкова заборгованість за відсотками становить - 0.00 гривень.

05.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №48-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №8994070 від 22.11.2019 до боржника ОСОБА_1 у загальному розмірі становить 15015,00 грн., з них: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5000 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями становить - 0 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить - 7515 гривень; - заборгованість по штрафам/пені становить - 2500 гривень, що підтверджується копією Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 48-МЛ від 05.03.2020.

Факт переходу прав вимоги також підтверджується актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 05 березня 2020 року до Договору відступлення прав вимоги № 48-МЛ від 05 березня 2020 року, відповідно до якого, згідно з вимогами п. 8.3 Договору відступлення прав вимоги N?48-МЛ від 05 березня 2020 р. (надалі Договір), Кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 05 березня 2020 року, складений за формою згідно із Додатком N? 1 до Договору. Кількість боржників: 2237. Загальна сума заборгованості: 34 673 514 грн. 71 коп.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція (безготівковий переказ в національній валюті) №17824 від 05.03.2020 відповідно до якої ТЗОВ ФК «Кредит Капітал» здійснило оплату компенсації за придбання (відступлення) Прав Вимоги згідно п. 7.1 Договору відступлення прав вимоги № 48-МЛ від 05.03.2020 без ПДВ в сумі 1 698 895,78 грн.

01.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 претензію щодо погашення заборгованості в розмірі 15015 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилами частин 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15015,00 грн., з них: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5000 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями становить - 0 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить - 7515 гривень; - заборгованість по штрафам/пені становить - 2500 гривень; - строкова заборгованість за комісіями становить - 0,00 гривень: - строкова заборгованість за відсотками становить - 0.00 гривень.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, позовні вимоги не спростував, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості за пенею.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно з п. 4.1 кредитного договору У разі прострочення Позичальником зобов?язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв?язку з укладенням цих угод, зобов?язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов?язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом..

Відповідач заявила про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день, за який нараховується пеня. Право на позов про стягнення пені за кожен день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на стягнення пені за цей день (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12. Відповідно до нього під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року, і саме з цим моментом пов`язується початок продовження позовної давності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20). Карантин відмінено з 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX, який набрав чинності 30 січня 2024 року, пункт 19 викладено в новій редакції, за якою у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то її спочатку було продовжено: до 30 червня 2023 року на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану. З 30 січня 2024 року її перебіг зупинився на строк дії воєнного стану.

Законом України № 4434-IX перебіг позовної давності поновлено з 04 вересня 2025 року.

Отже, вимога про стягнення пені та процентів підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки перебіг позовної давності було зупинено на період дії карантину (з 02.04.2020 по 03.09.2025). З урахуванням цього зупинення, позивач звернувся до суду 14.05.2026 в межах встановленого законом строку. У зв`язку з цим, заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та покладає судові витрати на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заявлену в позові суму судових витрат в розмірі 2662,40 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу, суд доходить наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано:

- копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»;

- копію Акту № Д/22898 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026, підписанням якого сторони підтверджують факт надання АО та прийняття Клієнтом послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги, вартість яких складає 8000,00 грн.;

- копію детального опису наданих послуг до Акту № Д/22898 наданих послуг правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8994070, боржник - ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин та клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, враховуючи заяву відповідача, яка просила суд відмовити у стягненні правової допомоги або зменшити її розмір, суд дійшов висновку щодо стягнення із ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,5,12,13,76-82,89,141,247,259,263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», представник позивача - Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованість за кредитним договором № 8994070 від 22.11.2019 року, в сумі: 15015,00 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятнадцять гривень 00 копійок), сплачений судовий збір в сумі 2664,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят чотири гривні 00 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», розташоване за адресою: вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м.Львів, 79029, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Бугаєнко І. В.