Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №214/7346/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 214/7346/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2026 р. (суддя Євтушенко О.І.) в адміністративній справі №214/7346/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції Бєлякової Тетяни Віталіївни, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5011964 від 18.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. за ч.2 ст.126 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на відсутність доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2026 р. адміністративний позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки копію спірної постанови він отримувати відмовився, що підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери (09.15 хв.). Щодо обставин справи скаржник вказує на те, що під час патрулювання інспектором було отримано виклик по лінії « 102» «Хуліганство» за адресою: місто Кривий Ріг, вул. Покровська, буд. 19. Прибувши на місце події, до інспектора поліції підійшла заявниця і повідомила, що нетверезі чоловіки, та вказала на громадянина ОСОБА_1 , їздили на автомобілі у дворі буд.19 по вул. Покровська та ледь не збили її онучку, яка каталася на велосипеді. Інспектор підійшла до громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зі слів свідків керував транспортним засобом HYUNDAI I30 д.н.з НОМЕР_1 та попросила пред`явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс на що позивач відповів що у нього відсутнє посвідчення водія. Ця обставина зафіксована на відеокамеру поліцейського.

Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження (письмове) наведено в ухвалі суду від 21 липня 2026 р.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо повноти та правильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі.

Суд першої інстанції встановив, що « 18.06.2025 поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП Бєляковою Т.В. винесено оскаржувану постанову серії ЕНА №5011964 від 18.06.2025 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.2 ст.126 КУпАП. Згідно вказаної постанови, 18.06.2025 о 22:54 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai i30, р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, а саме: не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.».

Цю обставину, як зазначено в мотивувальній частині оскарженого рішення суду, підтверджено письмовими доказами (а.с.58 звор. бік.).

За змістом статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються судом на підставі доказів, які відповідають критеріям щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах цієї судової справи відсутня копія спірної постанови серії ЕНА №5011964 від 18.06.2025; до позовної заяви та відзиву на позовну заяву вона сторонами не додавалась, судом першої інстанції не витребовувалась.

Зважаючи на вищевикладене, колегією суддів з власної ініціативи копія зазначеної постанови була витребувана від відповідача, залучена до матеріалів справи та досліджена під час апеляційного провадження.

Колегією суддів встановлено, що постановою серії ЕНА №5011964 від 18.06.2025, прийнятою поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції Бєляковою Т.В., до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3400 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутність підстав для його поновлення.

За приписами частини 2 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вбачається зі змісту спірної постанови, ОСОБА_1 відмовився від її отримання (копія постанови наявна в матеріалах електронної справи). Ця ж обставина підтверджена відеозаписом подій, наданим відповідачем до суду першої інстанції (Clip-7), на якому зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом спірної постанови, пропозиція отримати копію постанови та відмова ОСОБА_1 (18.06.2025 з 23: 56:20 – 23:57:11).

Таким чином, ОСОБА_1 в день складання спірної постанови (18.06.2025) був обізнаний з підставами притягнення його до адміністративної відповідальності, зі змістом постанови, з правом та строком на її оскарження. Крім того, відповідачем до суду першої інстанції надано докази направлення копії спірної постанови на адресу позивача (19.06.2025) та повернення її з підстави неможливості вручення за закінченням терміну зберігання (05.07.2025) – (а.с.46, 50-52).

Відповідач 29 вересня 2025 р. подав до суду першої інстанції клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із порушенням позивачем строку звернення до адміністративного суду (а.с.27-31). Це клопотання судом першої інстанції окремо не розглядалось та не вирішувалось. Під час розгляду справи та ухваленні оскарженого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду, «враховуючи незначний пропуск процесуального строку, а також проходження позивачем військової служби в умовах воєнного стану».

Колегія суддів зазначає, що, хоча у додатку до позовної заяви є посилання на копію «відпускного квитка та довідка про службу та УБД» (а.с. 6), і в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 05 серпня 2025 р. суд першої інстанції посилається на копію посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.11 звор. бік), в матеріалах судової справи ці документи відсутні.

Крім того, не підтверджена позивачем і та обставина, що з 18 червня 2025 р. по 28 липня 2025 р. він був позбавлений можливості оскаржити спірну постанову з підстав, які об`єктивно не залежати від його волевиявлення. Навпаки, 23 червня 2025 р. (в період строку на оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності) він наділив представницькими повноваженнями, в тому числі, в суді, гр. ОСОБА_2 , про що свідчить нотаріально посвідчена довіреність, копія якої наявна у справі (а.с.8). З цього часу представник мав би вчиняти усі юридично значимі дії, у тому числі звертатись до суду, від імені свого довірителя Демченка Д.О. у встановлений законом строк.

У позовній заяві зазначено про те, що позивач дізнався про наявність спірної постанови 23.07.2025 за матеріалами виконавчого провадження №78675784, і саме з цього часу, на думку позивача, починається відлік строку звернення до суду (а.с.2).

Однак, такі доводи спростовані, як вже зазначено вище, змістом спірної постанови та відеозаписом подій від 18.06.2025.

Щодо висновку суду першої інстанції про «незначний пропуск процесуального строку».

Враховуючи наведені вище обставини, строк на оскарження постанови від 18.06.2025 сплинув 29.06.2025 (останній день – 28.06.2025 припадав на неділю).

До суду позовна заява була подана 29.07.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями (а.с.9). Дата реєстрації позовної заяви в суді та вхідний реєстраційний номер – відсутні (а.с.1).

Таким чином, позовна заява була подана до суду після спливу 41 календарного дня з дати винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і 30 календарних дня після закінчення строку на її оскарження. Такий проміжок часу, на переконання колегії суддів, не може вважатись «незначним», враховуючи скорочений термін строку звернення до адміністративного суду порівняно із загальним, встановленим частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України у Рішенні № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки позивач заперечує обставину пропуску ним строку звернення до адміністративного суду, а висновки суду першої інстанції про необхідність поновлення такого строку є безпідставними, колегія суддів визнає слушними доводи скаржника в цій частині.

Згідно частини 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За приписами пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2026 р. в адміністративній справі №214/7346/25 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №5011964 від 18.06.2025 - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 жовтня 2026 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник