Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/28910/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/28910/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 р. (суддя Луніна О.С) в адміністративній справі №160/28910/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262440030274 від 19 серпня 2025 р. про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити йому з дня звернення із заявою, а саме 12 серпня 2025 р. пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. справа №1-5/2018(746/15.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що йому протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 27 березня 1991 р. по 01 серпня 1998 р. та відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частковою

Судом:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262440030274 від 19 серпня 2025 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 27 березня 1991 р. по 01 серпня 1998 р.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 серпня 2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. у справі №1-5/2018(746/15).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано про відсутність в ОСОБА_1 пільгового стажу для призначення пенсії за Списком №1, до якого правомірно не було зараховано період його роботи з 27 березня 1991 р. по 01 серпня 1998 р. на посаді електромонтера, оскільки в 2011 році до відомостей по спеціальному стажу були додані графи про дату та номер наказу, яким затверджено результати проведення атестації робочих місць.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, за результатом розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 262440030274 від 19 серпня 2025 р., яким в призначенні пенсії відмовлено.

Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в період з 27 березня 1991 р. по 01 серпня 1998 р. позивач виконував роботу електромонтера, яка передбачена Списком №1, що підтверджується записами його трудової книжки, в якій також є відмітка, що дана посада була атестована. В зв`язку із цим суд дійшов висновку, що даний період роботи позивача підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №1, а тому наявні підстави для повторного розгляду поданої ним заяви про призначення пільгової пенсії відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

Згідно пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції після внесення змін Законом України від 02 березня 2015 р. № 213-VIII визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Встановлено, що стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.

Отже, наявна колізія між нормою пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, застосуванню у даному випадку підлягає норма пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, що діяла до 01 квітня 2015 р. як така, що найбільш сприяє захисту права позивачки на призначення пільгової пенсії за Списком №1.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка.

Записами наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 з 27 березня 1991 р. по 01 серпня 1998 р. виконував роботу електромонтера по ремонту електрообладнання, що передбачено Списком №1.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262440030274 від 19 серпня 2025р. та наявності підстав для його скасування, із визначенням йому обов`язку зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 27 березня 1991 р. по 01 серпня 1998 р., та у зв`язку із цим повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/28910/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 жовтня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий