Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №280/10979/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 рокум.Дніпросправа № 280/10979/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі № 280/10979/25 (суддя Богатинський Б.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 31.05.2022;

- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які полягають у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 29.01.2020 по 19.07.2022 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №928-ХІІ станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 19.07.2022 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №928-ХІІ станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому не було виплачено всю суму додаткової виплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168) за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Відповідач нараховував та виплатив додаткову винагороду, яку він розраховував опираючись на лист-роз`яснення Міністерства юстиції України від 29.08.2022, у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу), а не у визначному чинним законодавством порядку. Також, всупереч вимогам чинного законодавства, посадовий оклад та оклад за спеціальним званням встановлювались позивачу з розрахунку, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений Схемою тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 13.03.2018 № 685/5.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які полягають у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 29.01.2020 по 19.07.2022 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №928-ХІІ станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 19.07.2022 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №928-ХІІ станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Представник позивача оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його вимог. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в оскарженій частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень щомісячно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022. Звертає увагу, що ОСОБА_1 мав повні відпрацьовані місяці у березні, квітні та травні 2022 року. Тому, вважає, що відповідач мав нарахувати та сплатити позивачу кошти у розмірі не менше 120 000 грн., а фактично було сплачено лише 39 099,99 грн..

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить службу в Державній кримінально-виконавчій службі з 18.08.2009.

Згідно з наказом № 123/ОС-25 від 28.11.2025, капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , звільненого в порядку переведення із воєнізованого формування «Циклон» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань було направлено для подальшого проходження служби до Північно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань.

Відповідно до додатку 3 до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.05.2022 №117/ОС-22 нараховано додаткової винагороди згідно Постанови №168 за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 за 56,6 годин фактичного несення служби – 2527,19 гривень, за період з 01.03.2022 по 10.03.2022 за 108,7 години фактичного несення служби – 4383,87 гривень, за період з 11.03.2022 по 31.03.2022 за 230,5 за години фактичного несення служби – 9296,07 гривень, період з 01.04.2022 по 25.04.2022 за 269,8 годин фактичного несення служби – 11242,57 гривень.

Відповідно до додатку 3 до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 15.08.2022 №202/ОС-22 нараховано додаткової винагороди згідно постанови №168 за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 за 56,4 годин фактичного несення служби – 2350,19 гривень, за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 за 230,6 годин фактичного несення служби – 9300,10 гривень.

Позивач через представника звернувся з запитом до відповідача, щодо виплати йому додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.

На звернення позивача, відповідач листом №13828/3.3.-2025 від 11.12.2025 повідомив, що виплата додаткової винагороди згідно Постанови №168 за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 нарахована та виплачена відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.05.2022 №117/ОС-22. За період з 26.04.2022 по 31.05.2022 додаткова винагорода виплачена позивач згідно з наказом Міжрегіонального управління від 15.08.2022 №202/ОС-22. Розмір окладу за спеціальним званням громадянина ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений Схемою тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виплати у повному обсязі грошового забезпечення та додаткової винагороди передбаченою Постановою № 168 у вказані періоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні вимоги щодо виплати додаткової винагороди, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не спростовано встановлених обставин та не доведено, що ним відпрацьовано повний період з 24.02.2022 до 31.05.2022, що, відповідно до висновку Верховного Суду у справі № 260/3564/22, було б підставою для виплати саме суми 30 000 грн. на місяць, то відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн., оскільки за період з 24.02.2022 до 30.05.2022 додаткова винагорода було нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченій Постановою №168, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).

Особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом (частина четверта статті 21 Закону №2713-IV).

Відповідно до частини другої статті 23 Закону №2713-IV, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону №2713-IV передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).

Пункт 3 Порядку №925/5 передбачає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з пунктом 5 Постанови №168 остання набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 до Постанови №168 внесені зміни, відповідно до яких абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».

При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 до Постанови №168 були внесені зміни, якими в абзаці першому пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Крім того, зазначеною Постановою №754 від 01.07.2022 внесені зміни щодо порядку виплати додаткової винагороди, а саме: після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

У позовній заяві позивач зазначає, що зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції та посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22.

В зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Судом встановлено, що позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди:

- за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 за 56,6 годин фактичного несення служби – 2527,19 гривень,

- за період з 01.03.2022 по 10.03.2022 за 108,7 години фактичного несення служби – 4383,87 гривень,

- за період з 10.03.2022 по 31.03.2022 за 230,5 години фактичного несення служби – 9296,07 гривень,

- за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 за 269,8 годин фактичного несення служби – 11242,57 гривень,

- за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 за 56,4 годин фактичного несення служби – 2350,19 гривень,

- за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 за 230,6 годин фактичного несення служби – 9300,10 гривень.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди за періоди з 24.02.2022 по 25.04.2022, у загальному розмірі 27 449,70 грн. відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.05.2022 №117/ОС-22, та за період з 26.04.2022 по 31.05.2022 у розмірі 11 650,29 грн відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 15.08.2022 №202/ОС-22.

В даному випадку позивачем вказані накази не оскаржуються, а також позивачем не спростовано встановлених обставин, та не доведено, що ним відпрацьовано повний період з 24.02.2022 до 31.05.2022, що, відповідно до висновку Верховного Суду у справі №260/3564/22, було б підставою для виплати саме суми 30 000 грн на місяць.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн., адже за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу, як вірно зазначив суд першої інстанції.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги не існує.

Апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі № 280/10979/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак