Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №216/4618/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №216/4618/26

Суддя: ГАЙТКО Л. А.

Справа № 216/4618/26

провадження №2/216/3906/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: Гайтко Л.А.

за участю

секретаря судового засідання Маленька Т.О.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

До Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_1 , є здобувачем фахової передвищої освіти Відокремленого структурного підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету», групи ОРА-25 1/11, перший курс, денної форми навчання.

Термін навчання з 05.09.2025 року по 30.06.2028 рік. Адреса навчального закладу: 50042, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд.26А.

Навчання Позивача у Автотранспортному фаховому коледжу Криворізького національного університету, потребує значних фінансових витрат, а саме на повсякденний одяг, спортивний одяг для відвідування занять з фізичної підготовки, харчування, проїзд, постійна потреба у придбанні канцелярських товарів, зошитів, підручників, наявність програмних пристроїв, а саме мобільного телефону, планшету, ноутбука або ж персонального комп`ютера в зв`язку з особливостями навчального процесу і змішаною формою навчання, тобто онлайн з причин військового стану.

Батькі позивача: ОСОБА_3 (мати) і ОСОБА_2 (батько) розлучились ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 2018 року, позивач мешкає спільно з мамою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на повному її утримані.

З початку навчання у Автотранспортному фаховому коледжі Криворізького національного університету з 01.09.2025 року, позивач не отримує від батька ОСОБА_2 жодної підтримки. Батько не приймає ніякої участі у житті сина, не відвідує його, не спілкується з ним, позивачу невідоме його місце роботи, та розмір доходів батька. Відповідач не має інших осіб на утриманні, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, та надавати матеріальну допомогу на утримання сина, а тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти на його утримування в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подала до матеріалів справи заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в жодне призначене судове засідання не з`явився, судові повістки направлені йому за адресою зазначеною в позовній заяві не отримує, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, не надав суду жодної заяви або клопотання. У зв`язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, а позивачка не надала заперечень проти заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПП НОМЕР_1 , є здобувачем фахової передвищої освіти Відокремленого структурного підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету», групи ОРА-25 1/11, перший курс, денної форми навчання, що підтверджується довідкою з місця навчання.

Термін навчання з 05.09.2025 року по 30.06.2028 рік. Адреса навчального закладу: 50042, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд.26А.

Навчання Позивача у Автотранспортному фаховому коледжу Криворізького національного університету, потребує значних фінансових витрат, а саме на повсякденний одяг, спортивний одяг для відвідування занять з фізичної підготовки, харчування, проїзд, постійна потреба у придбанні канцелярських товарів, зошитів, підручників, наявність програмних пристроїв, а саме мобільного телефону, планшету, ноутбука або ж персонального комп`ютера в зв`язку з особливостями навчального процесу і змішаною формою навчання, тобто онлайн з причин військового стану.

Батькі позивача: ОСОБА_3 (мати) і ОСОБА_2 (батько), що підтверджується копією свідоцтва про народження, розлучились 16 жовтня 2018 року, що підтверджується копією рішення суду про розірвання шлюбу.

З 2018 року, позивач мешкає спільно з мамою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, та знаходиться на повному її утримані.

З початку навчання у Автотранспортному фаховому коледжі Криворізького національного університету з 01.09.2025 року, позивач не отримує від батька ОСОБА_2 жодної підтримки. Батько не приймає ніякої участі у житті сина, не відвідує його, не спілкується з ним, позивачу невідоме його місце роботи, та розмір доходів батька. Відповідач не має інших осіб на утриманні, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, та надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України).

Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст. 198 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (маються на увазі побутові потреби харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури, посібників).

Таким чином, на батьків покладено обов`язок утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови, якщо батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для Забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доході платника аліментів).

Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Частиною 1 ст. 191 СК У країни передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», саме батьки несуть відповідальність за створення умов необхідних для всебічного розвитку дитини, забезпечення її права на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Із врахуванням матеріального становища позивача, відповідача, інших обставин справи, що мають суттєве значення, суд вважає, що аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його навчання у Відокремленому структурному підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету», слід стягувати з відповідача щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, до закінчення сином навчання, до 30.06.2028 року, та не довше ніж до досягнення сином 23 років, починаючи стягнення з дати подання позову, тобто з 10.06.2026 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

Таким чином, позивачка є звільненою від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги стосуються стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1331,20 грн. по сплаті судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 182, 185,198-201 Сімейного Кодексу України, п. 20 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №6 від 15 травня 2006 року, роз`яснень Пленуму ВСУ у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь та на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на час його навчання у Відокремленому структурному підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету», в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, до закінчення сином навчання, до 30.06.2028 року включно, та не довше ніж до досягнення ним 23 років, починаючи стягнення з дати подання позову, тобто з 10.06.2026 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.А. ГАЙТКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua