Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №520/27866/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р.Справа № 520/27866/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 21.04.26 по справі № 520/27866/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту – ГУНП в Харківській області, відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108599, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Жон Мироносиць, будинок 5) щодо відмови, оформленої у вигляді листа від 18.04.2025 № П-153вс/119-12/01-2-25, з видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , довідки про безпосередню участь старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції Попович Олександра Юрійовича у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Харківській області Куп`янського району, в селі Садове, 31 серпня 2024 року, за формою визначеною Додатком 1 до Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (зі змінами згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 07.07.2023; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 09.04.2024);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108599, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Жон Мироносиць, будинок 5) видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , довідку про безпосередню участь старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Попович Олександра Юрійовича у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Харківській області Куп`янського району, в селі Садове, 31 серпня 2024 року, за формою визначеною Додатком 1 до Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (зі змінами згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 07.07.2023; із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 416 від 09.04.2024);

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108599, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Жон Мироносиць, будинок 5) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань – суму понесених витрат на судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність відмови ГУНП в Харківській області у видачі позивачу довідки про безпосередню участь її чоловіка - старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 (далі по тексту – ОСОБА_2 ) у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який загинув селі Садове Куп`янського району Харківської області, 31 серпня 2024 року, при здійсненні вищенаведених заходів у складі Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, що свідчить про наявність права у його дружини, як члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України на отримання вищевказаної довідки.

Пояснила, що оскільки її чоловік був залучений до несення служби на території Куп`янського району Харківської області у період з 26.08.2024 до 02.09.2024 для проведення контрдиверсійних, перевірочних, профілактичних заходів, забезпечення правопорядку на деокупованій території Куп`янського району Харківської області, твердження відповідача, покладені в основу спірної відмови про неприйняття ОСОБА_2 в момент смерті участі у вищевказаних заходах є хибними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи документами, зокрема, сповіщенням (лист) від 02.09.2024 № 2942/119-21/01-2024 ППОП та постановою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» (далі по тексту - ДУ ТМО МВС України) № 49 від 03.03.2025, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 загинув внаслідок влучання ворожого ФПВ-дрону в службовий автомобіль під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Посилаючись на пункт 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 жовтня 2025 року у справі № 560/14120/24, стверджувала, що виконання бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) підпадає під визначення «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а тому, з урахуванням мети відрядження ОСОБА_2 до деокупованої території Куп`янського району Харківської області (проведення контрдиверсійних, перевірочних, профілактичних заходів, забезпечення правопорядку), його смерть при виконанні таких обов`язків відповідає функціональній ознаці загибелі особи під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що не було враховано відповідачем.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 по справі №520/27866/25 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови, оформленої у вигляді листа від 18.04.2025 № П-153вс/119-12/01-2-25, з видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Харківській області Куп`янського району, в селі Садове, 31 серпня 2024 року, за формою визначеною Додатком 1 до Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (зі змінами згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №685 від 07.07.2023; із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 416 від 09.04.2024).

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 ) довідку про безпосередню участь старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції Попович Олександра Юрійовича у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Харківській області Куп`янського району, в селі Садове, 31 серпня 2024 року, за формою визначеною Додатком 1 до Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (зі змінами згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 07.07.2023; із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 416 від 09.04.2024).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 по справі № 520/27866/25 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про правомірність відмови ГУНП в Харківській області у видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оскільки на дату настання нещасного випадку та час отримання смертельного поранення останній виконував службові поліцейські функції з патрулювання та забезпечення публічного порядку, а не функції, безпосередньо пов`язані із захистом Батьківщини чи веденням бойових дій, що підтверджується матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку, за результатами проведення яких складений Акт № 95 від 30.11.2024, який є чинним та позивачем не оскаржувався.

Переконував, що для видачі довідки за формою, визначеною додатком 1 до «Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (далі – Порядок № 740), обов`язковому підтвердженню підлягає саме факт безпосередньої участі поліцейського у відповідних заходах, або участі у бойових діях при проведенні зазначених заходів, яка має бути підтверджена конкретними доказами виконання відповідних функцій у визначений період та в районі проведення таких заходів, що не мало місця у спірному випадку та не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Зауважив, що суд першої інстанції фактично здійснив переоцінку встановлених спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку обставин та дійшов помилкового висновку про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах оборони держави всупереч чинним висновкам Акту спеціального розслідування від 30.11.2024 № 95.

Наполягав, що у спірних правовідносинах відсутні функціональна та функціонально-часова умови, необхідні для висновку про безпосередню участь особи у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, оскільки капітан поліції ОСОБА_2 31.08.2024 безпосередньої участі у бойових діях або спеціальних заходах не приймав, а в момент влучання ворожого ФПВ-дрону в службовий автомобіль завершував патрулювання та рухався маршрутом до м. Куп`янськ, тобто здійснював виконання основних та додаткових службових завдань і повноважень поліції, визначених статтями 2, 23 та 24 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII), а саме, забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод громадян, захисту інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, реагування на надзвичайні ситуації, тощо.

Водночас, перебування поліцейського у районі ведення бойових дій або виконання службових функцій в умовах воєнного стану саме по собі не свідчить про виконання ним бойових завдань у момент настання нещасного випадку, оскільки у такому разі будь-який працівник поліції, який перебуває у прифронтовому районі та виконує звичайні поліцейські функції — патрулювання, охорону порядку, перевірку документів — автоматично вважався б таким, що бере безпосередню участь у бойових діях, разом з цим, суд першої інстанції фактично безпідставно ототожнив поняття: «відрядження до району бойових дій» та «безпосередня участь у бойових діях чи заходах оборони», що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, вважав, що суд безпідставно поклав в основу рішення відомості, викладені у Постанові ВЛК № 49 від 03.03.2025 та у сповіщенні ППОП ГУНП від 02.09.2024 № 2942/119-21/01-2024, оскільки не врахував, що вказані документи не можуть підміняти висновки спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.

Враховуючи вищевикладене, стверджував, що у ГУНП в Харківській області відсутні правові підстави для видачі довідки за формою, передбаченою додатком 1 до Порядку № 740, оскільки необхідні законодавством умови для підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_2 у заходах із забезпечення оборони України матеріалами справи не підтверджені.

Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечувала проти викладених у ній доводів, просила рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі № 520/27866/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В обґрунтування відзиву підтримала правову позицію, викладену у позовній заяві, та додатково зазначила, що факт безпосередньої участі ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України підтверджується шістьома функціональними критеріями, визначеними Верховним Судом у постановах від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23, у постанові від 29 травня 2024 року у справі №440/3798/23, в постанові від 21.08.2024 року у справі № 160/20229/22, а саме: наслідковою, часовою, функціональною, територіальною, функціонально-часовою та наслідково-часовою умовами, а відтак, у відповідача не було іншого правомірного варіанта поведінки аніж видати позивачу довідку, передбачену додатком 1 до Порядку № 740 для подальшого отримання нею статусу члена сім`ї загиблого Захисника України.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 640/9600/20, стверджувала, що висновок службового розслідування, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер, оскільки за своєю правовою природою він є лише носієм певної інформації про обставини, що стали підставами для його призначення, службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування та носієм доказової інформації Висновок не породжує обов`язкових юридичних наслідків та є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб`єктом відповідного рішення, у зв`язку з чим не може бути самостійним предметом судового розгляду в порядку адміністративного судочинства, що свідчить про необґрунтованість тверджень відповідача про необхідність окремого оскарження позивачем Акту розслідування нещасного випадку ГУНП в Харківській області Н-1 (ПВ) № 95 від 30.11.2024 з подальшим його скасуванням чи внесенням змін до такого акту, як передумови для звернення до суду за видачою спірної довідки.

Підсумовуючи вищевикладене, вважала, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне, вмотивоване судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, яке відповідає принципу верховенства права та містить детальну відповідь на кожен аргумент відповідача з належною правовою оцінкою.

В іншій частині зміст відзиву на апеляційну скаргу є аналогічним змісту позовної заяви.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується паспортом з безконтактним носієм № НОМЕР_2 , виданим органом 6323 від 20.10.2023.

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 05.01.2018 № 18/429 ОСОБА_2 , командир взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області безпосередньо перебував у службовому відрядженні у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Відряджався до зони проведення АТО за наказами ГУМВС України в Харківській області: № 522 о/с дск від 31.10.2014 у період з 29.10.2014 по 04.11.2014; № 529 о/с дск від 04.11.2014 у період 03.11.2014 по 10.11.2014; № 45 о/с дск від 04.02.2015 у період з 04.02.2015 по 05.03.2015.

Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 15.05.2015 № 6/I/XXI/74 ОСОБА_2 надано статус учасника бойових дій (антитерористична операція), про що останнім отримано посвідчення серії НОМЕР_3 від 30.06.2015.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 20.11.2004, про що видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 22.03.2005 року.

Від спільного шлюбу у подружжя народилися діти: 06.05.2005 ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 26.05.2005); 10.10.2010 ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 від 02.11.2010).

З наявних у матеріалах справи відомостей № 187 від 13.03.2025 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Позивач отримала сповіщення (лист) від 02.09.2024 № 2942/119-21/01-2024 ППОП ГУНП в Харківській області про те, що 31.08.2024 під час виконання службових обов`язків із стримування та відсічі збройної агресії рф проти України на території м. Куп`янськ, Харківської області внаслідок влучання ворожого ФПВ-дрону в службовий автомобіль загинув чоловік, старший інспектор роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_7 ).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 05.09.2024 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті м. Куп`янськ, Куп`янський район, Харківська область, Україна.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 10-12/2860-с від 02.09.2024 та довідки про причину смерті ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті м. Куп`янськ, Куп`янський район, Харківська область, Україна, причина смерті – множинна травма тіла, ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинених вибухами та уламками.

За відомостями Постанови № 49 від 03.03.2025 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» (ДУ ТМО МВС України) медичної (військово-лікарської) комісії зазначено, що капітан поліції ОСОБА_2 отримав діагноз – «множинна травма тіла», Травма, яка призвела до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (Акт розслідування нещасного випадку ГУНП в Харківській області Н-1 (ПВ) № 95 від 30.11.2024). Підстава: протокол засідання М(ВЛ)К МВС України від 03.03.2025 № 49.

Зі змісту Акту розслідування нещасного випадку ГУНП в Харківській області Н-1 (ПВ) № 95 від 30.11.2024 вбачається наступне.

«Діагноз, який установлено закладом охорони здоров`я: ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинені іншими видами вибухів та уламками (лікарське свідоцтво про смерть № 10-12/2860-с від 02.09.2024) Причиною смерті явилися множинні осколкові травми голови, тулубу, які супроводжувалися ушкодженням головного мозку, органів грудної порожнини, розривами кровоносних судин, переломами ребр та 3-го грудного хребця з ушкодженням спинного мозку (висновок експерта № 10-12/2860-С/24 Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз). Нещасний випадок стався за адресою: поблизу с. Садове Куп`янського району Харківської області.

Комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що згідно з наказом ГУНП в Харківській області від 21.08.2024 № 331 о/с дск капітан поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант ОСОБА_5 були залучені до несення служби на території Куп`янського району Харківської області у період з 26.08.2024 до 02.09.2024 для проведення контрдиверсійних, перевірочних, профілактичних заходів, забезпечення правопорядку на деокупованій території Куп`янського району Харківської області. Відповідно до графіку проведення патрулювання та евакуаційних заходів особовим складом Куп`янського РВП території Куп`янської, Петропавлівської, Кіндрашівської та Курилівської ОТГ на серпень 2024 року, затвердженого заступником начальника Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області полковником поліції Литвиненком Д. О., поліцейські Брусенцев СЮ,, Попович О.Ю. та ОСОБА_6 31.08.2024 з 08.00 до 20.00 заступили на патрулювання території Куп`янського району Харківської області. У складі групи швидкого реагування Куп`янського РВП вони здійснювали охорону публічної безпеки та порядку на службовому автомобілі «SSANG YONG REXTON», н.з. НОМЕР_9 .

Старший лейтенант поліції ОСОБА_5 пояснив, що після отримання цільового інструктажу (що підтверджується їхніми підписами в Журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю Куп`янського РВП ГУНП з Харківській області), в засобах індивідуального захисту (бронежилет та шолом) з табельною вогнепальною та автоматичною зброєю (майно та озброєння йому та ОСОБА_2 було видано в ППОП ГУНП в Харківській області на постійне носіння та зберігання) заступили в наряд та виїхали маршрутом № 12, який був визначений їм для патрулювання. Він включав в себе такі населені пункти: с. Благодатівка - с Нечволодівка - с. Грушівка - с. Пойдунівка — с. Василівка - с. Осадьківка - с. Тамарганівка - с. Садове Куп`янського району Харківської області. За кермом службового авто перебував ОСОБА_2 поряд з ним сидів ОСОБА_5 , а на задньому сидінні позаду ОСОБА_2 сидів ОСОБА_6 .

Під час патрулювання вони постійно за допомогою радіостанції перебували на зв`язку з підрозділом. Близько 19:30 група швидкого реагування у складі вищезазначених поліцейських виїхала із с. Садове та направилися в сторону м. Куп`янська, оскільки їхнє патрулювання добігало кінця. Вони рухались ґрунтовою дорогою у бік автошляху Р-79 (вул. Сеньківська, м. Куп`янськ). ОСОБА_5 зазначив, що проїхавши 1-2 км почули різкий звук і відразу стався сильний вибух над головою, від якого він на декілька хвилин втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то побачив, що службовий автомобіль врізався в дерево, а капітан поліції ОСОБА_2 лежить головою на кермі. В цю мить підполковник поліції ОСОБА_6 відкрив задні двері авто та випав з нього. ОСОБА_5 вийшов з автомобіля та обійшовши його, відчинив водійські двері. Двома руками він охопив капітана поліції ОСОБА_2 , витягнув його з салону та поклав на землю. ОСОБА_5 питав у нього про самопочуття, але останній лише щось зовсім тихо прошепотів. ОСОБА_6 також лежав на землі. Спочатку він жалівся ОСОБА_5 на сильний біль в ногах, а потім втратив свідомість.

Про подію, що сталася, ОСОБА_5 телефоном повідомив чергову частину і керівництво Куп`янського РВП та ППОП ГУНП в Харківській області. Біля пошкодженого службового авто двома автомобілями саме проїжджали військові медики, які відразу зупинились та стали надавати першу медичну допомогу. Потім відразу поклали поліцейських до своїх транспортних засобів та привезли до КНП «Куп`янське територіальне медичне об`єднання» Куп`янської міської ради Харківської області. Перебуваючи в Куп`янській ЦРЛ ОСОБА_5 дізнався, що від отриманих травм капітан поліції ОСОБА_2 помер, а також про те, що в дах їхнього службового авто влучив ФПВ-дрон. Також, ОСОБА_5 зазначив, що попередження про загрозу обстрілу за допомогою ФПВ-дрону по рації не надходило.

Аналогічне пояснення щодо обставин події надав підполковник поліції ОСОБА_6 та зазначив, що після отримання поранення втратив свідомість і прийшов до тями лише 02.09.2024, перебуваючи у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону в м. Харкові.

Поліцейський ОСОБА_2 цього ж вечора помер в палаті реанімаційного відділення КЦМЛ КНП Куп`янського ТМО. Тіло поліцейського ОСОБА_2 було доправлено до Комунального закладу охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи». Згідно з «Висновком експерта» вищезазначеного медичного закладу № 10-12/2860-С/24 та лікарського свідоцтва про смерть від 02 вересня 2024 № 10-12/2860-С причиною смерті ОСОБА_2 стали множинні травми тіла: осколкові травми голови, тулубу, які супроводжувалися ушкодженням головного мозку, органів грудної порожнини, розривами кровоносних судин, переломами ребр та 3-го грудного хребця з ушкодженням спинного мозку. У висновку судово-медичного експерта зазначено, що вказана травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, та між множинними травмами тіла та наступом смерті є причинний зв`язок.

З пояснення заступника начальника Куп`янського РВП - начальника СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 вбачається, що він 31.08.2024 згідно графіка заступив на добове чергування у якості відповідального по Куп`янському РВП. З усіма поліцейськими, які заступали на чергування ним особисто було проведено інструктаж. Цього ж дня орієнтовно о 19 год. 31 хв. йому доповів старший інспектор- черговий ОСОБА_8 , що під час патрулювання поблизу с. Садове отримали поранення поліцейські ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . ОСОБА_9 , СОГ та поліцейські ВТС виїхали на місце події. Було встановлено, що поблизу дачного кооперативу «Кузнечик» с. Садове Кіндрашівської ОТГ Куп`янського району відбулося влучання в службовий автомобіль ворожого FPV-дрону камікадзе, оснащеного баражуючими боєприпасами ОФСП - 0,8 з підривачем типу А-133. Під час огляду місця події було виявлено та вилучено залишки дрону, уламки боєприпасу та фрагменти битого скла. Також було з`ясовано, що службовий автомобіль «SSANG YONG REXTON», н.з. НОМЕР_9 , втратив керованість після ворожого влучання і продовжив рух за інерцією близько 600 метрів та після зіткнення з деревом зупинився на околиці м. Куп`янськ на вул. Сеньківській поблизу будинку, 1-Е. Також, за результатами огляду автомобіля за вищевказаною адресою було виявлено осколкові пошкодження даху автомобіля, лобового, бокових та заднього скла, деформацію передньої частини кузова. У салоні авто було знайдено уламки вибухового боєприпасу. Вказана подія зареєстрована до ІП «ЄО» ІКС ІПНП Куп`янського РВП від 31.08.2024 за №8679.

За фактом події Куп`янським РВП відкрито кримінальне провадження від 31.08.2024 №12024221100002189 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни).»

Наказом ГУНП в Харківській області від 11.09.2024 № 420 о/с відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старший інспектор роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу ГУНП в Харківській області. Вид події: вибух (влучання FPV дрону), причини – збройна агресія російської федерації. Свідки нещасного випадку: ОСОБА_5 , командир взводу № 3 роти №1 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_6 т.в.о. заступника начальника сектору превенції Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

Висновок комісії: «… проведено службове розслідування, складено та затверджено висновок. Порушень службової дисципліни з боку поліцейського ОСОБА_2 дисциплінарною комісією не встановлено. Село Садове Куп`янського району Харківської області знаходиться на території Кіндрашівської селищної територіальної громади, яка згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.09.2024 № 400 з 01 по 31 серпня 2024 визначена районом ведення воєнних (бойових) дій (№UA63080070000080622). Спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що старший інспектор роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 отримав множинну травму тіла, яка призвела до смерті в період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підпункт І пункту 7 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за №1139/35422). Членам комісії з розслідування нещасного випадку зустрітися з членами сім`ї загиблого поліцейського ОСОБА_2 і роз`яснити їм їхні права щодо надання соціальної та матеріальної допомоги згідно чинного законодавства.».

Листом від 18.04.2025 № П-153вс/119-12/01-2-25 ГУНП в Харківській області з посиланням на Акт Н-1 спеціального (службового) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, травм, каліцтв повідомило позивачу про відсутність можливості надати довідку відповідно до Порядку № 740.

Не погодившись з відмовою у видачі довідки про безпосередню участь старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Харківській області Куп`янського району, в селі Садове, 31 серпня 2024 року, за формою, визначеною Додатком 1 до Порядку № 740 (зі змінами), позивач звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки факт безпосередньої участі старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України підтверджується показами двох свідків та шістьма функціональними критеріями (наслідковою, часовою, функціональною, територіальною, функціонально-часовою та наслідково - часовою умовами), а тому, відмова відповідача у наданні позивачу спірної довідки порушує права позивача як дружини загиблого захисника на подальше звернення для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі – Закон № 389-VIII) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в поліції визначені Законом № 580-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону № 580-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.

Запровадження в Україні воєнного стану стало підставою для реалізації поліцейськими відповідних повноважень, передбачених Законом № 580-VIII, зокрема саме для такого особливого стану.

Серед основних повноважень поліцейських, характерних для воєнного стану, стаття 23 Закону № 580-VIII передбачає наступні:

- участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (пункт 24 частини першої);

- здійснення у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України, боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями (пункт 34 частини першої).

Стаття 24 Закону № 580-VIII наділяє поліцію додатковими повноваженнями, виконання яких може бути покладене на поліцію виключно законом, а саме у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості; у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони, органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Таким чином, поліцейські виконують особливі та надважливі завдання і функції як у мирний час, так і під час дії воєнного стану. З характером діяльності поліцейських як працівників правоохоронного органу пов`язується також їх особливий правовий та соціальний захист.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ) до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, зокрема:

сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Частиною четвертою статті 10-1 Закону № 3551-XII визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

Відповідно до частини п`ятої статті 10-1 Закону № 3551-XII члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті, або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого надавати статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, або додати копії відповідних документів (за наявності), засвідчені підписом суб`єкта звернення. У разі відсутності таких документів (відомостей) вони витребовуються в уповноваженого органу або в особи у рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень у формі документів або відомостей не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення). Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їхньої відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту. Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповіді на запит орган, уповноважений надавати статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.

При цьому, частиною другою статті 10-1 Закону №3551-XII встановлено, що порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначає Порядок № 740 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку № 740 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається, зокрема: сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

У свою чергу, підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 740 передбачено, що підставами для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України для заявників з числа членів сімей осіб (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону є:

свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;

документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти) або померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1;

постанова (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (крім випадків, коли особа пропала безвісти).

Додатком 1 до Порядку № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2024 р. № 416) визначено форму спірної довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, яка видається командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), іншим керівником підприємства, установи чи організації або уповноваженою ним посадовою особою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 685 затверджено «Порядок встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Порядок № 685), який визначає процедуру встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Так, згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 685 дія цього Порядку поширюється на членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (пункт 6 частини першої статті 10-1 Закону).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 685 для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, кожен повнолітній член сім`ї, зазначений у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (його уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком 1. За малолітніх чи неповнолітніх дітей заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах подає інший з їх батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник. Неповнолітні діти за письмовою згодою іншого з їх батьків, опікуна, піклувальника або іншого законного представника також можуть самостійно подати заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.

До заяви додаються такі документи, зокрема, копія довідки про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану.

Аналіз вищенаведених норм Порядку №740 та Порядку № 685 дозволяє дійти висновку, що повноваженим правоохоронним органом на видачу спірної довідки для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у спірних правовідносинах є, ГУНП в Харківській області, у взаємодії з яким ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах у період воєнного стану.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23 з подібними правовідносинами, поранення (контузія, травма, каліцтво) вважається отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення за умови дотримання шести критеріїв, а саме: 1) наслідкової умови - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке спричинило смерть особи; 2) часової умови - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) саме в період воєнного стану; 3) функціональної умови - отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; 4) територіальної умови - перебування безпосередньо в районах ведення (здійснення) зазначених у пункті 3 дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора; 5) функціонально-часової умови - отримання поранення у період здійснення зазначених у пункті 3 дій; 6) наслідково-часової умови - настання смерті особи не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Колегією суддів встановлено та не заперечується учасниками справи, що на день загибелі (31.08.2024) ОСОБА_2 обіймав посаду старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області та перебував у званні - капітан поліції.

Так, відповідно до Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.12.2017 № 987 поліцейські підрозділу запобігають, виявляють та припиняють адміністративні і кримінальні правопорушення, забезпечують публічну безпеку і порядок, охорону адміністративних державних будівель та інших об`єктів на підставах та в порядку, визначених законодавством України, беруть участь в антитерористичних операціях, що проводяться відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», уживають заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного, кримінального правопорушення, беруть участь у забезпеченні відповідно до законодавства правового режиму воєнного або надзвичайного стану, здійснюють інші повноваження відповідно до законодавства

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775, затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі по тексту – Наказ № 775), пунктом 3 якого визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить здійснення поліцейським у районах проведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань із відсічі та стримування збройної агресії проти України під час підпорядкування поліцейського відповідному органу військового управління або на виконання бойових розпоряджень такого органу;

2) виконання розвідувальних завдань, у разі їх залучення розвідувальним органом відповідно до законодавства;

3) охорони об`єктів (у тому числі несення служби на блокпостах) під час відбиття збройного нападу чи нанесення по них вогневого ураження противником, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення;

4) боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

5) розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів;

6) заходів з евакуації населення (жителів) із територій (населених пунктів), які під час здійснення таких заходів піддаються вогневому ураженню противника.

Крім того, у пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем):

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;- бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Колегією суддів встановлено та не заперечується учасниками справи, що на виконання наказу ГУНП в Харківській області від 21.08.2024 № 331о/с дск капітан поліції ОСОБА_2 був залучений до несення служби на території Куп`янського району Харківської області у період з 26.08.2024 по 02.09.2024 для проведення контрдиверсійних, перевірочних, профілактичних заходів, забезпечення правопорядку на деокупованій території Куп`янського району Харківської області.

Відповідно до наявного у матеріалах справи графіку проведення патрулювання та евакуаційних заходів особовим складом Куп`янського РВП території Куп`янської, Петропавлівської, Кіндрашівської та Куралівської ОТГ на серпень 2024 року, затвердженого заступником начальника Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області полковником ОСОБА_10 , поліцейські ОСОБА_5 , Попович О. Ю. та ОСОБА_6 31.08.2024 з 08:00 год до 20:00 год заступили на патрулювання території Куп`янського району Харківської області. У складі групи швидкого реагування Куп`янського РВП вони здійснювали охорону публічної безпеки та порядку на службовому автомобілі «SSANG YONG REXTON», н.з. НОМЕР_9 .

З пояснень старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та підполковника поліції ОСОБА_6 , наданих під час проведення розслідування нещасного випадку встановлено, що близько 19 год 30 хв група швидкого реагування у складі вищезазначених поліцейських разом з ОСОБА_2 виїхала із с Садове та направилися в сторону м. Куп`янська, оскільки їхнє патрулювання добігало кінця, після чого, проїхавши 1-2 км в дах патрульного автомобіля влучив FPV-дрон, що мало наслідком смерть ОСОБА_2 .

Так, село Садове Куп`янського району Харківської області знаходиться на території Кіндрашівської селищної територіальної громади, яка згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.09.2024 № 400 з 01 по 31 серпня 2024 року визначена районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 10-12/2860-с від 02.09.2024 та довідки про причину смерті ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті м. Куп`янськ, Куп`янський район, Харківська область, Україна, причина смерті– множинна травма тіла, ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинених вибухами та уламками.

Крім того, за відомостями постанови медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 49 від 03.03.2025 (яка в силу приписів підпункту 4 пункту 4 Порядку № 740 є самостійною підставою для надання особам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України) зазначено, що травма, яка призвела до смерті капітана поліції ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, з огляду на особливий характер завдань, покладених на поліцейських підрозділів поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, фактичну мету відрядження ОСОБА_2 на територію активних бойових дій (виконання бойових завдань з контрдиверсійних, перевірочних, профілактичних заходів, забезпечення правопорядку на деокупованій території Куп`янського району Харківської області) та характер отриманого поранення (ураження ворожим FPV-дроном при здійсненні патрулювання на території активних бойових дій), що призвело до загибелі ОСОБА_2 , колегія суддів дійшла висновку про наявний причинний зв`язок між пораненням, яке мало наслідком смерть поліцейського, і безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Колегія суддів зауважує, що зміст наявних у матеріалах справи доказів у сукупності підтверджує наявність у спірних правовідносинах шести функціональних критеріїв, необхідних для встановлення факту безпосередньої участі старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у день отримання смертельного поранення, а саме:

1) наслідкової умови - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке спричинило смерть ОСОБА_2 (постанова ДУ ТМО МВС України № 49 від 03.03.2025);

2) часової умови - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) ОСОБА_2 саме в період воєнного стану (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 від 05.09.2024, лікарське свідоцтво про смерть № 10-12/2860-с від 02.09.2024, довідка про причину смерті, акт розслідування нещасного випадку ГУНП в Харківській області Н-1 (ПВ) № 95 від 30.11.2024);

3) функціональної умови - отримання поранення під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (постанова ДУ ТМО МВС України № 49 від 03.03.2025);

4) територіальної умови – перебування ОСОБА_2 безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій (село Садове Куп`янського району Харківської області на території Кіндрашівської селищної територіальної громади, яка згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.09.2024 № 400 з 01 по 31 серпня 2024 визначена районом ведення воєнних (бойових) дій (№ НОМЕР_10 );

5) функціонально-часової умови - отримання поранення у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (постанова ДУ ТМО МВС України № 49 від 03.03.2025);

6) наслідково-часової умови - настання смерті ОСОБА_2 не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва) (постанова ДУ ТМО МВС України № 49 від 03.03.2025, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 від 05.09.2024, лікарське свідоцтво про смерть № 10-12/2860-с від 02.09.2024, довідка про причину смерті).

Аналогічні правові висновки Верховного Суду з приводу шести функціональних критеріїв про загибель особи під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України викладені у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23, у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 440/3798/23 та у постанові від 21 серпня 2024 року у справі № 160/20229/22.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у спірних правовідносинах усіх шести функціональних критеріїв, які підтверджують факт безпосередньої участі старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, водночас твердження відповідача про відсутність функціональної та функціонально-часової умови є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи відповідача, що в момент ураження ворожим FPV-дроном ОСОБА_2 не приймав безпосередньої участі заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а лише виконував службові обов`язки шляхом патрулювання, спростовуються змістом постанови медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" № 49 від 03.03.2025, якою підтверджено, що травма, яка призвела до смерті ОСОБА_2 , отримана під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Посилання ГУНП в Харківській області на те, що позивачу первинно необхідно оскаржувати акт розслідування нещасного випадку ГУНП в Харківській області Н-1 (ПВ) № 95 від 30.11.2024, колегія суддів відхиляє, оскільки висновки акту службового розслідування є лише носієм певної інформації про обставини, що стали підставами для його призначення, тобто, службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування, однак не породжує обов`язкових юридичних наслідків, оскільки є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб`єктом відповідного рішення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.10.2019 у справі № 821/2137/15-а, від 31.05.2022 у справі № 280/5247/20 та від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загиблий чоловік позивача - ОСОБА_2 був залучений до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а тому ОСОБА_1 має право на отримання довідки про безпосередню участь старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у селі Садове Харківської області Куп`янського району 31 серпня 2024 року, за формою визначеною додатком 1 до Порядку № 740.

Відтак, відмова ГУНП в Харківській області у видачі такої довідки ОСОБА_1 , оформлена листом від 18.04.2025 № П-153вс/119-12/01-2-25 є протиправною, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі №509/1350/17 зазначила, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття рішення про призначення пенсії.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на те, що позивач має право на отримання довідки про безпосередню участь старшого інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у селі Садове Харківської області Куп`янського району 31 серпня 2024 року, за формою визначеною додатком 1 до Порядку № 740, існує лише один вид правомірної поведінки ГУНП в Харківській області – видати позивачу таку довідку.

Отже, у відповідача відсутній вибір між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що належним способом захисту у спірних відносинах є зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь старшого інспектора роти №2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Харківській області Куп`янського району, в селі Садове, 31 серпня 2024 року, за формою визначеною Додатком 1 до Порядку № 740.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 по справі № 520/27866/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко