Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №755/10341/24 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Київ

Справа №755/10341/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/10543/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Марфіної Н.В.10 березня 2026 року в м. Київ,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2024 року ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період 01 грудня 2014 року до 14 лютого 2021 року у розмірі 38 294 грн 44 коп, заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2019 року до 14 лютого 2021 року у розмірі 2 754 грн 33 коп, інфляційну складову боргу у розмірі 21 338 грн 56 коп, 3 % річних у розмірі 6 387 грн 73 коп;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 15 лютого 2021 року до 01 травня 2024 року та за отримані послуги гарячого водопостачання за період з 15 лютого 2021 року до 01 травня 2024 року у розмірі 65 555 грн 30 коп, інфляційну складову боргу у розмірі 2 834 грн 66 коп, 3 % річних у розмірі 387 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що надання послуг з централізованого опалення/теплової енергії та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 у тому числі й квартирі АДРЕСА_2 здійснюється ТОВ «Євро-Реконсрукція» на підставі ліцензії.

Товариство є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва.

Вказує, що згідно наявної у позивача інформації, відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_3 .

Позивач вказує, що відповідачі своєчасно з грудня 2014 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з листопада 2019 року за постачання гарячого водопостачання в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 106 604 грн 07 коп.

Зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України позивачем нараховано інфляційну складову боргу та три відсотки річних.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року в задоволенні позову ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач не довів надання комунальних послуг з постачання гарячого водопостачання та теплової енергії за квартирою АДРЕСА_3 , в обсягах який визначено в розрахунку заборгованості, не надавши переконливих доказів, які можуть свідчити про зворотнє, тому суд дійшов до висновку що позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі. Суд не встановив порушення основного зобов`язання зі сторони відповідачів, підстав для стягнення інфляційних втрат та 3 % річних відсутні.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із рішенням суду першої інстанції позивач, його представником - адвокатом Кравченко О.П., подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що наявність встановленого у квартирі бойлеру з підігріву гарячої води чи електричного опалення не є свідченням та доказом того, що мешканці квартири не споживають/використовують гарячу воду й теплову енергію, яка постачається до квартири через внутрішньо будинкову систему гарячого водопостачання та централізованого опалення у будинку та не є підставою для звільнення споживачів від сплати коштів за надані послуги з гарячого водопостачання та централізованого опалення до квартири.

Посилається на те, що відповідачами до матеріалів справи не надано належних доказів того, що їх квартира в період виникнення заборгованості, у передбаченому чинним законодавством порядку була відключена від внутрішньобудинкової системи постачання гарячої води й опалення та доказів того, що у квартирі було відсутнє централізоване гаряче водопостачання й централізоване опалення взагалі.

Звертає увагу, що жодних звернень від відповідачів чи інших осіб щодо відмови від отримання комунальних послуг на адресу ТОВ «Євро-Реконструкція» не надходило, докази таких звернень відсутні в матеріалах справи. Позивач протягом усього спірного періоду надавав послуги з постачання теплової енергії та гарячої води до будинку в цілому, а відповідно здійснював розподіл коштів за надані послуги з постачання теплової енергії до будинку на усіх споживачів послуг (власників квартир та власників нежитлових приміщень у будинку), пропорційно до займаної ними площі.

Зазначає, що представниками ТОВ «Євро-Реконструкція» не проводилося опломбування запірних вентилів (заглушки) щодо обмеження постачання теплової енергії та гарячої води до квартири відповідачів. Відповідних доказів немає в матеріалах справ.

Крім того, доданий відповідачами до матеріалів справи проект розроблення встановлення електроопалення, встановлення електричного котла та договору на користування електроенергією з напругою 380В, не містить інформації про те, що власники приміщення у передбачений чинним законодавством спосіб здійснили від'єднання від загально-будинкової системи опалення та гарячого водопостачання, а лише констатує факт можливого використання додаткових джерел для опалення приміщення та підігріву води. Належних доказів від'єднання квартири від загальнобудинкової системи опалення та гарячої водопостачання відповідачами не надано, зокрема відсутній акт встановленої форми про відключення, докази підписання такого акту та/або присутності під час відключення приміщення від вказаних мереж ТОВ «Євро-Реконструкція», рішення комісії (витягу з такого рішення), створеної органом місцевого самоврядування для вирішення вказаних питань.

Вказує, що відсутності доказів законного відключення приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, таке відключення є самовільним несанкціонованим втручанням до вказаних мереж (систем), що заборонено в тому числі через порушення прав інших співвласників багатоквартирного будинку, розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яке належить до інженерної системи будинку як цілісного майнового комплексу, порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог державних будівельних норм та правил, та не є підставою для звільнення позивача від здійснених нарахувань за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Окрім цього, показники розподільчого (індивідуального) засобу обліку теплової енергії чи гарячої води, встановленого у квартирі, можуть застосуватися виконавцем комунальної послуги під час здійснення розрахунків зі споживачем виключно з моменту взяття такого засобу вимірювальної техніки на абонентський облік теплопостачальної організації, що передбачає за собою його реєстрацію в обліковій базі виконавця комунальної послуги, проведення огляду та опломбування виконавцем, а також наявності його чинної (діючої) повірки.

Зазначає, що усі співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані проводити оплату за опалення місць загального користування, пропорційно своїй частці спільного майна у будинку.

Звертає увагу, що заява відповідачів про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності може бути застосована судом лише до заявлених позовних вимог за отримані послуги з постачання теплової енергії/центрального опалення в межах періоду 01 грудня 2014 року по 12 березня 2017 року, а тому позивач навів відповідний розрахунок.

При цьому позивач зауважив, що ОСОБА_2 після подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі у серпні 2024 року частково погасив наявну заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії сплативши 19700 грн.

На підставі викладеного, та з урахуванням зробленого перерахунку за часткову сплату боргу та застосуванням строку позовної давності просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути на їх користь з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/теплової енергії за період 12 березня 2017 року до 14 лютого 2021 року у розмірі 38302,74 грн, заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2019 року до 14 лютого 2021 року у розмірі 2 754,33 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 7352,81 грн, 3 % річних у розмірі 2948,86 грн. За період з 15 лютого 2021 року до 01 травня 2024 року стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за послуги з постачання централізованого опалення/теплової енергії у розмірі 29091,70 грн, та за отримані послуги гарячого водопостачання 3734,45 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1023,60 грн, 3 % річних у розмірі 61,54 грн.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів адвокат Радченко М.В. вказує, що позовні вимоги не є обґрунтованими належними доказами, а позов подано з порушенням термінів позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові. У зв`язку з чим апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, вказавши про відсутність підстав для звільнення відповідачів від оплати житлово-комунальних послуг у спірний період.

В судовому засіданні, яке відбулося в режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Кравченко О.П. просила апеляційну скаргу задовольнити, представник відповідачів - адвокат Радченко М.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_4 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року за №198 (т.1, а.с. 29).

ОСОБА_1 була власником кв. АДРЕСА_3 з 12 вересня 2014 року, що підтверджується копією договору купівлі- продажу (т.1, а.с.19).

Між ТОВ «Євро-Реконструкція» та ОСОБА_1 01 липня 2014 року було укладено договір №460233198 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно з яким виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (т.1, а.с. 13-14).

ОСОБА_3 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 на підставі договору дарування квартири укладеного 15 лютого 2021 року з ОСОБА_1 . Вказане також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 травня 2024 року (т.1, а.с. 20, 52-55).

Також до позову долучено розрахунки заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а також нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, копію статуту ТОВ «Євро-Реконструкція», витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія паспортних даних ОСОБА_1 та РНОКПП (т.1, а.с. 8-12, 15-18, 21-28).

Відповідачі долучили фото засобів обліку, робочий проект реконструкції лінії енергозабезпечення квартири, договір про користування електричною енергією № 09410419805 (т.1, а.с.48,49,50, 56-65).

Також стороною відповідача надано копію квитанції від 15 серпня 2024 року про оплату ОСОБА_2 послуг з постачання теплової енергії за 2016 рік на суму 19700 грн (т.1 а.с.51).

Застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 був відмінений на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 01 липня 2023 року.

Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

У п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

У ч.2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16 дійшов висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відсутність укладеного договору про надання послуг не звільняє споживачів від обов`язку оплачувати надані їм послуги. Поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

У цій категорії справ розмір заборгованості за комунальні послуги має визначатись відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договорів. При цьому суд не позбавлений права і зобов`язаний при наявності заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною. Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16-ц.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд.

З наведених обставин справи вбачається, що ТОВ «Євро-Реконструкція» є виконавцем послуг із постачання теплової енергії та гарячої води споживачам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Власником квартири АДРЕСА_3 з вересня 2014 року по лютий 2021 року була ОСОБА_1 , а лютого 2021 року її власником став ОСОБА_2 , проте ОСОБА_1 залишилась зареєстровано за вказаною адресою.

Між ТОВ «Євро-Реконструкція» та ОСОБА_1 01 липня 2014 року було укладено договір № 460233198 про надання послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання. Даних про укладення договору між позивачем та новим власником ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Протягом усього спірного періоду, а саме з 01 грудня 2014 року, позивач безперебійно постачав теплову енергію та гарячу воду до будинку та здійснював нарахування (розподіл коштів) пропорційно до площі квартири.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками районного суду про те, що наявність у квартирі бойлера чи альтернативних джерел тепла свідчить про ненадання послуг. Матеріали справи не містять жодних належних доказів того, що квартира була відключена від внутрішньобудинкових мереж постачання гарячої води та опалення у встановленому законом порядку. Чинні норми передбачають, що таке відключення оформлюється відповідним актом за участю виконавця послуг.

До того ж доданий відповідачем до матеріалів справи проєкт встановлення електроопалення, електрокотла та договір на користування електроенергією датований 2020 роком, тобто до цього періоду такого обладнання не могло бути і дата введення його в експлуатацію також відсутня, а отже цей доказ не свідчить про законне від`єднання від загальнобудинкової мережі. Дані докази лише констатують факт використання додаткових приладів обігріву. Матеріали справи не місять доказів звернень від відповідачів про офіційну відмову від комунальних послуг на адресу ТОВ «Євро-Реконструкція» протягом спірного періоду. Самовільне втручання в інженерні мережі або відмова від фактичного користування послугами без офіційного й законного відключення не звільняють споживачів від обов`язку їх оплачувати (зокрема, за опалення місць загального користування та утримання будинку).

Водночас колегія суддів зауважує, що під час апеляційного розгляду справи позивач взяв до уваги заяву відповідачів про сплив позовної давності. Зокрема, з огляду на звернення до суду у червні 2024 року, позивач визначив свої вимоги межами строку позовної давності з урахуванням його зупинення на законодавчому рівні та визначив в апеляційні скарзі період заборгованості з березня 2017 року.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 здійснив 15 серпня 2024 року часткову оплату заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за 2016 рік в сумі 19 700 грн, тобто вже після відкриття провадження у справі, а позивач зарахував ці кошти в рахунок зменшення боргу за 2016 рік, що виходить за межі вимог заявлених в апеляційній скарзі позивачем.

Отже, перевіривши розрахунки з урахуванням строків позовної давності, часткової оплати боргу, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/теплової енергії за період з 12 березня 2017 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 38 302,74 грн, заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2019 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 2 754,33 грн.

Враховуючи відсутність здійснення своєчасної оплати наданих комунальних послуг, а отже має місце прострочення виконання відповідачем ОСОБА_1 грошового зобов`язання, а тому на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з неї підлягає до стягнення також інфляційні втрати у розмірі 7 352,81 грн і 3% річних у розмірі 2 948,86 грн.

Також підлягає стягненню солідарно з обох відповідачів, як власника та особи, що зареєстрована у квартирі, заборгованість за період з 15 лютого 2021 року по 01 травня 2024 року за послуги з постачання централізованого опалення/теплової енергії у розмірі 29 091,70 грн, за послуги гарячого водопостачання у розмірі 3 734,45 грн,

Враховуючи відсутність здійснення своєчасної оплати наданих комунальних послуг, а отже має місце прострочення виконання відповідачами грошового зобов`язання, а тому на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з них підлягає до стягнення також інфляційні втрати у розмірі 1 023,60 грн і 3% річних у розмірі 61,54 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, наслідком чого стало неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позову в межах заявлених вимог судові витрати зі сплати судового збору - 3028 грн за подання позову та 4542 грн за подання апеляційної скарги, а всього - 7570 грн підлягають пропорційному стягненню з відповідачів відповідно до обсягу задоволених вимог та характеру їхньої відповідальності, а саме з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6 064,73 грн пропорційно до суми її особистого боргу та її частки у солідарному зобов`язанні та з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 505,27 грн пропорційно до його частки у солідарному зобов`язанні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року - скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/теплової енергії за період 12 березня 2017 року до 14 лютого 2021 року у розмірі 38302,74 грн, заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2019 року до 14 лютого 2021 року у розмірі 2 754,33 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 7352,81 грн, 3 % річних у розмірі 2948,86 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за період з 15 лютого 2021 року до 01 травня 2024 року за послуги з постачання централізованого опалення/теплової енергії у розмірі 29091,70 грн, та за отримані послуги гарячого водопостачання 3734,45 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1023,60 грн, 3 % річних у розмірі 61,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір пов`язаний з розглядом справи в розмірі 6 064,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір пов`язаний з розглядом справи в розмірі 1 505,27 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук