Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №756/19229/25
Суддя: Желепа Оксана Василівна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року місто Київ
Справа № 756/19229/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/15564/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Приходько К.А.
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Добрянська Наталія Іванівна, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року (ухвалене у складі судді Гребенюка В.В.)
у справі за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 , про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст заяви
У листопаді 2025 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до суду із заявою, у якій просило зобов`язати АТ «Універсал Банк» надати інформацію, що містить банківську таємницю стосовно ОСОБА_1 , а саме інформацію про обсяг та обіг коштів за період з 14 травня 2019 року по 31 грудня 2024 року за рахунками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у розрізі контрагентів із зазначенням дат проведення операцій, сум та призначення платежів, найменувань контрагентів і кодів ЄДРПОУ.
Заяву мотивовано необхідністю отримання відомостей для здійснення податкового контролю щодо ОСОБА_1 та проведення документальної позапланової перевірки своєчасності, достовірності й повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог податкового та іншого законодавства.
ГУ ДПС посилалося на те, що листом ДПС України від 24 липня 2024 року № 21319/7/99-00-24-04-02-07 до ГУ ДПС у Чернівецькій області надійшла інформація щодо ймовірних фактів ухилення від сплати податків ОСОБА_1 , отримана через чат-бот «ІНФОРМАЦІЯ_1» у месенджері Telegram. Згідно з інформаційними системами ДПС ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку з 14 травня 2019 року як фізична особа-підприємець - платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.
25 липня 2024 року ГУ ДПС направило ОСОБА_1 запит № 12048/6/24-13-24-06-04 про надання інформації, пояснень та їх документального підтвердження. У відповіді, яка надійшла 14 серпня 2024 року, ОСОБА_1 надав пояснення, відомості (виписки) щодо шести банківських рахунків, податкові декларації та інші документи.
Після проведення доперевірочного аналізу ГУ ДПС вказало на розбіжності між річними сумами задекларованих доходів і сумами оборотів за банківськими рахунками за період з 2019 року по перше півріччя 2024 року та 21 серпня 2024 року направило повторний запит № 13471/6/24-13-24-06-04. 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, виписки за рахунками та документи на підтвердження окремих операцій, зокрема повернення помилково перерахованих коштів, повернення коштів у зв`язку з розірванням договорів та інших операцій, які, за його твердженням, не становили підприємницький дохід.
Заявник зазначав, що надані відомості не містили повної щоденної деталізації операцій за всім заявленим періодом, а проведений аналіз інформації з податкових розрахунків та банківських відомостей свідчив про те, що з 130 контрагентів, відображених у податковій інформації, лише 55 можна було ідентифікувати за наданими деталізованими банківськими виписками.
Крім того, у 2025 році ГУ ДПС повторно звернулося до ОСОБА_1 з вимогою надати детальну інформацію про рух коштів та документальне підтвердження операцій. За твердженням заявника, відповіді на цей запит у встановлений строк не надійшло. Також ГУ ДПС зверталося безпосередньо до АТ «Універсал Банк» із запитом про інформацію щодо обсягу та обігу коштів, однак банк повідомив про неможливість її надання без належної правової підстави у зв`язку з режимом банківської таємниці.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Подільський районний суд міста Києва рішенням від 27 квітня 2026 року заяву задовольнив, зобов`язав АТ «Універсал Банк» надати ГУ ДПС у Чернівецькій області інформацію, що містить банківську таємницю стосовно ОСОБА_1 шляхом надання в паперовому або електронному вигляді інформацію про обсяг та обіг коштів за період з 14.05.2019 по 31.12.2024 по рахунках, що належать вказаній особі, в розрізі контрагентів із зазначенням дат проведення операцій, сум платежів, призначень платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 .
Суд першої інстанції виходив із того, що наявні в матеріалах справи виписки не містять інформації про рух коштів за весь заявлений період із необхідною деталізацією, унаслідок чого контролюючий орган позбавлений можливості перевірити реальність і повноту відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку й визначити реальний обсяг доходів, отриманих від здійснення господарської діяльності.
Заперечення ОСОБА_1 про надання ним достатнього обсягу банківської інформації місцевий суд відхилив, пославшись на відсутність виписок за весь період з 14 травня 2019 року по 31 грудня 2024 року з інформацією в розрізі контрагентів та повною деталізацією операцій.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із таким рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Добрянська Н.І. 29 липня 2026 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив наявності передбачених законом підстав для втручання у банківську таємницю та фактично визнав достатньою підставою саму потребу контролюючого органу в отриманні більш детальної інформації про операції за рахунками.
Наголошує, що у відповідь на запити від 25 липня та 21 серпня 2024 року він надав ГУ ДПС банківські виписки, податкові декларації, пояснення та документи щодо виявлених розбіжностей, чому суд не дав належної оцінки та не встановив, які саме законні способи податкового контролю були використані та чому вони виявилися недостатніми або неможливими.
Зазначає, що відсутність у податкового органу повної банківської інформації не унеможливлює початок документальної позапланової перевірки. Так, наказами № 1724-п та № 1725-п від 21 серпня 2025 року перевірки вже були призначені, а наказами № 2617-п та № 2618-п від 24 грудня 2025 року початок їх проведення перенесено на липень та серпень 2026 року. Вважає, що на час розгляду справи судом перевірка фактично не розпочалася, а тому не виник і передбачений пунктом 85.2 статті 85 ПК України обов`язок платника надати посадовим особам контролюючого органу всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
Стверджує, що матеріали справи не містять доказів направлення йому вимог про надання первинних документів безпосередньо в межах фактично розпочатої перевірки та доказів відмови від їх надання після початку перевірки а тому заявник не довів ані неможливості реалізації спеціально передбачених ПК України способів контролю, ані іншої об`єктивної потреби у судовому розкритті банківської таємниці.
Вказує, що вимога ГУ ДПС про розкриття інформації у розрізі контрагентів із зазначенням їх найменувань, кодів ЄДРПОУ, дат і призначень платежів фактично стосується не лише ОСОБА_1 , а й третіх осіб, тоді як у порядку глави 12 розділу IV ЦПК України банківська таємниця може бути розкрита лише щодо особи, стосовно якої подано заяву.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
21 вересня 2026 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, посилається на те, що за даними інформаційних систем ДПС у ОСОБА_1 наявний 31 банківський рахунок, а із шести рахунків, відомості щодо яких були надані платником, один гривневий рахунок містив лише підсумкові показники кредитового обороту без суцільної деталізації операцій. Загальний кредитовий оборот за таким рахунком становив 17 600 459,50 грн, а зі 130 контрагентів, відображених у податковій інформації, за наданими деталізованими виписками вдалося ідентифікувати 55.
Визнає, що у відповідь на запити від 25 липня та 21 серпня 2024 року ОСОБА_1 надавав пояснення, податкові декларації, банківські виписки, листи, договори та інші документи, зокрема щодо повернення помилково перерахованих коштів. Водночас такий обсяг інформації був недостатнім, оскільки надані виписки не містили безперервної деталізації всіх операцій за весь період, а виписки за окремі дні не дають можливості повністю зіставити первісне зарахування коштів із подальшим їх поверненням.
Посилається на повторний запит від 08 липня 2025 року № 13224/6/24-13-24-06-04, вручений платнику поштовим відправленням 23 липня 2025 року, та зазначає, що станом на 20 серпня 2025 року відповіді на нього не отримав.
Вважає, що обов`язок платника податків, передбачений пунктом 85.2 статті 85 ПК України, виникає після початку перевірки, однак це не усуває самостійного обов`язку відповідати на належно оформлені запити за статтею 73 ПК України. Об`єктивна потреба в розкритті банківської таємниці полягає у відсутності суцільної деталізації руху коштів, необхідної для перевірки пояснень платника та повноти відображення доходів.
Щодо інформації про контрагентів зазначає, що не просить надати відомості про їх окремі рахунки, а лише реквізити операцій за трьома рахунками ОСОБА_1 .
Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання
У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
З урахуванням викладеного та приписів ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Листом ДПС України № 21319/7/99-00-24-04-02-07 від 24.07.2024 (вх. ГУ ДПС у області № 2100/8 від 24.07.2024) направлено інформацію щодо ймовірних фактів ухилення від сплати податків ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме отриману через чат-бот «ІНФОРМАЦІЯ_1» в месенджері Telegram (Витяг з повідомлення:«.. Хочу повідомити про людину ОСОБА_1 . Код НОМЕР_4 . Він веде підприємницьку діяльність без реєстрації ФОПа та не сплачує податки. Прошу звернути на нього увагу, все можна дізнатись перевіривши транзакції по картках.»).
Згідно інформаційних систем ГУ ДПС ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області від 14.05.2019 року, як платник єдиного податку (3 група, ставка 5%).
ГУ ДПС листом від 25.07.2024 № 12048/6/24-13-24-06-04 направлено запит «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) з питань дотримання вимог порядку провадження господарської діяльності».
14.08.2024 на адресу ГУ ДПС Заліска О.В. (вх. ГУ ДПС у області від 14.08.2024 № 20329/6/ЕКПП), у якому, зокрема, але не виключно, було повідомлено про виявлені та усунуті розбіжності та надано перелік документів (відомості (виписки) по банківським рахункам «2600» - по 6-ти рахункам; податкові декларації платника єдиного податку, податкові розрахунки, тощо).
ГУ ДПС листом від 21.08.2024 року № 13471/6/24-13-24- 06-04 направлено запит «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) з питань дотримання вимог порядку провадження господарської діяльності». У вказаному запиті вказано, що за результатами проведеного доперевірочного Аналізу на предмет співставлений (звірки) обсягу доходу, задекларованого та відображеного платником податків - фізичною особою фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 в Податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця та наданих відомостей (виписок) по банківських рахунках (разом за кредитом, обіг за кредитом) встановлені розбіжності між річними сумами задекларованих доходів та сумами (разом за кредитом, обіг за кредитом) за період з 2019 року по півріччя 2024 року включно.
10.09.2024 на адресу ГУ ДПС надійшла відповідь ОСОБА_1 (вх. ГУ ДПС у області від 10.09.2024 № 22093/6/ЕКПП). У вказаному листі надано пояснення на запит ГУ ДПС, а також надано виписки по рахункам № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
Відповідно до виписки за рахунком фізичної особи-підприємця від 13.08.2024 по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 обіг за кредитом, дебетом та баланс на кінець місяця складає 0,00. Інформація про рух коштів відсутня.
Відповідно до виписки за рахунком фізичної особи-підприємця від 13.08.2024 за рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021:
- у період січень - липень за кредитом, дебетом та баланс на кінець місяця складає 0,00. Інформація про рух коштів відсутня.
- наявна інформація про обіг за кредитом, дебетом та балансу на кінець місяця за серпень - грудень. Інформація про рух коштів відсутня.;
Відповідно до виписки за рахунком фізичної особи-підприємця від 13.08.2024 за рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 наявна інформація про обіг за кредитом, дебетом та балансу на кінець місяця. Інформація про рух коштів відсутня.
Відповідно до виписки за рахунком фізичної особи-підприємця від 13.08.2024 за рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 наявна інформація про обіг за кредитом, дебетом та балансу на кінець місяця. Інформація про рух коштів відсутня.
Відповідно до виписки за рахунком фізичної особи-підприємця від 13.08.2024 за рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.01.2024 по 13.08.2024 наявна інформація про обіг за кредитом, дебетом та балансу на кінець місяця. Інформація про рух коштів відсутня.
Відповідно до виписки за рахунком фізичної особи-підприємця від 24.01.2024 за рахунком № НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 обіг за кредитом, дебетом та баланс на кінець місяця складає 0,00. Інформація про рух коштів відсутня.
Відповідно до виписки за рахунком фізичної особи-підприємця від 03.09.2024 за рахунком № НОМЕР_2 за період з 01.01.2019 по 30.06.2024 обіг за кредитом, дебетом та баланс на кінець місяця складає 0,00. Інформація про рух коштів відсутня.
Відповідно до виписки за рахунком фізичної особи-підприємця від 03.09.2024 за рахунком № НОМЕР_3 за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 обіг за кредитом складає 688,00 Євро, обіг за дебетом.
У матеріалах справи наявні виписки за рахунками у банку станом на 03.10.2023, 02.05.2024, 04.10.2023, 06.02.2023, 08.05.2024, 09.11.2023, 13.11.2023, 22.11.2021, 23.10.2023, 28.12.2021.
Позиція суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з урахуванням відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
За правилами частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на таке.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта; відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом про банки і банківську діяльність.
Пункти 1, 2 частини другої статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачають, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у Національному банку України та інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Виходячи зі змісту частини першої статті 62 Закону, підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.
Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПK України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом пунктів 4, 5 частини першої статті 348 ЦПК України у заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, мають бути наведені обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається її розкрити, правові підстави повноважень заявника, межі розкриття та мета використання інформації. Частина друга статті 350 ЦПК України передбачає відмову в задоволенні заяви, якщо інформація вимагається без підстав і повноважень, визначених законом.
Верховний Суд послідовно виходить із того, що саме собою неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці (постанова Верховного Суду від 27 червня 2022 року у справі № 686/17906/21, від 02 серпня 2022 року у справі № 757/27977/19-ц, від 07 червня 2024 року у справі № 758/7617/23, від 09 лютого 2026 року у справі № 758/8300/24, від 12 серпня 2026 року у справі № 501/4276/25 та інших)
У постанові від 12 серпня 2026 року у справі № 501/4276/25 Верховний Суд окремо наголосив, що податковий орган має довести об`єктивну неможливість проведення податкової перевірки та вичерпання передбачених законом заходів. Якщо спеціальним податковим законодавством передбачено спосіб реагування на виявлене порушення, звернення за судовим розкриттям банківської таємниці не може підміняти цей спосіб. Виняток становить доведена неможливість його застосувати.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 02 березня 2026 року у справі № 757/25789/25-ц, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року та вказано, що контролюючий орган повинен довести не лише загальну потребу перевірити податкові показники, а й обставини, які об`єктивно перешкоджають реалізації передбачених ПК України механізмів контролю.
У цій справі матеріали не свідчать про ухилення ОСОБА_1 від взаємодії із контролюючим органом. Навпаки, вбачається тривале листування та надання ним запитуваних документів.
Так, на запит від 25 липня 2024 року ОСОБА_1 подав пояснення, декларації та банківські відомості. Після повторного запиту від 21 серпня 2024 року він 10 вересня 2024 року надав додаткові пояснення, договори, листи про повернення помилково отриманих коштів і банківські виписки. Наявні у справі виписки АТ «Універсал Банк» підтверджують ті операції із зарахування та повернення коштів, на які ОСОБА_1 посилався у своїх відповідях.
Колегія суддів звертає також увагу на зміст установлених ДПС «розбіжностей».
Так, із відповіді платника та долучених документів убачається, що вони отримали конкретне арифметичне та документальне пояснення, відповідно до якого за перше півріччя 2024 року задекларований дохід 6 075 599,98 грн після врахування сум надходжень за відповідними рахунками та повернення 10 000 грн помилково зарахованих коштів арифметично узгоджується з банківськими даними. Операції із зарахування 02 травня 2024 року та повернення 08 травня 2024 року відображені у виписках АТ «Універсал Банк». Щодо інших періодів платник також надав пояснення і підтвердні документи про помилкові платежі, повернення коштів та інші операції, які не включалися ним до складу підприємницького доходу відповідно до підпункту 5 пункту 292.11 статті 292 ПК України.
Отже, після наданих платником пояснень предмет фактичної незгоди сторін змістився з арифметичної невідповідності задекларованого доходу до бажання контролюючого органу отримати суцільну деталізацію усіх операцій за трьома рахунками та ідентифікувати всіх контрагентів. Проте недостатність, на думку ГУ ДПС, рівня деталізації вже наданих документів сама по собі не доводить ані неможливості провести документальну перевірку, ані існування іншої об`єктивної потреби, яка виправдовує розкриття банківської таємниці.
Колегія суддів враховує, що запит від 08 липня 2025 року вручено ОСОБА_1 23 липня 2025 року. За твердженням ГУ ДПС, станом на 20 серпня 2025 року відповідь на нього не надійшла, а вже 21 серпня 2025 року ГУ ДПС скористалося спеціальним передбаченим ПК України способом реагування та видало накази про проведення документальних позапланових невиїзних перевірок. Копії відповідних документів були отримані платником 09 вересня 2025 року.
При цьому наказом № 1725-п від 21 серпня 2025 року початок відповідної документальної позапланової невиїзної перевірки визначено на 02 лютого 2026 року. Натомість із заявою про розкриття банківської таємниці ГУ ДПС звернулося вже у листопаді 2025 року. Таким чином, на момент звернення до суду призначена самим заявником перевірка ще не розпочалася, а тому контролюючий орган об`єктивно ще не міг ані використати весь комплекс повноважень, які закон пов`язує з її проведенням, ані встановити, що такі повноваження є недостатніми або не можуть бути реалізовані.
Пункт 85.2 статті 85 ПК України прямо пов`язує обов`язок платника надати посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, з моментом початку перевірки. Тому до 02 лютого 2026 року не можна було констатувати порушення ОСОБА_1 саме цього обов`язку або його відмову надати документи в межах розпочатої перевірки.
Колегія суддів також звертає увагу, що ГУ ДПС не навело доказів будь-якої об`єктивної перешкоди для проведення перевірки у визначену ним дату. Зокрема матеріали не свідчать про відсутність платника за податковою адресою, неможливість вручити наказ або повідомлення, недопуск до перевірки чи відмову надати документи після її початку. Навпаки, матеріалами підтверджено вручення платнику як інформаційного запиту, так і документів про призначення перевірки, а тому відсутня необхідна передумова для переходу від звичайних засобів податкового контролю до виняткового судового механізму розкриття банківської таємниці
Посилання ГУ ДПС на відмову АТ «Універсал Банк» надати деталізовані відомості без рішення суду не змінює цього висновку, оскільки така відповідь банку підтверджує дію встановленого законом режиму банківської таємниці і не доводить неможливість реалізувати податковий контроль через перевірку та витребування документів у платника в порядку, визначеному ПК України.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» та у практиці Верховного Суду, зокрема в постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 160/7116/19, наголошено, що державні органи повинні діяти вчасно, належно та якомога послідовніше, а внутрішні процедури мають забезпечувати прозорість, ясність і правову визначеність.
У спірних правовідносинах це означає, що контролюючий орган має реалізовувати надані йому повноваження у визначеній законом послідовності та не може покладати на особу наслідки того, що сам звернувся до суду за винятковим заходом до настання визначеної ним дати перевірки і до використання процесуальних можливостей цієї перевірки.
Колегія суддів також враховує, що вимога ГУ ДПС сформульована як надання інформації у розрізі контрагентів із зазначенням найменувань, кодів ЄДРПОУ, дат та призначень платежів. Верховний Суд у постановах від 27 червня 2022 року у справі № 686/17906/21 та від 02 березня 2026 року у справі № 757/25789/25-ц зазначив, що розкриття банківської таємниці в межах такого окремого провадження можливе щодо особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не щодо її контрагентів.
За таких обставин ГУ ДПС у Чернівецькій області не довело ані необхідної передумови для судового розкриття - неможливості реалізувати податковий контроль шляхом призначеної документальної перевірки, ані самостійної об`єктивної потреби, яка б виправдовувала одержання повної транзакційної історії до початку такої перевірки.
Суд першої інстанції, зосередившись лише на відсутності у матеріалах суцільної деталізації банківських операцій, не оцінив часову послідовність податкових заходів, обсяг уже наданих пояснень і документів та не встановив, чому визначені ПК України інструменти контролю були непридатними або неможливими для досягнення заявленої мети. Тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для розкриття банківської таємниці є передчасним і не відповідає встановленим обставинам справи та наведеним висновкам Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції не врахував, що на момент звернення ГУ ДПС до суду призначена документальна перевірка ще не розпочалася, не встановив об`єктивних обставин, які унеможливлювали її проведення передбаченими законом способами, не дав належної оцінки наданим ОСОБА_1 поясненням і підтвердним документам та помилково прирівняв відсутність бажаної для заявника суцільної деталізації банківських операцій до самостійної підстави розкриття банківської таємниці, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви.
Судові витрати
Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, а тому підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи, немає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 263, 294, 348, 350, 367, 374, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Добрянська Наталія Іванівна, - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Чернівецькій області, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 , про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua