Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №753/7414/26
Суддя: Фінагеєв Валерій Олександрович
справа № 753/7414/26 головуючий у суді І інстанції Шаповалова К.В.
провадження № 22-ц/824/15367/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Шаповалової К.В., у м. Києві, у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року АТ «Універсал банк» звернулося до суду із позовом в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 03 лютого 2018 року у розмірі 333 698,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 150 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . У зв`язку із невиконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 19 січня 2026 року складає 333 698,61 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року позов АТ «Універсал банк» задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що до позовної заяви позивачем долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк»" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з Тарифів за чорною карткою monobank та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank. Разом з тим, зазначені документи підпису ОСОБА_1 не містять. Підписана відповідачем Анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги. Умови і правила обслуговування в АТ «Унверсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank відповідач також не підписувала. Окрім того, Анкета-заява датована 03 лютого 2018 року, а вказані Умови та правила обслуговування датовані 27 листопада 2021 року, тобто більше ніж через три роки після підписання Анкети заяви. Таким чином, ОСОБА_1 не підписувалися будь-які правила, умови та тарифи щодо користування карткою. Зворотнього матеріали справи не містять.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 03 лютого 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого, АТ «Універсал банк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідно до положень анкети-заяви, зазначається, що позичальник згодний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи.
У пункті 2, підписаної ОСОБА_1 при відкритті банківського рахунку анкети-заяви, споживач банківських послуг (клієнт) погоджується, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.
В пункті 3 анкети-заяви відповідач підтвердила, що підписанням цього договору вона підтверджує, що ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог чинного законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку.
Окрім того, в цьому ж пункті анкети-заяви відповідач беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Пунктом 6 анкети клієнт засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому ключем (НОМЕР_3), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором.
Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Без ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим.
Отже, підписанням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 03 лютого 2018 року, а також засвідчила, що вона повідомлена банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
У паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank міститься інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші істотні умови договору.
У пункті 7 паспорту споживчого кредиту вказано, що споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання договору.
Згідно довідки про розмір встановлено кредитного ліміту вбачається, що станом на 03 лютого 2018 року кредитний ліміт був встановлений на рівні 500,00 грн., неодноразово збільшувався, та станом на 23 травня 2023 року становив 150 000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 19 січня 2026 року мала заборгованість в загальному розмірі 333 698,61 грн.
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 150 000, 00 грн., баланс складає - (мінус) 183 698, 61 грн. Загальна заборгованість складає 333 698,61 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
На доведення факту укладення кредитного договору позивачем надано суду Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 03 лютого 2018 року, яка містить підписи представника банку та позичальника зі світлокопіями його паспорту та ІПН, а також печатку Monobank ПАТ «Універсал Банк», що свідчить про дотримання сторонами письмової форми кредитного договору.
Згідно із абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно зі статтею 3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №524/5556/19 від 12.01.2021, №234/7159/20 від 10.06.2021.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що 03 лютого 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» б/н.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Між тим, аналізуючи приєднані АТ «Універсал Банк» до позовної заяви Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, вбачається, що вони не містять підпису позичальника, що виключає підстави для застосування правил частини першої статті 634 ЦК України та не дає підстав вважати погодженими позичальником умови кредитування, в тому числі і розмір відсотків.
Апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги, що матеріалами справи доведено підписання особою лише анкети-заяви, яка не містить відомостей щодо строків здійснення періодичних платежів, процентної ставки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Посилання позивача, що примірники Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту позичальник отримав у мобільному додатку, колегія суддів відхиляє, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження зазначеного. Тоді як вчинення позичальником банківських операцій з використання кредитних коштів не підтверджує погодження істотних умов зобов`язання, але у відповідності до позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 року є підставою для кредитора вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Знайшли своє підтвердження і доводи апеляційної скарги, що Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», що наявні у матеріалах справи, враховуючи специфіку надання банківських послуг, неодноразово оновлювалися та доповнювалися у відповідності з вимогами діючого законодавства. Оскільки для вирішення заявленого спору має значення обізнаність позичальника із умовами кредитування на час підписання нею анкети-заяви, тобто 03 лютого 2018 року, приєднані позивачем до позову Умови і правила надання банківських послуг в редакції, затвердженій Протоколом правління № 46 від 24 листопада 2021 року, які набувають чинності з 27 листопада 2021 року, не могли бути надані відповідачу для ознайомлення, у зв`язку з набуття ними чинності задовго після укладення договору.
Їх оприлюднення на офіційному сайті банку не звільняє позивача від обов`язку доказування у індивідуальному судовому спорі погодження позичальником умов кредитування шляхом їх підписання. Наведене забезпечує автономію волі та приватного інтересу кожної особи без порушення прав позичальника, як слабшої сторони.
Із огляду на викладене колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, що витяги із Умов і Правил надання банківських та Тарифів обслуговування кредитних карт, що містяться в матеріалах справи, не відповідають вимогам статті 207 ЦК України щодо письмової форми правочину та статті 634 ЦК України щодо форми договору приєднання, а тому не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 03 лютого 2018 року шляхом підписання анкети-заяви.
Разом із цим, у спірних правовідносинах банк має право вимоги повернення фактично отриманої та не повернутої позичальником суми кредитних коштів, що відповідає сталій позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 року.
Згідно із вимогами статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Обґрунтовуючи підстави стягнення заборгованості за тілом кредиту, банком, окрім розрахунку, надано виписку по картковому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції за кредитним договором, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей.
Відповідно до виписки про рух коштів по картці від 19 січня 2026 року впродовж періоду з 03 лютого 2018 року по 19 січня 2026 року відповідач внесла на свій банківський рахунок (поповнила) на загальну суму 3 633 875,54 грн., витрачено нею кредитних коштів загалом 3 945 213,79 грн. (т.1 а.с.85-200).
Частину внесених на повернення боргу коштів банком списувалось на погашення відсотків. Загальний розмір відсотків, списаних банком за період з 03 лютого 2018 року по 19 січня 2026 року з картки ОСОБА_1 складає 40 624,96 грн. (т.1 а.с.17-83).
За відсутності договірного врегулювання порядку та розміру списання відсотків з рахунку клієнта, списання банком з рахунку відповідача 40 624,96 грн. в якості відсотків і формування за рахунок такого списання заборгованості за тілом кредиту в сумі 333 698,61 грн. є не правомірним.
За таких обставин, кошти, безпідставно списані з рахунку відповідача в якості відсотків, підлягають зарахуванню в якості коштів, що сплачені на погашення кредиту.
Отже, виходячи з суми витрачених банківських коштів відповідачем, фактично повернутих нею коштів (з урахуванням безпідставно списаних відсотків) підлягають стягненню з відповідача 270 713,29 грн. неповернутих банку коштів (3 945 213,79 - 3 633 875,54 - 40 624,96).
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з підстав недоведеності належними доказами погодження позичальником істотних умов кредитування, зокрема, базової відсоткової ставки.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та стягнув з відповідача заборгованість, яка частково сформована за рахунок списання відсотків, розмір яких не був погоджений сторонами.
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
При подачі позовної заяви АТ «Універсал Банк» сплатило судовий збір у розмірі 4 004,38 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (81,12%), а саме у розмірі 3 248,35 грн. (4004,38*81,12%).
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 6 006,58 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню на її користь з позивача пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги (18,87%), а саме у розмірі 1 133,44 грн. (6006,58*18,87%).
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ «Універсал Банк» різницю між сумою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, та сумою, яку позивач має компенсувати відповідачу. Така різниця становить 2 114,91 грн. (3248,35-1133,44).
На підставі викладеного, керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», місце знаходження: м. Київ, вул. автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код 21133352, заборгованість за кредитним договором б/н від 03 лютого 2018 року, яка станом на 19 січня 2026 року складає 270 713,29 (двісті сімдесят тисяч сімсот тринадцять) гривень 29 копійок та судовий збір у розмірі 2 114,91 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 91 копійка.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua