Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №753/8165/24 — Київський апеляційний суд

справа № 753/8165/24 головуючий у суді І інстанції Осіпенко Л.М.

провадження № 22-ц/824/17346/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Осіпенко Л.М., у м. Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише частину, а саме: 89 000,00 грн., з яких: 17 800,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 71 200,00 грн. - заборгованість за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 лютого2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1153-3829. Договір укладено у формі електронного документа відповідно до вимог ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування» і підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором. Умовами договору передбачено надання відповідачу кредитних коштів у сумі 17 800,00 грн. строком на 300 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірах, визначених договором.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті через систему платежів LiqPay у розмірі 17 800,00 грн., чим виконав свої зобов`язання за кредитним договором своєчасно та в повному обсязі. У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, умов договору належним чином не виконала, у встановлені строки кредит та проценти не повернула, унаслідок чого утворилась заборгованість. Станом на 20 березня 2024 року загальний розмір заборгованості за договором становить 176 398,00 грн., з яких: 17 800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 158 598,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. Разом із тим, позивачем застосовано програму лояльності та частково списано заборгованість за процентами, у зв`язку з чим до стягнення заявлено 89 000,00 грн., з яких: 17 800,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 71 200,00 грн. - заборгованість за процентами.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача прострочену заборгованість за нарахованими процентами за договором про відкриття кредитної лінії № 1153-3829 від 09 лютого 2023 року у розмірі 67 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції вимог через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що згідно з п. 4.8 Договору строк кредитування становив 300 календарних днів, а кінцевою датою повернення кредиту було визначено 05 грудня 2023 року. Незважаючи на це, позивач нарахував, а суд стягнув проценти за період з 09 лютого 2023 року по 20 березня 2024 року (тобто додатково за 106 днів прострочення після закінчення дії договору). Оскільки від відповідальності за ст. 625 ЦК України та штрафів відповідач звільнена на підставі закону та п. 8.4 самого Договору у період дії воєнного стану, будь-які нарахування договірних відсотків після 05 грудня 2023 року є незаконними. Суд першої інстанції встановив, що під час розгляду справи відповідач добровільно перерахувала позивачу 22 000,00 грн. Суд самостійно, за відсутності заяви позивача про зменшення позовних вимог, зарахував ці кошти спочатку в рахунок повного погашення тіла кредиту (17 800,00 грн.), а залишок (4 200,00 грн.) - в рахунок відсотків, та частково задовольнив позов. За відсутності заяви про зміну позовних вимог, суд не мав процесуального права самостійно зменшувати суму позову, а повинен був закрити провадження в частині 22 000,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмета спору). Крім того, такий перерозподіл суду прямо суперечить статті 1052-1 ЦК України, яка встановлює, що проценти за користування кредитом завжди погашаються у першу чергу, а тіло кредиту у другу. Зважаючи на те, що оригінал договору відсутній, у позивача не виникло права нараховувати щоденні проценти. Отримані кошти у розмірі 17 800,00 грн. є безпідставно набутими в порядку ст. 1212 ЦК України. Повернувши позивачу 22 000,00 грн., відповідач повністю та з надлишком компенсувала фактично отримані кошти. Жодної правової підстави для стягнення додаткових 67 000,00 грн. відсотків немає .

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування, через що скарга не може бути задоволена, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 09 лютого 2023 року між позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1153-3829 (а.с. 16-27 т. 1).

У відповідності до п. 2.1. договору, кредитодавець (ТОВ «Укр Кредит Фінанс») відкриває для позичальника ( ОСОБА_1 ) невідновлювану кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим Договором.

У відповідності до п. 2.2. договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

У відповідності до п. 2.3. договору, дата видачі кредиту - 09.02.2023 р., останній календарний день першого базового періоду - 26.02.2023 р., сума кредиту - 17 800,00 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 8 010,00 грн., разом до сплати - 25 810,00 грн.

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п. 2.4 Договору).

У відповідності до п. 4.2. Договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промоставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. (п. 4.3 Договору).

Стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування кредитом. Знижена процентна ставка становить 2.50 %.

У відповідності до п. 4.8. договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 05 грудня 2023 року.

У відповідності до п. 4.9. , 4.10 договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає сімсот п`ятдесят шість тисяч триста тридцять п`ять цiлих, нуль сотих відсотки(-ів). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь Строк кредитування) складає: 178 000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 160 200,00 грн.

У відповідності до п. 8.4 договору, позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця проценти від неповерненої суми Кредиту за кожен день прострочення в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за даним Договором, які виникли у зв`язку з порушенням Позичальником зобов`язань за цим Договором під час дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями) та/або у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину. Крім того, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У розділі 12 «Реквізити сторін» на виконання вимог п. 4.2. договору, вказано реквізити банківської картки позичальника ( ОСОБА_1 ) на яку будуть перераховані кредитні кошти.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://credos.com.ua/) шляхом підписання ЕЦП/КЕП зі сторони товариства, та з іншої сторони шляхом використання одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) А3098 який надійшов на номер мобільного телефону у вигляді смс-повідомлення, що підтверджується: 1) протоколом створення та перевірки електронного підпису на кредитному договорі (а.с. 57, 72 т. 2); 2) моніторингом дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с. 56 т. 2).

Крім того, сторони узгодили основні умови кредитування підписавши паспорт споживчого кредиту (а.с. 42-45 т. 2).

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належним чином виконав умови кредитного договору, 09 лютого 2023 року перерахував на користь відповідачки на банківську картку НОМЕР_1 суму кредитних коштів у розмірі 17 800,00 грн., що підтверджується: 1) довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с. 15 т. 1); 2) листом АТ КБ «ПриватБанк» від 27 березня 2024 року (а.с. 65-74 т. 1).

У відповідності до довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 20 березня 2024 року заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед кредитодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 176 398,00 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 17 800,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 158 598,00 грн. (а.с. 48-53 т. 1).

26 червня 2024 року та 27 червня 2024 року відповідач ОСОБА_1 здійснила погашення кредитної заборгованості у розмірі 22 000,00 грн. двома платежами (10 000,00 грн. + 12 000,00 грн.), що підтверджується знімками екрана (скріншотами) з інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://credos.com.ua/) (а.с. 94-95, 135-136 т. 1).

02 липня 2024 року позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до відповідача ОСОБА_1 з гарантійним листом за № 4831, в якому зазначив, що у випадку погашення нею до 03 липня 2024 року (включно) частини заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 000,00 грн., з урахуванням вже здійснених оплат залишок становить 18 000,00 грн., ТОВ «Укр Кредит Фінанс» буде здійснено списання залишку заборгованості, а дію кредитного договору припинено у зв`язку з його частковим виконанням та частковим погашенням боргу. Гарантійним листом повідомлено, що надані гарантії втрачають силу у випадку недотримання відповідачкою умов оплати, зазначених вище (а.с. 185 т. 1).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час розгляду справи частково погасила заборгованість у розмірі 22 000,00 грн., а тому фактично погасила тіло кредиту у розмірі 17 800,00 грн., а також частину простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 4 200,00 грн. Враховуючи, що позивач не звертався до суду із заявою про зменшення позовних вимог у встановленому законом порядку, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід задовольнити частково, а саме в частині стягнення з відповідачки 67 000,00 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами за вирахуванням вже сплаченої частини боргу (з розрахунку: 89 000,00 грн. - 22 000,00 грн.).

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Як вірно встановлено судом першої інстанції 09 лютого 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1153-3829 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua).

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до умов п. 3.8 Договору про відкриття кредитної лінії № 1153-3829 у разі погодження із запропонованими Кредитодавцем умовами Договору, Позичальник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції Кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий Позичальником, що вважається підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Накладення Позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, підписавши електронний кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами правочину. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Велика Палата Верховного Суду в п. 90 постанови від 21 січня 2026 року у справі № 755/9838/23 (провадження № 61-3172св25) зазначила, що у цивільних справах є застосовним такий стандарт доказування як «стандарт більшої переконливості», згідно з яким, висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Європейський суд з прав людини також визнає допустимість у цивільних справах стандарту доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities) (п. 43 рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України», заява № 22750/02; рішення від 23 серпня 2016 року у справі «J.K. and others v. Sweden», заява № 59166/12).

У зв`язку з цим та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд не вбачає підстав сумніватися у відповідності наданої позивачем паперової копії електронного кредитного договору його оригіналу, а тому відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених ч. 5 ст. 100 ЦПК України, про які вказує відповідач в апеляційній скарзі.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 17 800,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період 18 днів; знижена % ставка -2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту - ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти в сумі 17 800,00 грн. за кредитним договором № 1153-3829 від 09 лютого 2023 року на її платіжну картку № НОМЕР_1 , що також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 27 березня 2024 року.

Відповідно до довідки про укладений договір станом на 20 березня 2024 року загальна кількість днів користування кредитом становить 300 днів, кількість користування ставкою 2,5 % - 18 днів, кількість користування ставкою 3% - 282 днів. Основний борг 17 800,00 грн., залишок відсотків 158 598,00 грн., загальна заборгованість становить 176 398,00 грн.

Умовами кредитного договору передбачена стандартна процентна ставка 3 % за кожен день користування кредитом та застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою (п. 4.6 Договору).

Пільгова процентна ставка 2,5 % в день застосовується протягом першого Базового періоду та надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця (п. 10 Договору).

Відповідно до п. 4.4 договору базовий період складає 18 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду (п. 4.5. Договору).

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідач частково погасила заборгованість у розмірі 22 000,00 грн., що свідчить про погашення тіла кредиту у розмірі 17 800,00 грн., а також частину простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 4 200,00 грн.

Зазначене не свідчить про порушення принципу диспозитивності, про що помилково зазначає відповідач в апеляційній скарзі, оскільки зарахування сплачених відповідачем коштів на тіло кредиту чи на не сплачені відсотки не змінює загальну суму заборгованості, яка стягнута судом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідач підтвердила факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та виникнення заборгованості за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань. Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту (позики) відповідач суду першої та апеляційної інстанції не надала, також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що позивач нарахував, а суд стягнув проценти за період з 09 лютого 2023 року по 20 березня 2024 року (тобто додатково за 106 днів прострочення після закінчення дії договору), апеляційний суд відхиляє, оскільки сума відсотків, несплачених позивачем, а саме 158 598,00 грн. нарахована за 300 календарних днів, як і передбачено договором між сторонами. Крім того позивач просив суд стягнути лише 71 200,00 грн. нарахованих відсотків.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції помилково зазначив період нарахування відсотків з 09 лютого 2023 року по 20 березня 2024 року, а не з 09 лютого 2023 року по 05 грудня 2023 року, проте це не вплинуло на правильність вирішення спору по суті.

Доводи апеляційної скарги в частині наявності неусувних технічних та правових дефектів наданого позивачем договору, є безпідставними, оскільки ґрунтуються на не підписанні укладеного кредитного договору електронним цифровим підписом.

Разом з тим, позивач не стверджував і не подавав доказів підписання договору зазначеним підписом. Позовні вимоги в даному випадку ґрунтуються на підписанні договору електронним підписом, що є відмінним від електронного цифрового підпису.

Електронний підпис не повинен верифікуватися на офіційному вебсайті Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України, як це помилково вважає відповідач.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку про часткове задоволення вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ухвалив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.