Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №185/12823/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №185/12823/26

Суддя: Бабій С. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 185/12823/26

Провадження № 2/185/10540/26

26 жовтня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Ільїної А.М., прокурора Тюрі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа — Виконавчий комітет Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позові зазначено, що позивач є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 . Батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 . Дитина проживає разом із позивачем. Відповідач тривалий час не бере належної участі у вихованні дитини, не цікавиться її навчанням та станом здоров`я, не підтримує контакту з дитиною. Станом на 30.06.2026 заборгованість зі сплати аліментів становила 346 839 грн. Висновком Виконавчого комітету Богданівської сільської ради від 18.06.2026 та рішенням від 24.06.2026 № 130 встановлено доцільність позбавлення батьківських прав.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що відповідач після розірвання шлюбу сторін не брав участі у вихованні сина, не спілкувався з ним, не цікавився його життям. Дитина проживала та проживає з позивачем.

Прокурор проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши письмові докази та пояснення дитини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 у справі № 188/858/19 шлюб між сторонами розірвано, відповідачу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Дитина проживає з позивачем.

Судом встановлено, що відповідно до судового наказу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року № 188/1579/18 з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 жовтня 2018 року. Згідно з довідкою Павлоградського відділу державної виконавчої служби про неотримання аліментів та розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, станом на 30 червня 2026 року заборгованість становила 346 839 грн, а станом на вересень 2026 року — 371 053,50 грн. За весь період виконання виконавчого документа відповідач не сплатив жодної суми аліментів.

Відповідно до відповіді № 3487115 від 21 жовтня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, отриманої судом у порядку частини 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 року загальна сума доходів відповідача становила 44 383,81 грн. До травня 2026 року відповідач не мав стабільного офіційного доходу. З 22 травня 2026 року він працевлаштований у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бетонярня „Будмайстер“» та отримує заробітну плату. Разом з тим, навіть після появи офіційного доходу відповідач не вжив заходів щодо погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Тривала (понад сім років) повна несплата аліментів за наявності виконавчого документа, а також відсутність будь-якого контакту з дитиною свідчать про свідоме ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо утримання та виховання сина.

Висновком Виконавчого комітету Богданівської сільської ради від 18.06.2026 та рішенням від 24.06.2026 № 130 встановлено обставини відсутності належної участі батька у вихованні дитини та зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

Суд не вбачає підстав ставити такий висновок під сумнів, оскільки він узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема з поясненнями самої дитини.

У судовому засіданні було допитано малолітнього ОСОБА_3 , який пояснив, що відповідача не знає і не пам`ятає, з такою особою не спілкується, батьком вважає чоловіка матері на ім`я ОСОБА_5 . Із пояснень повивача випливає, що такою особоє є ОСОБА_6 , із яким позивач ре реєструвала шлюб 09.10.2021 р. що підтверджується свідоцтвом прро шлюб від 09.10.2021 р.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Оцінивши досліджені докази окремо та в сукупності, суд вважає доведеним, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина. Відповідач протягом тривалого часу після розірвання шлюбу не спілкувався з дитиною, не цікавився її життям, здоров`ям та розвитком. Пояснення самої дитини про те, що вона не знає і не пам`ятає відповідача та вважає батьком іншу особу, свідчать про повну відсутність психоемоційного зв`язку між відповідачем та сином. Перешкод у спілкуванні відповідачу ніхто не чинив.

Суд також враховує поведінку відповідача під час розгляду справи. Відповідач у судове засідання не з`явився і відзиву на позов не подав. Жодних заперечень, пояснень чи доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, він до суду не надав.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач цим процесуальним правом не скористався.

Суд усвідомлює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Водночас застосування менш суворого заходу у вигляді попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини за обставин цієї справи є неможливим і недоцільним. Відповідач протягом тривалого часу не виявив бажання брати участь у житті сина. Сімейних зв`язків між ними фактично не існує. Дитина не ідентифікує відповідача як батька. Збереження за відповідачем батьківських прав зберегло б за ним права, засновані на спорідненості з дитиною, за повної відсутності виконання ним відповідних обов`язків. Це суперечить найкращим інтересам дитини.

Враховуючи викладене та приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

Суд роз`яснює, що в разі зміни поведінки відповідача та обставин, які були підставою для позбавлення батьківських прав, він має право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав у порядку статті 169 СК України.

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 263–265, 268, 280–282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 26.10.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа — Виконавчий комітет Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 40210421, місцезнаходження: с. Богданівка, вул. Шкільна.

Суддя С. О. Бабій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua