Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №760/25129/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 760/25129/25 Головуючий у суді першої інстанції - Кравченко Я.В.

Номер провадження № 33/824/4741/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Кучеруком Максимом Васильовичем, на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 вересня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436128 від 27 серпня 2025 року, водій ОСОБА_1 27 серпня 2025 року о 20 годині 50 хвилин у місті Києві, вулиця Василя Липківського, 22, керуючи транспортним засобом «Hyundai I10», д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому перехресті, здійснюючи поворот ліворуч на зелений сигнал світлофору не надала перевагу у русі транспортному засобу «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок чого трапилось зіткнення, внаслідок зіткнення транспортний засіб «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , змінив траєкторію руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.6 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - Кучерук М.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 27 серпня 2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Hyundai I10 під її керуванням, BMW X1 під керуванням ОСОБА_2 та Toyota Land Cruiser Prado під керуванням ОСОБА_3 . Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, причиною ДТП стало ненадання нею переваги в русі автомобілю BMW під час виконання повороту ліворуч на зелений сигнал світлофора, чим порушено вимоги п. 16.6 ПДР України.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки обмежився встановленням факту порушення Правил дорожнього руху, не з`ясувавши наявності причинного зв`язку між таким порушенням та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Звертає увагу на висновок автотехнічного дослідження № 258/25 від 09 листопада 2025 року, згідно з яким її дії, що не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 16.6 ПДР України, не перебувають у причинному зв`язку з виникненням ДТП. Натомість експертом встановлено, що дії водія автомобіля BMW X1 ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п. 12.4 та п. 12.9 (б) ПДР України, перебувають у причинному зв`язку з виникненням пригоди.

Крім того, посилається на висновок комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи № 9629/25-35.1/9630/25.52 від 17 червня 2026 року, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Зазначає, що відповідно до цього висновку експерти не змогли категорично визначити, чи перебувають її дії у причинному зв`язку з виникненням ДТП, через відсутність повного комплексу даних щодо зближення транспортних засобів. Водночас експертами встановлено, що порушення водієм автомобіля BMW X1 вимог п. 12.4 та п. 12.9 (б) ПДР України перебуває у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

На думку сторони захисту, зазначені висновки експертів узгоджуються між собою в частині встановлення порушень Правил дорожнього руху водієм автомобіля BMW та їх причинного зв`язку з ДТП, тоді як жоден із висновків не містить категоричного підтвердження наявності такого причинного зв`язку між її діями та настанням наслідків.

У зв`язку з цим вказують, що суд першої інстанції не надав належної оцінки висновкам експертів, не встановив характеру та черговості порушень, допущених кожним із водіїв, не з`ясував, хто саме створив небезпечну дорожню обстановку, та не визначив ступеня участі кожного з них у виникненні ДТП.

Обґрунтовуючи свою позицію, посилаються на положення ст. 124 КУпАП, відповідно до яких адміністративна відповідальність настає за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів або іншого майна.

Зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності за цією статтею є встановлення причинного зв`язку між допущеним порушенням та наслідками, що настали.

Також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 8 та ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

За таких обставин вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, без належного встановлення причинного зв`язку між порушенням нею Правил дорожнього руху та виникненням ДТП, у зв`язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

При апеляційному розгляді справи захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Кучерук М.В. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, які з`явились на розгляд до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі мотивував своє рішення тим, що дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали дійшов висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436128 від 27 серпня 2025 року, водій ОСОБА_1 27 серпня 2025 року о 20 годині 50 хвилин у місті Києві, вулиця Василя Липківського, 22, керуючи транспортним засобом «Hyundai I10», д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому перехресті, здійснюючи поворот ліворуч на зелений сигнал світлофору не надала перевагу у русі транспортному засобу «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок чого трапилось зіткнення, внаслідок зіткнення транспортний засіб «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , змінив траєкторію руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.6 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. (а.с. 1)

В матеріалах справи міститься також схема місця ДТП, яка сталася 27 серпня 2025 року, складена працівниками патрульної поліції, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с. 3).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 27 серпня 2025 року, зазначено, що керуючи автомобілем «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Василя Липківського в напрямку Солом`янської площі рухався на дозволений сигнал світлофора зустрічний автомобіля «Hyundai I10» не надав йому перевагу в русі чим спричинив ДТП за участю трьох автомобілів під час зіткнення спрацювали подушки безпеки у зв`язку із чим він втратив керування та зіткнувся із автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado». (а.с. 4)

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 27 серпня 2025 року, зазначено, що керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_3 в м. Києві по вул. Липківського, 25 рухаючись у напрямку вул. Стадіонної зупинився для здійснення повороту ліворуч з метою здійснення маневру з крайньої лівої полоси в напрямку вул. Стадіонної. В цей час перед ним для здійснення маневру перебував автомобіль синього кольору «Hyundai I10», д.н.з. НОМЕР_1 . В цей час в зустрічному напрямку рухався автомобіль сріблястого кольору «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками перевищення швидкості. Водій попереду, не врахувавши швидкості зустрічного автомобіля почав здійснювати рух ліворуч в результаті чого відбулось зіткнення двох автомобілів, після чого автомобіль «BMW X1» виїхав на полосу зустрічного руху та здійснив зіткнення з його автомобілем в передню частину в результаті зіткнення було пошкоджено автомобіль. (а.с. 5)

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 27 серпня 2025 року, зазначено, що керуючи автомобілем «Hyundai I10», д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Митрополита Василя Липківського та вул. Стадіонної, вона завчасно зайняла крайню ліву смугу руху перед поворотом ліворуч з вул. Липківського на вул. Стадіонну, подавши сигнал повороту повністю зупинилась. Пересвідчившись у безпечності повороту, оскільки авто на зустрічних смугах були досить далеко, почала виконувати поворот на вул. Стадіонну. Згодом відчула удар у своє авто. Вочевидь водій авто НОМЕР_2 прискорився, намагаючись продовжити рух, не дивлячись, що вона виїхала на смугу, оскільки водій ударив авто вилетів на зустрічну смугу вдаривши інше авто, швидкість з якого він їхав була перевищена, тобто водій авто навіть не намагався пригальмувати для уникнення зіткнення щоб не допустити ДТП. Отже вважає, що вжила вичерпних заходів для здійснення безпекового повороту оскільки зустрічне авто було досить далеко. В будь - якому випадку, події авто міг почати гальмування, аби уникнути ДТП та він цього не зробив, вдарив авто. Аби водій авто який їхав з безпековою швидкістю, його авто не опинилось на зустрічній смузі. В будь - якому випадку необхідно призначати відповідну експертизу. Зазначає, що авто її на момент ДТП було в задовільному стані для забезпечення безпекового руху. Оскільки удар прийшовся у задню частину її авто, це означає, що основна частина авто вже виїхала з безпечної зони, тобто зустрічне авто мав технічну можливість уникнути зіткнення (зменшити швидкість, загальмувати). Тобто вона не виїхала різко перед зустрічним авто. Водій зустрічного авто рухався занадто швидко і не зреагував коли вона завершувала поворот, що підтверджується тим, що удар прийшовся у задню частину її авто. (а.с. 6)

Згідно з пунктом 2.3б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пункт 16.6 Правил дорожнього руху передбачає, що водій під час проїзду регульованого перехрестя, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Апеляційний суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 16.6 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушивши Правила дорожнього руху, чим спричинила пошкодження транспортних засобів.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не лише на протоколі про адміністративне правопорушення, а й на сукупності взаємоузгоджених доказів, а саме: схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненнях обох учасників ДТП, відеозаписі з камер, а також характері механічних пошкоджень транспортних засобів.

Найбільш об`єктивним доказом у справі є відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, який був безпосередньо досліджений судом першої інстанції та при перегляді справи судом апеляційної інстанції досліджений.

Із зазначеного відеозапису вбачається, що автомобіль «Hyundai I10» під керуванням ОСОБА_1 , здійснюючи поворот на регульованому перехресті на дозволений сигнал світлофора, після пропуску транспортних засобів, які рухались зустрічною смугою, продовжила маневр, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що рухались прямо зустрічною смугою, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «BMW X1», який після зіткнення змінив траєкторію руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Land Cruiser Prado».

Таким чином, саме обставини, зафіксовані на відеозаписі, підтверджують невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 16.6 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій, який здійснює поворот ліворуч або розворот на зелений сигнал світлофора, зобов`язаний надати дорогу транспортним засобам, що рухаються зустрічним напрямком прямо або повертають праворуч.

Доводи апеляційної скарги про те, що водій автомобіля «BMW X1» нібито рухався з перевищенням швидкості, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Саме по собі припущення щодо можливої високої швидкості руху іншого транспортного засобу не може бути покладене в основу судового рішення та не спростовує встановленого судом факту порушення ОСОБА_1 вимог пункту 16.6 Правил дорожнього руху.

Посилання про те, що автомобіль «Hyundai I10» фактично завершив маневр розвороту, а тому водій зустрічного транспортного засобу був зобов`язаний надати йому можливість завершити рух, апеляційний суд відхиляє.

Сам факт того, що зіткнення відбулося із задньою частиною автомобіля ОСОБА_1 , не свідчить автоматично про завершення нею маневру або про відсутність причинного зв`язку між її діями та дорожньо-транспортною пригодою.

Вирішальним для встановлення причин виникнення ДТП є не місце локалізації пошкоджень транспортних засобів, а момент виникнення конфліктної дорожньої ситуації та виконання водіями покладених на них обов`язків відповідно до Правил дорожнього руху.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що зіткнення сталося саме під час виконання ОСОБА_1 маневру повороту ліворуч, коли вона ще не завершивши проїзд перехрестя та не забезпечивши безпечний проїзд транспортному засобу, який рухався зустрічним напрямком прямо.

Тому доводи апеляційної скарги щодо завершення маневру спростовуються безпосередньо матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого відхилення судом першої інстанції висновку автотехнічного дослідження № 258/25 від 09 листопада 2025 року та висновку комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи № 9629/25-35.1/9630/25.52 від 17 червня 2026 року.

Відповідно до статті 252 КУпАП жодний доказ не має наперед установленої сили, а тому висновок експерта підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, експертне дослідження виконувалося переважно на підставі вихідних даних, наданих стороною захисту, тоді як оцінка дорожньої ситуації здійснювалася без урахування всіх доказів, безпосередньо досліджених судом.

Крім того, окремі поставлені експерту питання фактично стосувалися правової оцінки дій водіїв та встановлення причинного зв`язку між їх поведінкою і виникненням ДТП, що належить до виключної компетенції суду, а не експерта.

При цьому будь-яких категоричних висновків про те, що водієм автомобіля «Hyundai I10» ОСОБА_1 було дотримано вимоги пункту 16.6 Правил дорожнього руху України, експертний висновок не містить. Навпаки, у висновку автотехнічного дослідження № 258/25 від 09 листопада 2025 року вбачається, що в діях автомобіля Hyundai I10 держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 10.1 та п. 16.6 Правил дорожнього руху.

Отже з висновку автотехнічного дослідження № 258/25 від 09 листопада 2025 року така обставина сама по собі свідчить про виїзд автомобіля ОСОБА_1 на траєкторію руху транспортного засобу, який користувався перевагою в русі, та узгоджується з порушенням вимог пункту 16.6 ПДР України щодо обов`язку водія, який здійснює розворот, дати дорогу транспортним засобам, що рухаються у зустрічному напрямку прямо.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що зазначений експертний висновок не лише не спростовує встановлених у справі обставин порушення ОСОБА_1 вимог пункту 16.6 ПДР України, а й у сукупності з іншими доказами підтверджує невиконання нею обов`язку надати дорогу транспортному засобу, який користувався перевагою в русі.

Тому відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції безпідставно відмовився покласти зазначений висновок в основу судового рішення.

Безпідставними є й доводи апеляційної скарги щодо неналежності схеми дорожньо-транспортної пригоди та протоколу про адміністративне правопорушення.

Навіть за наявності окремих недоліків їх оформлення зазначені документи не є єдиними доказами у справі, а оцінювалися судом у сукупності з іншими доказами.

Наявність окремих процесуальних недоліків оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди сама по собі не спростовує фактичних обставин події, які підтверджуються відеозаписом, показаннями свідків та поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки механізм дорожньо-транспортної пригоди був повністю встановлений на підставі відеозапису, пояснень учасників пригоди та інших досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку наявність підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 16.6 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції принципів змагальності, рівності сторін, права на захист та інших процесуальних гарантій матеріалами справи не підтверджуються.

Як вбачається зі змісту постанови, суд першої інстанції дослідив усі подані сторонами докази, надав оцінку кожному з них, навів мотиви прийняття одних доказів та відхилення інших, забезпечив сторонам можливість висловити свою позицію, заявляти клопотання та подавати докази.

Незгода сторони захисту з оцінкою доказів, наданою судом, сама по собі не свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином оцінив усі наявні докази, правильно застосував положення статті 124 КУпАП та пунктів 2.3 «б», 16.6 Правил дорожнього руху України.

Доводи апеляційної скарги зводяться переважно до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, та не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального права або істотне порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 294 КУпАП є підставою для скасування постанови суду.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 10 вересня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Кучеруком М.В., слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Кучеруком Максимом Васильовичем, залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський