Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №367/6451/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 33/824/4080/2026

Справа № 367/6451/26

Головуючий в суді І інстанції Кравчук Ю.В.

Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 жовтня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., з участю секретаря судового засідання Діденка А.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кільбурта Дмитра Марковича на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 10.1, 14.2 б ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2026 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 10.1, 14.2 б Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн., стягнуто судовий збір в сумі 665,60 грн.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 12 травня 2026 року о 14:30 в м. Буча, вул. Києво-Мироцька 106-ж, керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п. 10.1, 14.2 б ПДР при виконанні обгону не впевнився в безпечності маневру та здійснив зіткнення з автомобілем Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попутно та здійснював поворот ліворуч; в подальшому в результаті ДТП автомобіль Hyundai Tucson відкинуло на припаркований поряд автомобіль Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, захисник Кільбурт Д.М. подав апеляційну скаргу 31 липня 2026 року, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2026 року у справі № 367/6451/26 та закрити провадження в справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Пояснював, що 12 травня 2026 року приблизно о 14:30 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 у м. Буча по вул. Києво-Мироцька, 106-ж, рухаючись в напрямку вул. Качинського, спереду повільно та невпевнено їхав автомобіль Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 , який він вирішив обігнати, ввімкнув покажчик лівого повороту та перелаштувався в смугу зустрічного руху для здійснення обгону. В момент здійснення обгону, коли транспортні засоби майже порівнялися, водій транспортного засобу Chery Kimo ОСОБА_2 почав різко змінювати напрямок руху, а саме почав здійснювати поворот ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху, по який рухався транспортний засіб Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , та скоїв з ним зіткнення.

Наводив письмові пояснення водія Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , вказував, що матеріали справи та будь-які інші докази не містять підтвердження порушень водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху та не містять доказів про те, чи взагалі водій транспортного засобу Chery Kimo включав поворот.

Таким чином, судом було зроблено хибний висновок про підтвердження доказами порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, суд підійшов до розгляду справи формально, без належної оцінки доказів, не повідомивши особу належним чином, розглянув справу у його відсутність, без належних доказів.

Натомість, якщо дослідити наявні матеріали справи, то очевидно, що ДТП сталась на зустрічній смузі руху для обох автомобілів, внаслідок ДТП у транспортного засобу Chery Kimo було пошкоджено передню ліву частину автомобіля, а у автомобіля Hyundai Tucson - передню праву бокову частину та внаслідок зіткнення з припаркованим автомобілем Nissan Rogue - передню частину автомобіля.

Також відповідно до іншого складеного протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 664232 зазначається, що ОСОБА_2 порушив п. 10.1 ПДР, де зазначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Вказував, що дані твердження знаходять своє підтвердження відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи, а саме у поясненнях водіїв, схемі ДТП, фото з місця ДТП, інших матеріалів справи, а тому в даній ДТП вбачається вина водія Chery Kimo ОСОБА_2 .

Наводив визначення понять «дати дорогу», «маневрування», «обгін», «перевага», «смуга руху», зміст п. 2.3 б, 10.1, абз. 2 п. 10.4, п. 14.3, 1.4, 1.5 ПДР, вказував, що якби водій ОСОБА_2 не порушив ПДР, не здійснював маневрів, які створили перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, надав перевагу у русі транспортному засобу Hyundai Tucson, який здійснював обгін транспортного засобу Chery Kimo та вже знаходився в зустрічній смузі та вже зрівнявся з ним, внаслідок чого відбулося зіткнення, то ДТП би не відбулося.

Щодо порушень норм законодавства, наводив зміст ст. 7, 9, 251, 254, 280, 124 КУпАП, п. 1.10, 10.1 ПДР, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», наголошував, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, і його дії повинні бути відповідним чином кваліфіковані, оскільки він, будучи водієм транспортного засобу, порушив Правила дорожнього руху, що мало наслідком пошкодження інших транспортних засобів.

Натомість, будь-які докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.

До апеляційної скарги долучене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що ОСОБА_1 не отримував будь-яких повісток по справі, справа була розглянута в одне засідання без належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та який не був присутній в судовому засіданні. Постанова суду була направлена ОСОБА_1 із запізненням та отримана ним тільки 22 липня 2026 року.

Вирішуючи клопотання захисника Кільбурта Д.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови захисник Кільбурт Д.М. пропустив з поважних причин, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за відсутності ОСОБА_1 , щодо якого в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2026 року.

За наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.

Крім того, до апеляційної скарги долучено нові докази, а саме фотографії з місця дорожньо-транспортної пригоди, на яких зафіксовано транспортні засоби Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 , Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_3 після зіткнення.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

З метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за відсутності ОСОБА_1 , який у зв`язку з цим не мав об`єктивної можливості надати власні докази до суду першої інстанції, апеляційний суд приймає надані докази і надає їм оцінку.

В судове засідання з`явився захисник Кільбурт Д.М. , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Учасники дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 та ОСОБА_2 повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток-повідомлень на поштові адреси, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об`єктивну, так і суб`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначених вимог закону у цій справі у повній мірі дотримано не було, а постанова суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції не достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно п. 14.2 б Правил дорожнього руху, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.

Пункт 14.2 б Правил підкреслює пріоритетність руху транспортних засобів, що їдуть попереду, тому, якщо на транспортному засобі, що рухається попереду, поданий сигнал покажчика лівого повороту, водій транспортного засобу, який рухається за ним, зобов`язаний утримуватись від виконання свого маневру.

У відповідності до вимог частини першої ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов`язана скласти протокол, в якому в обов`язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об`єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.

Оскільки у відповідності до приписів ст. 254 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 251 КУпАП, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664211 від 12 травня 2026 року, ОСОБА_1 12 травня 2026 року о 14:30 в м. Буча, вулиця Києво-Мироцька, 106-ж, керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попутно та здійснював поворот ліворуч, в подальшому в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 відкинуло на припаркований поряд транспортний засіб Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 14.2 б та 10.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У схемі місця ДТП, долученій до протоколу про адміністративне правопорушення, зазначено напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення транспортних засобів Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 та Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 , а також розташування після зупинки, наведено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, а саме: Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 - деформована бокова передня ліва частина автомобіля, Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 - деформована передня права частина автомобіля, Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_3 - деформована задня частина автомобіля.

Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_1 , відібраних під час оформлення матеріалів ДТП 12 травня 2026 року, 12 травня 2026 року приблизно о 14:30 він їхав на авто Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Києво-Мироцькій в напрямку вул. Качинського, попереду їхав Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 повільно і невпевнено. Він прийняв рішення об`їхати авто. В момент обгону автомобіль Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 ввімкнув лівий поворот і почав виконувати різкий поворот ліворуч. В цей момент його автомобіль Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 порівнявся з автомобілем Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 сталось зіткнення передніх частин авто (колесо в колесо), його закинуло ліворуч на парковку навпроти вул. Києво-Мироцька 106-ж, де його автомобіль в`їхав у припарковане авто Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_3 , пошкодивши задню частину авто;

Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_2 , відібраних під час оформлення матеріалів ДТП 12 травня 2026 року, 12 травня 2026 року о 14:30 він рухався з пасажиром по вул. Києво-Мироцькій у напрямку вул. Качинського, їхав зі швидкістю менше 40 км/год., потім ввікмнув покажчик повороту ліворуч, подивився, що ззаду, але ще далеко, їде інший автомобіль, не побачив у нього наміру на обгін чи включеного покажчика повороту. Почав повертати з покажчиком повороту на парковку за адресою вул. Києво-Мироцька, 99. Ззаду під`їхав Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , зачепив його транспортний засіб і на великій швидкості врізався у припаркований Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_3 . Водій, що в нього врізався, їхав з перевищенням швидкісного режиму, візуально його швидкість здавалася більше ніж 100 км/год., і гальмувати він почав після зіткнення.

Судом першої інстанції під час розгляду справи не було відтворено механізм дорожньо-транспортної пригоди, а зазначено лише, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 664211 від 12 травня 2026 року, схемою місця ДТП від 12 травня 2026 року, письмовими поясненнями водіїв.

Разом із тим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що характер та локалізації механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами внаслідок їх зіткнення, не свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог п. 14.2 б та 10.1 Правил дорожнього руху, а саме про те, що він не переконався в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, та не переконався перед перестроюванням, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Так, згідно переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, зазначених на схемі місця ДТП, транспортний засіб Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 має такі пошкодження: деформована бокова передня ліва частина автомобіля, Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 - деформована передня права частина автомобіля.

Наведені обставини також підтверджуються фотографіями з місця дорожньо-транспортної пригоди, на яких зафіксовано транспортні засоби Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 , Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_3 після зіткнення і письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відібраними під час оформлення матеріалів ДТП, згідно яких зіткнення передніх частин транспортних засобів відбулось під кутом, «колесо в колесо».

Фактично локалізація та характер пошкоджень, отриманих транспортними засобами (кутове зіткнення передніх частин), вказують на їх отримання під час перестроювання автомобіля Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 у ліву смугу руху, на якій вже перебував автомобіль Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , а отже маневр обгону, що здійснювався автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 було розпочато раніше, ніж водієм автомобіля Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 розпочато виконання маневру повороту ліворуч.

Доказів того, що на момент, коли водій ОСОБА_1 розпочав маневр обгону, водій автомобіля Chery Kimo д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вже ввімкнув покажчик лівого повороту, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, доказів порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1, 14.2.б ПДР, що ставиться йому в вину, немає.

Отже, в межах фабули протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 664211 від 12 травня 2026 року вина ОСОБА_1 не може вважатися доведеною, а його дії не перебувають в причинно-наслідковому зв`язку з пошкодженням транспортних засобів.

При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке ставиться їй в вину, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282).

Наведених обставин суд першої інстанції не врахував, в зв`язку з чим неправильно застосував ст. 124 КУпАП і безпідставно наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, відтак постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2026 року не можна вважати законною і обґрунтованою.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Разом із тим, ст. 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

За встановлених під час апеляційного розгляду обставин апеляційний суд приходить до висновку, що будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги 10.1, 14.2 б ПДР, матеріали справи не містять, а отже, у його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, а постанова Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2026 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Поновити захиснику Кільбурту Дмитру Марковичу строк на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Кільбурта Дмитра Марковича задовольнити.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 10.1, 14.2 б ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кашперська Т.Ц.