Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №761/45736/25 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Київ.

Справа № 761/45736/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15711/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Приходько К.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Савченко Людмили Василівни в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року (у складі судді Мальцева Д.О.)

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ліквідація ПАТ «КБ «НАДРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» про визнання недійсними Договорів відступлення прав вимоги за Кредитним договором та Договорів про відступлення права вимоги за Договором іпотеки,

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електродний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ліквідація ПАТ «КБ «НАДРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» про визнання недійсними Договорів відступлення прав вимоги за Кредитним договором та Договорів про відступлення права вимоги за Договором іпотеки, відповідно до якої позивач просив суд:

1.визнати недійсним Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N212458 від 09.01.2020 року в частині щодо відступлення прав вимог ПАТ КБ «Надра» на користь ТОВ «Світ фінансів» відносно ОСОБА_2 за Кредитним договором № 98/П/42/2008-840 від 06.03.2008 року, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2

2.визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги від 10.01.2020 р. за договорами іпотеки, посвідчений 10 січня 2020 року Михайленком С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 9 в частині щодо відступлення прав вимог ПАТ КБ «Надра» на користь ТОВ «Світ фінансів» відносно ОСОБА_2 за Договором іпотеки від 06.03.2008 року, посвідченим Хміль Т.В., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 1617, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 .

3.визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 06.08.2025 р. № 98/ П/42/2008-840-1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс».

4.визнати недійсним Договір відступлення права вимоги від 06.08.2025 р. за Договором іпотеки, посвідчений Швець Р.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 8287, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс».

5.Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 98/П/42/2008-840, відповідно до якого Стягувач надав Боржнику кредитні кошти. 06.03.2008 року у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та Боржником укладений Договір іпотеки, посвідчений Хміль Т.В., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 1617.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25.02.2011 року у цивільній справі № 2-631/11 позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено, та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 251 430, 16 грн. та судові витрати у розмірі 1 952 грн., а всього 253 382, 16 грн. На виконання вищезазначеного Рішення видано Виконавчий лист.

Постановою Святошинського районного ВДВС ГТУЮ у м. Києві від. 08.04.2015 р. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 253 382, 16 грн.

Відповідно до відповіді на Адвокатський запит адвоката Савченко Л.В., наданої начальником Святошинського Відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Андрієм Василевським (копія Відповіді додається) загальна сума стягнення за виконавчим провадженням становить 279 220, 38 грн., з яких 253 382, 16 грн - борг за ВД, 25 338, 22 - виконавчий збiр, 500, 00 грн. витрати виконавчого провадження.

Розмiр стягнутих з боржника коштiв становить 132 722,60 грн., з яких 110 515, 11 грн. - перерахованi на користь стягувача, 21 707, 48 грн. виконавчий збiр, 500, 01 грн. - витрати виконавчого провадження.

Отже залишок нестягнутих грошових коштiв становить 146 497, 78 грн.

З даного розрахунку представник Позивача приходить до висновку про те, що залишок боргу за виконавчим документом становить 142 867, 05 грн. (253 382, 16 грн. борг за виконавчим документом - 110 515, 11 грн. кошти, перераховані на користь стягувача), а решта 3 630, 73 грн.-залишок боргу за виконавчим збором.

09.01.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N212458.

10.01.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів» був укладений Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений 10 січня 2020 року Михайленком С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 9, в результаті чого ТОВ «Світ фінансів» набуло права вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором та Договором іпотеки.

Згідно додатку № 1 до Договору від 09.01.2025 р. про відступлення (купівлі продажу) прав вимоги № GL3N212458 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів» право грошових вимог за Кредитним договором № 98/П/42/2008-840 у розмірі 69 81 43 доларів США що еквівалентно 1 654 087, 37 грн.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» мало права на відступлення грошових вимог саме у розмірі 1 654 087,37 грн., оскільки первісний кредитор (той, хто передає право) може передати лише те право вимоги, яке він дійсно має.

У зв`язку з чим, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» не могло також передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів» права вимоги у розмірі 1 654 087, 37 грн., так як сам володів такими правами лише у розмірі 142 867, 05 грн., що є окремою підставою для визнання недійсним Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N212458.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача 3 серпня 2026 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано, що боржник хоч і не є стороною договорів про відступлення прав вимоги за Кредитним договором та за Договором іпотеки, проте є заінтересованою особою. У результаті укладення договорів про відступлення прав вимоги за Кредитним договором та за Договором іпотеки у Позивача з`явився новий «кредитор» ТОВ «Світ Фінансів», а згодом - ТОВ «Інком-Фінанс», які вимагають з нього суму, що майже в 11 разів перевищує його реальний залишок боргу за судовим рішенням.

Відтак наявні всі підстави для визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги за Кредитним договором та за Договором іпотеки, а саме такі договори мають дефект (незаконність) змісту правочину.

Звертає увагу, що відповідно до актуальної судової практики, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти та пеню припиняється з моменту ухвалення судового рішення про стягнення боргу.

Суд повністю проігнорував та не дав жодної процесуальної оцінки офіційному документу - відповіді Начальника Святошинського ВДВС у м. Києві, де зафіксовано залишок реального боргу у розмірі 142 867,05 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

21 вересня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» на апеляційну скаргу, якою просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Вказує, що обраний позивачем спосіб захисту у виді визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги мав бути прямо спрямований на відновлення уже порушених цими договорами цивільних прав та/або інтересів безпосередньо позивача, разом з тим позивач посилається на загрозу його майновим інтересам в майбутньому. Вважає, що таким чином право недійсної вимоги (неіснуючого боргу) є предметом доказування та встановлення у справі за позовом нового кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначає, що твердження апелянта про нібито відступлення права грошової вимоги від ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» до ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» у обсязі, більшому ніж було набуте від ПАТ «КБ «НАДРА» - є помилковим.

29 вересня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на апеляційну скаргу, якою просить апеляційну скаргу залишити задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 р. № 113, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА".

Зазначає, що, враховуючи, що у позивача перед банком була наявна заборгованість за кредитним договором відповідно даний актив містився у ліквідаційній масі банку і був виставлений на продаж.

Вважає, що перебіг позовної давності закінчився 09.01.2023 року, оскільки торги було проведено 09.12.2019, договори відступлення датовані 09.01.2020, натомість, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі лише 24.10.2025 р., тобто, строк позовної давності закінчився задовго до дати звернення позивача до суду.

Враховуючи те, що Позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про недійсність укладеного договору про відступлення права вимоги - цей договір є правомірним правочином.

У судовому засіданні представник позивача Савченко Л.В. підтримала доводи апеляційної скарги. Представники відповідача Вітіна М.О. , Музичук Л.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 98/П/42/2008-840, відповідно до якого Стягувач надав Боржнику кредитні кошти. 06.03.2008 року у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та Боржником укладений Договір іпотеки, посвідчений Хміль Т.В., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 1617.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх обов`язків за кредитним договором, ПАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до нього та поручителя про стягнення боргу. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25.02.2011 року у цивільній справі № 2-631/11 позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено, та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 251 430, 16 грн. та судові витрати у розмірі 1 952 грн., а всього 253 382, 16 грн. На виконання вищезазначеного Рішення видано Виконавчий лист.

Постановою Святошинського районного ВДВС ГТУЮ у м. Києві від. 08.04.2015 р. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 253 382, 16 грн.

Судом встановлено, що 09 січня 2020 року за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-11-05-000013-a від 09 грудня 2019 року, між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Світ Фінансів» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог № GL3N212458 (далі - Договір).

Також, 09 січня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» був укладений Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений 10 січня 2020 року Михайленком С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстрований в реєстрі за № 9 (надалі - Договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами).

Згідно п. 2.1. Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами застави, договорами про надання гарантії (гарантіями), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно п. 2.2. Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами за цим договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на у умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

З реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, який є додатком № 1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог № GL3N212458 від 09 січня 2020 року, вбачається, що до ТОВ «Світ Фінансів» перейшло право вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 310 728,88 грн. без ПДВ, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 6.5. цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що передбачення в договорі про відступлення переходу права на більшу суму боргу, ніж дійсна та законна заборгованість боржника за цим договором не є самостійною підставою для визнання недійсними договорів відступлення права такої вимоги. Суд зазначив, що позивач не довів порушення своїх прав, внаслідок укладення такого договору, оскільки передбачена в договорі про відступлення боргу сума не підлягає обов`язковому стягненню з боржника, якщо той доведе, що правомірний розмір його боргу , який він зобов`язаний повернути є меншим. Оспорюваний договір про відступлення прав вимог укладений в належній формі, дієздатними та правоздатними сторонами, на підставі їх вільного волевиявлення та спрямований на реальне настання юридичних наслідків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи зі змісту статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Недійсність договору як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частини перша-третя статті 24 Закону України «Про іпотеку»).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 759/24061/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 712/7178/20).

При вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 910/8072/20).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

У справі, яка переглядається, позивач оспорює Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N212458 від 09.01.2020 року в частині щодо відступлення прав вимог ПАТ КБ «Надра» на користь ТОВ «Світ фінансів» відносно ОСОБА_2 за Кредитним договором № 98/П/42/2008-840 від 06.03.2008 року, Договір про відступлення прав вимоги від 10.01.2020 р. за договорами іпотеки, в частині щодо відступлення прав вимог ПАТ КБ «Надра» на користь ТОВ «Світ фінансів» відносно ОСОБА_2 за Договором іпотеки від 06.03.2008 року, Договір про відступлення права вимоги від 06.08.2025 р. № 98/ П/42/2008-840-1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» та Договір відступлення права вимоги від 06.08.2025 р. за Договором іпотеки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», оскільки на думку позивача, первинний кредитор передав наступним кредиторам право недійсної вимоги (неіснуючого боргу), оскільки розмір його боргу був визначений рішенням суду в значно меншому розмірі, який він частково погасив, що підтверджено відповіддю виконавця, в провадженні якого знаходиться виконавчий документ про стягнення боргу. Так згідно відповіді начальника Святошинського ВДВС у м. Києві, зафіксовано залишок реального боргу позивача у розмірі 142 867,05 грн.

Таким чином, позивач фактично оспорює дійсність цієї угоди лише в частині розміру переданої новому кредитору вимоги (розміру заборгованості за кредитним договором). Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, вказані обставини є предметом доказування та встановлення у справі за позовом нового кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не у справі про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року справа № 761/33403/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 202/6230/20, від 23 грудня 2025 року у справі № 756/4253/23.

Установивши, що ОСОБА_2 не довів, що оспорюваний ним правочин укладений із порушенням вимог закону та його прав, а також не довів наявність обставин, які відповідно до положень статей 203 та 215 ЦК України є підставами для визнання його недійсними, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи про те, що суд безпідставно не досліджував розмір заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором, та не врахував, що нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку кредитування не відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє, оскільки такі обставини підлягають дослідженню в справі про стягнення заборгованості за позовом нового кредитора, якому були відступлені права.

Розмір заборгованості не входить в предмет доказування в правовідносинах про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги.

Колегія суддів виходить з того, що зазначена в договорі про відступлення прав вимоги сума боргу підлягає перевірці на предмет правильності визначення такого боргу, саме під час вирішення спору між боржником та новим кредитором про стягнення заборгованості, оскілки новий кредитор набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Суд першої інстанції, вірно виходив з того, що внаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги, відбулася заміна кредитора. При цьому між боржником і кредитором не виникло нових зобов`язань, а також не припинились зобов`язання, які існували до укладення такого договору.

В разі, якщо при вирішенні спору про стягнення боргу, суд дійде висновку, що розмір боргу, що зобов`язаний сплатити боржник є меншим, суд незалежно від передбаченої в оспорюваних договорах відступлення розміру боргу, зобов`язаний стягувати лише доведений та законний розмір боргу нарахований відповідно до умов кредитного договору та вимог закону. Вказане свідчить про те, що визначення в договорах відступлення прав вимоги, стороною яких боржник не був, розміру боргу, право вимагати який переходить до нового кредитора не порушує прав боржника, який не позбавляється права в правовідносинах з новим кредитором доводити, що дійсний розмір його боргу є меншим ніж той, який був визначений та відступлений в оспорюваних в даній справі договорах.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено, що укладенням спірних, вищенаведених договорів порушені його права, а тому правильно відмовив позивачу в задоволенні позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам, суд правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Савченко Людмили Василівни в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 29 жовтня 2026 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді Н.В. Поліщук

В.В. Соколова